Зв'яжіться з нами

Cтатті

АТО: що буде після зміни назви?

Опубліковано

на

У відповідь на збройну агресію Росії Україна вже три роки проводить “антитерористичну операцію”. Тепер Київ готується перейти до нового, за визначенням секретаря РНБО Олександра Турчинова альтернативного, формату захисту країни від агресора. Який же він, цей новий гібридний формат гібридної війни з гібридним агресором?

 У відповідь на збройну агресію Росії Україна вже три роки проводить “антитерористичну операцію”. 

Тепер Київ готується перейти до нового, за визначенням секретаря РНБО Олександра Турчинова альтернативного, формату захисту країни від агресора. Який же він, цей новий гібридний формат гібридної війни з гібридним агресором?

У законопроекті “Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей”, який було представлено минулого тижня для закритого обговорення експертами й політиками, акцент зроблено на завданнях держави, спрямованих на звільнення окупованих територій. Сам же документ складається з двох компонентів.

Перший: у загальних рисах на законодавчому рівні визначається комплекс силових і дипломатичних кроків, які мають забезпечити звільнення окупованих територій. Другий: створюється правовий механізм використання збройних сил у Донбасі. За словами О.Турчинова, “щойно буде ухвалено цей закон, який розширює правове поле і надає повноваження, необхідні для захисту країни, не обмежені рамками закону “Про боротьбу з тероризмом”, АТО в нинішньому своєму форматі буде завершено”.

Ключових положень законопроекту кілька.

По-перше, окремі райони Донбасу пропонується визнати окупованими територіями. Для Києва це важливо, оскільки всю відповідальність за те, що там відбувається, буде покладено на країну-окупанта. Втім у законопроекті не вказується, хто саме є окупантом, хоча водночас Росію й названо агресором, але знову ж таки, якось туманно.

По-друге, замість штабу АТО передбачено створити Оперативний штаб для забезпечення безпосереднього військового й цивільного управління в зоні конфлікту в Донецькій і Луганській областях. Цьому органу буде надано якнайширші повноваження для реалізації завдань оборони та звільнення окупованих територій, підпорядковано всі армійські й силові структури, військово-цивільні адміністрації.

По-третє, законопроект передбачає, що очільник держави на час дії закону “Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей” може ухвалювати рішення про застосування Збройних сил та інших військових формувань, а також про запровадження воєнного стану. (Втім, наші співрозмовники сумніваються, що дійде до запровадження воєнного стану на території Донецької та Луганської областей.)

По-четверте, у законопроекті є постійні відсилання до Мінського процесу, а формулювання такі, що дозволяють, наприклад, провести вибори на контрольованих українським урядом територіях Донецької та Луганської областей. Для влади важливо продемонструвати Заходу: з Мінського процесу Україна не виходить. Хоча, звичайно ж, якщо закон ухвалять, Москва звинуватить нашу країну у протилежному.

Передбачається, що в разі ухвалення закону змінять і назву воєнної операції на Сході України.

Ініціативу РНБО переформатувати операцію в Донбасі наступного тижня можуть переглянути у Вашингтоні, якщо Трамп жорстко запропонує Порошенкові іншу модель рішення.

Але на відміну від закону №6470, що визначив вступ України до НАТО зовнішньополітичним пріоритетом нашої країни, у цьому випадку Київ проводить консультації зі своїми міжнародними партнерами. І це збільшує шанси на ухвалення закону.

Чому ж раптом Київ перейнявся новим форматом протидії російській агресії й відновлення територіальної цілісності, спеціально створюючи під нього юридичну базу — проект зазначеного закону? Що змінилося за три роки від початку російсько-української війни?

Не погоджуючись з багатьма діями влади в 2014 р., все-таки можна зрозуміти логіку рішень, що ухвалювалися тоді. Обмеженість ресурсів (розбалансування механізму державного управління, деградація армії та спецслужб, фінансова й економічна криза, недосконалість чинного законодавства), відсутність політичної волі, стриманість союзників і, головне, необхідність провести президентські вибори — такі причини, з яких українська влада не наважилася ні запровадити воєнний стан, ні оголосити війну Росії. Тоді антитерористична операція, рішення про проведення якої, однак, ухвалили з запізненням, здавалася виходом з ситуації.

Але Петро Порошенко ще в травні 2014 р. самовпевнено заявив, що АТО не може тривати місяці: “Вона повинна і буде тривати години”. Та тільки от за три роки його президентства нічого не змінилося: формула “антитерористична операція” для політиків виявилася дуже зручною.

Та й з підготовкою стратегії деокупації й реінтеграції Донбасу і Криму Банкова не поспішала. Водночас адміністрація президента, уряд, парламент усіляко “топили” підготовлений віце-спікером Оксаною Сироїд і підтримуваний “Самопоміччю” й “Батьківщиною” законопроект “Про тимчасово окуповану територію України”, в якому йшлося про деокупацію і реінтеграцію Донбасу й Криму.

Лише після підтриманої українцями блокади окупованих територій, яка була організована “Самопоміччю” на початку 2017 р., Петро Порошенко в березні на засіданні РНБО запропонував підготувати, розглянути й ухвалити закон про відновлення територіальної цілісності. Але якщо пам’ятати, що всі рішення в нашій країні ухвалюються заради двох речей — грошей і рейтингу, то появу цієї пропозиції можна розглядати як спробу перехопити ініціативу в політичних опонентів.

Минулого тижня в Києві заговорили і про новий формат АТО, і про реінтеграцію окупованих територій. О.Турчинов заявив, що “в нас не так багато часу для ухвалення відповідних рішень”, і висловив сподівання, що президент подасть законопроект у парламент, і депутати “не будуть тягнути з позитивним голосуванням”.

Очевидн, що АП не сповістили про намір Турчинова публічно заявити про цю ініціативу. На Банковій були неприємно здивовані, і Порошенкові довелося терміново робити “хорошу міну”, демонструючи управління процесом. Коментуючи заяву секретаря РНБО, президент повідомив, що він доручив розробити законопроект щодо реінтеграції Донбасу, де передбачено низку заходів для повернення окупованих територій України й визначення правового режиму.

Невідомо, які мотиви спонукали секретаря РНБО до таких гучних заяв. Але це останнє вікно можливостей ухвалити такий закон, оскільки тепер складно звинуватити владу у прагненні зірвати президентські вибори, до яких іще два роки. (Втім, ці звинувачення не забаряться в будь-якому випадку.)

Якщо ж парламентарії не ухвалять цього закону до кінця нинішньої сесії, то дуже ймовірно, що вони взагалі ніколи не проголосують за нього: за літо ситуація може змінитися, і вікно виявиться зачиненим.

Автор: Володимир Кравченко

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело: https://dt.ua/internal/

Продовжити читання ?
Реклама
Натисніть, щоб коментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Cтатті

Українські «Каспер» і «Саурон» відповідають стандартам НАТО

Опубліковано

на

У Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації презентовано нову систему екстреної евакуації поранених «Каспер» та експериментальну відео-систему виявлення та спостереження за безпілотними літальними апаратами «Саурон».

Зокрема, систему «Каспер» розробили фахівці Наукового центру зв’язку інституту. Вона суто українська та має спеціальне програмне забезпечення. Складається зі спеціальних маячків, які сигналами через супутник вказують координати пораненого.

Новітня експериментальна відео-система виявлення та спостереження за безпілотними літальними апаратами «Саурон» також унікальна. Її розробили офіцери кафедри спеціальних засобів зв’язку та радіотехнічних засобів навчального закладу. Вона забезпечує отримання, обробку та передачу відеоінформації про безпілотник в режимі реального часу та може дистанційно керувати відеосенсорами по радіоканалу.

— Сьогодні системи зв’язку та автоматизовані системи управління Збройних Сил України відповідають стандартам НАТО. Вони дозволили оперативно та безперервно здійснювати управління військами. Розвиток, подальше удосконалення, переозброєнню новітніми цифровими засобами зв’язку триває. Ми прагнемо досягти повної сумісності з країнами Альянсу, — зазначив начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗС України генерал-майор Володимир Рапко.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:http://www.mil.gov.ua/news/

Продовжити читання ?

Cтатті

Курсанти-нахімовці, котрі не зрадили Україні, стали командирами нових бронекатерів

Опубліковано

на

Усі добре пам’ятають, коли 2014 року на території колишньої Академії ВМС ім. П.С. Нахімова російські окупанти та зрадники спускали наш державний прапор та піднімали свій, курсанти флотського вишу, котрі на відміну від старших офіцерів не зрадили присязі, співали гімн України. Цей вчинок став дуже символічним та знаковим, курсантами пишалася вся країна, їх називали новим поколінням українських військових, на них покладали велику надію. І от минуло три роки. Сьогодні три молоді офіцери, які 2014 року курсантами співали гімн, стали командирами новозбудованих катерів. До речі, загалом до минулорічних двох бронекатерів проекту 58155 ( «Гюрза-М») цього року додалися ще чотири «Змії» , так моряки називають катери цього проекту. Отже, знайомтесь — лейтенанти Дамир Аулін, Олександр Регула та Іван Долгих

Слід сказати, що на ці посади обирали найкращих не тільки за рівнем навчання, а й за лідерськими якостями, бо в екіпажах катерів чимало військовослужбовців із багаторічним досвідом служби, які старші за своїх командирів на п’ять чи навіть десять років. Утім лейтенанти швидко знайшли спільну мову з підлеглими, і свідченням цього є успішний перехід катерів Дніпром до пункту базування.

