Зв'яжіться з нами

Політика

Блискавично дієвий приклад швидкої деокупації територій

Опубліковано

на

За останні 25 років існує тільки один успішний приклад повернення окупованих територій – досвід Хорватії з військової та мирної реінтеграції окупованих сербами територій. І якщо всі щось чули про операцію “Олуя”, про мирну реінтергацію Вуковара, то про вплив на ці події санкцій проти Югославії говорять менше.

Санкції були настільки значними, що зарплата в Белграді впала до шести доларів на місяць. У Сербію не надходили навіть ліки та пальне. Припинилося міжнародне культурне, спортивне співробітництво із Сербією. Громадяни Сербії не могли відвідувати країни Заходу.

Правда, це сильно контрастує з мантрами про необхідність підтримувати людські стосунки? І що вже зовсім розрив шаблону – попри ці всі “розриви зв’язків” Белград зараз прагне вступити в ЄС, як і його громадяни прагнуть їздити до ЄС і бачити в себе туристів з ЄС.

Але є ще цікавіша історія. Слободан Мілошевич був змушений погодився зі планами мирного врегулювання, спочатку за моделлю Венса-Оуена, а потім із запропонованим Контактною групою, які включали фактичну блокаду – повторюю для МінНеефектКонтролю – блокаду – сербських анклавів у Хорватії та Боснії. Після відмови керівництва Республіки Сербської (в Боснії) від плану Контактної групи 4 серпня 1994 року Югославія перервала з нею всякі зв’язки й увела проти неї економічну блокаду. Сербія не тільки зобов’язалася припинити поставку туди зброї та військових, але навіть і постачання електроенергії.

Ще раз наголошу: це не просто Хорватія не постачала нічого й не торгувала із сербськими анклавами – то вже само собою. Це саме міжнародні посередники – США та ЄС – вимагали перекрити електроенергію сепаратистам, Тобто, це якби одночасно Україна та РФ відключили зараз Луганськ та Донецьк від опалення та електроенергії – такий план “умиротворення” в 1990-ті вбачали найкращим в ЄС та США. А вже після того, як Мілошевич сам перекрив “ефективно контрольованим” сербським анклавам електроенергію, стала можливою і військова операція армії Хорватії з ліквідації Сербської Країни, й реінтеграція Вуковару, й мирні угоди щодо  Боснії – місцеві сербські сепаратисти не мали достатньо сил і засобів оборонятися.

Й от тут виникає питаня: нащо нам пропонують всілякі фантастичні проекти “підгодовування” та перевиховання російських найманців, якщо є чудовий і дієвий приклад, як саме економічна блокада сприяє швидкій деокупації територій?

Автор:Ольга ЛЕНЬ – Головний редактор у NEWSru.ua

При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. *Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

Джерело: https://www.facebook.com/olga.len.71?fref=nf

Cтатті

Більше не АТО – операція Об’єднаних сил: головні питання

Опубліковано

на

24 лютого після публікації в “Голосі України” вступивв в дію закон “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”.

20 лютого його підписав президент України Петро Порошенко після підтримки 280 депутатів Верховної Ради.

Закон містить 22 сторінки. Ініціатор – сам президент. Він заявив про підготовку “консолідованих претензій” до Росії щодо повного відшкодування всіх збитків. У документі йдеться, що Росія організувала терористичну діяльність в Україні, веде збройну агресію.

“Агресору не подобається, коли його називають агресором. Окупанту неприємно, коли на окупацію кажуть “окупація”. На злодії шапка горить і він хоче уникнути міжнародної відповідальності за свій злочин. Рефлексія Москви переконує, що ми ухвалили правильний закон. І я підпишу його, щойно він надійде з Верховної Ради”, – сказав Порошенко.

Перед підписанням закону Порошенко заявив, що цей документ не порушує мінські угоди, а лише закладає основу для подальшого врегулювання конфлікту мирним шляхом. Він доручив міністру оборони і глави Генштабу до 1 квітня подати пропозиції щодо зміни формату операції в Донбасі, а також по кандидатурі глави Об’єднаних сил, який і очолить цю операцію.

Які нововведення в законі:

Замість АТО вводиться операція Об’єднаних сил під назвою “заходами із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації”.

Росія визнається державою-агресором, несе матеріальну і кримінальну відповідальність на території окупованої Луганської і Донецької областей. Але самого визначення “матеріальних збитків” закон не дає.

Закон не уточнює окремої дати початку агресії на Донбасі. Проте він містить посилання на закон про тимчасову окупацію Криму, де вказано дату початку агресії Росії щодо України загалом – 20 лютого 2014 року. Це законодавчо закріплює факт, що Росія почала військову агресію з Криму, а не Донбасу.

Нововведенням законопроекту стало фактичне переформатування АТО в “заходи із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ”. Їх початок і кінець визначає президент. Рада має право схвалювати його рішення про використання ЗСУ.

З’явилися поняття “райони бойових дій” і “зони безпеки”. “Зони безпеки” будуть розташовані на контрольованих урядом територіях поруч із лінією розмежування. Границі “зон безпеки” визначатиме начальник Генерального штабу за поданням Командувача об’єднаних сил.

Кого стосується закон:

Українські військові: вводяться нові посади, зокрема Командувач об’єднаних сил, який керуватиме всіма військовими підрозділами. Його призначає президент. У його підпорядкуванні буде Об’єднаний оперативний штаб Збройних Сил, положення про який будуть також визначені рішенням президента.

Повноваження військових розширюють. Для професійних потреб вони на власний розсуд можуть брати транспортні засоби і засоби зв’язку. У зв’язку з цим експерти прогнозують порушення прав людей.

І військових, і місцеве населення стосується ще одна норма: з 1 квітня матимуть проблеми із документами. Бо ж папери з позначкою АТО не будуть дійсні. Як відбуватиметься перехід – вирішиться найближчим часом. Шляхом внесення поправок в закон.

“Документи в зону АТО доведеться переробляти, бо вже самої операції немає. Може бути плутанина чи затримка. Також велику кількість законів доведеться виправляти. Новий закон про деокупацію Донбасу може ускладнити життя великої кількості переселенців з проблемними кредитами. Адже в законі не регулюється питання мораторію на стягнення банками кредитів на житло в окупації, який діяв під час АТО”, – розповів представник незалежної асоціації банків України Денис Грищенко.

До штабу ввійдуть усі роди Збройних Сил і правоохоронці, які перебуватимуть на території проведення заходів із нацбезпеки до виведення окупаційних військ.

Факт виведення окупаційних військ має бути зафіксований відповідним указом президента за поданням міністрів оборони та внутрішніх справ.

Серед прав, які отримав командувач об’єднаних сил, буде і право обмеження в’їзду-виїзду з територій проведення заходів нацбезпеки. Сам порядок в’їзду-виїзду, а також процедуру переміщення товарів з таких територій визначатиме уряд.

На території проведення заходів нацбезпеки діятиме особливий порядок. Він наділятиме військовослужбовців розширеними правами, які вже стали об’єктом критики як з боку депутатів, так і з боку правозахисників.

Військових очолить “людина із бойовим досвідом”:

Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко повідомив, що триває зміна формату антитерористичної операції (АТО) на операцію Об’єднаних сил.

“Закон, який 20 лютого був підписаний президентом України, систематизує задіяння ЗСУ для виконання завдань тих, які вони виконували в АТО, і зміну формату основної операції. Буде завершена АТО, і ми перейдемо до операції Об’єднаних сил. Це передбачає чітку структуру системи управління, підпорядкованість визначених сил і засобів військовому керівництву, створення об’єднаного оперативного штабу як основного органу управління цією операцією на території Донецької і Луганської областей”, – зазначив Віктор Муженко.

За його словами, це дозволить систематизувати задіяння підрозділів ЗСУ і підрозділів та сил інших складових сектору безпеки, “більш ефективно і в рамках правового поля застосовувати ЗСУ”, Нацгвардії і спецслужб.

Українські політики підтримали закон:

Закон про Донбас не виключає військовий спосіб звільнення окупованих територій і створює для нього передумови.

“Українській армії знадобилося б “декілька тижнів”, щоб відновити контроль над окупованими територіями Донбасу, якщо Росія не втручатиметься. Проблема планування військової операції на сході в тому, що ти не розумієш, скільки військ тобі протидіятиме, скільки РФ залучить дивізій, корпусів, полків або армій. У цьому, безумовно, проблема планування військової операції, коли не знаєш реальний потенціал ворога”, – сказав Олександр Турчинов, секретар Ради національної безпеки і оборони.

Народний депутат Дмитро Ярош підтримав закон, але вказав на недоліки.

“Для деокупації Донбасу необхідно вводити воєнний стан. Однак максимум, що могла зробити нинішня влада, – ухвалити цей закон. На нас напали, анексували Крим, російські війська вторглися на нашу територію. Однозначно потрібно оголошувати воєнний стан і відповідно робити всі ті речі, які передбачені у нас Конституцією і законодавством. На жаль, цей закон не відкрив і не передбачив такої можливості”, – розповів політик.

На критику Росії категорично відповів спікер Верховної Ради.

“Нас не цікавить думка ні Лаврова, ні Путіна стосовно українського законодавства. Український вищий законодавчий орган ухвалив те рішення, яке вважає найбільш адекватним. Агресор названий агресором, окупант – окупантом. Тому нас у жодній мірі не хвилює позиція особливо представників країни-агресора й окупанта. У цьому законопроекті нема жодної згадки про Мінські угоди. Якщо хтось і заперечує мирне врегулювання конфлікту, то це і є Росія. Я вважаю, вони взагалі не мають моральних прав на будь-яке коментування українського законодавства з приводу агресії Росії”, – сказав Андрій Парубій.

У законі про деокупацію Донбасу прописана можливість України застосовувати на Донбасі всі наявні у держави сили та озброєння.

“Ми визнали Росію країною-агресором. А нас – країною, яка обороняється. Це дає нам можливість застосувати зброю, у повній мірі використовувати Збройні сили, усі війська спеціального призначення, нове летальне озброєння. Закуповувати у наших партнерів це озброєння”, – пояснила Ірина Луценко, представник глави держави у парламенті.

Ухвалений парламентом законопроект про деокупацію Донбасу в деяких пунктах порушує Конституцію.

“З практичної точки зору документ матиме мінімальний вплив на реальне життя цивільного населення, дещо змінить модальність ведення воєнних дій. Тим часом, історично документ може стати важливим аргументом в міжнародних судах для відшкодування збитку, нанесеного Російською Федерацією за три роки окупації українських територій”, – констатував Мустафа Найєм, народний депутат.

Експерти мають різні думки стосовно закону:

Юрист-міжнародник і екс-суддя Мужнародного кримінального суду Володимир Василенко впевнений, що закон має історичне значення, оскільки “він є конструктивною спробою створити правову основу для захисту наших національних інтересів в умовах російської агресії”.

“Україна на законодавчому рівні закріпила формулювання щодо наявності агресії Росії в Україні, а також незаконну присутність озброєних військових формувань і регулярних російських військ на території Української держави”, – пояснив юрист.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов вважає, що в ухваленому законі спрацював план Росії щодо розділення Криму і Донбасу (законом врегульовується питання реінтеграції окупованої частини Донбасу). Окрім того, закон не сприятиме вирішенню питання з введенням місії ООН на Донбас.

Військовий експерт Олег Жданов вбачає загострення ситуації на Донбасі, але до екскалації конфлікту не дійде.

“Кількість обстрілів збільшиться, але Росія не буде вести активних військових дій. Буде пропаганда, звинувачення Києва у розпалюванні війни, але не більше. Сам закон ситуації на Донбасі не вирішує. Тільки переназиває АТО, дає більші повноваження військовим і президенту. Але жодної стратегії чи цілі на майбутнє у нас немає, або не названо. Ми ж знову не можемо прийняти миротворчу місію ООН, про які постійно говорять. Потрібно відкрити статут цієї організації і почитати, що миротворці можуть застосовуватись тільки при війні або міжнародному військовому конфлікті. Ми ж боїмось назвати війну війною, тому граємось в слова. Знову відтягуємо час, але це зовсім не вирішує проблем. Ми маємо воювати за Донбас, або це буде тривати вічно. Не можна виграти війну тільки розмовами”, – пояснив експерт.

Політолог Михайло Бесараб впевнений, що закон дуже важливий, але президент Порошенко довго протидіяв проти визнання Росії агресором.

“Законопроект суперечить “мирному плану” президента і Мінським домовленостям, які базувалися на тому, що на Донбасі внутрішній конфлікт, за якоїсь незрозумілої участі Росії. Документ визначає, що місцеві так звані “ополченці” – ніякі не терористи, сепаратисти чи бойовики, а іррегулярні підрозділи армії РФ. Документ компромісний. По-хорошому він мав у рівній мірі стосуватися усіх окупованих територій, зокрема Криму. А ми чинимо фактично за логікою Кремля, який хоче розділити у два окремі кошики проблему Донбасу і півострова”, – каже політолог.

Західні партнери підтримали закон про реінтеграцію:

Представник Держдепу США з питань України Курт Волкер прокоментував, що прийнятий закон про реінтеграції Донбасу не сильно змінить ситуацію в регіоні.

“Закон впорядковує військову операцію, що важливо. Упродовж кількох років це називалося антитерористичною операцією, а це справжня військова операція для захисту країни. Документ формалізує права громадян України, які живуть у цьому окупованому регіоні, і це також важливо. Тому я думаю, що Україна дотримується угоди в Мінську. Як на мене, потрібно, щоб і російська сторона виконала свою частину, зокрема з дотримання перемир’я”, – повідомив Курт Волкер.

Місія ОБСЄ в Україні наголошує на підтримці перемир’я і рекомендує подолати гуманітарну кризу на Донбасі.

“Зараз немає жодних зрушень у процесі розведення сил і засобів. Ми фіксуємо збільшення траншей уздовж лінії розмежування. Складається враження, що сторони конфлікту готуються до продовження насильства, а не до його припинення”, – наголосив Олександр Хуг, заступник голови місії ОБСЄ.

Росія розкритикувала закон про деокупацію:

Депутати Держдуми назвали закон “наповненим ненавистю” і “прямо спрямованим проти Росії”. Оприлюднили звернення до міжнародних організацій підтримати їх критику, адже “українська влада хоче обезлюднити землі, на яких мешкає кілька мільйонів людей”. Наголосили, що Україна таким законом “однозначно виходить із мінських угод”.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров в телевізійному ефірі стверджував, що прийняття закону “колосальна помилка і ліквідація мінських угод”.

Президент Росії Володимир Путін одразу скликав Радбез, щоб обговорити прийнятий закон про деокупацію. На засіданні вирішили, що закон самим негативним чином впливає на перспективи внутрішньоукраїнського врегулювання конфлікту. Підкреслили безальтернативність Мінських угод і “нормандського формату”.

Бойовики у відповідь на деокупацію погрожують розпочати трибунал над українськими керівниками:

Лідер бойовиків Олександр Захарченко на протидію закону про деокупацію створить народний трибунал. Повідомив, що українські закони дозволять “карателям робити етнічні зачистки”.

“Будемо осуджувати такі дії керівництва української влади. Цей новий закон суперечить всім їх законам і дозволить солдатам ЗСУ робити військові злочини”, – сказав лідер ДНР.

Журналіст із Донецька Денис Казанський вбачає, що бойовикам дуже вигідно лякати населення.

“Ця істерія вже давно триває. Бойовики постійно лякають місцеве населення про раптові наступи українських військ. Щоб люди не думали про безробіття, бідність і низьку зарплати. Щоб раділи, що у них є мирне життя і їх не бомблять”, – повідомивжурналіст.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://gazeta.ua/articles/politics/

Читати далі ...

Новини

Багатоходівка Путіна: Швеція подвоює армію і військові витрати

Опубліковано

на

У Швеції мають намір збільшити чисельність армії з 50 тисяч до 120 тисяч військовослужбовців до 2035 року, а також збільшити загальний оборонний бюджет.
Про це йдеться у доповіді нової оборонної стратегії країни, повідомляє The Local.

«Збройні сили Швеції хочуть збільшити чисельність персоналу з нинішніх 50 000 осіб до 120 000 осіб до 2035 року», – йдеться у повідомленні.

Також у доповіді йдеться про плани щодо збільшення оборонного бюджету з нинішніх 53 млрд крон ($6.5 млрд) на рік до 115 млрд.

Незважаючи на те що Швеція не є членом НАТО і не межує з Росією, скандинавське королівство готується відбивати саме російську агресію.

У Збройних силах Швеції заявили, що однією з причин такого розширення є непередбачуваність глобальної геополітичної ситуації. «Росія своїми діями в Грузії та Україні показала, що вона без коливань використовує військову силу. Вона планує збільшити свої військові можливості», – йдеться у заяві.

Після того як в 2013 році Росія «відпрацювала сценарій нападу на Стокгольм» (з імітацією застосування ядерної зброї), Швеція істотно наростила військовий потенціал.

Швеція в останні роки зробила кроки для посилення своєї оборони, включаючи розміщення постійних військ на острові Готланд та повторне введення військової повинності.

У доповіді також йдеться про необхідність збільшення кількості армійських бригад, корветів, підводних човнів та літаків винищувачів, а також збільшення ресурсів для посилення можливостей кібернетичної розвідки Швеції.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://gazeta.ua/articles/health/

Читати далі ...

Новини

Половина з 323 польських пам’ятників в Україні є нелегальними – В’ятрович

Опубліковано

на

50% польських пам’ятників, присвячених історії польського народу у ХХ ст., які встановлені на території України, є нелегальними.

Це засвідчує перелік, створений Українським інститутом національної пам’яті.

Про це поінформував голова інституту Володимир В’ятрович, пише “Укрінформ”.

“В рамках українсько-польських стосунків, нами створено перелік польських пам’ятників і пам’ятних знаків на українській території. Зафіксували ту частину з них, які є нелегальними, тобто створеними в обхід чинного в Україні законодавства”, – сказав Володимир В’ятрович.

В Україні є 323 пам’ятники та пам’ятних знаки, присвячених історії польського народу у ХХ. З них 166 не мають необхідних дозвільних документів.

“На жаль, ми бачимо з польського боку небажання вирішувати питання легалізації цих пам’ятників. Бажання поки що трансформується тільки в подальшу політизацію, в підвищення політичного рівня цих дискусій, аж до рівня президентів. Жодних результатів немає попри те, що питання долі цих пам’ятників абсолютно можна було вирішити на рівні інститутів національної пам’яті обох країн, на рівні міністерств культури і української державної комісії, яка є безпосереднім органом, уповноваженим до цієї політики”, – відзначив В’ятрович.

Так само сформовано перелік українських пам’ятників на польській території. До цього переліку внесено 76 об’єктів. Відомості верифіковано з керівництвом Об’єднання українців Польщі та дослідниками українських місць пам’яті на території Польщі.

За три роки в Польщі вандали осквернили 15 українських місць пам’яті. Про це розповів директор Українського інституту Національної пам’яті Володимир В’ятрович на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

“З 2014 по 2017 там сталося 15 актів вандалізму на українських місцях пам’яті, в тому числі – на могилах. Їх виконавцями були спочатку невідомі вандали, потім відповідальність за частину знищень взяли на себе деякі громадські об’єднання”, – розповів глава Інституту нацпам’яті.

Він підкреслив, що правоохоронні органи Польщі не виявили винуватців, пам’ятники не відновили, а влада не засудила вандалізм.

“Між тим в 2017 році відбулося чотири акти осквернення польських пам’яток в Україні. Всі їх засудили як представники влади, так і суспільно-політичні сили (включаючи націоналістичні). В кінці всі чотири місця (у тому числі легалізовані) відновлені зусиллями української сторони”, – зазначив В’ятрович.

“Тому на переговорах про легалізацію пам’яток українська сторона висуває вимогу симетричного відновлення українських пам’яток. Цього не відбувається”, – додав історик.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/, https://styler.rbc.ua/

Читати далі ...

Trending