Зв'яжіться з нами

ВПК

Війна, БпЛА, випробовування…

Опубліковано

на

В Україні щонайменше два десятки підприємств працюють над розробкою та виробництвом безпілотників. Зокрема до участі у визначальних випробуваннях зразків БпАК, які проводилися Міноборони минулого року, було заявлено двадцять сім літальних апаратів різних класів. Утім кількість не завжди означає якість. У більш-менш готовому вигляді виробники спромоглися представити лише тринадцять зразків, а подолали «перегони» на підтвердження заявлених характеристик лише чотири безпілотні комплекси

Це свідчить про те, що на базі авіамодельного гуртка пересічного провінційного українського містечка не завжди можна створити безпілотний комплекс, який би відповідав потребам військових. В управлінні безпілотної авіації штабу Командування Повітряних Сил, фахівці якого беруть безпосередню участь у тестуваннях новинок, зазначають, що нерідко на визначальні випробування виробники представляють «сирі» зразки. Для тактичного безпілотника «поля бою» лише хороших льотних характеристик замало. Він має містити певний набір обладнання, здатного визначити координати цілі, розгледіти її як удень, так і вночі, уміти шифрувати і передавати дані, працювати в умовах протидії ворожих засобів РЕБ та багато іншого. Усе це реалізувати нашвидкуруч у «кустарних умовах» просто неможливо. Тож військовим нерідко доводиться знімати БпЛА з випробування чи повністю відмовлятися від подальшої співпраці з окремими виробниками.

— Далеко не всі безпілотники, що потрапляють до нас на випробування, мають високий ступінь готовності до застосування, — говорить начальник відділу управління безпілотної авіації штабу Командування Повітряних Сил підполковник Руслан Тюх. — У більшості зразків проблеми однакові. Це й не дивно з огляду на те, що елементна база та комплектуючі мають здебільшого китайське походження. Та суворі вимоги до БпЛА не дозволяють таким зразкам дійти до етапу підконтрольної експлуатації!

Щоправда, є молоді групи розробників, які доволі швидко здатні доопрацювати свої дітища. До прикладу, БпАК «Лелека-100», що застосовується в розвідці.До речі, саме «Лелека» скидав листівки з привітанням мешканців окупованого Донецька із Днем незалежності України. Ефективно працює й команда-розробник корегувальника вогню артилерії БпАК «Фурія А1-С». Після тривалого використання на фронті російсько-української війни (АТО) нині з’явилася модернізована версія апарата. Обидва комплекси активно експлуатуються у війську і, як зазначають військові, після доопрацювань ці безпілотники стали надійнішими та більш функціональними. Привернули увагу фахівців під час визначальних відомчих випробувань й такі вітчизняні розробки, як «Валькірія», HAWK, «Мара-2м». Більшість із них допущені до експлуатації у Збройних Силах та беруть участь у підконтрольній експлуатації.

На вітчизняному ринку БпЛА сьогодні жорстка конкуренція. При цьому, за контракти із Міноборони деякі виробники змагаються не завжди доброчесно. Військові розповідають, що іноді у зразках, які пройшли визначальні відомчі випробування, під час підконтрольної експлуатації виявляють невідповідності заявленим характеристикам. Таке трапляється через заміну виробником окремих елементів чи модулів. Але й на такі випадки у міністерстві передбачені запобіжні заходи. Тобто від несумлінного виробника відпрацьовано захисний механізм. Інколи доводиться відстоювати інтереси держави в суді.

— Підконтрольна експлуатація, — веде далі підполковник Руслан Тюх, — дуже важлива частина випробувань, адже саме за її результатами ухвалюється рішення стосовно доцільності подальшого надходження на озброєння до Збройних Сил. Тут додатково підтверджується відповідність заявленим ТТХ комплексів, усуваються недоліки попередніх та перевіряється ефективність нових конструкторських рішень. Окрім того, досліджується ефективність застосування й експлуатаційна надійність складових, функціональні можливості та ефективність використання БпАК у цілому.

Фахівці управління безпілотної авіації наголошують, що процес удосконалення БПЛА може тривати роки. А безпілотники армії потрібні вже зараз, і не дослідні зразки, а готові до використання серійні комплекси. Саме тому військові змушені звертатися й до закордонних розробок. Звичайно, вони дорожчі, але й спектр можливостей у них, як правило, ширший. Та й доопрацювань, як доводять результати тестувань, потребують мінімум.

