Connect with us

ВПК

«Дозор-Б»: «реанімація» реальна!

Published

on

Цю бронемашину не раз успішно презентували на різних майданчиках і для різної аудиторії. Утім це не допомогло прискорити епопею із серійним випуском одного з первістків вітчизняної лінійки тактичних колісних бойових машин. Ідеться про ТКБМ «Дозор-Б», який за планами мали б серійно виготовляти на базі Львівського бронетанкового заводу, що входить до складу державного концерну «Укроборонпром»

Передісторія така. У вересні 2015 року на Львівському БТЗ було відкрито цех із серійного виробництва «Дозорів», однак під час державних випробувань приймальна комісія виявила майже півсотні недоліків виробу. Які висновки зробило підприємство та чи відбудеться «реанімація» проекту «Дозор-Б» на потужностях Львівського бронетанкового заводу, з’ясовував кореспондент «Народної армії».

Насамперед треба зазначити, що друге дихання проекту «Дозор» цілком можливе. У лютому поточного року Державний концерн «Укроборонпром» анонсував виготовлення десятків ТКБМ «Дозор-Б» для української армії завдяки фінансуванню в рамках державного оборонного замовлення ДП «Львівський бронетанковий завод». Однак перед тим, як відновити процес випуску сучасних бронемашин, підприємство вкотре має перегорнути не один стос паперів.

За словами керівника ДП ЛБТЗ Романа Тимківа, у питанні серійного виробництва «Дозорів» підприємство нині перебуває на етапі переддоговірної роботи з Міністерством оборони. У державне оборонне замовлення включено чергову партію ТКБМ. І для того, щоб вийти на договірні відносини, формують розрахунково-калькуляційні матеріали для визначення ціни, яка буде в контракті. Фактично має бути визначено суму: скільки «Дозор-Б» коштуватиме для оборонного відомства. За попередніми підрахунками вартості матеріалів, складових частин і робіт, одиниця ТКБМ львівського виробництва коштуватиме 6–8 млн грн. Остаточна сума залежатиме від побажань Міноборони щодо комплектування виробу бойовими модулями й додатковим обладнанням.

— Це процедура, яка може затягнутися на місяці, — каже Роман Мирославович. — Сьогодні визначено більше 20 співвиконавців проекту. Вони розташовані в різних куточках України. Здебільшого — на Харківщині. Усі матеріали й документи перебувають на контролі військового представництва, адже саме на основі його висновків планують роботу підприємств. Сподіваємося, що до кінця травня це питання закриємо.

Наступний крок — укладання угоди з Міністерством оборони. Оскільки ДП ЛБТЗ — єдине сертифіковане для виробництва «Дозору-Б» підприємство, то й виробничий цикл у Львові буде повним: зі стапелів сходитимуть готові до використання бронемашини.

Окреме питання, на якому акцентував увагу директор заводу, — суворе дотримання вимог замовника та відповідний контроль виробництва. Підприємство має оновлену робочу конструкторську документацію, якій присвоєно літеру О1. Тим, кого не посвячено в тонкощі: О1 — це фактично пакет креслень і супровідних технічних документів для запуску серійного виробництва.

— Машина буде такою, якою її бачить Міноборони. До останнього гвинтика. Ті кілька машин, які ми випустили в експортній комплектації, до уваги не беруться, адже їх орієнтовано на зовнішній ринок. Це базова модель, яку змінюватимуть під побажання кожного із замовників зовнішнього ринку. Для внутрішнього споживача здійснено ґрунтовну роботу з урахуванням «листа недоліків» і практичного використання військовими «Дозору-Б» в районі АТО. Ми зацікавлені в тому, щоб наша машина стала для українських бійців синонімом надійності, захищеності й вогневої потужності, — каже директор заводу.

У розмові Роман Тимків порушив гостре питання якості використовуваної броні у виробничому процесі «Дозору-Б». Директор підприємства зазначив, що на цьому етапі завод має контракт на постачання плит Armstal-500 виробництва польської компанії. Як варіант можливе використання аналогів броньованої сталі бельгійського або фінського виробництва. Попри критику окремих експертів, імпортний броньований матеріал відповідає вимогам виробництва та експлуатації виробу. І, за висновками випробувань, він здатний захистити екіпаж і десант від обстрілу зі стрілецької зброї з відстані до 30 м.

