Зв'яжіться з нами

Cтатті

В якому стані зараз волонтерство порівняно з початком війни? Чи виснажилися волонтери?

Опубліковано

на

Відомий телеведучий і волонтер Сергій Притула за роки війни зібрав майже 25 мільйонів гривень допомоги українській армії. Чимало з цих коштів – зароблені шоу “Вар’яти”, яке цьогоріч відзначає сім років. Подаємо окремі частини інтервю Сергія для  gazeta.ua про війну і волонтерставо:

В якому стані зараз волонтерство порівняно з початком війни? Чи виснажилися волонтери?

У нас час від часу в суспільстві бувають такі періоди — коли всі спочатку офігавають, а потім адаптовуються. Була криза в 2008 до кінця 2009 року — тоді весь івент-бізнес в Україні полетів. Люба пергідрольна дівиця, яка робила дітям новорічний ранок, називала себе івент-агентством. То всьо розсипалося. А потім в 2010-2011 році ринок адаптувався. Так само і з волонтерством.

Минулого року було відчутне падіння після чергових підписань Мінських домовленостей. Потім минулого року суттєво підняли комуналку, і люди всі кашлянули, бо зарплата категорично не виросла. Людям знову був потрібен час, щоб якось переорієнтувати фінансові потоки сімейного бюджету і знайти в них місце для статті “допомога АТО”. Просто нас в такі умови поставили.

Зараз знову відбулася певна донорська мобілізація. Я темпами задоволений. То не таке, звичайно, як було в 2014 році, коли можна було зібрати мільйон гривень за тиждень. Але зараз все о’кей. Завдяки тому, що дуже багато грошей люди дали під час боїв в Авдіївці, я маю можливість закривати комплексні питання.

Два місяці тому було виділено 800 тисяч гривень на закупівлю і обладнання системи управління боєм, для третього полку спецназу. Там такий проект розкішний, який дозволяє підняти ККД окремого підрозділу під час роботи в зоні бойових дій. Це вагома сума. З початку цього року десь 4 чи 5 снайперських комплексів взяв. Купив кілька дорогих тепловізорів по 10 тисич доларів, тепловізійні приціли нічні, трошки транспорту.

Робота робиться. Порівняно з 2014-2015 роками за останні років півтора держава все-таки позакривала багато проблемних ділянок, які були на початку війни. Залишається тільки тотальна проблема з транспортом в зоні АТО. Я купив близько півсотні машин, з них 95 відсотків – так звані “корчі”, які ми привозили з Бельгії, Данії, Прибалтики, Голландії чи Польщі. Вони всі були не в дуже доброму технічному стані. Ми їх тут підрихтовували і відправляли на передок. Щось жило тиждень, щось місяць, щось бігає дивним чином по сьогоднішній день. Але завдяки тому, що одна машина обходилася в середньому до 3 з половиною тисяч доларів, вони були доступні.

 Купив одну машину хлопцям за 70 тисяч гривень. Я вже стільки само вклав в її ремонт. У мене ще одна машина стоїть на кордоні. Я її відрихтую і віддам хлопцям. Після того я перестану купувати машини за кордоном. Краще переплачу тут при придбанні машини, але в мене не буде боліти голова з подальшим забезпеченням всього підрозділу запчастинами.

Слава Богу, держава так само почала трошечки помагати. Я недавно був у Пісках в окремій снайперській роті. Дивлюся, у них новий снайперський приціл, який я купляв іншим хлопцям за 8 тисяч доларів. Недешева цяцька. Кажу: “О, а то вам хто?” – “Держава”. Дуже добре. Значить держава вже почала навіть такі речі закривати.

Більшість донорів – підприємці, політики?

У моєму випадку це звичайні люди, які мають доступ до Фейсбука, де я виставляю пост і рахунки.

А великі відчутні суми?

Такими відчутними сумами оперують в нашій країні бізнесмени. Дуже багато мені допомагають айтішники. Один айтішник за пару років близько 30 тисяч доларів віддав на АТО. Є айтішники з-під Києва, які мене регулярно виручають – в районі 1000-1500 доларів траншу.

