Connect with us

ВПК

Американські морпіхи міняють автоматичні гвинтівки М4 на М27 (ВІДЕО)

Published

on

Командування Корпусу морської піхоти США оприлюднило повідомлення про придбання 50 814 піхотних автоматичних  гвинтівок M27 (IAR) від Heckler & Koch, про це проінформував 12 серпня портал thefirearmblog.com.

У повідомленні про намір вказується, що для морських піхотинців будуть закуплені 50 814 автоматичних гвинтівок M27 Infantry Automatic Rifles (IAR) виробництва німецької компанії Heckler & Koch. В описі пропозиції зазначено, що «повідомлення про намір не є тендером, і вибір моделі зброї зроблений на розсуд уряду». При цьому інші виробники також можуть подати заявки та запропонувати свої моделі, якщо вони вважають, що можуть задовольнити цю потребу за меншу в ціну.

 

Результат пошуку зображень за запитом "H&K M27s"

 

 

Штурмова гвинтівка Heckler & Koch M27 (IAR)

M27 IAR – піхотна автоматична гвинтівка калібру 5,56 мм, створена на основі автомата НК 416 в модифікації для Корпусу морської піхоти США. З 2010 року ця зброя закуповувалося морськими піхотинцями в якості заміни кулемета M249. Восени минулого року експериментальний батальйон морської піхоти отримав дослідну партію цих гвинтівок для випробувань в якості заміни автоматичного карабіна M4. Зокрема, було проведено дослідження, чи відповідає HK416 вимогам, які раніше висувалися до карабінів M4. Нова гвинтівка успішно пройшла всі випробування, однак мала чималу ціну – в базовій модифікації (без прицілу і інших аксесуарів) HK416 коштує близько $ 3000. Втім, з ростом військового бюджету США цей “недолік”, ймовірно, став не таким істотним

“Краш-тест” гвинтівки HK416

Експерти стверджують, що M27 IAR Infantry Automatic Rifle є незначною модифікацією автомата НК 416, створеного тією ж німецькою компанією (Heckler-Koch). Варто відзначити, що НК 416 був сконструйований на основі гвинтівок М4 і М16, що і відображається в назві цієї моделі.

Основні компоненти моделей M27 IAR і НК 416 дуже схожі. Головною відмінністю M27 IAR від НК 416 є масивніший ствол, а також той факт, що на додаток до базових 30-патронних магазинів, новий автомат може комплектуватися здвоєними барабанними магазинами на 100 патронів (від компанії Beta Co) або на 150 патронів (від компанії Armatac). M27 IAR оснащений розсувним телескопічним прикладом, відкритими прицільними пристосуваннями (мушка і діоптр) на складних основах, а також кронштейном для кріплення штик-ножа на стволі.

У гвинтівці M27 IAR використовується газовідвідна автоматика з коротким ходом газового поршня. Стрільба з М27 здійснюється з закритого затвора. Трипозиційний запобіжник-перемикач режимів стрільби дає можливість стріляти як одиночними пострілами, так і безперервними чергами. Ствол підвищеної живучості виконаний методом холодного кування, що дозволяє витримувати більш 20 000 пострілів. Ствольна коробка сконструйована з алюмінію, а магазини – зі сталі.

До основних переваг моделі M27 IAR Infantry Automatic Rifle відносять:
– модульність і універсальність, що дозволяє підігнати зброю під різний вид бою,
– високу точність і кучність стрільби,
– м’яку і плавну віддачу при стрільбі,
– несхильність до корозії.

Гвинтівка M27 замінила собою стандартні карабіни М4 і штурмові гвинтівки М16, зарекомендувавши себе як більш надійна і зручна сучасна зброя. Автомат M27 IAR відрізняється більшою точність, в порівнянні з М4; і кращою маневреністю, в порівнянні з М16. Також нова гвинтівка відрізняється великим операційним ресурсом.

HK416 проукується з 2004 року і має кілька модифікацій з різною довжиною ствола, а також випускається в напівавтоматичному варіанті для цивільного ринку.

У минулому році HK416 виграв тендер французької армії на заміну автоматів FAMAS, крім того, Бундесвер розглядає цю зброю в якості варіанту заміни гвинтівки G36.

Таким чином автоматична гвинтівка Heckler & Koch 416 (її модель для морпіхів США – M27 IAR ) має всі шанси стати однією з найпопулярніших моделей стрілецької зброї XXI століття.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:http://www.thefirearmblog.com/blog/

ВПК

Модернізований зенітно-ракетний комплекс «Печора» підтвердив свої покращені характеристики

Published

on

Чергові пуски ракет з модернізованого ЗРК C-125 М “Печора” пройшли успішно. При всіх відомих модернізаціях, українським конструкторам вдалося істотно поліпшити показники комплексу ППО. Так, дальність і висота польоту ракети збільшена на 25%.