5522_p_06_img_0004_3— Командиром катера я трохи більше двох місяців і скажу відверто — важко, — розповідає Дамир Аулін. — Ми переганяли катери із заводу до Одеси. Пройшли понад тисячу миль через чотири водосховища та п’ять шлюзів, і це був важкий та водночас корисний досвід.

Дамир Аулін єдиний у своїй родині носить військовий однострій. Він каже, що офіцером Військово-Морських Сил хотів стати ще зі шкільної пори, тому 2010 року вступив до Військово-морського ліцею, а ще за два роки — до флотського вишу, який закінчив у березні 2017-го.

Також Дамир Аулін радий, що командує саме новим катером із сучасним технологічним устаткуванням. Майже всі системи катера автоматизовані, а це енергетичні установки, системи управління, озброєння, зв’язку тощо. Він вдячний командуванню за довіру, адже вже на першому щаблі військової кар’єри він може почати реалізовувати свій потенціал. Тим більше, що ці катери точно не залишаться стояти біля причальної стінки.

5522_p_06_img_0002_1А от лейтенант Іван Долгих розпочинав свою флотську кар’єру, вступивши до коледжу підготовки старшинського складу при Академії ВМС, по закінченні якого один рік служив на кораблі управління «Славутич» старшиною артилерійської команди. Однак зупинятися на цьому Іван не збирався, вже тоді він склав чіткий план свого майбутнього і без проблем вступив одразу на другий курс Академії ВМС. Тож у деяких питаннях Іван більш досвідчений, бо рік служби на кораблі — це чималий досвід, що нині додає молодому командиру впевненості.

— Не існує такого підручника, в якому було б написано, як стати командиром. Потрібно вчитися кожного дня, — підсумовує Іван Долгих.

 

Лейтенант Олександр Регула свого часу проходив стажування на французькому фрегаті «Лафаєт», де офіцер набув дуже потрібних знань та навичок. Він знайомий із сучасними корабельними системами, вміє з ними працювати, особливо це стосується штурманської справи, адже саме цю спеціальність він опановував.

— Під час стажування неодноразово ніс вахту з французькими офіцерами, вони відверто ділилися зі мною тонкощами професії штурмана, — каже Олександр Регула. — Зокрема це маневрування, прокладання курсу, проходження вузькостей, швартування, тобто те, що мені допомогло під час перегону катерів до Одеси.

Призначення молодих офіцерів на такі посади — принципова позиція командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

— Чим більше ми будемо давати практики молодим офіцерам, тим більше зростатимуть їхні можливості щодо виконання поставлених завдань на високому професійному рівні. Ми провели конкурс і обрали найкращих. Зараз вони вчаться, також і на своїх помилках, і я думаю, що вони впораються з усіма труднощами, — зазначив командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко.

Нові катери готують до тестування морем

На чотирьох малих броньованих артилерійських катерах, які нещодавно прийшли до Одеси, триває інтенсивна підготовка до державних випробувань. Військові моряки разом із представниками заводу «Кузня на Рибальському» здійснили перші виходи деяких катерів у море.

Бронекатер проекту 58155 ( «Гюрза-М») був розроблений українським підприємством «Казенний дослідницько-проектний центр кораблебудування» (Миколаїв) і є результатом розвитку катерів проекту 58150 ( «Гюрза»). «Гюрза-М» більший за свій прототип і має повну водотоннажність 54 тонн, довжину

23 метри, ширину 4,8 метра. Максимальна швидкість ходу — до 28 вузлів, дальність плавання економічним ходом — не менше 900 миль, автономність — п’ять діб. Екіпаж — п’ять осіб.  Має в своєму арсеналі два бойові модулі КАУ-30М, які складаються з 30-мм гармати ЗТМ1, 30-мм гранатомета КБА-117 (АГ-17),

7,62-мм кулемета КТ-7,62, двох ПТУР Р-2В «Бар’єр», а також переносного ЗРК. Оснащений радіотехнічними засобами, а саме навігаційною РЛС «Дельта-М» , оптико-електронною системою управління вогнем Sarmat, датчиками виявлення лазерного випромінювання

Слід сказати, що тестувати флотські новинки будуть в акваторії Чорного моря біля берегів Одещини. Зазвичай під час цих стандартних процедур перевіряється швидкість ходу катерів, робота апаратури навігації, можливості енергетичної установки, маневреність катерів, рульовий, якірний, швартовно-буксирний та леєрний пристрої. Також перевіряється дальність плавання, спроможність кормових та носових бойових модулів, апаратури навігації та герметизації зовнішнього контуру катерів.

— Зараз проводимо заняття з особовим складом, вони вивчають матеріальну частину, зброю та технічні засоби на своїх постах, особливості різних систем, — зазначив командир малого броньованого артилерійського катера лейтенант Олександр Регула. — Тобто йде планова підготовка до державних випробувань, по завершенні яких катери увійдуть до складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Окрім цього, буде дано оцінку ходовим та маневровим якостям кораблів під час номінального та максимального режиму роботи двигуна, будуть здійснені заміри температурних режимів різних систем.

Олександр ЗАВТОНОВ

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:http://na.mil.gov.ua/

Продовжити читання ?

Cтатті

Авіаносці: більші й дорожчі чи менші й дешевші?

Опубліковано

на

Gerald R. Ford – оптимальний авіаносець для ВМС США. Вчора, 17 жовтня, портал scout.com повідомив про те, що американський стратегічний дослідницький центр RAND опублікував результати свого дослідження залежності бойових можливостей авіаносного корабля від його розмірів і вартості.

«Чим більшbq – тим кращbq», – такий вердикт аналітиків некомерційної організації Research and Development, більш відомої як RAND Corporation, щодо авіаносців. У своєму недавньому дослідженні вони спробували відповісти на питання, чи є сенс в гігантських авіаносних кораблях, і що буде, якщо пожертвувати розмірами заради зниження вартості авіаносця.

Замовником дослідження виступило Міноборони США. У військовому відомстві вирішили перевірити, наскільки стратегія щодо розвитку ВМС і Корпусу морської піхоти виправдана в плані витрат, «живучості» і проектованої сили. Як прототипи виступали кораблі, вже наявні в складі американського флоту, а також концепти у вигляді авіаносців «середнього» і «міні» класів. Аналітики RAND умовно розділили авіаносці на чотири класи:

  • CVN 8X – прообразом послужили авіаносці типу Gerald R. Ford, мають водотоннажність близько 100 000 т;
  • CVN LX – концепція авіаносця водотоннажністю 70 000 т. Такий корабель обійдеться флоту дешевше, але буде більш обмеженим за розміром авіакрила, а також запасу палива і боєприпасів для нього;
  • CV LX – концепт авіаносця водотоннажністю 40 000 т. Прообразом виступив УДК типу America. У порівнянні розглядалася версія авіаносця з атомною енергетичною установкою;
  • CV EX – концепт легкого авіаносця водотоннажністю 20 000 т.

За підсумками дослідження в RAND Corporation повідомили, що зараз і в доступному для огляду майбутньому оптимальним є варіант авіаносця CVN 8X (Gerald R. Ford). Корабель водотоннажністю 100 000 т здатний нести і підтримувати боєготовність близько 80 бойових літаків, що є достатнім для проекції сили згідно військової доктрини США. При цьому економія при виборі авіаносців класу CVN LX (70 000 т) не виправдана на увазі обмежених можливостей цих кораблів.

Порівняльна таблиця концептів авіаносців від RAND Corporation. rand.org

Формати авіаносців CV LX і CV EX в RAND визнали непрактичними в умовах поточної військової доктрини США. Авіаносці CV LX не володіють достатнім авіакрилом, в більшій мірі залежать від кораблів постачання і вимагають іншого підходу до формування авіаносних груп. Аналогічні висновки були зроблені і для концепції CV EX. При цьому в RAND Corporation вказують, що цей формат авіаносців має право на існування, але зажадає повного переформатування військово-морського флоту.

Результат пошуку зображень за запитом "авіаносець Gerald R. Ford (CVN-78)"

Нагадаємо, що авіаносець Gerald R. Ford (CVN-78) – найдорожчий корабель у світовій історії (його будівництво обійшлося військовому бюджету США майже в $ 13 млрд). Корабель був закладений 13 листопада 2009 року та спущений на воду 9 листопада 2013 року. Gerald R. Ford має 337 м в довжину, максимальну ширину 78 м, водотоннажність близько 100 000 т і розрахований на 90 літаків і вертольотів. Згідно з технічним описом, на кораблі розмістять літаки F-35, F / A-18E / F Super Hornet, EA-18G Growler, а також вертольоти MH-60R / S.

Gerald R. Ford стане першим в однойменної серії з десяти авіаносців нового покоління, що будуються для ВМС США. В американському військовому відомстві планують, що нові кораблі замінять авіаносці типу Nimitz, які знаходяться в експлуатації з 1975 року.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:https://www.rand.org/

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending

Copyright © 2017 Військовий навігатор України