Є дуже хороша контора айтішників, які допомагають регулярно цифрами від 25 до 40 тисяч гривень раз в 2-3 місяці. Знаю, що я не єдиний, кому вони допомагають. Але частинку того пирога, який вони оформлюють, віддають мені.

У Лондоні підійшов хлопачка після концерту. Дав тисячу фунтів стерлінгів. Теж немаленька сума. У нас часто привозять пакаван свіжих купюр з банку, які ще пахнуть. А в того хлопця – по 20 фунтів ґумкою зв’язано — дві пачечки по 500. Видно, що людина відкладала довгий час.

Недавно приїхав один високопосадовець, привіз п’ятірку зелені. Само собою, що просив не називати його імені. Тобто люди і з чинів теж долучаються. Але найголовніший донор — середньостатистичний українець, який може виділити на армію 300 гривень зі своєї кишені. Діаспора ще трошки помагає. Я зараз з Лондона приїхав — там підійшов хлопачка після концерту. Дав тисячу фунтів стерлінгів. Теж немаленька сума. У нас часто привозять пакаван свіжих купюр з банку, які ще пахнуть. А в того хлопця – по 20 фунтів ґумкою зв’язано — дві пачечки по 500. Видно, що людина відкладала довгий час.

Які настрої бачите зараз на передку?

Там все непросто. Але більшість хлопців, з якими я спілкуюся, вже давно адаптувалися і, чесно кажучи, для багатьох це вже просто виконання покладених на них завдань. Вони знають, що вони роблять, для чого вони то роблять, і роблять це прекрасно.

Я привіз другові Василю снайперський приціл. Рендж ровером своїм приїхав. Він мене зустрів на блок-пості в Пєсках, каже: “Лишай машину тут під містком, бо ти на ній звідти не виїдеш”. Пересадив мене на свій пікап і на ньому ми поїхали до хлопців. Пікап називається “Патрік”, і ним він їздить з 2014 року. Це дуже велика рідкість, що машина в зоні бойових дій так довго від’їздила. Це було 13 квітня, а вже 15 квітня хлопці скинули мені фотки спаленого “Патріка”. То Вася на радостях, що йому приціл привезли, його так пристріляв, що сєпари збісилися – накривали вже всим чим тільки можна.

Балакаю з хлопцями. Настрої: “Зараз стоїмо, держим”. Дадуть команду іти вперед — підуть вперед. Тим більше, давно у всіх руки чухаються. Дуже всі нервуються, тому що несем втрати просто стоячи. На деяких ділянках відстань між позиціями нашими і ворожими — як в часи Першої Світової — 100-200 метрів. Тому я зараз навіть не дивуюся, коли з Авдіївки прийшло повідомлення, що вбили російського снайпера, який підійшов на дистанцію 40 метрів. Уже просто не дивуєшся близькості контакту.

Чи має артист моральне право заробити гроші у Росії, щоб віддати їх потім на допомогу нашій армії?

Кожен вирішує сам за себе. Давайте зберемо мудрих мужів, умів, посадимо за один стіл — хай вони напишуть якийсь кодекс. Тому що для того, щоб тебе обхезали з ніг до голови, навіть не треба дуже щось там в Росію продавати чи в Росії виступати. Можна і в Україні получити по шапці.

Мене завжди вражала подвійність наших стандартів. Я нікого не захищаю. Ми всі чмиримо артистів, які виступають в Росії. Але що нам робити з тисячами українців, які їздять в Тюмень і Ніжнєвартовск на вахту качати русскім нафту, яку вони потім продають, а за ті гроші купляють танки і їдуть в Україну? Що робити з тими мужиками, які будують стіни в Подмосков’ї? Мені скажуть: “Як ти можеш то порівнювати? Людям треба сім’ї годувати”. У світі більше 200 країн. А вони їдуть конкретно туди. Я розумію, що в нашій державі зараз економічна дупа, і багато хто їде на заробітки. Тільки чомусь наші заробітчани не їдуть в Мінськ чи Варшаву, а їдуть в Росію.

Що робити з парою мільйонів заробітчан, які їздять туди і приносять може й більшу шкоду нашій армії, ніж ті артисти?

До тих людей ніхто претензій не висловлює, бо вони не є публічними.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Cтатті

Крим очима Заходу

Опубліковано

на

Коли звучать розмови про те, що якийсь Захід не готовий повертатися до теми Криму, ми відразу потрапляємо у пастку. Тому що нікого єдиного Заходу не існує. У кожній столиці кожної європейської держави, не кажучи вже про США, існує своя позиція і свої нюанси щодо поглядів і вирішення проблеми, пов’язані з російським вторгненням в Україну.

Якщо ми прочитаємо заяву Курта Волкера, то побачимо, що в них недвозначно говориться про те, що різниці між Кримом і Донбасом для США не існує. Крим – це історія про те, як окупація завершилася анексією, а Донбас – це історія про те, як окупація не завершилася анексією. Але частина регіону залишилася у військовій окупації.

США дали зрозуміти, що різниці між цими двома окупаціями для них немає і рано чи пізно після завершення донбаської епопеї тему Криму вони залишати в стороні не мають наміру.

Результат пошуку зображень за запитом "захоплення криму"

Що стосується європейських столиць, то позиція ряду країн між собою відрізняється. Якісь країни ЄС більшою мірою залучені у вирішення російсько-української війни, як наприклад, Німеччина і Франція. Якісь країни як Португалія й Іспанія залучені в значно меншій мірі. Ця повістка присутня в їхньому політичному кругозорі.

Питання просто в тому, що проблема Криму значно ширше, ніж власне сам Крим. Це питання про принципи міжнародного права.

Прецедентів подібних Донбасу протягом 30-40 років ми бачили величезну кількість. Навіть в пострадянський період були Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія – всюди можемо знайти паралелі з тим, що відбувалося на Донбасі.

А ось питання Криму – воно абсолютно унікальне. Подібних прецедентів в післявоєнній історії практично не існує і найголовніше, що воно закладає бомбу під все міжнародне право. Якщо закрити на нього очі, то виходить, що всім можна все.

Тому я прекрасно розумію, що багатьом політичним елітам, котрі орієнтовані на бізнес інтереси, хотілося б забути про Крим. Але про Крим забути не вийде, тому що порушується вся сучасна архітектура.

Часом ми емоційно говоримо, що міжнародне право не працює, вказуючи пальцем на конкретне порушення. Але той факт, що цих порушень буквально одиниці – в черговий раз підтверджує, що міжнародне право ще справляється з тими функціями, накладені на нього в післявоєнний період.
Автор: Павло КАЗАРІН

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:http://uainfo.org/blognews/

Продовжити читання ?

Cтатті

«Гумконвої» до окупованої Донеччини, буде везти не Росія, а Білорусія – в Києві підписана угода

Опубліковано

на

Нещодавно з’явилася інформація, що Росія відмовиться від підтримки “окремих територій” окупованих районів на сході України на користь Криму та Калінінграда. Йдеться про так звані гумконвої.

Утім, речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив у коментарі “РИА Новости”, що відмовлятися від “гумконвоїв” у Росії не планують.

“Там йде певний перерозподіл, але, разом з тим, це не означає, що буде скорочення якихось напрямів на користь інших, йдеться просто там про впорядкування”, — заявив Пєсков.

За інформацією аналітичного відділу громадської ініціативи “Права Справа”, йдеться про зміну логістики проходження гуманітарних конвоїв. “Гумконвої” планують заходити з території Білорусі. Росія намагається змінити тактику їх проходження.

Під час нещодавнього візиту Лукашенка в Київ була підписана угода між Україною та Білоруссю про те, що “гумконвої” з Білорусі будуть проходити без участі третьої сторони, тобто Червоного Хреста.

“Домовилися передавати допомогу без посередників. Керівництвом України будуть створені всі умови, щоб ми безперешкодно проходили кордон. І будуть відкриті всі коридори для доставки безпосередньо тим людям, хто потребує цієї допомоги”, — повідомив міністр з надзвичайних ситуацій Білорусі Ващенко.

Нагадаю, до цього Білорусь передавала гуманітарну допомогу для Донбасу через місію Міжнародного Червоного Хреста, представники якої забезпечували доставку вантажу до місця призначення.

Варто зазначити, що за оцінками експертів, до 30% товарів народного вжитку в окупованих районах Луганської і Донецької областей — білоруські.

Офіційна статистика демонструє цікаві цифри: експорт Білорусі в прикордонну з Донбасом Ростовську область в 2016 році зріс на 20,5%, досягнувши рівня $201 млн (при тому, що загальний товарообіг Білорусі та Росії минулого році знизився). А у травні 2017 року віце-прем’єр РБ Михайло Русий пообіцяв довести товарообіг з Ростовською областю до $500 млн.

Зі свого боку Росія показує, що готова до введення миротворців і начебто припиняє фінансування, і підтримку так званих республік.

Це прагматичний хід російських спецслужб, які грають на кілька ходів наперед. Спочатку підписується договір між Україною і РБ про проходження “гумконвоїв”. Потім лунають заяви деяких представників українського політикуму про припинення Росією фінансування “ЛДНР” з держбюджету. А зараз йде інформаційне вкидання про припинення “гумконвоїв” з боку Росії.

Москва таким чином намагається постійно демонструвати свою начебто готовність до компромісів, свою договороспроможність. І до озброєної охоронної місії ООН вони ніби готові, в той час як представникам української влади постійно закидають “невиконання” взятих на себе зобов’язань за Мінськими домовленостями.

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ – громадський активіст, співголова громадської ініціативи “Права справа”

Нагадаємо, що Білорусь є союзною державою Росії – конфедеративний союз Російської Федерації та Республіки Білорусь з поетапно організовуваним єдиним політичним, економічним, військовим, митним, валютним, юридичним, гуманітарним та культурним простором.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:  “ГОРДОН”,  https://uk.wikipedia.org/wiki/

 

Продовжити читання ?

Cтатті

Росія вторглася у Крим також під приводом навчань. У Грузію – після маневрів

Опубліковано

на

Захід не вірить у мирні наміри російських військових

Російські й білоруські військові проводять спільні маневри «Захід-2017», які триватимуть до 20 вересня. Керують маневрами очільники генеральних штабів обох країн — перші заступники міністрів оборони РФ та Білорусі.

За задумом, сторони протистояння умовно розташовані в межах реальних кордонів Білорусі. З одного боку — «північні» (Республіка Білорусь і Російська Федерація), а з другого — «західні». Під останніми організатори навчань розуміють коаліцію зацікавлених у дестабілізації ситуації країн — умовні «Вейшнорія», «Весбарія» та «Лубенія». Відносини між сусідніми утвореннями погіршилися на тлі міжнаціональних, етнічних і релігійних суперечностей, а також через територіальні претензії. Що цікаво, «Вейшнорією» на карті позначили ту територію Білорусі, де проживає значна частина католиків. «Лубенією» стала північно-східна частина Польщі та південно-західна частина Литви (так званий Сувалківський коридор), а до «Весбарії» відійшли частини Литви й Латвії.

До початку маневрів Москва й Мінськ запевняли, що в них візьмуть участь близько 12,7 тисячі військових. При цьому на території Білорусі буде залучено 370 одиниць бронетехніки, зокрема 140 танків, до 150 одиниць артилерії та реактивної артилерії й понад 40 літаків і гелікоптерів. Для такого розмаху видається замало.

Білоруська сторона запросила українських військових спостерігати за перебігом навчань. Це підтвердив Генеральний штаб Збройних сил України, який відрядив на спільні російсько-білоруські навчання «Захід-2017» двох верифікаторів. Окрім України, запрошення отримали Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Швеція та Естонія. Проте згодом стало відомо, що Росія дала дозвіл на присутність міжнародних спостерігачів лише на один день, ще на п’ять днів такий дозвіл з обмеженням у пересуванні надала міжнародним експертам Білорусь.

Результат пошуку зображень за запитом "запад 2017"

СПОСТЕРІГАЧІ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ

Присутність на навчаннях міжнародних спостерігачів важлива тому, що, за повідомленням агентства Reuters, яке посилається на дані НАТО, реальна кількість учасників маневрів «Захід-2017» становить близько 100 тисяч військових і представників інших силових структур. В експертів не виникає сумнівів, що російське керівництво хоче вразити розмахом навчань НАТО та ЄС і використовує демонстрацію своєї військової сили як інструмент зовнішньої політики. А в Україні остерігаються, що російсько-білоруські навчання «Захід-2017» можуть слугувати для розгортання ударних угруповань російської армії, про що неодноразово заявляв міністр оборони Степан Полторак. Його думку підтримує Секретар РНБО Олександр Турчинов, який вважає, що Росія може використати угруповання своїх військ, які вона стягнула до Білорусі, для давно омріяного в Москві наступу на Україну.