Про це повідомила прес-служба Державного Київського конструкторського бюро “Луч”, яке разом із науково-виробничим підприємством «Радіонікс» проводить роботи з модернізацї зенітно-ракетного комплексу.

ЗРК С-125 – радянський зенітно-ракетний комплекс малого радіусу дії, який почав випускатися на початку 60-х. ЗРК С-125 експортувався в багато країн світу: Афганістан, Ангола, Алжир, Болгарія, Угорщина, В’єтнам, Єгипет, Ємен, Індія, Ірак, Корея, Куба, Лівія, Малі, Мозамбік, Перу, Польща, Сирія, Танзанія, Чехія, Фінляндія, Ефіопія, Югославія.

Під час випробування з модернізованого зенітно-ракетного комплексу була запущена ракета 5В27Д-М2 з активною радіолокаційною головкою самонаведення.

У початковій стадії польоту ракета рухається по аеробалістичних траєкторії і це істотно збільшує дальню межу зони ураження. Тепер з новими ракетами ця межа становить 40 кілометрів. При цьому максимальна висота ураження досягла 25 кілометрів.

«Радіонікс» модернізує в інтересах замовника усі елементи комплексу С-125М «Печора», при цьому фахівці головною родзинкою вже назвали модернізацію ракет 5В27Д для ЗРК С-125М «Печора». Вона, зокрема, передбачає установку на ракети 5В27Д напівактивної або активної головки наведення, що розроблені компанією «Радіонікс».

Результат пошуку зображень за запитом "pechora missile"

У модернізованої ракети 5В27Д-М1 з напівактивною головкою самонаведення (ЗУР 5В27Д-М1) реалізований комбінований спосіб наведення на ціль. Так, на початковій ділянці траєкторії застосовується інерційне наведення, на кінцевій ділянці траєкторії застосовується напівактивне самонаведення після захоплення цілі при підсвітці нової РЛС FCR-125.

Така головка самонаведення забезпечує виявлення і захоплення повітряної цілі типу МіГ-29 на дальності не менш 20 км, що істотно збільшує точність наведення ракети, в тому числі, по високоманевреним цілям.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Continue Reading

ВПК

Зовні напівавтоматичний гранатомет РГ-1 «Поршень» нагадує штурмову гвинтівку

Published

on

РГ-1 «Поршень» — український самозарядний гранатомет 30-мм калібру проходив випробування у 79-й десантно-штурмовій бригаді під час російсько-української війни на сході України, розроблений на Південному машинобудівному заводі імені А. М. Макарова. Головними розробниками є Юрій Алексєєв, Володимир Сербін, Олександр Загреба та Микола Межуєв.

На початку 1990-х років українське оборонне відомство прийняло рішення щодо початку розробки нового легкого багатозарядного гранатомета під назвою «Поршень», який дозволив би різко підвищити вогневу міць піхотного підрозділу на рівні взводу, та доручило її Виробничому об’єднанню «Південному машинобудівному заводу».

У 2004 РГ-1 «Поршень» був представлений на збройовій виставці «ISPEK-2004». Розробка з низки причин затягнулась, у результаті чого повідомлення про перехід робіт у завершальну стадію з’явилися тільки в 2007 році. Остаточно доопрацьований варіант гранатомета РГ-1 «Поршень», що пройшов полігонні випробування і був підготовлений до серійного виробництва, представили керівництву Збройних сил України тільки в 2014 році. За словами радника президента України Юрія Бірюкова, “анонімний підприємець з Дніпропетровська погодився пожертвувати заводу 11 млн. гривень для реалізації цього проекту”. 21 жовтня 2014 року начальник відділу по розробці спеціальної продукції КБ «Південне» Сергій Піхотенко повідомив, що завод уже готовий почати випуск гранатометів.

Зовні напівавтоматичний гранатомет РГ-1 «Поршень» нагадує штурмову гвинтівку з рукояткою для переноски на верхній частині ствольної коробки. Стволи для дослідних зразків РГ-1 були виготовлені в колишньому ДП «Науково-технічний центр артилерійсько-стрілецьких озброєнь». Від основи до середини ствол РГ-1 має ряд циліндричних стовщень для кращого охолодження при стрільбі, він також оснащений масивним полум’ягасником-компенсатором. В основі ствола кріпляться складні сошки.

