Зв'яжіться з нами

Cтатті

Ветерани-інваліди не отримують в Україні і десятої частини тієї допомоги, яку мають їхні західні “колеги”

Опубліковано

на

Українські бійці, які отримали серйозні травми на війні, можуть розраховувати на рідних, волонтерів і самих себе. Прикладом останнього стали учасники української збірної Invictus Games – міжнародних ігор травмованих на війні солдат.

Уже багато днів поспіль 23-річний Роман Панченко проводить на київському стадіоні ЦСКА. Тут він регулярно стріляє з лука: раз по раз, знову і знову Панченко, сидячи в інвалідному кріслі, натягує тятиву, прицілюється – і пускає стрілу в мішень. Після того, як на війні куля зачепила його хребет, бійцеві довелося заново вчитися не тільки пересуватися, але навіть просто їсти і чистити зуби.

Результат пошуку зображень за запитом "учасники української збірної Invictus Games"

Панченко щодня готує себе до нового великого випробування – міжнародних змагань Invictus Games, в у яких беруть участь військові з 16 країн, які отримали травми під час бойових дій. Ігри, де змагаються стрілки з лука, веслувальники на тренажерах, баскетболісти і регбісти на візках, а також волейболісти, плавці, пауерліфтери та інші спортсмени, пройдуть 23-30 вересня в Торонто. Від України туди за підтримки Міноборони і під патронатом телеканалу СТБ вирушають 15 колишніх військовослужбовців, які пройшли бої на сході країни і стали інвалідами.

Він не просто буде змагатися, його приклад повинен надихнути тисячі українців, які отримали каліцтва в зоні АТО. За даними Головного управління військової служби правопорядку Збройних сил України (ЗСУ), за час боїв на сході майже 5 тис. солдатів і офіцерів отримали поранення різного ступеня тяжкості. І велика частина з них до сих пір не змогла повністю відновитися.

Бойова частина біографії 44-річного військового фельдшера Вадима Свириденка з позивним Балу, одного з українських учасників Ігор, виявилася короткою, але неймовірно насиченою різними подіями.

Його мобілізували влітку 2014-го. А в лютому наступного року під Дебальцевим він потрапив у зону ураження вибухової хвилі від танкового снаряда. Оглушений, провів три дні на 20-градусному морозі без їжі, поки не опинився в полоні у так званій “ДНР”. Бойовики передали Свириденка українській стороні з обмороженнями 4-го ступеня і сепсисом. Балу втратив руки і ноги, вісім місяців проходив реабілітацію в США. І тепер, завдяки сучасним протезам, може бігати і піднімати штангу. А минулого році навіть став учасником марафону – пробіг 10 км. “Це виявилося важче, ніж я думав. Але зате було неймовірне відчуття: ти біжиш, ти живий! ” – розповідає колишній військовий фельдшер.

Говорячи про це, Свириденко посміхається. Але Максимов, керівник проекту Invictus Games від СТБ, пояснює, чого ця радість коштує бійцеві: під час кожного тренування протези натирають тіло пораненого атлета до глибоких ран. Однак той продовжує самовіддано та інтенсивно готуватися до виступу в Торонто.

Що робить для українських ветеранів держава

За оцінками Олександра Куклішина, радника міністра оборони, тільки десята частина інвалідів війни може сьогодні отримати необхідні їм медичні послуги.

Держава виплачує постраждалим на війні солдатам одноразову допомогу – наприклад, за повну втрату працездатності Панченко дали 300 тис. грн ($11 тис.). Але потім колишні бійці залишаються один на один зі своїми проблемами. А їх вистачає: це не тільки повноцінна реабілітація, а й навіть отримання інвалідного візка. Головними помічниками стають волонтери – в Україні діє кілька десятків фондів і організацій, що займаються реабілітацією солдатів.

Максим Рябоконь, керівник центру волонтерів People’s Project, і його організація в партнерстві з українською клінікою Ilaya вирощують для бійців втрачені кістки: завдяки клітинним технологіям можна в деяких випадках повністю відновлювати кінцівки.

“Ми працюємо з тими, кому лікарі сказали ампутувати ноги або руки. Але замість цього можна повністю повернути хлопців до життя, хіба що вони будуть кульгати “, – стверджує Рябоконь.

За три роки в Ilaya повернули здоров’я приблизно сотні українських бійців, над якими висіла загроза інвалідності. А Рябоконь і його команда зібрали на ці цілі понад 25 млн грн. Одна операція з вирощування кістки довжиною 14 см коштує близько 400 тис. грн.

Сотня поранених солдатів, що повернулися до нормального життя – це добре. Але на ділі потребують подібної допомоги – тисячі. До того ж, невідомо навіть їхнє точне число: через АТО, за статистикою, пройшли понад 310 тис. чоловік. Але більше 5 тис. важко поранених, що фігурують в даних Міноборони – це не всі постраждалі: військове відомство враховує лише тих, хто служив у ЗСУ. А про покалічених бійців добровольчих батальйонів там нічого не знають.

Вирішити проблеми всіх військових інвалідів у комплексі під силу лише державі, але вона згадує про солдатів тільки на початку – коли виплачує одноразову допомогу. А потім відкараскується від проблеми виплатою пенсії. А вона у бійця, який став інвалідом, зовсім невелика – 4,5 тис. грн на місяць. І будь-які додаткові пільги солдат повинен вибивати самостійно. “На війні ти воюєш із ворогом, а у мирному житті – з бюрократами. Це пригнічує “, – говорить Панченко.

Функції фізичної реабілітації розділені між Міністерством охорони здоров’я, Мінсоцполітики та Держслужбою у справах ветеранів війни та учасників АТО. Тому, як пояснює Куклішин, виникає плутанина: не завжди зрозуміло, хто чим займається. До того ж не вистачає реабілітологів і лікарів, а сам процес відновлення поранених фінансується держбюджетом лише на 10% від реальних потреб.

Багато-хто з покалічених на війні бійців навіть не наважуються оформити собі пенсію. Прикладом цього може послугувати Катерина Михайлова – єдина дівчина – учасниця української команди на Invictus Games. Її відлякує тривалість і забюрократизованість процедури оформлення подібних щомісячних виплат. Тому вона вирішила, що краще віддати час спорту – пауерліфтингу.

На війні Михайлова отримала закриту черепно-мозкову травму, через що в неї порушена координація, періодично виникають головний біль і запаморочення. “Буває, цілий день лежу пластом. Але коли у мене виходить, то стріляю з лука і займаюся пауерліфтингом, – розповідає вона, – спорт, моя сім’я і чоловік – ось моя найефективніша реабілітація “.

Як реабілітують бійців в США та Ізраїлі

Поки для ветеранів в Україні навіть пенсія стає каменем спотикання, у країнах Заходу, які беруть активну участь у війнах, – США та Ізраїлі – питання допомоги постраждалим в гарячих точках відпрацьоване до дрібниць.

У США крім лікування, надання протезу і т.п., солдатові призначається інвалідність – від 10% до 100% втрати здоров’я – і пенсія до $3,5 тис., яка не обкладається податками. Після цього екс-бійця зараховують до департаменту у справах ветеранів з одним із найбільших грошових бюджетів в США. Там учасники бойових дій протягом п’яти років після відходу з армії отримують безкоштовно будь-яку медичну допомогу, навіть ту, що не стосується поранення. А якщо пошкодження отримано в бою, то цей термін розтягується на все життя.

Схожим чином все влаштовано і в Ізраїлі. Там, до речі, немає військових госпіталів – первинну допомогу пораненим надають в звичайних лікарнях, але безкоштовно. Навіть стоматологія – дороге задоволення в Ізраїлі – не вимагатиме від ветерана грошей. А якщо потерпілого бійця потрібно відправити на лікування за кордон – це обов’язково зроблять. І теж безкоштовно.

Але подібне трапляється нечасто – рівень ізраїльської медицини високий.

Якщо і медицина виявляється безсилою, ветеранам, призначають ступінь інвалідності за аналогією з американською системою. І виплачують потерпілому на війні бійцеві значні гроші. Так, за 20% інвалідності така людина отримає одноразово $38 тис. і ще по $1,6 тис. щомісячної пенсії, за 100% – до $70 тис. одним траншем, а розмір пенсії в цьому випадку встановить спеціальна комісія. Ветеранам, які не можуть самостійно пересуватися, ще й дарують автомобілі.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: http://nv.ua/ukr/ukraine/events/

Cтатті

У Сухопутних військах немає бригади без бойового досвіду – генерал

Опубліковано

на

Усі бригади, полки і окремі частини Сухопутних військ ЗС України вже мають бойовий досвід.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Сергій Попко.

“Всі бригади Сухопутних військ, всі полки й окремі частини мають бойовий досвід і виконували протягом всіх цих трьох років бойові завдання. Немає жодної військової частини в Сухопутних військах, яка не мала б бойового досвіду, кожна – за напрямками своєї діяльності”,  – заявив він.