У разі непередбачуваних ситуацій, що можуть виникнути під час російсько-білоруських навчань, Україна та Польща розробили спеціальний план дій, про який домовилися начальники генеральних штабів двох країн під час спільної зустрічі. Варшава припускає, що під час навчань «Захід-2017» «може відбутися порушення кордонів». Про це заявив глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський, повідомляє Укрінформ. За словами міністра, масштаби цих навчань величезні, тому нескладно уявити інциденти чи надзвичайні ситуації. «У Європі немає обґрунтування проведення таких величезних навчань зі сценарієм наступальних операцій», — наголосив глава МЗС Польщі. Він нагадав, що під час минулих навчань «Захід» Росія напрацьовувала питання ядерної атаки на Польщу. Міністр вважає, що якщо Росія наважиться залишити після проведення «Захід-2017» частину військ на території Білорусі, то НАТО має відреагувати на це належно. «Якщо станеться військова ескалація біля кордонів НАТО, то Альянс буде змушений збільшити свої сили в Польщі і загалом у Центральній Європі», — наголосив Вітольд Ващиковський, додавши, що це питання нині докладно обговорюють на високому рівні.

Результат пошуку зображень за запитом "запад 2017"

ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ З РОСІЇ

У НАТО також з усією серйозністю поставилися до масштабних навчань у Білорусі. Командувач військами США в Європі Бен Ходжес поділяє думку, що Кремль має намір після офіційного завершення маневрів залишити в Білорусі частину своїх військ. У керівництва Альянсу викликає занепокоєння розмах маневрів, а головне — розбіжності у заявленій і реальній кількості учасників навчань. НАТО розглядає їх як пряму загрозу країнам Балтії та Польщі.

«Коли Росія вторглася у Крим, це було також під приводом проведення навчань. У Грузію — після маневрів. Їхня історія повна прикладів, коли вони не дотримуються жодних договорів», — сказав Бен Ходжес. За його словами, у НАТО та його союзників виникають серйозні побоювання з приводу того, що в історії з російсько-білоруськими навчаннями «йдеться про троянського коня».

Запевненням Москви у виключно навчальному характері маневрів не повірив і Вашингтон, вирішивши на час їх проведення перекинути до Європи два бомбардувальники B-52H, про що повідомляє Інтерфакс. Бомбардувальники вилетіли з авіабази «Барксдейл» зі штату Луїзіана і приземлилися на базі «Ферфорд» у Великій Британії. Зазначено, що вони здатні нести ядерну зброю. Крім того, Пентагон ухвалив рішення направити до Естонії роту повітряних десантників, повідомляє Радіо Свобода. За повідомленням головного штабу Сил оборони Естонії, у країну прибуло 150 американських військовослужбовців.

Провести найбільші за останні 23 роки військові навчання «Аврора» вирішила цими днями й Швеція, яка сама не входить до складу НАТО, проте для проведення навчань заручилася підтримкою Альянсу. В навчаннях беруть участь 19 тисяч військовослужбовців, триватимуть вони три тижні.

«Аврора» розпочалася майже одночасно із «Заходом-2017». «Ситуація з безпекою в регіоні погіршилася», — так прокоментував початок маневрів командувач шведської армії Мікаель Біден. За його словами, Росія — це країна, яка своїми діями — анексією Криму й підживленням конфлікту на сході України — дуже негативно впливає на загальну ситуацію в Європі з точки зору безпеки. «Тому зрозуміло, що ми дуже пильно стежимо за тим, що робить Росія», — сказав він. Крім шведської армії, в навчаннях беруть участь військовослужбовці зі США, Франції, Норвегії та інших країн НАТО.

Вікторія Власенко

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:https://www.ukrinform.ua/rubric-world/

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending

Copyright © 2017 Військовий навігатор України