Прикладом тому є випробуваний нещодавно БпАК FlyEye — продукт кооперації українського підприємства «ЧеЗаРа» з польськими партнерами із WB Electronics. Зараз він перебуває в підконтрольній експлуатації і, за оцінками фахівців, у нього хороші не лише тактико-технічні, а й експлуатаційні характеристики. До того ж FlyEye універсальний та має потенціал розширення можливостей до рівня розвідувально-ударного комплексу завдяки спільному застосуванню із доробком тієї ж WB Electronics — ударним міні-БпЛА Warmate.

За використання продукції іноземного розробника Міноборони частенько критикують «диванні експерти». Мовляв, вони дорожчі за українські. Окрім того, «знавці» наводять характеристики дронів та лише на цій підставі визначають корисність для війська тієї чи іншої розробки. На ці закиди в управлінні безпілотної авіації Повітряних Сил зауважують, що такий підхід не є коректним, бо лише результати випробувань є підставою для рішення щодо кожного зразка. Проте тут погоджуються, що серед вітчизняних розробок є багато вартих уваги апаратів із хорошими перспективами. Та преференцій під час тестів не буде нікому. У Збройних Силах виписано чіткий алгоритм випробувань, проходження яких є обов’язковим для всіх. Тож до фінішного етапу — держвипробувань і постановки на озброєння — дійдуть лише найкращі.

Сергій КЛИМЕНКО

 

Коротко про ефективність БпЛА

Із появою на озброєнні БпАК артилеристи відзначають не лише нові можливості у коригування вогню, а й зменшення використання боєприпасів для ураження цілі до восьми разів. У поєднанні з іншими сучасними технологіями безпілотники дозволяють знищувати об’єкт вже наступним залпом, що ставить далеко не нові артсистеми мало не на один щабель із високоточною зброєю.

Не меншу ефективність БпАК демонструють й у розвідці. Аналіз звіту їх застосування на лінії зіткнення засвідчує, що лише за півторагодинний політ тактичний безпілотник здатен виявити до сотні ворожих об’єктів на глибині у два десятки кілометрів: це і фортифікаційні об’єкти, вантажівки, бойові броньовані машини. Розвідники говорять, що у подібних випадках показники ефективності важко виразити у цифровому еквіваленті, але запевняють — витрати часу та людського ресурсу лише для підготовки до закидання розвідгрупи на таку глибину були б непомірно більшими.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:http://na.mil.gov.ua/

ВПК

Україна піднялася у світовому рейтингу продавців зброї – SIPRI

Опубліковано

на

Виробники озброєння уперше з 2010 року знову нарощують свої прибутки. США та Велика Британія залишаються лідерами з обсягів продажів. Зростання російської галузі сповільнюється.

Про це йдеться у звіті Стокгольмського інституту проблем миру (SIPRI) за підсумками 2016 року, оприлюдненому в понеділок, 11 грудня, повідомляє DW.

За даними SIPRI, у 2016 році загальні обсяги продажів озброєнь у світі ста головних виробників зброї (ТОП-100) оцінюються в майже 375 мільярдів доларів США. Порівняно з 2015 роком ця сума на 1,9% вища, а порівняно з 2002, відколи SIPRI почали відслідковувати сотню найбільших виробників зброї, зростання становить 38%.

Зазначається, що лідером з продажів залишаються США, чия частка на ринку ТОП-100 становить 57,9% ($217,2 мільярда). У цій країні показник зростання у порівнянні з 2015 роком становить 4%. Найбільший виробник зброї – американський концерн Lockheed Martin.

Європейські компанії минулого року продали приблизно стільки ж озброєнь, як і в 2015 році – на $91,6  мільярда. Провідні німецькі виробники продали зброї на $6 мільярдів, однак також мали зростання продажів – на 6,6%. Лідерами в Європі залишаються британські компанії: вісім із ТОП-100 виробників походять з Великої Британії. Їхній плюс становить близько двох відсотків ($36,1 мільярда).

З російських компаній до ТОП-100 потрапили десять, чий загальний обсяг продажів оцінюється в $26,6 мільярда. Сповільнення зростання для російських компаній (плюс становить лише 3,8%) продиктоване економічними труднощами, спричиненими зниженням цін на нафту та наслідками міжнародних санкцій, зазначають фахівці SIPRI.

