Зв'яжіться з нами

Cтатті

Безпілотна схема ЗСУ

Опубліковано

на

В Україні назріває чергова схема. На цей раз – в ЗСУ. Як мені вдалося дізнатися, чиновники готують масову закупівлю безпілотних літальних апаратів (БПЛА) А1-С “Фурія» в обхід тендерних процедур, аргументуючи своє рішення тим, що дана модель – нібито – найкраще рішення для армії, що не має альтернатив, і отже, не потребує конкурсів. Однак, якщо розібратися, така позиція – не що інше, як легенда, що покриває брехню … Мотив лукавства, на мою думку, – участь державних службовців у корупційному договірному матчі. І почну з того, що сам факт появи в ЗСУ безпілотників – величезний плюс, який так легко перекрити множинними мінусами, якщо поставитися до справи не по-чесному, якщо не розуміти, що ціна питання лише однієї сумнівної оборудки – життя українських солдат, які стримують навалу непрошених “друзів” зі сходу …

Щоб розібратися в темі, довелося поспілкуватися з військовими і волонтерами, вивчити відео- та фотоматеріали, доступні в мережі, а також відгуки і технічні характеристики деяких існуючих в Україні моделей. До речі, в ці дні на наших полігонах проходили випробування безпілотників, велика частина з яких присутня в огляді (відгуки вдалося отримати прямо від учасників тестів). Поділюся свіжими враженнями про БПЛА, яких, крім “Фурії” чомусь в упор “не помічає” Міністерство оборони.

Трохи теорії

В даний момент ЗСУ відчуває крайню потребу в БПЛА класу “Оперативний батальйонний розвідник” (за натовською термінологією – Tactical UAV). Йдеться про електропланери, які можуть здійснювати контрольований політ дальністю до 30 км і на протязі 45-90 хвилин (як мінімум) передавати відеозображення разом з GPS-сигналом.

Незважаючи на це, в Україні досі не налагоджено конвеєрне виробництво актуальних БПЛА. Кожен з українських виробників, зазначених у даному огляді, зміг зібрати близько десятка виробів, і, в разі замовлення, при наявності готових випробуваних моделей, здатний організувати масовий випуск протягом 1,5-2 місяців. Крім вітчизняних, є також два імпортних продукти: FlyEye випускає польська компанія, а Skylark – Ізраїль. Їх країни вклали значні інвестиції в розробку даних БПЛА (поляки інвестували в FlyEye близько 8 млн євро), в той час як БПЛА українського виробництва розроблялися на голому ентузіазмі, приватних інвестиціях і без найменшого сприяння з боку держави.

Все безпілотники даного огляду оснащені наземною станцією управління (ноутбук, джойстик і радіомодем), а на самі літаки встановлено додаткове обладнання (наприклад, камера, тепловізор), яке і робить їх придатними для застосування в умови бойових дій.

Різниця між моделями – в деталях, серед яких найважливіші такі параметри.

По-перше, БПЛА повинен давати якісну картинку – щоб можна було розгледіти дрібні деталі, необхідні для прийняття відповідального рішення (наприклад, по трасі рухаються вантажівки бойовиків або звичайні далекобійники везуть контрабанду?).

По-друге, в залежності від бойового завдання, літати він повинен вміти як високо і швидко, так і навпаки: низько і повільно. Додамо до критеріїв якості можливість установки додаткового обладнання, потужний акумулятор, відносно невеликі габарити, зручність перевезення, маскування (щоб його не бачив противник).

По-третє, кожен безпілотник повинен бути захищений від перехоплення і придушення за допомогою засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) і продуманий механізм безпечного приземлення.

По-четверте, комплект (літальний апарат і і наземний комплекс управління) повинен бути ергономічним, практичним в експлуатації – швидко розгортатися і згортатися, бути зручним і простим. На практиці розвідник повинен легко донести його на собі (чим він легший, тим кращий з цієї точки зору), швидко і непомітно запустити, зібрати інформацію, а потім так само просто згорнути весь комплект, щоб передислокуватися.

По-п’яте, важливим є питання ціни. І вибирати є сенс тільки серед апаратів, які відповідають жорстким вимогам. Інакше гроші будуть витрачені даремно.

Крім усього перерахованого, до уваги беруться:
– розміри і форма апаратів
– швидкість, вітростійкість і радіус дії
– температурний режим експлуатації
– маса корисного навантаження
– точність цілевказівки
– спосіб приземлення

З чого вибирати?

У таблиці нижче представлені зіставні за параметрами моделі БПЛА.

БПЛА Observer S

Skylark

FlyEye

А1С “Фурія”

МП-1 Spectator

Перерахування технічних даних далекій від авіації людині нічого не говорить, тому варто пояснити, що означає той чи інший параметр.

Розміри і форма апаратів

Від форми, довжини і розмаху крил залежать аеродинамічні властивості БПЛА, тому дані параметри ретельно прораховуються щоб не відбувалося такого явища як звалювання (різке падіння підйомної сили в результаті порушення умов обтікання крила повітряним потоком). Всі моделі, які беруть участь в огляді, прораховані непогано. «Фурія» виділяється формою, ставлячись до типу апаратів «літаюче крило». Решта моделей – фюзеляжні (планери). Переваги фюзеляжного типу – можливість нести більше корисного навантаження і стабільніше виконувати зйомку. БПЛА типу «літаюче крило» виграють в простоті конструкції, проте їх невеликі розміри і вага не дозволяють нести додаткове корисне навантаження.

Швидкість, вітер і радіус дії

Максимальна і крейсерська швидкість впливають на можливість використання БПЛА у вітряну погоду, на продуктивність зйомки, а також на універсальність моделі. Справа в тому, що в даному випадку недоречною є аналогія з автомобілем, де чим вища швидкість, тим краще, адже чим вища швидкість, тим вища витрата енергії. Тому цінуються БПЛА, які здатні літати і швидко (понад 100-150 км на годину), і повільно (близько 50 км на годину). Справа в тому, що на невеликій швидкості можна розглянути набагато більше деталей. І з цієї точки зору виграють FlyEye і Observer S.

При цьому двигун повинен бути досить потужним, щоб була можливість піднятися високо ( «Фурія» та МП-1 Spectator в даному випадку є аутсайдерами). А також літати при сильному вітрі: «Фурію» та МП-1 Spectator не можна використовувати при 10 м в секунду, тоді як Observer S літає і при 15-17 м в секунду (сильний вітер, при якому ламаються гілки).  Передбачити швидкість і пориви вітру на висоті польоту, як правило, складно. Тому й потрібен запас потужності.

Радіус дії – також важливий параметр. Всі моделі відповідають мінімальній необхідності військових в 15 км, а FlyEye втричі перевищує цей параметр.

Температурний режим використання

Кліматичні умови України для БПЛА досить жорсткі – взимку у нас реальні морози, влітку – сильна спека. Тому БПЛА конструюють таким чином, щоб вони витримували від мінус 20 до плюс 35 градусів Цельсія. Лідери за цими параметрами – Observer S і FlyEye, які менше бояться перегріву (передбачена посилена система охолодження: великі пропелери і велика площа решітки радіатора) і в результаті можуть літати і навіть при плюс 40-50 градусах.

Маса корисного навантаження

Корисне навантаження – це предмети (пристрої), навішані на БПЛА. Наприклад, камера або тепловізор. А1С «Фурія» та МП-1 Spectator здатні «взяти на борт» предмети масою 400-500 грам (відповідно, можна встановити лише тепловізор і денну камеру), а інші моделі – від 1 до 1,5 кг. Тобто, можна поставити і камеру, і тепловізор, і ретранслятор, і додатково – фотоапарат. Також можна встановити «радіоактивну пастку», щоб заміряти радіаційний фон місцевості.

Кращі показники по масі корисного навантаження дозволяють встановлювати і більш якісне фото- і відеоустаткування з гіростабілізованою платформою, що дозволяє робити дуже точні карти і плани місцевості.

До речі, відеопередача на всіх моделях йде в аналоговому форматі, хоча самі камери цифрові. Виділяється Spectator, у якого стоїть ще й аналогова (старіша) камера. Крім того, ця модель – єдина, у якій немає можливості зміни корисного навантаження.

Робота з цілями та іншими об’єктами

Дві основні характеристики – можливість визначення координат цілі (мова йде про точність близько 50 метрів) і її супроводу. «Фурія» і Spectator за цими параметрами також знаходяться в аутсайдерах. Правда Observer S поки ще не вміє супроводжувати ціль (хоча визначає її координати). Повнофункціональними є лише Skylark і FlyEye, але і ціна у них в рази вища.

Крім того, для військових БПЛА існує ще й такий специфічний параметр, як інтеграція з автоматизованою системою управління (АСУ) тактичної ланки. Це коли БПЛА є одним з датчиків, який дозволяє в той же час бачити повну картину бойової обстановки. На жаль, «Фурія» і Spectator також програють за цим показником (Skylark, FlyEye і Observer S підтримують АСУ), але в той же час потрібно відзначити, що АСУ тактичної ланки в нашій армії ще не прийняті на озброєння, хоча розробки є, наприклад, Марс.

Шифрування

Як показала практика, шифруй -не шифруй, а сучасні РЕБ все одно придушать будь-який сигнал. Однак шифрування сигналу все одно потрібно для того, щоб противник не міг перехопити управління БПЛА і захопити літак. Дані про шифрування поки мізерні, відомо лише те, що у практично всіх БПЛА в огляді це шифрування за допомогою 128-бітного ключа. У тому ж випадку, якщо засоби РЕБ придушили зв’язок, безпілотник повинен рухатися на автопілоті. Випробування, які в ці дні проводилися на полігоні під Черніговом, показали, що всі українські БПЛА з нашого огляду продовжують літати і під впливом РЕБ. Однак немає даних по «Фурії», так як вона не брала участі у випробуваннях. Крім того, осібно стоїть Spectator, сигнал якого, судячи за доступними в мережі даним, не шифруєтся.

Зліт і посадка

Літаки такого класу зазвичай запускаються з катапульти (так не витрачається енергія на зліт). Тому набагато важливіше те, як такий літак сідає. Справа в тому, що невдала посадка приводить до того, що він виходить з ладу (простіше кажучи – розбивається). У практично всіх моделей парашут викидається автоматично, крім «Фурії», де цей момент недопрацьований. Цілком можливо, що недолік виправлять в більш свіжій модифікації. Інакше це – одноразовий «літак».

Фактор ціни

Skylark і FlyEye – явні лідери за більшістю характеристик. Однак ціна в 10-12 млн грн) на них явно кусається. За ціною одного комплекту цих БПЛА можна купити 5 «фурій», 4 Observer S або 3 Spectator, які хоча і гірші, але і не набагато, і цілком підходять для виконання бойових завдань на фронті російсько-української війни (АТО). Тобто, якби я вибирав, то розглядав би варіанти саме з цієї трійці, уважно зважуючи всі плюси і мінуси, а також відповідність умовам, в яких їм доведеться працювати. З того, що видно по цифрах – кращим за співвідношенням ціна-якість є Observer S, після нього 2 і 3 місця поділяють «Фурія» і Spectator.

Підсумки

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що “Фурія” – непогана модель (хоча і являє собою ребрендований китайський продукт RVJET, який в РФ продають приблизно за 90 тис. грн (в еквіваленті); ніякими мільйонами, як просять за “фурію” і не пахне), проте за своєю конструкцією призначена виключно для роботи в якості коректувальника вогню для артилерії. Аналогічно можна сказати й про Spectator, але потрібно відзначити і ще один його недолік – відсутні тепловізор, що робить цю модель ще більш вузькоспеціалізованою.

Skylark, FlyEye і Observer S – універсальні “солдати”. Вони можуть працювати і в якості розвідника-спостерігача (аеро-, фотозйомка), і в якості коректувальника вогню, а також використовуватися як ретранслятор сигналу (і багато іншого – в залежності від бойового завдання).

Як бачимо, незважаючи на те, що в огляді взяла участь лише частина БПЛА з наявних на ринку, вибирати є з чого. Стало бути, міф про винятковість, безальтернативності “Фурії”, не витримав навіть елементарного порівняльного аналізу. А отже, позаконкурсна закупівля цієї моделі нічим, крім особистого чиновницького інтересу і підкилимовими домовленостями, не пояснюється.

Але ж було б логічно, щоб гроші дефіцитного військового бюджету були витрачені за призначенням (на кращу з моделей, а не на найтовстішу кишеню). Правильно було б так вибудувати систему забезпечення армії, щоб щоб закуплені БПЛА реально служили у військах, даючи імпульс розвитку вітчизняному воєнпрому. І соромно буде усвідомлювати, що замість усього цього ми побачимо закупівлю китайського виробу, що порошитиметься на складах після того, як на нього будуть витрачені космічні гроші. І хочеться, щоб держава нарешті взяла на себе відповідальність за адекватну якість випробувань, а також тягар технічного забезпечення армії, який сьогодні заледве тягнуть на собі з останніх сил напівзлиденні волонтери-ентузіасти.

Що робити?

Очевидно, майбутня безконкурсна закупівля – плід чиєїсь особистої домовленості, яка недопустима. Адже такі схеми гублять на корені вітчизняну галузь високотехнологічного авіабудування, що тільки зароджується. Тому важливо ретельно і відповідально провести попередній аналіз не тільки “заліза” (компонентів обладнання), але і софта (програми планувальника маршруту, програми обробки і виведення отриманих даних). Ще одне застереження – важливі не стільки окремі компоненти (як описано вище), скільки якість всієї зібраної системи, яку неможливо оцінити лише за полігонним випробуванням.

А якщо і купувати щось без тендера, то лише для експерименту – кілька примірників для роботи в бойових умовах. Потім, за результатами реальної експлуатації, робити висновки про якість продукту. Для великого контракту потрібна передбачена законодавством тендерна процедура без “імпровізацій”, що кидають тінь на армію і державу.

Автор: Віталій Манько

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: https://censor.net.ua/b6989

Cтатті

Українські військові можуть взяти Донбас за два тижні, питання – якими силами ударить Російська Федерація

Опубліковано

на

Українські Збройні сили можуть взяти під контроль окупований Донбас за два тижні, якщо Генштаб зупиниться на воєнному сценарії повернення територій.

Про це “5 каналу” розповів Юрій Гримчак, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій.

“За військового сценарію Донбас українські військові можуть взяти під контроль за два тижні. Питання тільки в одному – якими силами ударить Російська Федерація. Назустріч, збоку – не принципово. Я думаю, що такий варіант розробляється.

Ми, як нормальна держава, десь в Генеральному штабі плануємо карти – де, хто, куди і з якими силами. При цьому ми розраховуємо, і коли наші підуть вперед, і коли з того боку йдуть, – це нормальна робота Генштабу планувати можливий розвиток подій у найкращому або найгіршому варіантах”, – сказав Гримчак.

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій впевнений, що непідконтрольні Україні території Донбасу можна повернути, якщо використати досвід Хорватії.

“Було два хорватських сценарію. Перший – Сербська Країна, де стояли війська ООН.Якщо розглядати такий сценарій, ми повинні завдяки нашим міжнародним партнерам отримати гарантії РФ, що вона не буде наступати назустріч нашим військам .

Другий – це приклад Східної Славонії. Це хорватський регіон, який контролювався сербами, куди зайшла миротворча місія ООН, була створена міжнародна тимчасова адміністрація, яка зробила фактично те ж саме, що ми хочемо зробити у нас – роззброїти бойовиків, і територія повернулася під контроль. Це той варіант, який на сьогоднішній день більш реалістичний”, – сказав Гримчак.

Введення миротворців ООН на Донбас може завершитися спротивом місцевого населення і новими провокаціями. Так вважає Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://gazeta.ua/articles/donbas/

Читати далі ...

Cтатті

“Настамнєт” вже не пройде – Росія стала агресором по закону

Опубліковано

на

Найголовніший принцип путінської війни – “настамнєт” і ми ні за що не відповідаємо

Після того, як президент Петро Порошенко підписав закон про реінтеграцію Донбасу, юридичний статус Росії в українському праві змінився. Сусідня країна стала агресором не тільки з точки зору оцінки її дій політиками або журналістами. Росія – “агресор в законі”, пише Віталій Портніков для espreso.tv.

Нарешті на правовому рівні речі названі своїми іменами. І нехай для цієї очевидної констатації знадобилося кілька років політичних дискусій і рік роботи над новим законом – проте сьогодні політики і дипломати країни-агресора обурюються і звинувачують Україну в усьому, в чому тільки можна звинуватити.

А чому, хочеться запитати? Чому російським пропагандистам не все одно, що написано в черговому українському законі?

Тому що головний сенс дій путінської Росії – це війна за повної відсутності відповідальності.

У Кремля немає ніякого бажання відповідати за наслідки своїх дій. Ось чому анексія Криму приписується міфічному прагненню населення півострова “возз’єднатися” з обшарпаною рідною гаванню. Ось чому окупація Донбасу – не окупація зовсім, а “повстання донецьких шахтарів”. Ось чому російські військові, які потрапляли в полон під час війни на Донбасі, виявлялися або звільненими зі збройних сил або просто такими, що заблукали на незнайомій місцевості.

Ось чому саме тоді, коли український закон про країну-агресора набув чинності, російське зовнішньополітичне відомство знову зреклося військовослужбовців, які були знищені американцями під час спроби захоплення нафтових родовищ в Сирії.

Найголовніший принцип путінської війни – “настамнет” і ми ні за що не відповідаємо. Дуже зручно. Якщо ми перемогли – так це Росія перемогла. А якщо нас розгромили – так це якихось там незрозумілих “добровольців” розгромили, Росія тут ні до чого.

Зручно для влади, представникам якої зовсім не хочеться опинитися на лаві міжнародного трибуналу. Зручно для обивателя, який може пишатися своєю обшарпаною гаванню і помічати тільки суцільні перемоги.

Це і є вищий прояв державного боягузтва – коли ми програємо, “настамнет”.

А закон, який так не подобається росіянам, стверджує зворотнє – Росія там є. І з цим незаперечним фактом керівництву країни-агресора та його союзникам в Україні і на Заході доведеться рахуватися.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://espreso.tv/article/

Читати далі ...

Cтатті

Все, що ви завжди хотіли знати про українські оборонні розробки та боялись запитати

Опубліковано

на

Наші військові потребують оновлення запасів по всім напрямкам. Ситуація на сході країни змусила нас взятися за зброю та почати в екстреному режимі відбудовувати українську армію практично з нуля – Innovations Development Platform.

У зв’язку з цим виникає питання – що робити, коли катастрофічно бракує часу, необхідного для якісних змін в оборонній галузі? Коли нашим хлопцям з передової бракує елементарних знарядь та вже сьогодні потрібні рішення, здатні рятувати життя та забезпечувати безпеку народу України.

Є думка, що перемагати треба розумно, тобто із застосуванням нових технологій. Сила та потенціал – це важливо, але як показує досвід деяких держав, що подолали схожі труднощі – сила не головне.

У якості прикладу можна привести Ізраїль, який на сьогодні займає чи не найперше місце в світі у сфері інноваційних розробок та чи не найкращу систему національної безпеки.

Високотехнологічні рішення здатні надати нашим військовим перевагу, як у повітрі, так і на землі, допомагати у розвідці, надаючи більш точні дані про маневри техніки супротивника, налагоджувати швидкісний захищений зв’язок у тилу ворога, забезпечити надійний захист особового складу. Комплексний підхід та стратегічне використання інноваційних розробок, може, принаймні, стримати агресію сусіда та надати нам дорогоцінний час для нарощування потенціалу – якщо не втраченого, радянського, то хоча б свого власного, українського. Стосовно довгострокової перспективи – вбачається можливість реалізувати нашу давню амбіцію, стати сильною, європейською державою.

З квітня минулого року у Києві почала працювати агенція “Платформа Розвитку Інновацій”, мета якої є впровадження інноваційних оборонних розробок до стану готового продукту з потенціалом його запуску у серійне виробництво.

Сьогодні агентство веде активну роботу по залученню коштів у перспективні проекти, налагоджує зв’язки з українськими командами розробників задля подальшої співпраці, веде експертну роботу з вітчизняними науковцями та висококваліфікованими спеціалістами в оборонній сфері.

Серед уже відомих та існуючих розробок агенції – “Фантом”, безпілотний багатоцільовий транспортний засіб та бойовий модуль “Тайпан”, розроблений спільно з ДП ДГЗП “СпецТехноЕкспорт”

Безпілотники “Anser” та “Sparrow”, розроблені спільно з приватною одеською компанією “Спайтек”

Щодо проектів, які знаходяться у активній розробці – це “LimpidArmor”, нашоломна система кругового огляду. Система призначена для керування важкою технікою та дозволяє оглядати територію під кутом 360 градусів. “LimpidArmor” має усі шанси стати українським ноу-хау, так як, на даний момент готового світового аналогу не існує.

“Сканер Тіла Людини” – інший перспективний проект Платформи, який здатний виявляти метали, пластикові, керамічні, композитні матеріали, які можуть бути використані при виготовлені зброї та вибухівки. Завдяки своєму компактному розміру, Сканер легко маскується під побутові предмети.

“Гідроакустична станція” – це розробка для виявлення підводних диверсійних груп та інших морських об’єктів. Сканер будує трасу руху виявлених морських об’єктів, працює в активному та пасивному режимах. Це перша Станція у світі, яка поєднує в собі технології гідроакустики, сейсмоакустики та радіолокації. Дана розробка дозволяє вдвічі зменшити витрати на гідроакустичне обладнання.

Ознайомитись з іншими проектами, заповнити заявку розробника або розглянути умови співробітництва для інвесторів, можливо на офіційному сайті “Платформи Розвитку Інновацій”

Отже, казати про безперспективність української оборонної промисловості, поки що зарано. Деінде з’являються освічені люди, підприємці, професійні команди зі сміливими та обґрунтованими ініціативами. Звісно, вони потребують нашої підтримки на різних рівнях – починаючи з надання реальних технологічних ідей та інвестицій в їх реалізацію, закінчуючи реформою у правовому полі і створення системи пільг для подібних новаторів.

 Innovations Development Platform

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.  Innovations Development Platform.

Читати далі ...

Trending