Гранатомет є відносно компактною та легкою зброєю для свого класу (з магазином важить приблизно стільки ж, скільки і кулемет Калашникова з коробкою на 100 патронів), зручною при транспортуванні та використанні. Із гранатометом «Поршень» пропонується використовувати коробчасті магазини на п’ять пострілів.

РГ-1 «Поршень»

 

В ручному гранатометі РГ-1 «Поршень» не передбачений автоматичний вогонь, але у ньому забезпечено достатньо високий темп стрільби — 30 пострілів за хвилину. Маса зброї дозволяє перенесення та здійснення усіх необхідних при стрільбі маніпуляцій одним солдатом. Гранатометник, озброєний РГ-1, зможе надійно уразити противника, який знаходиться в укритті, не давши йому можливості зреагувати та покинути обстрілювану позицію після першого пострілу.

Основною складовою проекту «Поршень» є розробка боєприпасів для гранатомета. Для вирішення цієї задачі до проекту було задіяне ДП «Павлоградський механічний завод», спеціалістами якого розроблено три типи пострілів для РГ-1 калібру 30 мм: осколковий — для ураження живої сили; кумулятивний — для стрільби по легкоброньованих цілях і, так званий, практичний постріл, для проведення навчальних стрільб. Крім того в РГ-1 можуть використовуватися постріли ВОГ-17, наявні на озброєнні. Спектр боєприпасів для РГ-1 може бути розширений, включивши в себе димові гранати чи гранати «несмертельної» дії, споряджені сльозогінним газом.

Характеристики
Маса з неспорядженим магазином: 10,8 кг;
зі спорядженим магазином: 12,55 кг
Тип боєприпасу 30×29 ВОГ-17
Калібр 30 мм
Прицільна дальність 800 м
Максимальна дальність 1600 м
Тип боєпостачання 5 пострілів

Сьогодні розробка зброї подібного класу стала дуже популярною не тільки в Україні. Серед цікавих розробок можна назвати такі ручні, автоматичні гранатомети: ТКБ-0249 «Арбалет» (Росія), Тип 87 / QLZ87 (КНР), SAG-30 (Чехія) і PAW-20 (ПАР).

Кілька дослідних зразків РГ-1 проходили військові випробування на фронті та використовувались десантниками 79-ї аеромобільної бригади у боях на Авдіївській промисловій зоні у 2016 році. Однак з невідомих причин, на даний час гранатомет серійно не виробляється.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Continue Reading

Cтатті

Як бронеавтомобілі вирішують нестачу авто і спецтехніки нашої Армії

Published

on

Наші силові структури вже який рік війни на Донбасі відчувають величезну нестачу автомобільної техніки – як звичайної, так спеціальної а особливо броньованої. І це при тому, що відразу кілька фірм пропонують свою.

Можна сміливо говорити, що основним панцерником в Україні поступово стає “Козак-2” виробництва НВО “Практика”. Створений на базі вантажівки IVECO EuroCargo з повною масою 15 т бронеавтомобіль має броньований корпус з 12-мм фінської сталі і відповідає другому класу захисту STANAG 4569.

Результат пошуку зображень за запитом "випробування козак-2"

Першими в січні 2015 р такі машини отримали прикордонники, а з липня 2015 року вони пішли в НГУ (за деякими даними, планувалася закупівля 100 одиниць). І тільки в березні 2017 року після проходження цілого ряду бюрократичних процедур, нарешті, було прийнято рішення про прийняття на озброєння ЗСУ цього бронеавтомобіля під найменуванням “Козак-2” БЗСА-5. Цікаво, що армійці одночасно взяли на озброєння цілу лінійку автомобілів на його базі – від машин управління безпілотниками до носіїв систем радіоелектронної боротьби.

На жаль, не пройшли випробування війною бронеавтомобілі від “АвтоКрАЗу” – ті ж “кугуар”, “Спартан”. Від їх закупівлі ВСУ відмовилися. Чи не викликали інтересу у військових і нові розробки, такі як “Фіона”, “Халк” або безпілотний “Спартан”.

Результат пошуку зображень за запитом "практика бронеавтомобілі Козак-2"

Незрозуміла доля тактичного багатофункціонального автомобіля “Барс-8”, який планували прийняти на озброєння ЗСУ спочатку в 2016-му, потім в 2017 р, проте ніяких повідомлень про укладення контрактів і постачання цих машин у війська немає. Єдиною згадкою про цю машину стало її використання в складі мобільного мінометного комплексу, який демонструвався на виставці “Озброєння та безпека-2017”.

