Зв'яжіться з нами

Cтатті

Атомний підводний човен «Курск» і «10$-шлюхи» – все, що треба знати про путінську армію

Опубліковано

на

12 серпня 2000 року під час навчань у Баренцевому морі затонув російський атомний підводний човен «Курск» з усіма 118-а членами екіпажу. Як показало розслідування, катастрофа сталась через витік торпедного палива, що призвело до вибуху, який зруйнував оболонку корабля і призвів до детонації торпед, вибух котрих остаточно зруйнував корпус підводного човна.

Спущений на воду у 1994 році атомний підводний човен «Курск» входив до складу Північного флоту ВМФ Росії, у 1999 році здійснив автономний похід у Середземне море, де брав участь у стеженні за 6-им флотом США під час бойових дій НАТО проти Югославії і куди мав повернутись у складі спеціальної групи воєнних кораблів Росії.
Результат пошуку зображень за запитом "подлодка «Курск»"
10 серпня 2000 року «Курск» вийшов у море в рамках навчань недалеко від Кольського півострова, несучи 24 крилаті ракети та 24 торпеди. Вранці 12 серпня він здійснив умовний пуск ракети і о 9-40 почав підготовку до пострілу двома холостими торпедами по атомному крейсеру «Пьотр Вєлікій», які мали відбутись з 11-40 до 13-40 за місцевим часом. Об 11-28 на крейсері, а як згодом вияснилось і на двох американських підводних човнах, що в цей час перебували у Баренцевому морі, та у норвезькому Інституті сейсмічних досліджень, зафіксували вибух, яким командування навчань не надало належного значення.
Після того як у призначений час навчальні торпедні атаки не відбулись, до місця перебування «Курска» були відправлені вертольоти, які не виявили підводного човна. Коли він двічі не вийшов на зв’язок у заздалегідь визначений час, командування оголосило про аварійну ситуацію з «Курском» і наступного дня на його пошуки були відправлена група кораблів. 13 серпня2000 року о 4-51 «Курск» був виявлений на відстані 175 км від міста Сєвєроморськ на глибині 108 метрів. Рятувальні роботи, які проводились до 20 серпня, виявились безуспішними і лише після залучення норвезького судна «Seaway Eagle» (Норвеія член НАТО з 1949 року) вдалось відкрити аварійно-рятувальний люк «Курска», через який було піднято на поверхню тіла підводників і секретну документацію.
Більша частина «Курска» була піднята на поверхню у 2001 році нідерландською компанією Mammoet Transport BV (Нідерланди член НАТО з 1949 рокучовен). Як показало його обстеження, експлуатація човна велась із систематичним порушенням регламенту – була відключена апаратура автоматичного магнітофонного запису переговорів, виключена сигналізація аварійного буя, який не міг сплисти через те, що з дня спуску човна на воду з нього не було зняте заводське транспортувальне кріплення, відключена система автоматичного викидання антени, а у герметичних блоках, призначених для зберігання всього необхідного для надзвичайних ситуацій, не виявилось нічого, крім олівців і паперу.

Підняті рештки підводного човна «Курськ»

Підняті рештки підводного човна «Курск»
За офіційною версією, оприлюдненою у 2002 році, через проіржавілу оболонку стався витік торпедного палива, яке вступило в реакцію з мідним та латунним покриттям торпедного апарату, що призвело до хімічного вибуху 12 серпня 2000 року об 11-28, яким було зруйновано два відсіки поруч з торпедними установками. Внаслідок вибуху човен почав занурюватися і впав на морське дно, від чого стався ще один, значно потужніший, вибух декількох торпед на борту.
Від другого вибуху в корпусі човна з’явився двометровий отвір, через який вода затопила більшість відсіків і загинула більшість екіпажу. 23 вцілілих моряка зібрались в одному з відсіків, де залишались живими протягом 8 годин, використовуючи спеціальні хімічні касети для регенерації вуглекислого газу в кисень. Від контакту одніє з них із водою сталася пожежа, яка призвела до знищення кисню у відсіку і смерті моряків від асфіксії. До березня 2002 року тіла трьох із 118 загиблих моряків знайти так і не вдалось.
Автор: Володимир Лук’янюк
Результат пошуку зображень за запитом "тела погибших моряков подлодки «Курск»"
ОНА УТОНУЛА: Путін називав вдів підводників Курска 10$-шлюхами
Це була перша велика аварія після того, як країну очолив Владімір Путін.