Як повідомляє dt.ua, у рейтингу найбільших компаній, що виробляють озброєння, українське держпідприємство “Укроборонпром” зайняло 77 місце. Роком раніше (у 2015 році) “Укроборонпром” був на 84 позиції. За даними SIPRI, продажі українського концерну за рік становили $1,06 млрд.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

ВПК

Бронеавтомобіль КрАЗ «Халк» не зацікавив українських військових, але зацікавив іноземних (ВІДЕО)

Опубліковано

на

Бронеавтомобіль КрАЗ «Халк» вперше був показаний на виставці «Зброя та безпека 2016» в Києві. Рік по тому машина, вже у звичному зеленому забарвленні засвітилася на виставці «Сила нескорених», що проходила в центрі Києва до Дня незалежності України.

Військові журналісти популярного телепроекту «Техніка Війни» вирішили ближче ознайомитися з машиною, провівши ходові випробування на пересіченій місцевості.

Бронеавтомобіль КрАЗ «Халк» створили схрестивши базу всюдиходу КрАЗ-5233 та корпусу «Шрека» і «Фіони», які десятками щороку постачаються по контракту для ООН. Головна відмінна риса КрАЗ «Халк» (4х4) – це несучий бронекорпус і відсутність капота. Машина вийшла досить компактною (довжиною 6,18 м, шириною – 2,57 м і висотою – 3,04 м) і при цьому полегшеною на 2 тонни – її бойова маса становить 16 тонн.

Автомобіль має балістичний захист по STANAG 4569 рівень 2 – від бронебійного патрона 7,62 мм стандарту НАТО. На висоті і протимінний захист – машина витримає підрив під днищем або під колесами вибухівки еквівалентом 6 кг тротилу. Однак він чомусь не зацікавив наших військових.

Як зазначив генеральний директор ПрАТ «АвтоКрАЗ» Роман Черняк ця машина створювалася за завданням однієї з близькосхідних країн. Автомобіль для експлуатації в умовах обмеженого простору – це місто, скеляста і лісова місцевість, тобто там, де потрібна компактність та підвищена маневреність.

КрАЗ «Халк» може перевозити до 10 чоловік десанту. У салоні є протимінні крісла, які кріпляться до стінок і оснащені 4-точковими ременями безпеки. Для зручності посадки-висадки є задня відкидна апарель, а також додаткові двері праворуч по борту. Це доопрацьований варіант 2017 року. Нагадаємо, що на первістку – зразка 2016 року, другий бічних дверей праворуч не було.

За запасу ходу КрАЗ «Халк» випереджає своїх головних зарубіжних конкурентів: машину IMI Wildcat з Ізраїлю і Textron TAPV з США

Автомобіль оснащується 310-сільним турбодизелем і механічною 9-ступінчатою коробкою передач. Два паливних бака по 165 л кожен забезпечує солідний запас ходу – до 1000 км. До речі, саме за запасом ходу КрАЗ «Халк» випереджає своїх головних зарубіжних конкурентів: машину IMI Wildcat з Ізраїлю і Textron TAPV з США – 700 і 644 км відповідно. Виграє українська модель і за кількістю місць для десанту.

КрАЗ «Халк» може бути укомплектований різним озброєнням. Як зазначив заступник технічного директора по новій техніці ПрАТ «АвтоКрАЗ» Сергій Дунь, розроблена поворотна башта з різним типом приводу, навіть адаптували башту від БТР-70, крім того розроблений і випробуваний разом з Нацгвардією кронштейн під кулемет НСВТ калібру 12,7 мм.

Що ж стосується перспектив, то в планах у ПрАТ «АвтоКрАЗ» спільно з одним з національних вищих навчальних закладів створити для бронеавтомобіля «Халк» гібридний або чисто електричний силовий агрегат.

Техніка війни №101. Відеосюжет про КрАЗ «Халк» з 11:16. Джерело: http://youtube.com/

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

ВПК

Український гранатомет УАГ-40 тільки пройшов держвипробування, але вже давно воює в Нігерії

Опубліковано

на

В кінці 2013 року київським підприємством «Завод«Ленінська кузня» (тепер «Кузня на Рибальському») було розпочато передсерійне виробництво автоматичного гранатомета УАГ-40. У 2015 році ця зброя почала надходити на озброєння іноземних замовників та української армії в тестовому режимі, однак державні випробування вітчизняного гранатомета нарешті завершилися лише цього року після деяких удосконаленнь.