Генерал зазначив, що залежно від року війни, від періоду застосування в російсько-українській війні, частка участі Сухопутних військ у бойових діях “коливалася від 80 до 90%”.

“Ми з повагою ставимося до зусиль інших силових структур, таких як Служба безпеки України, Державна прикордонна служба, Національна гвардія, Національна поліція. Але проводити якісь паралелі між ними було б не зовсім коректним. Справа в тім, що Сухопутні війська, як і Десантно-штурмові війська, і Морська піхота, завжди виконують задачі на першій лінії. Всі інші – на другій і далі”, – зазначив Попко.

Командувач також повідомив, що частини і підрозділи Сухопутних військ перебувають у районах російсько-української війни в Донецькій та Луганській областях за принципом ротації: приблизно 7-8 місяців виконання бойових завдань, 5-6 місяців – відновлення боєздатності в пунктах постійної дислокації. “Там здійснюється доукомплектування, ремонт озброєння і військової техніки, особовому складу надаються відпустки. Потім знову повернення до виконання бойових завдань на фронті”,  – додав він.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

Cтатті

Ефективність нашої артилерії не дала РФ перейти у наступ

Опубліковано

на

У Сухопутних військах близько 90% вогневого ураження бойовиків під час конфлікту на Сході України здійснюють ракетні війська й артилерія.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Сергій Попко.

“Що стосується ракетних військ і артилерії. Це основний рід Сухопутних військ, який здійснює вогневе ураження. Його дольова участь у вогневому ураженні противника – порядку 90 відсотків. Це дуже суттєво”, – заявив він.

За оперативною інформацією, додав генерал, в ході конфлікту на Донбасі саме ефективність та потужність української артилерії не дозволили російському агресору перейти до масованого наступу.

“Цю обставину ми взяли на озброєння, наситили механізовані й танкові війська артилерією всіх типів – від мінометів до реактивних систем залпового вогню великих калібрів, укомплектували розрахунки цих гармат і артилерійських систем особовим складом, навчили цих людей”,  – зазначив Попко.

Говорячи про переозброєння, командувач зауважив, що, виходячи з тактики бойового застосування й потреб в укомплектованості частин Сухопутних військ, вдалося скласти фінансово обгрунтовану програму технічної модернізації або переозброєння. Програма створювалася з урахуванням фінансових можливостей на кожен бюджетний рік і була затверджена у Генеральному штабі Збройних сил України.

“Тому вже можна говорити про те, що переважна кількість зразків, які нас будуть задовольняти, вони вже у розробці на підприємствах національного обороно-промислового комплексу. Тому ми ставимо перед собою амбітні завдання на майбутнє, коли значна більшість техніки й озброєння – більше 80 відсотків – будуть новітніми. Поки що ми лише на шляху до цієї мети”, – зазначив він.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

Cтатті

ДШКМ в руках десантників vs бетонна плита. Очікування і наслідки (ФОТО, ВІДЕО)

Опубліковано

на

Чи витримають плита з бетону, ящики та мішки з піском влучання з ДШКМ? На одному із полігонів у районі проведення АТО, під час зборів з розрахунками великокаліберних кулеметів ДШКМ, десантно-штурмовою бригадою було перевірено на міцність типові укріплення. Також, на різних навчальних точках, десантники відпрацьовували способи ведення вогню по різних цілях та на різних відстанях.

До проведення зборів залучалися волонтери-інструктори, які вже допомогли підготувати Збройним Силам України чималу кількість кулеметників.

Світлина від Прес-центр штабу АТО.

На різних навчальних точках, десантники відпрацьовували способи ведення вогню по різних цілях та відстанях. Цікавим було те, що на полігоні були побудовані імпровізовані укриття, виготовлені із матеріалів, які використовуються в районі АТО.

Світлина від Прес-центр штабу АТО.

– Наша мета полягає не в ураженні цілей завдяки щільності вогню та великою кількістю пострілів, а завдяки мінімальному та ефективному використанню боєприпасів, – відзначає командир десантно-штурмового підрозділу.

Світлина від Прес-центр штабу АТО.

Необхідно відзначити, що модернізація даного великокаліберного кулемету ДШК значно збільшила його бойові можливості, а розрахунок – став мобільнішим.

Світлина від Прес-центр штабу АТО.

Джерело: http://youtube.com/

 *При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending