Connect with us

Політика

Дев’ять міфів, які виправдовують анексію Криму, та їх викриття

Published

on

Згідно із запевненнями російської пропаганди, Крим законно і мирно «відокремився» від України після «перевороту» на Майдані і приходу до влади «фашистської хунти». Однак в цій схемі не знайшлося місця самій Росії та її діям навесні 2014 року.

Аналіз реальних фактів показує, що, по-перше, Крим не «відокремився» від України, а був спочатку окупований російськими військами, а потім анексований. По-друге, Кремль почав спецоперацію із захоплення півострова 20 лютого ‒ ще до появи в Києві нової влади. І по-третє, українська держава в результаті Революції Гідності не зникла з карти, а у кримської влади не було повноважень на односторонній вихід зі складу України.

Пропоную вашій увазі дев’ять найбільш поширених кремлівських міфів, що виправдовують анексію Криму, та їхнє викриття.

Міф 1. У Криму гнобили російську мову і культуру, а Київ проводив політику насильницької українізації

По-перше, відповідно до ст. 10 Конституції Автономної Республіки Крим, «Російська мова як мова більшості населення в Автономній Республіці Крим і прийнятна для міжнаціонального спілкування використовується в усіх сферах суспільного життя».

По-друге, в Криму до 2013 року освіту російською мовою отримували 89,4% школярів, в той час як українською і кримськотатарською ‒ 7,3% і 3,1% відповідно. З майже 600 шкіл в Криму до моменту його захоплення Росією лише 14 були з кримськотатарською мовою навчання, і тільки 7 ‒ з українською. З понад 500 дошкільних установ україномовними були 11, кримськотатарською навчання вели лише в одному. У вищих навчальних закладах Криму тільки 5% дисциплін викладали українською мовою, решту ‒ російською. Частка студентів вишів, які навчалися винятково російською мовою, для АРК становила 83,1%, а для Севастополя ‒ 86,7%. Для технікумів і коледжів цей показник в АРК склав 94,5%, в Севастополі ‒ 100%. Лише в двох вишах Криму готували вчителів кримськотатарської мови і літератури.

І по-третє, більше 80% друкованих ЗМІ виходили винятково російською мовою, повністю україномовною була лише одна газета півострова ‒ «Кримська світлиця». Лише 7% програм на державному кримському телебаченні виходили кримськотатарською мовою. Російська мова безроздільно домінувала в суспільно-політичному житті півострова.

Міф 2. Кримчани мали право на самовизначення, реалізоване на референдумі

По-перше, після того, як російські війська окупували півострів і зайняли адміністративні будівлі, в Криму не залишилося ніяких легітимних органів влади, які могли б оголосити, організувати і провести референдум. Рада міністрів Автономної Республіки Крим була нелегітимною з 27 лютого 2014 року, оскільки кримські депутати голосували за неї в буквальному сенсі під дулами російських автоматів і з порушенням норм українського законодавства. Верховна Рада АРК була нелегітимна де-факто з 27 лютого, а де-юре ‒ з 15 березня, будучи розпущеною Верховною Радою України. До того ж, Центральна виборча комісія України не створювала ніяких органів для проведення референдуму в Криму, а також закрила на півострові доступ до реєстру виборців.

По-друге, на той момент була відсутня законодавча база для проведення місцевих референдумів. І по-третє, відповідно до ст. 73 Конституції Криму, «Винятково всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України».

Міф 3. Крим самовизначився за прикладом Косово

По-перше, відділення Косова від Сербії стало результатом збройного громадянського протистояння, яке включає етнічні чистки, але нічого подібного не було зафіксовано в Криму. По-друге, албанці в Косово будують свою, нехай і частково визнану державу, а так звана «Республіка Крим», не проіснувавши і двох днів, вирішила «приєднатися» до Росії. І по-третє, хоч Косово і було окуповане іноземними військами в момент проголошення незалежності, це був багатонаціональний контингент НАТО, і жодна з країн альянсу не висувала претензії на цю територію. Російські ж війська були прямо зацікавлені в «незалежності» Криму і його «входженні» до складу Росії.

Міф 4. Росія не здійснила анексію, оскільки Крим вже став незалежною державою

По-перше, в складі унітарної України Автономна Республіка Крим не мала права на вихід в односторонньому порядку, а будь-які зміни території країни мали затверджуватися винятково всеукраїнським референдумом. По-друге, з моменту захоплення адміністративних будівель російськими військами ніякі рішення місцевої влади не можуть вважатися добровільними і самостійними і як наслідок ‒ законними. І по-третє, будь-яка незалежність має пройти процес не тільки внутрішньої, але і зовнішньої легітимізації, тобто визнання іншими державами. Жодна країна в світі, окрім Росії, не визнала «Республіку Крим», так само як і переважна більшість держав не визнає Крим частиною Російської Федерації.

Міф 5. Російські війська захистили кримчан від фашистської загрози з Майдану, якби не вони ‒ Крим розділив би долю Донбасу

По-перше, праворадикали, звані в російських ЗМІ «фашистами», завжди були в Україні політичною меншістю ‒ про це свідчать хоча б результати парламентських виборів 2014 року. «Свобода» набрала 4,7% голосів, «Правий сектор» ‒ 1,8%, природно, що фракції цих політичних сил у Верховній Раді не з’явилися.

По-друге, це війна на Донбасі стала наслідком анексії Криму, коли російським найманцям вдалося спокусити українських сепаратистів та ірредентистів обіцянками швидкої інтеграції в Росію.

І по-третє, під контролем українського уряду перебуває 93% країни, і ніяких «жахів кривавої хунти» (за версією російських пропагандистів) там не спостерігається. Нічого не загрожувало б і Криму, не вступи в нього російська армія, як нічого не загрожувало кримчанам останні 25 років.

Міф 6. Приєднання Криму було мирним, «без єдиної краплі крові»

По-перше, з моменту вторгнення російських військ прихильники анексії стали широко практикувати побиття і викрадання проєвропейськи налаштованих кримчан. За три роки окупації жертвами насильницьких зникнень на півострові стали 40 громадян. Шестеро були знайдені мертвими, 17 викрали в березні 2014 року, але незабаром відпустили. По-друге, в період вторгнення загинули двоє українських військових і один російський «доброволець». І по-третє, зникнення противників російської влади на півострові не припинилися і сьогодні. Досі незнайденими залишаються ще 17 кримчан.

Міф 7. Більшість кримчан були за приєднання до Росії

Серед кримчан дійсно були прихильники приєднання Криму до Росії, але їх кількість неухильно знижувалася. Якщо в 1994 році в кримському парламенті за союз з Росією виступали 58 депутатів зі 100 (55 ‒ Блок «Росія», 2 ‒ Російська партія Криму, 1 ‒ Російська громада Криму), то в 2010 році ‒ лише 8 депутатів (5 ‒ Партія «Союз», 3 ‒ Партія «Русское єдінство»). По-друге, якщо в 2008 році близько 70% кримчан підтримували ідею входження до складу Росії, то в 2014 році таких було близько 40%. І по-третє, оскільки так званий «референдум» проводили в умовах відкритої російської окупації, не тільки визнавати, але і навіть довіряти його «результатам» немає жодних підстав.

Міф 8. Кримчани в основному не чинили спротив окупації Криму, лише Меджліс виступив проти

По-перше, весь період Євромайдану в Києві його прихильники в Криму виходили на вуличні акції і продовжили це робити навіть після початку окупації. З ініціативи Меджлісу 26 лютого біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбувся багатотисячний мітинг, який зірвав плани проголосити «незалежність» Криму в парламенті автономії, що змусило Росію піти на пряме захоплення адміністративних будівель в Сімферополі. Навіть після появи російських військових на вулицях кримських міст місцеві жителі упродовж усього березня 2014 року виходили на акції протесту і допомагали українським військовим, які потрапили.

А по-друге, громадянсткий розділ в Криму пройшов не за національною, а за ідеологічною ознакою. Серед противників анексії були не тільки кримські татари, а й кримські українці і представники інших національностей, і навіть російські націоналісти.

Сімферополь, 3 березня 2014 року

Сімферополь, 3 березня 2014 року

Міф 9. Захід рано чи пізно визнає російський суверенітет над Кримом

Скільки цю заспокійливу мантру не будеш проповідувати, реальнішою вона не стане. Анексія Криму стала першою в Європі з часів Другої світової війни. Визнання її автоматично анулює світопорядок, що виник після війни, і відкриє шлюзи для масового силового перегляду кордонів. Жодна з семи світових анексій з 1945 року так і не була визнана, і в більшості випадків агресор вже відступив.

Автор:Сергій Громенко – Кримський історик і публіцист, кандидат історичних наук

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. *Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції. *Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело:http://ua.krymr.com

Новини

“Окупаційна адміністрація там уже існує” – міністр закордонних справ обговорив з генсеком ООН перспективи введення миротворців на Донбас

Published

on

Глава МЗС України Павло Клімкін під час зустрічі в Нью-Йорку з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем зосередив увагу на перспективах для миротворчої місії ООН на Донбасі. Про це повідомив речник Постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко.

“Павло Клімкін обговорив з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем перспективи запровадження миротворчої місії ООН на сході України, питання захисту прав людини в тимчасово окупованому Криму, взаємодію в гуманітарній сфері, в тому числі звільнення українських політв’язнів і заручників з російського полону”, – зауважив український дипломат.

Він також повідомив, що глава зовнішньополітичного відомства України передав генсеку ООН відкритого листа від імені Асоціації родичів політичних заручників Кремля, правозахисних і громадських організацій України.

“Міністр Клімкін звернувся з проханням посприяти звільненню українців, які незаконно утримуються у російських в’язницях”, – зазначив Олег Ніколенко.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін  також повідомив, що вже провів зустрічі з багатьма членами Ради Безпеки, які були поінформовані про нинішню ситуацію, а також про наміри РФ “установити російський протекторат на окупованому Донбасі”. Крім того, міністр зауважив, що росіяни намагаються створити враження, що місія ООН буде чимось на кшталт “окупаціної адміністрації”.

“Моя відповідь на це така: окупаційна адміністрація там уже існує. Нам потрібна реальна місія, яка буде покривати всю територію окупованого Донбасу, неконтрольовану ділянку українсько-російського державного кордону, до того ж, безумовно, матиме міцний і потужний мандат щодо роззброєння, стримування, реального відведення військ, включаючи російськи сили та всі види озброєння, а також, звичайно, готуватиме Донбас до майбутніх виборів”, – зауважив міністр.

За його словами, формула дуже проста: Росія виходить, міжнародні сили заходять.

“Але проблема лише в Росії, яка хоче залишити ситуацію такою, як вона є, а також продовжувати використовувати Донбас – про який вона взагалі не піклується – як інструмент для подальшої дестабілізації України і Європи”, – зауважив міністр.

Глава МЗС України підкреслив, що альтернативою для миротворчої місії ООН на Донбасі може бути лише заморожування ситуації на російських умовах.

“І це буде бомбою уповільненої дії – не тільки для нас, для України, але й для всіх”, – наголосив глава українського зовнішньополітичного відомства.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Continue Reading

Новини

Трамп підписав оборонний бюджет із $350 мільйонами для України

Published

on

Президент США Дональд Трамп у вівторок підписав закон про оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік, який передбачає виділення $350 млн у вигляді військової допомоги Україні, включаючи летальне озброєння.

Церемонія підписання відбулася у вівторок у Білому домі.

“Цей історичний законодавчий акт демонструє нашу непохитну відданість чоловікам і жінкам у формі, найбільшій у світі військовій силі, і ми зробимо її кращою, ніж раніше”, – наголосив Трамп у своїй промові перед підписанням закону, назвавши його “надзвичайно важливим” для країни.

Як повідомлялось раніше, законопроект з оборонним бюджетом для Пентагону обидві палати американського Конгресу узгодили на початку листопада.

“Закон дозволяє виділення $350 млн для надання Україні допомоги в галузі безпеки, включаючи оборонну летальну допомогу”, – зазначається у документі.

При цьому уточнюється, що закон містить обмеження щодо виділення принаймні половини цих коштів, поки глава Пентагону не підтвердить, що Україна вжила значних заходів для реалізації інституційної реформи у сфері оборони.

Загалом же, для протидії російській агресії оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає виділення $4,6 млрд в межах Європейської ініціативи стримування для підтримки союзників НАТО та посилення оборонного потенціалу США в Європі.

Крім того, передбачається виділення $100 млн в рамках Європейської ініціативи запобігання загрозам в рамках оборонних програм для країн Балтії. Документ також уповноважує виділити $58 млн для відповіді на порушення Росією договорів про скорочення озброєнь.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Continue Reading

Новини

Росія розмістить “Іскандери” в Східній Прусії на постійній основі

Published

on

Міністерство оборони Росії готується до постійного розміщення в Калінінградській області (анексована в Німеччини Східна Прусія) оперативно-тактичних ракет “Іскандер-М”.

Раніше ці ракети розміщувалися в найзахіднішому регіоні Росії “на тимчасовій основі”, пише “Радіо Свобода” з посиланням на російські ЗМІ.

Так, газета “Красная звезда”, що видається Міністерством оборони Росії, повідомила, що бригадний комплекс ракет “Іскандер” нещодавно переданий ракетному з’єднанню Західного військового округу.

Результат пошуку зображень за запитом ""Искандер-М""

Очікується, що перед постановкою “Іскандерів” на бойове чергування в початку 2018 року будуть проведені тактичні навчання з реальними пусками ракет.

Прес-секретар НАТО Оана Лунджеску заявила, що розміщення ракет, здатних нести ядерні заряди, поблизу кордонів країн НАТО не сприятиме зняттю напруги. У Брюсселі сподіваються, що Росія надасть більше інформації про свої плани.

Тим часом у Міністерстві закордонних справ Польщі знову висловили стурбованість у зв’язку з мілітаризацією Калінінградській області (анексована в Німеччини Східна Прусія), яка триває вже кілька років.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Continue Reading
Advertisement
Advertisement
Advertisement

Trending