Результат пошуку зображень за запитом "барс-8ммк"

Найбільш сумна доля у “Дозору-Б”, який вперше був представлений ще в далекому 2004 р.  Військові плануваали використовувати легкий бронеавтомобіль в якості основного для виконання розвідувальних і патрульних завдань. Причому виробник пропонував цілий спектр спеціальних машин – від бронетранспортера до командно-штабного і санітарного.

Спочатку планувалося, що для потреб армії буде закуплено 200 одиниць, причому серійне виробництво повинне було початися ще в вересні 2014 г. Однак через серйозних проблем виробництво постійно відкладалося, зменшувалися і “апетити” військових – так, влітку 2015 р йшлося вже про 40 машинах. А фактично до 2016 р було виготовлено всього 10 одиниць “Дозору-Б”, які відправили на військові випробування в одну з десантних бригад.

Результат пошуку зображень за запитом "практика бронеавтомобілі Козак-2"

На початку 2017 р були повідомлення ДК “Укроборонпром”, що в рамках держзамовлення планується закупити партію з кількох десятків машин для потреб ЗСУ. Однак цим планам не судилося збутися, по всій видимості, через проблемні місця в конструкції. Недарма ж влітку минулого року в Польщі було закуплено “молочного брата” “Дозору” – ” Онцилла” – мабуть, львівські виробники намагалися модернізувати свої машини.

Ще однією “зіркою” ринку бронеавтомобілів стала приватна компанія “Бронетехніка України”, яка дебютувала в 2015 р з бронеавтомобілем “Варта” з колісною формулою 4х4 на шасі МАЗ. При цьому фірма не має власних інженерно-конструкторських і виробничих потужностей в Україні, що наводить на думку про білоруський походження техніки.

Результат пошуку зображень за запитом "бронеавтомобіль "Варта""

Мало того, практично відразу фірма, яка за рік до цього виготовляла пластикову тару, отримала багатомільйонний контракт від Міністерства внутрішніх справ України. У 2016 року було закуплено 10 машин для озброєння спецпідрозділів поліції “КОРД” і Національної гвардії. Машини пішли на озброєння полків “Дніпро-1” і “Азов” і вже відзначилися в зоні проведення антитерористичної операції. За деякими даними, в 2017 році було закуплено ще 50 машин, по крайній мірі, в ході передачі техніки 28 грудня фігурували як мінімум 24 “Варти”. Цікаво також, що тоді ж було заявлено, що, крім НГУ, бронеавтомобілі підуть і в ЗСУ – машини допущені до експлуатації у військах наказом від вересня 2016 г. На даний момент поки незрозуміло, в які бригади відправлені ці нові броньовики.

Комерційний успіх “Варти” надихнув фірму, і на початку грудня 2017 року все та ж “Українська бронетехніка” презентувала легкий багатоцільовий бронеавтомобіль, розроблений спеціально під технічні умови НГУ, – “Варта-Новатор”.

Пов’язане зображення

На відміну від просто “Варти” машина має більш компактні розміри (довжина – 5,8 м, ширина – 2,4 м) і створена на базі досить поширеного американського автомобіля Ford F-550. Варто нагадати, що на його базі в Україні спроектовані такі машини, як “КрАЗ-Спартан” і “Барс-8”, і сякий-такий досвід експлуатації вже є.

Легкий бронеавтомобіль належить до класу стійких до підриву броньовиків MRAP, що різко підвищує його виживання в умовах сучасного бою. Основне призначення машини – рейдові дії і підтримка підрозділів в прифронтовій зоні.

Фактично це чотиридверний броньований пікап з кабіною на п’ять чоловік. Ззаду знаходиться відкрита бортова платформа, розрахована на тонну вантажу (крім того, є можливість буксирувати причіп масою до 8 т). 6,7-літровий турбодизель Power Stroke в 300 к. с. забезпечує можливість “Варті-Новатору” розганятися до 120 км/г. За словами розробників, машина має можливість проїжджати без дозаправки до 700 км.

Результат пошуку зображень за запитом "варта новатор"

З огляду на, те що на презентації були присутні представники Державного науково-дослідного інституту МВС України та особисто командувач НГУ генерал-полковник Аллер, питання про прийняття на озброєння цієї машини можна вважати вирішеним.

В цілому можна говорити про те, що, хоча потреби армії в броньованій техніці на даний момент не покриваються і на 50%, але відбувається поступове нарощування виробничих потужностей дуже різних підприємств (насамперед приватних). Такими темпами в найближчі два-три роки проблема втратить свою актуальність і армійці нарешті відправлять “на пенсію” заслужений БРДМ-2.

Автор: Михайло ЖИРОХОВ

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Continue Reading

Trending

Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!
Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!