Зв'яжіться з нами

Соціалка

Відпустки війсьовослужбовців під час особливого періоду

Опубліковано

на

Військовослужбовці та члени їхніх сімей часто просять роз’яснити їхні права. На час дії особливого періоду існує чимало законодавчо визначених особливостей проходження військової служби, зокрема, щодо надання відпусток у цей період

Тимофій, військовослужбовець, учасник бойових дій, м. Хмельницький:
— Чи маю я право на час особливого періоду піти в додаткову відпустку строком на 14 діб?
— Ні. На час особливого періоду діючим військовослужбовцям цей вид відпустки не надається.

Микола С., військовослужбовець, м. Київ:
— На якій підставі й на який термін нині надається відпустка за сімейними обставинами? Чи зберігається при цьому виплата грошового забезпечення?
— Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям на час дії особливого періоду надаються зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш 10 календарних днів.
Ви маєте право на цю відпустку в разі: укладання шлюбу — тривалістю до 10 календарних днів; тяжкого стану здоров’я або смерті рідних по крові чи по шлюбу: дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри), військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, — тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад; інших рідних — тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад.
У разі пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім’ю військовослужбовця, — тривалістю до 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. В інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім’ї необхідна, за рішенням командира (начальника) військової частини може надаватися відпустка тривалістю до 3 календарних днів.

Ярослав В., військовослужбовець, м. Київ:
— У моїй родині так склалися обставини, що саме я, а не моя дружина, маю піти у відпустку по догляду за нашим дворічним сином. Чи мають право чоловіки-військовослужбовці на декретну відпустку в особливий період?
— Перелік відпусток, які надаються військовослужбовцям в особливий період, визначений пунктами 17, 18 статті 10–1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі — Закон).
Частиною 19 ст. 10–1 Закону визначено, що на час особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію, а також під час дії воєнного стану військовослужбовцям-чоловікам не надається соціальна відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку. На цей період її можуть оформити лише військовослужбовці-жінки.

Петро С., військовослужбовець, район АТО:
— Який нині розмір «бойової» винагороди на першій лінії? Чи виплачуються ці кошти у разі поранення під час відпустки для лікування?
— За безпосередню участь в АТО на першій лінії бойового зіткнення прийнято рішення виплачувати винагороду в розмірі 10 000 гривень на місяць. В умовах особливого періоду право на виплату зберігається й під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних та за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я в інший) після отриманих під час АТО поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів.

Петро, військовослужбовець, м. Вінниця:
— Як обчислюється допомога на оздоровлення? Чи можу я отримати цю виплату раніше вибуття у відпустку?
— Грошова допомога для оздоровлення надається один раз на рік у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які ви маєте право за займаною штатною посадою на день підписання наказу про право на її виплату.
Кошти виплачуються за місцем штатної служби у разі вибуття в щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за рапортом військовослужбовця протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини.

Ігор М., військовослужбовець, м. Київ:
— Я не використав відпустку минулого року. Чи можуть її надати мені цьогоріч?
— У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв’язку з настанням особливого періоду такі відпустки надаються наступного року. За бажанням військовослужбовців дозволяється об’єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна їхня тривалість не може перевищувати 90 календарних днів.

Микола С., військовослужбовець, м. Харків:
— Чи маю я право на відпустку для реабілітації після повернення з району АТО?
— Так, але лише за висновком військово-лікарської комісії або виписним епікризом із медичного закладу.

Світлана М., військовослужбовець контрактної служби, м. Чернігів:
— Командир не відпускає у відпустку на навчання. Це законно?
— На час дії в країні особливого періоду відпустка на навчання не надається.

Наталя М., дружина військовослужбовця, м. Львів:
— Підкажіть, родина військовослужбовця під час дії особливого періоду може виїхати на відпочинок за кордон?
— Так. Згідно зі статтею 8–1 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці мають рівне з іншими громадянами України право на виїзд за кордон. У рапорті ваш чоловік має обов’язково вказати місце проведення відпустки.

Тетяна С., військовослужбовець, м. Миколаїв:
— Чи можу я отримати грошову компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку?
— Ні, законодавством виплата грошової компенсації не передбачена. Але за пропозицією Генерального штабу ЗС України нині у Верховній Раді опрацьовуються зміни до Закону «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у частині запровадження виплати грошової компенсації за частину невикористаної основної відпустки. У законопроекті пропонується дозволити військовослужбовцям використовувати не менше як 15 діб основної відпустки, а за решту днів, за їхнім бажанням, виплачувати грошову компенсацію.

Олександр М., військовослужбовець, 
м. Харків:
— Який максимальний строк перебування військовослужбовця у відпустці для лікування?
— У зв’язку з хворобою військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців поспіль. Після закінчення встановленого безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Докладніше: https://www.youtube.com/watch?v=Ka9Jhbm93Zo

Тетяна МОРОЗ

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: http://na.mil.gov.ua/

Новини

Ветерани АТО, котрі здійснили суїцид – що ми про них знаємо?

Опубліковано

на

На базі Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров’я України створено реєстр суїцидів серед військовослужбовців і демобілізованих із зони АТО, повідомила голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолецьна прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в понеділок 18 вересня.

За її словами, на сьогодні в базі понад 100 анкет, отриманих від Міністерства внутрішніх справ України. “Усі дані передаються в Інститут судової психіатрії, в базі вже понад 100 анкет, портретів ветеранів, які вчинили суїцид. Це особи, яким переважно не виповнилося 30 (років – ІФ), більшість із них наклали на себе руки в стані алкогольного сп’яніння, більшість – за допомогою вогнепальної зброї. Здебільшого вони не мали роботи”, – розповіла О. Богомолець.

Парламентарій зазначила, що для зменшення статистики суїцидів серед учасників АТО вкрай необхідно проводити з ними психологічну роботу не після повернення з фронту, а ще на етапі підписання контракту та початку бойової підготовки. Також, на її переконання, в Україні слід створити не тільки Міністерство у справах ветеранів, а й мережу ветеранських центрів, де учасники АТО зможуть спілкуватися і допомагати один одному.

“Тоді рівень суїцидів, розлучень і алкоголізму значно зменшиться. Тому що тільки свій свого може зупинити й допомогти”, – наголосила вона.

У свою чергу директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров’я України Ірина Пінчук зазначила, що на сьогодні психологічну допомогу отримує кожен третій учасник АТО. “За статистикою в 2017 році кожен третій військовослужбовець отримував психологічну допомогу, але кількість суїцидів не зменшується. Тому нам треба, щоб кількісний показник ставав якісним, необхідно аналізувати програми психологічної допомоги”, – сказала вона.

Присутній на прес-конференції міжнародний експерт, засновник напряму НЛП Френк Пьюселік зазначив, що колишні військові з посттравматичним синдромом без відповідної допомоги небезпечні і для суспільства, і самі для себе.

“Ми зобов’язані зробити все, щоб люди з посттравматичним синдромом не розхитувати країну. Війна після себе залишає людей честі, котрі побачили цінності життя. Воїн, який повертається, стає зіркою в своєму суспільстві лише після того, як психологи допоможуть жаху трансформуватися в почуття честі та гідності”, – сказав він.

Довідка (https://uk.wikipedia.org/wiki/22_Pushup_Challenge):

Після оприлюднення звіту департаменту у справах ветеранів в США в липні 2016 про самогубства серед ветеранів США за 2014 рік. З’ясувалося, що близько 22 ветерана щодня накладають на себе руки. Пізніше цю цифру уточнили і знизили до 20 (7403 ветерана армії США покінчили життя самогубством в 2014 році). Для попередження самогубств серед ветеранів був започаткований рух #22Kill, на сайті якого можна пожертвувати 22 $ на допомогу ветеранам, а також ведеться рахунок віджимань.

Результат пошуку зображень за запитом "22 Pushup Challenge"

22 Pushup Challenge — флешмоб, започаткований 2016 року в США, який набув значної популярності в різних країнах світу, в тому числі в Україні. Має за мету підтримати учасників бойових дій з посттравматичним синдромом, підтримку воїнів та загартування тіла. Учасники флешмобу протягом 22 днів віджимаються від підлоги 22 рази перед відеокамерою і передають естафету далі.

В Україні на початку 2017 року естафета набула масового характеру і до неї долучились представники вищого політичного керівництва та військового командування держави. Акція проходить на підтримку ветеранів, що повернулись із зони проведення АТО.

Участь у флешмобі передбачає віджимання на камеру та адресну передачу естафети іншим учасникам.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: http://ua.interfax.com.ua/news/press-conference/

Продовжити читання ?

Соціалка

Про порядок звільнення військовослужбовців, які залучені до складу сил і засобів АТО

Опубліковано

на

Сьогоднішня стаття присвячена порядку звільнення військовослужбовців у зв’язку із закінченням строку контракту під час їх виконання бойових завдань в зоні проведення АТО

07 січня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» визначено право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Звільнення військовослужбовців, у яких закінчився строк контракту після набрання чинності змін до Закону (07.01.2017 року)

Відповідно до пункту 34 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі – Положення) контракт припиняється (розривається) у день закінчення строку контракту.

Тобто всі військовослужбовці, у яких закінчився строк дії контракту, повинні бути звільнені з військової служби наступного дня.

Крім того, пунктом 2.12 Інструкції про організацію виконання Положення встановлено порядок звільнення військовослужбовців у зв’язку з закінченням строку дії контракту.

Так, військовослужбовець не пізніше як за три місяці до закінчення строку дії чинного контракту повинен повідомити командування військової частини про свій намір укласти новий контракт. Якщо у цей строк військовослужбовець без поважних причин не повідомив командування військової частини про намір укласти новий контракт про проходження військової служби, то він підлягає звільненню з військової службу у зв’язку з закінченням строку контракту, без подання рапорту.

Вищезазначений порядок є обов’язковим для виконання всіма посадовими особами, що здійснюють кадровий супровід військової служби.

При цьому, для військових частин, місцем постійної дислокації яких є район проведення АТО не має жодних підстав застосовувати пункти 33, 33-1 Положення, якими передбачено продовження строку контракту за певних обставин.

Командири військових частин (начальники органів військового управління), чиї підлеглі військовослужбовці відряджені в район проведення АТО у складі військових бойових частин, або виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України зобов’язані дотримуватися встановлених вимог законодавства та крім того, забезпечити своєчасне повернення військовослужбовців строк дії контракту яких закінчується до місця постійної дислокації, з врахуванням часу необхідного для здійснення передбачених перед звільненням організаційних заходів. Тільки в особливих випадках до зазначеної категорії військовослужбовців можуть застосовуватися передбачені пунктами 33, 33-1 Положення норми щодо продовження строку дії контракту.

Затримання звільнення зазначеної категорії військовослужбовців з підстав перебування в АТО з посиланням на вимоги спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15 лютого 2017 року №Д-2 «Про визначення строків та обсягів звільнення військовослужбовців з військової служби», не допускається.

Продовжуємо про порядок звільнення військовослужбовців, які залучені до складу сил і засобів АТО

Право на звільнення з військової служби набувають військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 18 місяців з дати його продовження.

Також встановлено право на звільнення військовослужбовців, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом.

На підставі Закону розроблено Директиву якою серед іншого:
конкретизовані категорії військовослужбовців, які набули (набувають) право на звільнення з військової служби у 2017 році;
визначено строки та обсяги звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення;
задачі окремим командирам (начальникам) щодо планування звільнення за визначеними критеріями.

Директивою визначалося завдання до 20 лютого 2017 року в органах військового управління та військових частинах розробити план звільнення військовослужбовців з військової служби, які виявили бажання звільнитися, а до 28 лютого затвердити ці плани. При цьому при відпрацюванні плану мали братися до уваги критерії: строк виконання військовослужбовцем бойових (службових) завдань в районі АТО та заборона звільнення військовослужбовців у період виконання завдань в районі АТО.

Тобто командири військових частин (начальники органів військового управління) чиї підлеглі військовослужбовці відряджені в район проведення АТО у складі військових бойових частин, або виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України при плануванні звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення та виявили бажання звільнитися, мали в обов’язковому порядку включати до плану (за визначеними обсягами) військовослужбовців, які в спланований період звільнення не перебувають в районі АТО та не направляти їх в цей період до району проведення АТО.

При цьому слід взяти до уваги, що склад військовослужбовців, які залучаються до сил і засобів АТО у складі військових бойових частин визначається саме командиром військової частини, який має всі повноваження щодо термінового відкликання підлеглого особового складу до місця постійної дислокації.

Командири, які не виконують вищезазначені вимоги та затверджені плани звільнення – перевищують свої службові повноваження за що мають притягуватися до відповідальності.

При цьому командирами, підлеглі яких виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України, в межах компетенції, мають вживатися заходи по негайному поверненню за службовою необхідністю військовослужбовців, що підлягають звільненню до пунктів постійної дислокації.

Військовослужбовці військових частин, місцем постійної дислокації яких є район проведення АТО, мають включатися до плану звільнення на період, коли військова частина не виконує безпосередньо бойові (службові) завдання та військовослужбовці залучені до заходів по відновленню боєздатності.

Крім того, у всіх випадках командири мають брати до уваги вимогу щодо надання усім військовослужбовцям, які бажають звільнитися щорічної основної відпустки.

Юридична служба Збройних Сил України

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:https://www.facebook.com/legalserviceAF/posts/

Продовжити читання ?

Новини

Генштаб визначив ключові законопроекти, що стосуються військовослужбовців

Опубліковано

на

Генеральний штаб Збройних сил України визначив для Верховної Ради низку ключових законопроектів, які вже зареєстровані, і сподівається на їх швидке ухвалення.

Про це під час круглого столу в Інституті Горшеніна сказав представник Генштабу Андрій Фомін.

Зокрема, він назвав законопроект №5027 “Про внесення змін до статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”.

“Виникла ситуація, коли є військовослужбовці офіцерського складу, які отримують компенсацію за піднайм, і є військовослужбовці рядового і старшинського складу, які отримати її, на жаль, не можуть. Тому пропонується внести зміни до законодавства і передбачити, щоб у разі незабезпечення цієї категорії військовослужбовців можливістю розміщення в казармах або сімейних гуртожитках була можливість отримати компенсацію за піднайм”, – пояснив Фомін.

Також він назвав законопроект №6473 “Про внесення змін до Законів України щодо уточнення питань військової служби за контрактом”.

“Є низка законопроектів, які стосуються гендерної рівності, тобто очікується зміна умов служби в частині, що стосується військовослужбовців-жінок. Є питання, що стосуються виплати одноразової грошової допомоги. Є законопроекти, які стосуються поліпшення проходження військової служби в частині питання виключення зі списків військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини, їх кількість значна”, – сказав він.

Фомін підкреслив, що Генеральний штаб робить усе від нього залежне для проходження цих законопроектів у парламенті. “Ми відпрацьовуємо, надаємо матеріали, далі справа не за нами”, – сказав військовий.

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending

Copyright © 2017 Військовий навігатор України