П’ять днів після трагедії – 17 серпня 2000 рку головнокомандувач, президент  Російської Федерації В. В. Путін перервав свою відпустку, яку він проводив в Сочі.

На питання Ларрі Кінга про те, що сталося з підводним човном, В. В. Путін відповів: «Она утонула».

В ті дні державний російський телканал знімав зустріч Путіна з дружиною командира «Курска». З невеликого сюжету видно, в якому жалюгідному стані знаходиться житло командира однієї з кращих субмарин Росії (вибачте, але це дійсно повний срач).

Пов’язане зображення

Увечері Путін зустрічається з сім’ями. Збори тривають 3 години, на ньому присутній лише той же держканал і показує тільки ці деякі фрагменти. Два німецьких журналіста, яким вдалося потрапити в зал, дають приголомшливий звіт про цю зустріч. Вони вказують на те, що після виступу Путіна, який озвучив свою версію, сім’ї моряків протягом 2,5 годин піддали президента різкій критиці, і дійшло до того, що йому оголосили, що він не гідний свого звання, а також зажадали звільнення багатьох адміралів.

Президент оголошує жалобу в Російській Федерації. Сім’ї відмовляються від жалоби і категорично відмовляються від супроводу президента на місце загибелі «Курська». Така ситуація небувала для Росії. Борис Березовський, один з олігархів, тепер остаточно в опозиції з Путіним, вибирає момент, щоб створити фонд допомоги сім’ям.

Борис Березовський, олігарх:
– Я выделил миллион долларов, чтобы помочь пострадавшим семьям, и реакция Путина была резкая. Он решил, что в первую очередь им должно помочь государство, но результат оказался негативным, так как те же ветераны Афганистана стали спрашивать, почему они не получают заслуженной помощи? Только из-за того, что их проблемы не актуальны для политической пропаганды?

28 серпня 2000 року в ефір телеканалу ОРТ вийшла авторська програма Сєргєя Доренка з останнім випуском і різкою критикою на адресу Путіна з приводу загибелі АПРК «Курск».

Ось як тележурналіст Сєрьгєй Доренко описував реакцію глави держави після трагедії:

– Он позвонил на Первый канал и сказал, что Первый канал нанял шлюх, которые выступили, чтобы дискредитировать его. И в том числе я ему потом доказывал, что это были не шлюхи, что это были вдовы офицеров. Это действительно вдовы офицеров, я впоследствии сам их видел в Видяево, и они продолжали говорить «неудобные» вещи, но он по телефону сразу отзвонил и сказал: «Вы нанимаете шлюх специально. Дали им по 10 долларов, специально чтобы меня дискредитировать».

Після Курска – після критики Путіна в ЗМІ, Путін став закручувати гайки для ЗМІ, позбавляючи їх будь-якої незалежності. Після створення Березовським в пику Путіну фонду допомоги сім’ям загиблих на Курську вперше постсовок став платити більш-менш пристойні грошові компенсації.

Світлана Байгаріна, дружина моряка:
– Государство быстро откликнулось, мы получили материальную помощь. Самое главное, что запомнилось, это когда стали выплачивать задолженность с 1996 года.

Вперше в історії Росії сім’ї отримують грошову компенсацію. Вони отримали в середньому 25-35 тисяч євро. Суми настільки великі, що деякі сім’ї вважають, що їх купують, щоб ті не подали в суд на державу.

Сергій Пархоменко, головний редактор журналу «Итоги»:
– Я считаю, что проблема со СМИ была более или менее решена Путиным после «Курска». Именно в тот момент власть и Путин лично увидели разницу между свободными СМИ и контролируемыми. Именно тогда он понял, что контроль над СМИ — это важно.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: http://www.istpravda.ru/http://ru-nationalism.livejournal.com/2036502.html

Продовжити читання ?
Реклама
Натисніть, щоб коментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Cтатті

Українські «Каспер» і «Саурон» відповідають стандартам НАТО

Опубліковано

на

У Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації презентовано нову систему екстреної евакуації поранених «Каспер» та експериментальну відео-систему виявлення та спостереження за безпілотними літальними апаратами «Саурон».

Зокрема, систему «Каспер» розробили фахівці Наукового центру зв’язку інституту. Вона суто українська та має спеціальне програмне забезпечення. Складається зі спеціальних маячків, які сигналами через супутник вказують координати пораненого.

Новітня експериментальна відео-система виявлення та спостереження за безпілотними літальними апаратами «Саурон» також унікальна. Її розробили офіцери кафедри спеціальних засобів зв’язку та радіотехнічних засобів навчального закладу. Вона забезпечує отримання, обробку та передачу відеоінформації про безпілотник в режимі реального часу та може дистанційно керувати відеосенсорами по радіоканалу.

— Сьогодні системи зв’язку та автоматизовані системи управління Збройних Сил України відповідають стандартам НАТО. Вони дозволили оперативно та безперервно здійснювати управління військами. Розвиток, подальше удосконалення, переозброєнню новітніми цифровими засобами зв’язку триває. Ми прагнемо досягти повної сумісності з країнами Альянсу, — зазначив начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗС України генерал-майор Володимир Рапко.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:http://www.mil.gov.ua/news/

Продовжити читання ?

Cтатті

Курсанти-нахімовці, котрі не зрадили Україні, стали командирами нових бронекатерів

Опубліковано

на

Усі добре пам’ятають, коли 2014 року на території колишньої Академії ВМС ім. П.С. Нахімова російські окупанти та зрадники спускали наш державний прапор та піднімали свій, курсанти флотського вишу, котрі на відміну від старших офіцерів не зрадили присязі, співали гімн України. Цей вчинок став дуже символічним та знаковим, курсантами пишалася вся країна, їх називали новим поколінням українських військових, на них покладали велику надію. І от минуло три роки. Сьогодні три молоді офіцери, які 2014 року курсантами співали гімн, стали командирами новозбудованих катерів. До речі, загалом до минулорічних двох бронекатерів проекту 58155 ( «Гюрза-М») цього року додалися ще чотири «Змії» , так моряки називають катери цього проекту. Отже, знайомтесь — лейтенанти Дамир Аулін, Олександр Регула та Іван Долгих

Слід сказати, що на ці посади обирали найкращих не тільки за рівнем навчання, а й за лідерськими якостями, бо в екіпажах катерів чимало військовослужбовців із багаторічним досвідом служби, які старші за своїх командирів на п’ять чи навіть десять років. Утім лейтенанти швидко знайшли спільну мову з підлеглими, і свідченням цього є успішний перехід катерів Дніпром до пункту базування.

5522_p_06_img_0004_3— Командиром катера я трохи більше двох місяців і скажу відверто — важко, — розповідає Дамир Аулін. — Ми переганяли катери із заводу до Одеси. Пройшли понад тисячу миль через чотири водосховища та п’ять шлюзів, і це був важкий та водночас корисний досвід.

Дамир Аулін єдиний у своїй родині носить військовий однострій. Він каже, що офіцером Військово-Морських Сил хотів стати ще зі шкільної пори, тому 2010 року вступив до Військово-морського ліцею, а ще за два роки — до флотського вишу, який закінчив у березні 2017-го.

Також Дамир Аулін радий, що командує саме новим катером із сучасним технологічним устаткуванням. Майже всі системи катера автоматизовані, а це енергетичні установки, системи управління, озброєння, зв’язку тощо. Він вдячний командуванню за довіру, адже вже на першому щаблі військової кар’єри він може почати реалізовувати свій потенціал. Тим більше, що ці катери точно не залишаться стояти біля причальної стінки.

