Зв'яжіться з нами

Cтатті

Багато українців до війни не готові ні морально, ні психічно, ні логічно

Опубліковано

на

Моніторинг соціальних мереж показує: багато українців до війни не готові. Ні морально, ні психічно, ні логічно. Донести інформацію зараз – врятувати чиєсь життя або хоча б психіку. Ну, або підштовхнути до прийняття важливих рішень. У будь-якому випадку – тут все по поличках. Читаємо. Думаємо.

“Зрозуміти війну”, – стаття загиблого в 2015 році бійця Нацгвардії Івана Сотника: 

НІЯКОГО ГЕРОЇЗМУ
Війна це кров, смерть, відірвані руки, ноги, голови. Війна – це покалічені долі. Війна це спалені міста. До тих пір, поки у вашій голові війна буде чимось гарним і героїчним, ви до війни не готові. Війна – це запах гною, гару, сечі і поту, а не пафосні монологи і красиві вчинки.

Завжди був проти радянського кіно про Другу Світову. Красиві, причесані (іноді красиво замурзані сажею) правильні люди, приймали однозначні правильні рішення. Все виглядало, як в класичних п’єсах: якщо герой хороший ( «НАШ») він правильно розмовляє, добре виглядає, правильно міркує і красиво вмирає в кінці. Якщо герой поганий («німець»), то він вбиває, спалює, грабує і не рахується ні з однією іншою точкою зору.

У житті ВСЕ НЕ ТАК. У житті погані солдати є з обидвох сторін, хороші солдати є з обидвох сторін, кожен впевнений, що він має рацію. Наші солдати теж не святі, наші снаряди теж можуть потрапити у цивільний об’єкт, наші солдати не всі «кіборги». Вони іноді не можуть зв’язати двох слів, іноді п’ють, іноді зазіхають на інших людей. І відбувається це тому, що в армію не відбирають за принципом «святий-не святий», а призивають тих, хто може виконувати поставлене завдання. І завдання у солдата просте – воювати.

Будь ласка, прийміть це як факт.

Героїзм, подвиг, благородні вчинки та інше – питання ІДЕОЛОГІЇ. А ідеологія в будь-якій війні – другорядна. Ідеологія – це інструмент для мотивації солдатів і народу. І аж ніяк не першопричина. Тому не тіште себе ілюзіями, що в РЕАЛЬНОМУ ЖИТТІ люди керуються ідеологією.

НІЯКОГО ЖАЛЮ
Під час воєнних дій, якщо твій будинок знаходиться на лінії вогню, або в зоні ураження то, велика ймовірність, що його не буде. Якщо ти будеш перебувати в своєму будинку, то можливо не буде і тебе – це факт. Ворог взагалі не буде зважати на твою точкою зору. І твої сльози над пожитками його не хвилюють, як не хвилюють його твої банки з помідорами, твій кіт, твоя картина над ліжком, яку тобі колись подарувала мама. Їм плювати на все, що для тебе цінно. Чи не тому, що вони сволочі, а тому, що не буває воєн, в яких враховуються твої пожитки. Думати і страждати потрібно було раніше. Війна прийшла до твого міста – або їдь, або бери в руки зброю або приймай участь в захисті будь-яким доступним тобі способом. Все елементарно просто. Бракований снаряд не шкодуватиме тебе. Випадковий осколок теж не буде про тебе піклуватися. Сидіти і чекати, поки тебе разом з будинком зрівняють з землею – нерозумно і безглуздо. Якщо після обстрілу житлових кварталів Маріуполя і Краматорська ти цього не зрозумів, то, на жаль. Хто тобі винен?

ПОГАСИ ЕМОЦІЇ
Плануй своє життя зараз. Поки паніка не заклинила твій мозок. Чи хочеш ти виїхати? Якщо хочеш, то – куди? Якщо не вийде, то куди ти подінешся? Якщо вийде, то що ти будеш робити далі? У будь-якому випадку – зайві емоції тобі не потрібні. Вся ця риторика з серії «про Боже! світ звалився!» вона не принесе тобі ні рішень, ні безпеки. Емоції: паніка, ненависть, істерика – ніяким чином не поліпшать твоє становище. Вони не можуть вплинути на ситуацію. Емоції лише змушують людей метушитися і приймати алогічні рішення.