— Чому саме імпорт, а не вітчизняна, так звана 71-ша, бронесталь? Насамперед різниця в підготовці металу. Імпортні зразки не потребують технологічного процесу термічного загартування та відпуску. Для цього потрібна спеціальна камера, яка є тільки на Лозівському КМЗ — у єдиного в Україні й до того ж комерційного виробника. Імпортні зразки, які ближче й швидше можна доставити у Львів, можуть одразу йти в роботу: на розріз і зварювальний стенд. Потім готовий корпус ТКБМ потребуватиме лише процесу зняття напруги металу. А це можливо в заводських умовах, — зазначає Роман Тимків. — Окрім того, у новій проектно-конструкторській документації враховано досвід і висновки державних випробувань виробу, стандарти балістичного й протимінного захисту корпусу.

Герман Сметанін — головний конструктор ДП ЛБТЗ. Раніше він працював у Харківськoму конструкторському бюро з машинобудування імені О. О. Морозова, яке, власне, і розробляло «Дозор-Б». Тож про виявлені й ліквідовані «хвороби» «Дозору-Б» головний конструктор розповідає детально.

— Передусім в оновленій конструкції ТКБМ ліквідовано високий рівень шуму в салоні та розв’язано проблеми з вентиляцією машини. Під час активного використання бронеавтомобіль всередині не нагріватиметься. Також ліквідовано проблему ковзкості броньованого покриття корпусу. На обшивку й скоби нанесено спеціальне покриття, тому екіпаж і десант, переміщуючись по броні, не відчуватиме дискомфорту взимку, — каже конструктор.

А от коробку передач вирішено було залишити автоматичну. За словами Германа Сметаніна, американська трансмісія, передбачена в конструкції, під час тестових випробувань спричинила певну полеміку. Мовляв, вона ламатиметься, і в полі її не відремонтуєш. Але це хибна думка: трансмісія міцна й ремонтопридатна навіть у польових умовах. До того ж коробка-автомат, на думку розробників, придатніша для керування ТКБМ у стресових ситуаціях реального бою.

Окремий аспект — бортове озброєння машини. Зважаючи на те, що в Україні на сьогодні розроблено кілька типів бойових модулів, установлюватимуть погон, або ж турель, з урахуванням остаточних побажань замовника, тобто Міноборони.

Єдиний робочий екземпляр ТКБМ «Дозор-Б», який є нині на Львівському бронетанковому заводі, виставковий, і його готують до участі в міжнародній виставці озброєнь.

— Готуючись задовольняти внутрішній попит, не слід забувати й про зовнішній ринок. Особливо коли твоя продукція викликає зацікавленість, — каже радник директора заводу й керівник проекту «Дозор-Б» на ДП ЛБТЗ Ігор Малець.

Він разом із начальником цеху виробництва тактичних колісних бойових машин Юрієм Жеховичем готують бронеавтомобіль до відправлення.

Поруч, на стапелі та обертовому стенді, припадають пилом два незавершені кузови «Дозору-Б». На стелажах — запас кузовних деталей. Станки й зварювальна техніка — у чохлах. Утім працівники підприємства стверджують, що реанімувати налагоджений уже виробничий цикл — справа кількох місяців.

— Матеріально-виробничу базу в нас збережено, як і основний кістяк кваліфікованого персоналу, який поки що перекинуто в цех, де тривають роботи з відновлення та модернізації танків Т-72 за оборонним замовленням, — розповідає Ігор Малець. — Лише стапелів для виготовлення кузовів ми маємо 10 штук. Тобто ми одночасно можемо виготовляти до 10 машин. Навіть працюючи в одну зміну, цех може виготовляти не менше як сім одиниць ТКБМ щомісяця.