5522_p_06_img_0002_1А от лейтенант Іван Долгих розпочинав свою флотську кар’єру, вступивши до коледжу підготовки старшинського складу при Академії ВМС, по закінченні якого один рік служив на кораблі управління «Славутич» старшиною артилерійської команди. Однак зупинятися на цьому Іван не збирався, вже тоді він склав чіткий план свого майбутнього і без проблем вступив одразу на другий курс Академії ВМС. Тож у деяких питаннях Іван більш досвідчений, бо рік служби на кораблі — це чималий досвід, що нині додає молодому командиру впевненості.

— Не існує такого підручника, в якому було б написано, як стати командиром. Потрібно вчитися кожного дня, — підсумовує Іван Долгих.

 

Лейтенант Олександр Регула свого часу проходив стажування на французькому фрегаті «Лафаєт», де офіцер набув дуже потрібних знань та навичок. Він знайомий із сучасними корабельними системами, вміє з ними працювати, особливо це стосується штурманської справи, адже саме цю спеціальність він опановував.

— Під час стажування неодноразово ніс вахту з французькими офіцерами, вони відверто ділилися зі мною тонкощами професії штурмана, — каже Олександр Регула. — Зокрема це маневрування, прокладання курсу, проходження вузькостей, швартування, тобто те, що мені допомогло під час перегону катерів до Одеси.

Призначення молодих офіцерів на такі посади — принципова позиція командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

— Чим більше ми будемо давати практики молодим офіцерам, тим більше зростатимуть їхні можливості щодо виконання поставлених завдань на високому професійному рівні. Ми провели конкурс і обрали найкращих. Зараз вони вчаться, також і на своїх помилках, і я думаю, що вони впораються з усіма труднощами, — зазначив командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко.

Нові катери готують до тестування морем

На чотирьох малих броньованих артилерійських катерах, які нещодавно прийшли до Одеси, триває інтенсивна підготовка до державних випробувань. Військові моряки разом із представниками заводу «Кузня на Рибальському» здійснили перші виходи деяких катерів у море.

Бронекатер проекту 58155 ( «Гюрза-М») був розроблений українським підприємством «Казенний дослідницько-проектний центр кораблебудування» (Миколаїв) і є результатом розвитку катерів проекту 58150 ( «Гюрза»). «Гюрза-М» більший за свій прототип і має повну водотоннажність 54 тонн, довжину

23 метри, ширину 4,8 метра. Максимальна швидкість ходу — до 28 вузлів, дальність плавання економічним ходом — не менше 900 миль, автономність — п’ять діб. Екіпаж — п’ять осіб.  Має в своєму арсеналі два бойові модулі КАУ-30М, які складаються з 30-мм гармати ЗТМ1, 30-мм гранатомета КБА-117 (АГ-17),

7,62-мм кулемета КТ-7,62, двох ПТУР Р-2В «Бар’єр», а також переносного ЗРК. Оснащений радіотехнічними засобами, а саме навігаційною РЛС «Дельта-М» , оптико-електронною системою управління вогнем Sarmat, датчиками виявлення лазерного випромінювання

Слід сказати, що тестувати флотські новинки будуть в акваторії Чорного моря біля берегів Одещини. Зазвичай під час цих стандартних процедур перевіряється швидкість ходу катерів, робота апаратури навігації, можливості енергетичної установки, маневреність катерів, рульовий, якірний, швартовно-буксирний та леєрний пристрої. Також перевіряється дальність плавання, спроможність кормових та носових бойових модулів, апаратури навігації та герметизації зовнішнього контуру катерів.

— Зараз проводимо заняття з особовим складом, вони вивчають матеріальну частину, зброю та технічні засоби на своїх постах, особливості різних систем, — зазначив командир малого броньованого артилерійського катера лейтенант Олександр Регула. — Тобто йде планова підготовка до державних випробувань, по завершенні яких катери увійдуть до складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Окрім цього, буде дано оцінку ходовим та маневровим якостям кораблів під час номінального та максимального режиму роботи двигуна, будуть здійснені заміри температурних режимів різних систем.

Олександр ЗАВТОНОВ

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:http://na.mil.gov.ua/

Продовжити читання ?

Cтатті

Авіаносці: більші й дорожчі чи менші й дешевші?

Опубліковано

на

Gerald R. Ford – оптимальний авіаносець для ВМС США. Вчора, 17 жовтня, портал scout.com повідомив про те, що американський стратегічний дослідницький центр RAND опублікував результати свого дослідження залежності бойових можливостей авіаносного корабля від його розмірів і вартості.

«Чим більшbq – тим кращbq», – такий вердикт аналітиків некомерційної організації Research and Development, більш відомої як RAND Corporation, щодо авіаносців. У своєму недавньому дослідженні вони спробували відповісти на питання, чи є сенс в гігантських авіаносних кораблях, і що буде, якщо пожертвувати розмірами заради зниження вартості авіаносця.

Замовником дослідження виступило Міноборони США. У військовому відомстві вирішили перевірити, наскільки стратегія щодо розвитку ВМС і Корпусу морської піхоти виправдана в плані витрат, «живучості» і проектованої сили. Як прототипи виступали кораблі, вже наявні в складі американського флоту, а також концепти у вигляді авіаносців «середнього» і «міні» класів. Аналітики RAND умовно розділили авіаносці на чотири класи:

  • CVN 8X – прообразом послужили авіаносці типу Gerald R. Ford, мають водотоннажність близько 100 000 т;
  • CVN LX – концепція авіаносця водотоннажністю 70 000 т. Такий корабель обійдеться флоту дешевше, але буде більш обмеженим за розміром авіакрила, а також запасу палива і боєприпасів для нього;
  • CV LX – концепт авіаносця водотоннажністю 40 000 т. Прообразом виступив УДК типу America. У порівнянні розглядалася версія авіаносця з атомною енергетичною установкою;
  • CV EX – концепт легкого авіаносця водотоннажністю 20 000 т.

За підсумками дослідження в RAND Corporation повідомили, що зараз і в доступному для огляду майбутньому оптимальним є варіант авіаносця CVN 8X (Gerald R. Ford). Корабель водотоннажністю 100 000 т здатний нести і підтримувати боєготовність близько 80 бойових літаків, що є достатнім для проекції сили згідно військової доктрини США. При цьому економія при виборі авіаносців класу CVN LX (70 000 т) не виправдана на увазі обмежених можливостей цих кораблів.

Порівняльна таблиця концептів авіаносців від RAND Corporation. rand.org

Формати авіаносців CV LX і CV EX в RAND визнали непрактичними в умовах поточної військової доктрини США. Авіаносці CV LX не володіють достатнім авіакрилом, в більшій мірі залежать від кораблів постачання і вимагають іншого підходу до формування авіаносних груп. Аналогічні висновки були зроблені і для концепції CV EX. При цьому в RAND Corporation вказують, що цей формат авіаносців має право на існування, але зажадає повного переформатування військово-морського флоту.

Результат пошуку зображень за запитом "авіаносець Gerald R. Ford (CVN-78)"

Нагадаємо, що авіаносець Gerald R. Ford (CVN-78) – найдорожчий корабель у світовій історії (його будівництво обійшлося військовому бюджету США майже в $ 13 млрд). Корабель був закладений 13 листопада 2009 року та спущений на воду 9 листопада 2013 року. Gerald R. Ford має 337 м в довжину, максимальну ширину 78 м, водотоннажність близько 100 000 т і розрахований на 90 літаків і вертольотів. Згідно з технічним описом, на кораблі розмістять літаки F-35, F / A-18E / F Super Hornet, EA-18G Growler, а також вертольоти MH-60R / S.

Gerald R. Ford стане першим в однойменної серії з десяти авіаносців нового покоління, що будуються для ВМС США. В американському військовому відомстві планують, що нові кораблі замінять авіаносці типу Nimitz, які знаходяться в експлуатації з 1975 року.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:https://www.rand.org/

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending

Copyright © 2017 Військовий навігатор України