ВИЗНАЧИСЬ, НАРЕШТІ
Мова йде не про підтримку пануючого з обох сторін ідіотизму. Визначатися треба не з деталями, а з пріоритетами. Відкинь всі сумніви, другорядні деталі і фрази «тут все неоднозначно». Відкинь і виріши: на чиєму ти боці. Без всяких «АЛЕ» і «ЯКЩО». Сторони для тебе може бути тільки дві: «Україна» або «Росія». Інших сторін для тебе в цій війні немає.

Уже ПІСЛЯ того, як ти визначився, можна вводити всякі «але» і «якщо». Типу «я за Україну, але хотілося б, щоб ….» Або «Я за Росію, АЛЕ». Втім, якщо ти «за Росію», тоді, на жаль, ми з тобою на різних сторонах фронту.

ПАЦИФІЗМ НЕ ПРОЙДЕ
Позиція «зупиніть війну» – не позиція. Це емоції. Від твоїх криків ні Путін, ні Порошенко, ні Обама, ні Меркель і взагалі НІХТО не зупиниться. Втім, якщо тобі ще хочеться покричати в порожнечу – справа твоє. Хоча, є куди більш логічні дії, ніж пукати у вічність. Навіть якщо вас почує, наприклад, Порошенко, то чи почує вас Путін?

РОЗДИВИСЬ НАВКОЛО
У твоїй країні вже ЧЕТВЕРТИ РІК йде війна. Хто б і як її не називав. Хто б не сміявся. Хто б не ставився до цього скептично. Війна йде між Україною і Росією. Вкраплення «ополченців» воюють на стороні і за інтереси Російської Федерації. Уряду Російської Федерації можуть вірити лише громадяни самої Російської Федерації і ще трошки «розумників» з України. Усе. Всім іншим або пофіг, або вони РФ не вірять. Це факт. Хочуть цього Лавров і Путін, чи ні. Втім, Лавров і Путін – це політика. А ми говоримо про сприйняття війни.

  • Якщо ти думаєш, що в твоєму місті тихо, а значить, в твоєму світі війни немає – ти помиляєшся.
  • Якщо ти думаєш, що ти сидиш в позі дзен, а значить війни в твоїй країні немає, то ти помиляєшся свідомо.
  • Якщо ти сидиш в костюмі хіпі-пацифіста і проблеми тебе не хвилюють – це до першого вбитого друга, до першої жалоби у знайомих, до першої повістки, до першого вибуху на зупинці ТВОГО міста.
  • Якщо ти намагаєшся вмовляти себе, що все обійдеться, то простіше поїхати.
  • Якщо нікуди їхати – перечитуй статтю заново.

Так, на жаль, сталося, що про війну багато з нас знали з радянських фільмів. Там були обвуглені стіни згорілих будинків, масовані танкові атаки. Летіли літаки, грала музика. З криком «УРА!» В бій йшли вусаті молодці. У світі ДАВНО такого немає. Війна не така. Війна – це жінка, яка вийшла за хлібом і загинула від розриву снаряда на зупинці. Цей снаряд міг бути провокацією для «Лайфньюз», міг бути бракованих снарядом, який просто не долетів до цілі, міг бути невдалим влученням української армії, міг бути вдалим актом залякування від російських-терористів. Жінка вийшла за хлібом і жінки не стало. «УРА!» Ніхто не кричав. Літаки не летіли. Місто не згоріло. Це і є ВІЙНА.

ДУМАЙ ПРО ЗАВТРА
Це найважливіше. У когось «завтра» може не бути. А у тебе воно бути зобов’язане. Загинути просто. Але якщо тобі нікуди подітися, то чи не простіше зробити все, щоб вижити і перемогти? Ті, хто буде до останньої миті скалити зуби і кидатися між двома вогнями, ЗАВТРА програють. Це факт. Метатися і скалити зуби легше закордоном. Повір.

І ЩЕ ОДНЕ
Не треба скиглити на тему «а ось Порох», «а ось Путін» …. Залиште в спокої. Так. Проблем багато. Але вони від тебе залежать? Ні. Ти можеш їх вирішити? Ні. Ось і не бібікай. Хочеш звалити – біжи. Тільки прошу – біжи мовчки. Хочеш залишитися? Ласкаво просимо в пекло. Зате будеш переможцем. Не факт, що бути переможцем в цій війні тобі сподобається. Втім, після війни у ​​тебе буде СТІЛЬКИ роботи, що тобі буде не до цього.

“Зрозуміти війну”, – стаття загиблого в 2015 році бійця Нацгвардії Івана Сотника

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Джерело: https://censor.net.ua/resonance/

Cтатті

Українські військові можуть взяти Донбас за два тижні, питання – якими силами ударить Російська Федерація

Опубліковано

на

Українські Збройні сили можуть взяти під контроль окупований Донбас за два тижні, якщо Генштаб зупиниться на воєнному сценарії повернення територій.

Про це “5 каналу” розповів Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій.

“За військового сценарію Донбас українські військові можуть взяти під контроль за два тижні. Питання тільки в одному – якими силами ударить Російська Федерація. Назустріч, збоку – не принципово. Я думаю, що такий варіант розробляється.

Ми, як нормальна держава, десь в Генеральному штабі плануємо карти – де, хто, куди і з якими силами. При цьому ми розраховуємо, і коли наші підуть вперед, і коли з того боку йдуть, – це нормальна робота Генштабу планувати можливий розвиток подій у найкращому або найгіршому варіантах”, – сказав Гримчак.

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій впевнений, що непідконтрольні Україні території Донбасу можна повернути, якщо використати досвід Хорватії.

“Було два хорватських сценарію. Перший – Сербська Країна, де стояли війська ООН.Якщо розглядати такий сценарій, ми повинні завдяки нашим міжнародним партнерам отримати гарантії РФ, що вона не буде наступати назустріч нашим військам .

Другий – це приклад Східної Славонії. Це хорватський регіон, який контролювався сербами, куди зайшла миротворча місія ООН, була створена міжнародна тимчасова адміністрація, яка зробила фактично те ж саме, що ми хочемо зробити у нас – роззброїти бойовиків, і територія повернулася під контроль. Це той варіант, який на сьогоднішній день більш реалістичний”, – сказав Гримчак.

Введення миротворців ООН на Донбас може завершитися спротивом місцевого населення і новими провокаціями. Так вважає Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://gazeta.ua/articles/donbas/

Читати далі ...

Cтатті

“Настамнєт” вже не пройде – Росія стала агресором по закону

Опубліковано

на

Найголовніший принцип путінської війни – “настамнєт” і ми ні за що не відповідаємо

Після того, як президент Петро Порошенко підписав закон про реінтеграцію Донбасу, юридичний статус Росії в українському праві змінився. Сусідня країна стала агресором не тільки з точки зору оцінки її дій політиками або журналістами. Росія – “агресор в законі”, пише Віталій Портніков для espreso.tv.

Нарешті на правовому рівні речі названі своїми іменами. І нехай для цієї очевидної констатації знадобилося кілька років політичних дискусій і рік роботи над новим законом – проте сьогодні політики і дипломати країни-агресора обурюються і звинувачують Україну в усьому, в чому тільки можна звинуватити.

А чому, хочеться запитати? Чому російським пропагандистам не все одно, що написано в черговому українському законі?

Тому що головний сенс дій путінської Росії – це війна за повної відсутності відповідальності.

У Кремля немає ніякого бажання відповідати за наслідки своїх дій. Ось чому анексія Криму приписується міфічному прагненню населення півострова “возз’єднатися” з обшарпаною рідною гаванню. Ось чому окупація Донбасу – не окупація зовсім, а “повстання донецьких шахтарів”. Ось чому російські військові, які потрапляли в полон під час війни на Донбасі, виявлялися або звільненими зі збройних сил або просто такими, що заблукали на незнайомій місцевості.

Ось чому саме тоді, коли український закон про країну-агресора набув чинності, російське зовнішньополітичне відомство знову зреклося військовослужбовців, які були знищені американцями під час спроби захоплення нафтових родовищ в Сирії.

Найголовніший принцип путінської війни – “настамнет” і ми ні за що не відповідаємо. Дуже зручно. Якщо ми перемогли – так це Росія перемогла. А якщо нас розгромили – так це якихось там незрозумілих “добровольців” розгромили, Росія тут ні до чого.

Зручно для влади, представникам якої зовсім не хочеться опинитися на лаві міжнародного трибуналу. Зручно для обивателя, який може пишатися своєю обшарпаною гаванню і помічати тільки суцільні перемоги.

Це і є вищий прояв державного боягузтва – коли ми програємо, “настамнет”.

А закон, який так не подобається росіянам, стверджує зворотнє – Росія там є. І з цим незаперечним фактом керівництву країни-агресора та його союзникам в Україні і на Заході доведеться рахуватися.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://espreso.tv/article/

Читати далі ...

Cтатті

Все, що ви завжди хотіли знати про українські оборонні розробки та боялись запитати

Опубліковано

на

Наші військові потребують оновлення запасів по всім напрямкам. Ситуація на сході країни змусила нас взятися за зброю та почати в екстреному режимі відбудовувати українську армію практично з нуля – Innovations Development Platform.

У зв’язку з цим виникає питання – що робити, коли катастрофічно бракує часу, необхідного для якісних змін в оборонній галузі? Коли нашим хлопцям з передової бракує елементарних знарядь та вже сьогодні потрібні рішення, здатні рятувати життя та забезпечувати безпеку народу України.

Є думка, що перемагати треба розумно, тобто із застосуванням нових технологій. Сила та потенціал – це важливо, але як показує досвід деяких держав, що подолали схожі труднощі – сила не головне.

У якості прикладу можна привести Ізраїль, який на сьогодні займає чи не найперше місце в світі у сфері інноваційних розробок та чи не найкращу систему національної безпеки.

Високотехнологічні рішення здатні надати нашим військовим перевагу, як у повітрі, так і на землі, допомагати у розвідці, надаючи більш точні дані про маневри техніки супротивника, налагоджувати швидкісний захищений зв’язок у тилу ворога, забезпечити надійний захист особового складу. Комплексний підхід та стратегічне використання інноваційних розробок, може, принаймні, стримати агресію сусіда та надати нам дорогоцінний час для нарощування потенціалу – якщо не втраченого, радянського, то хоча б свого власного, українського. Стосовно довгострокової перспективи – вбачається можливість реалізувати нашу давню амбіцію, стати сильною, європейською державою.

З квітня минулого року у Києві почала працювати агенція “Платформа Розвитку Інновацій”, мета якої є впровадження інноваційних оборонних розробок до стану готового продукту з потенціалом його запуску у серійне виробництво.

Сьогодні агентство веде активну роботу по залученню коштів у перспективні проекти, налагоджує зв’язки з українськими командами розробників задля подальшої співпраці, веде експертну роботу з вітчизняними науковцями та висококваліфікованими спеціалістами в оборонній сфері.

Серед уже відомих та існуючих розробок агенції – “Фантом”, безпілотний багатоцільовий транспортний засіб та бойовий модуль “Тайпан”, розроблений спільно з ДП ДГЗП “СпецТехноЕкспорт”

Безпілотники “Anser” та “Sparrow”, розроблені спільно з приватною одеською компанією “Спайтек”

Щодо проектів, які знаходяться у активній розробці – це “LimpidArmor”, нашоломна система кругового огляду. Система призначена для керування важкою технікою та дозволяє оглядати територію під кутом 360 градусів. “LimpidArmor” має усі шанси стати українським ноу-хау, так як, на даний момент готового світового аналогу не існує.

“Сканер Тіла Людини” – інший перспективний проект Платформи, який здатний виявляти метали, пластикові, керамічні, композитні матеріали, які можуть бути використані при виготовлені зброї та вибухівки. Завдяки своєму компактному розміру, Сканер легко маскується під побутові предмети.

“Гідроакустична станція” – це розробка для виявлення підводних диверсійних груп та інших морських об’єктів. Сканер будує трасу руху виявлених морських об’єктів, працює в активному та пасивному режимах. Це перша Станція у світі, яка поєднує в собі технології гідроакустики, сейсмоакустики та радіолокації. Дана розробка дозволяє вдвічі зменшити витрати на гідроакустичне обладнання.

Ознайомитись з іншими проектами, заповнити заявку розробника або розглянути умови співробітництва для інвесторів, можливо на офіційному сайті “Платформи Розвитку Інновацій”

Отже, казати про безперспективність української оборонної промисловості, поки що зарано. Деінде з’являються освічені люди, підприємці, професійні команди зі сміливими та обґрунтованими ініціативами. Звісно, вони потребують нашої підтримки на різних рівнях – починаючи з надання реальних технологічних ідей та інвестицій в їх реалізацію, закінчуючи реформою у правовому полі і створення системи пільг для подібних новаторів.

 Innovations Development Platform

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.  Innovations Development Platform.

Читати далі ...

Trending