Якщо кількість оборонного замовлення буде солідною, цех поповнюватиметься сучасним обладнанням. Для поліпшення процесу виробництва підприємство планує придбати спеціальну камеру для зняття напруги металу. Процес зварювання броні також налагоджено. Зокрема завдяки спеціальному обертальному стенду, у якому корпус ТКБМ розміщується та обертається в проекціях, передбачених стандартами й вимогами здійснення зварювальних робіт. До того ж представники заводу планують запросити фахівців Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона для сертифікації працівників.

Керівництво й працівники заводу сподіваються, що до кінця 2017 року буде випущено принаймні два «сигнальні» зразки. Єдине, у чому можна не сумніватися на сьогодні, то це в прагненні працівників Львівського бронетанкового заводу перетворити вітчизняний «бронедовгобуд» на серійну й запитувану у військах машину.

Автор: Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело:http://na.mil.gov.ua

ВПК

Екскурсія малошумним підводним човном ВМС США четвертого покоління (ФОТОрепортаж)

Published

on

У 2015 році американський флот поповнився новим ударним атомним підводним човном класу Virginia серії Block III – USS John Warner (SSN-785). Церемонія прийняття нового підводного човна до складу ВМС відбулася 1 серпня на військово-морській базі Норфолк в штаті Вірджинія.

Результат пошуку зображень за запитом "USS John Warner"

Вартість субмарини, яку начальник штабу ВМС США адмірал Джонатан Грінерт назвав «втіленням американської стратегічної потужності», склала близько $ 2,5 млрд.

Дванадцята атомна субмарина класу Virginia була побудована на верфі компанії Huntington Ingalls Industries, яка розташовується в місті Ньюпорт-Ньюс в штаті Вірджинія. Новий клас субмарин відрізняється від попередників наявністю новітнього озброєння і збільшеною швидкістю. Удосконалення вносяться в кожен підводний човен цього класу, що вводиться в дію – так, кількість різних модифікацій, внесених в проект човна John Warner, склало до 20% від загального обсягу конструкторсько-технічних робіт.

Пов’язане зображення

Субмарини типу Virginia є багатоцільовими атомними підводними човнами четвертого покоління. Передбачається, що їхнє будівництво буде продовжуватися до 2043 року – за цей час планують спустити на воду 48 атомоходів, які змінять субмарини типу Los Angeles, що будувалися з 1976 по 1996 рік. За даними на поточний рік, Міноборони США підписало контракти на будівництво 28 субмарин типу Virginia, з яких 13 вже добудовані і ще 10 перебувають в стадії будівництва. Надалі ВМС США планують почати будівництво атомних підводних човнів, відомих під проектною назвою SSN-X.

Підводний човен USS John Warner має приблизно 115 м в довжину, його ширина становить близько 10 м, водотоннажність – 8000 т. Максимальна глибина занурення перевищує 500 м, атомний реактор S9G виробляє достатньо енергії, щоб водомет розвивав швидкість 25 вузлів (Максимальна швидкість корабля становить 29 вузлів, а за даними аналітичного агентства IHS Jane’s Fighting Ships – до 35 вузлів).

USS John Warner відноситься до категорії малошумних підводних човнів, призначених для боротьби з наземними цілями, ворожими кораблями на великих і малих глибинах, включно з виконанням спеціальних операцій в прибережних водах. Човен обладнаний спеціальними шлюзовими камерами для водолазів і керованих підводних дронів. Крім того, на корпусі субмарини є кріплення для розміщення маломірних підводних апаратів.

Ударний атомний підводний човен також може вести розвідку, доставляти до узбережжя підрозділи спеціального призначення, виконувати постановку перешкод і підводне мінування, а також інші види підводних робіт (наприклад, пошуково-рятувальні). На його озброєнні знаходяться 12 пускових установок для крилатих ракет Tomahawk і 4 торпедних апарати. Екіпаж налічує 132 матроса і 15 офіцерів.

Підводному човну було присвоєно ім’я відомого американського політика-республіканця, учасника Другої світової і Корейської воєн Джона Вільяма Уорнера (всі попередні кораблі цього класу були названі в честь американських штатів). Екс-сенатор від штату Вірджинія знаменитий не тільки свого довгого та успішного політичною кар’єрою, а й тим, що в 1972-1974 роках був головою Міністерства Військово-морських сил США.

Цього року екіпаж USS John Warner провів екскурсію по своєму підводному човнові для журналістів порталу businessinsider.com. Широкій громадськості стали доступні фотографії деяких відсіків субмарини.

Фотографії командного складу субмарини USS John Warner.

Відсік, через який бійці військово-морського спецпризначення SEAL потрапляють в свої «підводні автобуси».

Перевірка електросистем підводного човна.

Їдальня. Справа на фото – апарат для приготування морозива.

Один із залів управління. З метою секретності всі монітори відключені і затемнені.

Система управління гідролокатором.

Цей комп’ютер відповідає за пуск ракет.

Спальні місця підводників.

Типова койка на американському атомному підводному човні.

Торпеди Mark 48.

Торпедна пускова установка.

Резервний дизельний двигун. Атомну силову установку знімати заборонено.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. businessinsider.com

 

Continue Reading

ВПК

Броньований пікап «Варта-Новатор» для НГУ та ССО ЗСУ – перспективи та зауваження (фото, відео)

Published

on

Детально про випробування та ексклюзивний тест-драйв броньованого пікапа компанії «Українська бронетехніка» журналістами Військового телебачення переповідає популярний медіаресурс Ukrainian Military Pages

«Новатор» – базова модель, в подальшому може застосовуватись як спеціальна патрульна машина, медична машина, машина зв’язку та розвідки. Може бути обладнана розвідувально-ударним комплексом, бойовим модулем типу «Іва», ПТРК, зенітно-ракетним комплексом.

Вперше броньований автомобіль «Варта-Новатор» був презентований 15 грудня минулого року, Національній гвардії, за технічним завданням (ТЗ) якої він і був виготовлений за власні обігові кошти компанії «Українська бронетехніка».

А 22 грудня на території Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів Національної гвардії України вже пройшли випробування (тест-драйв) нового автомобіля за участі командувача НГУ генерал-полковника Аллерова.

Окрім схвальних відгуків щодо прохідності, що перевершує всі вітчизняні аналоги, нацгвардійцями було озвучено ряд питань – по-перше щодо централізовано підкачки шин (хоча в ТЗ цієї вимоги не було, тепер це питання піднімається), також щодо покращення вантажного відсіку та кріплення заднього колеса.

Наприкінці грудня «Новатора» показали Силам спеціальних операцій ЗС України, а в січні командувач ССпО генерал-лейтенант Ігор Луньов особисто обкатав броньовика.

Спецпризначенцями була відзначена прохідність зразка, проте лунали і зауваження. Зокрема щодо відсутності фільтро-вентиляційного обладнання, запотівання вікон під час долання броду, низько встановленої вихлопної труби, а також незручні бійниці (від аналогічної конструкції свого часу відмовились в ході доопрацювання бронемашини «Барс-8»варта).

Силами спецоперацій до бронемашини сформульовані такі рекомендації:

  • потребує збільшення пасажирського відсіку з 4 до 8 міст для бійців із встановлення повноцінних дверей у кормі;
  • для ведення вогню з різних видів зброї (ПКМ, АГС, ПТРК, ПЗРК) є необхідність оснащення біля люку чи знімної механічної турелі неслизької платформи;
  • необхідно підвищити максимальне навантаження на дах з 550 до 1500 кг;
  • потрібно встановити штурмову площадку на даху та капоті автомобіля, а також обладнати «Новатор» більш досконалими порогами для тимчасового перевезення особового складу чи швидкої евакуації;
  • передбачити механічне управління фарошукачами замість електричного;
  • встановити додаткові бокси назовні для транспортування майна та боєкомплекту.

Детально про характеристики машини, комплектацію, результати випробувань та відгуки нацгвардійців і спецпризначенців тощо, дивіться у програмі «Техніка війни»:

Бронемашина виготовлена на популярному шасі Ford 550, яке було спеціально посилене. Складові машини на 50% українські, решта іноземні, військового призначення. Максимальна швидкість автомобіля по шосе 120 км/год.

Автомобіль виготовлено із високоякісної шведської сталі компанії ARMOX різної твердості (до 560) та товщини в залежності від зони бронювання і в цілому машина відповідає класу бронювання ПЗСА-4 або ПЗСА-5. Всі двері обладнані спеціальними підсиленими ригелями і замками підвищеної надійності та мають можливість відкривання ззовні у екстрених ситуаціях.

У вантажному відсіку розміщено місце для сидіння та передбачено місце для фіксації санітарних нош. Три борти вантажного відсіку відкидаються. Бокові борти легко знімаються для полегшення завантаження/розвантаження та перевезення вантажів різного розміру.

Спеціальне освітлення в салоні (білий, червоний, синій колір) та система повного, часткового та нічного маскувального освітлення у темний час доби. У автомобілі встановлено камеру заднього виду із виводом на монітор, навігатор та телевізійний пристрій для виявлення та супроводження цілей, а також пересування у повній темряві.

«Новатор» обладнано системою пожежогасіння в салоні та в моторному відсіку. Завдяки ультрафіолетовим та інфрачервоним детекторам система виявляє займання за 3 мілісекунди та ліквідує її за 250 мілісекунд.

В планах компанії у найближчий час пройти відомчі випробування та отримати допуск до експлуатації виробу, а за два місяці виробник обіцяє створити ще і 9-місну версію з меншим багажним відділенням.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://www.ukrmilitary.com/

Continue Reading

ВПК

Потужній танковій ракеті «Комбат» скоро 20 років, а вона і досі новинка для ЗСУ

Published

on

Керована ракета «Комбат» має напівавтоматичне наведення по лазерному променю та здатна на відстані 5 км пробити не менше ніж 750 мм броні, при цьому завдяки тандемній головній частині повністю ігнорується динамічний захист. Потужності «Комбата» достатньо для знищення найзахищеніших танків противника.

Танкова керована ракета «Комбат» була розроблена київським ДКБ «Луч» та прийнята на озброєння обмеженою партією в 1999 році. Основне призначення “Комбата” – ураження цілей, що знаходяться поза досяжністю звичайної гладко-ствольної 125-міліметрової гармати, а також вертольотів.

Ракета, як і її російські аналоги, запускається зі ствола танкових гармат калібру 125-мм і призначена для озброєння танків Т-72, Т-80УД І Т-84 «Оплот» та модернізованих Т-64. Є модифікація «Стугна» калібру 100-мм, якою може озброюватися танк Т-55 і БМП-3.

ПТРК розроблена на київському конструкторському бюро «Луч» і випускається київському ДАХК «Артем». Прийнята на озброєння Збройними силами України в 2006 році.

Тактико-технічні характеристики:
– Стартова вага ракети – 33 кг,
– дальність польоту – 5000 м,
– час польоту до цілі – 17,5 секунд,
– тип БЧ – кумулятивна тандемна,
– бронебійність – 950 мм,
– середня швидкість польоту – 315 м / с,
– система наведення – напівактивна лазерна.

Вперше за кордоном ракета «Комбат» була представлена на Міжнародному авіаційно-космічному салоні МАКС-2007.

У 2008 році на закупівлю протитанкових ракет «Комбат» для ЗС України було виділено 13 мільйонів доларів (за курсом 2008 року). Відомо, що дані ракети закупляли збройні сили Пакистану, Грузії (400 ракет). Переговори з технічної співпраці велися з Китєм та представниками інших зінтересованих країн.

Особливістю наведення ракети є те, що лазерний промінь світить у хвіст ракеті, що летить а не на ціль. При цьому керуючий лазерний промінь спрямований вище цілі, і лише в кінці траєкторії польоту всього на 0,3 секунди, лазерний промінь поєднується з ціллю. Система управління напівавтоматична (аналогічна російським «Рефлекс» і «Свір»), що забезпечує телеорієнтоване в промені квантового генератора з довжиною хвилі 1,06 мкм, супроводжувана навідником з пульта управління прицілу. Забезпечена перешкодозахищеність від активних і пасивних перешкод.

Танкова керована ракета «Комбат» хоч і має майже 20 років, через роками обмежене фінансування української армії, і досі є диковинкою та новинкою у військах. Даний вид високоточної зброї є досить потужним та ефективним і вимагає кваліфікованого та добре навченого персоналу.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Continue Reading

Trending