Українські гранатомети УАГ-40 експортувались до Нігерії в рамках контракту об’єм поставок приблизно дві тисячі одиниць.

2

Певна кількість була захоплена терористичним угрупуванням Боко Харам. 24 квітня 2016 року угрупування поширило фотографії захоплених озброєнь в результати засідки на підрозділ 155 оперативної групи. Серед іншого, на фото був показаний гранатомет УАГ-40 найновішої модифікації (представлений в лютому 2015 року) з інтегрованою рейкою Пікатіні та поліпшеним механізмом живлення.

UAG-40 Nigerian Army

Гранатомет УАГ-40 – спільний українсько-білоруський продукт. Основнми його перевагами є те, що він майже на половину легший закордонних аналогів, стріляє на дистанцію більше 2000 метрів та розрахований на стрільбу боєприпасами стандарту НАТО, також конструкція триноги дозволяє використовувати гранатомет на непідготовлених позиціях.

Автоматичний гранатомет УАГ-40 має загальну вагу 30 кг, тобто його можуть переносити тільки двоє військовослужбовців: один – безпосередньо гранатомет, другий – боєкомплект. До речі, американський аналог МК-19 важить вдвічі більше – 65 кг. УАГ-40 значно легший завдяки застосуванню в його конструкції принципово нових як технологічних, так і технічних рішень, які не тільки значно спростили конструкцію, але і зменшили кількість елементів, з яких він складається.

Механізм УАГ-40 побудований на основі автоматики з вільним затвором. Накол капсуля і постріл відбуваються в накаті затвора. Подача гранат – стрічкова (американська металева стрічка М16). Гранати – високошвидкісні, використовуються всі існуючі типи гранат стандарту НАТО (40х53 мм).

Якщо порівняти всі 40-міліметрові гранатомети, що випускаються нині, то за показниками «низька вага — висока влучність» гранатомет займає передові позиції. При цьому конструкція містить невелику кількість деталей, нові технології покриття, зокрема й каналу ствола.

Варто зазначити, що виробництво гранатометів та боєприпасів до нього налагоджено на київському ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському».

Серед номенклатури пострілів 40х53 мм, що виробляються підприємством – осклолково-фугасний ВГОФ-40 (радіус ураження 10 м), осколково-кумулятивний ВГОК-40 (бронепробиття до 80 мм) та інертний (тренувальний) ВГІ.

До корпусу UAG-40 можуть бути прикріплені оптичний, інфрачервоний, фото візуальні або електронні приціли.

На озброєнні сухопутних підрозділів української армії досі перебуває станковий гранатомет АГС-17. Він був розроблений і прийнятий на озброєння ще в початку 70-х років минулого століття. Цей гранатомет має калібр 30 мм, здатний вести стрільбу прямою наводкою або навісними траєкторіями, короткими (до 5 пострілів) і довгими (до 10 пострілів) чергами або безперервним вогнем.

Основним недоліком попередніх автоматичних гранатометів вважається високий імпульс віддачі.

Особливості гранатомета УАГ-40:

  • У конструкторській розробці використано: фрикційний демпфер затвора, який складається з консольних ресор, які взаємодіють з затвором і розташовані на внутрішній поверхні корпусу;
  • Триступенева поздовжня гвинтова нарізка ствола, що складається з двох частин;
  • Поворотні ручки управління спусковим механізмом;
  • Збірний механічний приціл, який знаходиться в ручці для перенесення АГ.

Комплексне використання зазначених конструкторських рішень дозволило добитися головних переваг: висока точність (купчастість) при стрільбі чергами, знижений імпульс віддачі, висока надійність і простота у виробництві і експлуатації.

Високий рівень мобільності разом з відсутністю потреби підготовки позиції для стрільби дозволяють в умовах атакуючого бою швидко міняти вогневу позицію, як на відкритому просторі, так і в урбанізованому середовищі. Застосування УАГ-40 призведе до підвищення вогневої ефективності бойових дій сухопутних підрозділів.

Армії провідних країн світу на сьогоднішній день продовжують широко застосовувати автоматичні гранатомети калібру 25, 30 і 40 мм. В цьому немає нічого дивного, оскільки гранатомет є ефективним засобом ураження живої сили противника, легко броньованої техніки, вогневих засобів і захисних споруд.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending