Зв'яжіться з нами

ВПК

До нападу Росії міномети в Україні не вироблялися

Опубліковано

на

Боротьба за свою незалежність, яка розгорнулася на Сході нашої країни, змусила багатьох українців навчитися не тільки справно тримати зброю у своїх руках, а й розширити номенклатуру її виробництва. Іншими словами, наші зброярі взялися за виробництво «з нуля» нових зразків озброєння. Про важливі особливості нових мінометів калібру 120, 82 та 60 мм вітчизняного виробництва розповідають фахівці Державного науково-випробувального центру ЗС України (ДНВЦ ЗСУ), якому днями виповнюється 85 років

Міномети як вид артилерійського озброєння набули широкого розповсюдження в роки Другої світової війни. І через понад 70 років вони залишаються впливовим артилерійським засобом вогневої підтримки сухопутних підрозділів тактичної ланки й доводять свою ефективність під час бойових дій на Донбасі.

Міномет являє собою гладкоствольну жорстку систему, призначену для знищення (пригнічення) навісним вогнем живої сили та вогневих засобів противника, руйнування польових оборонних споруд.

Його важливість, а іноді й незамінність на полі бою легко пояснити перевагами над іншими видами озброєння. По-перше, міномет має достатньо високу точність і дальність стрільби, які забезпечують надійне ураження живої сили, озброєння та неброньованої техніки противника; по-друге, він має можливість ведення відносно скритного вогню, адже закрита вогнева позиція та мала сила звуку під час пострілу ускладнюють виявлення ворогом розташування мінометної обслуги; по-третє, його висока скорострільність — від десяти до п’ятнадцяти пострілів за хвилину — спроможна забезпечити високу щільність вогню в критичні хвилини бою; по-четверте, відносно мала вага зброї та боєприпасів до неї підвищує мобільність піхотних підрозділів, знижує їхню залежність від підтримки вогню артилерії.

У міру того як маховик війни на Донбасі набував обертів, очевидною ставала потреба в забезпеченні українських підрозділів на передовій сучасним якісним озброєнням, а передусім мінометами. Адже мінометні стволи не вічні. Його ресурс від виробника — п’ять тисяч пострілів. В Україні міномети ніколи не виробляли: ані за часів СРСР, ані за часів незалежності. Тому довелось навчитися виготовляти самотужки.

У травні 2015 року керівництво ПАТ «Завод «Маяк» дістало завдання якнайскоріше розробити й організувати виробництво 120-міліметрових мінометів, які отримали індекс М-120-15. Як пригадував у своєму інтерв’ю директор технічний — головний інженер заводу «Маяк» Валерій Синіцин, на той час на заводі не було жодної інформації про міномети, великою проблемою було знайти будь-яку технічну документацію. А відповідно до технічного завдання орієнтиром для майбутнього першого українського 120-міліметрового міномета мали стати поліпшені бойові характеристики радянського міномета аналогічного калібру. Так самотужки, з нуля, на заводі розробили конструкторську документацію й технологію виробництва. Під час роботи над вивченням та вдосконаленням конструкції радянського міномета до уваги брали досвід антитерористичної операції й тактико-технічні характеристики найкращих мінометів іноземного виробництва. Через три місяці напруженої роботи, наприкінці серпня 2015 року, дослідний зразок першого українського 120-міліметрового міномета М-120-15, який згодом дістав назву «Молот», зробив свій перший постріл.

— Інтенсивна робота над поліпшенням бойових характеристик дослідного зразка 120-міліметрового міномета продовжувалася на дослідницьких випробуваннях, — розповів старший науковий співробітник відділу наукових досліджень і виробництва засобів ураження ДНВЦ ЗСУ Михайло Рудник. — Тоді для цього було задіяно весь науковий потенціал центру. Його керівник полковник Володимир Башинський та найкращі фахівці ДНВЦ ЗСУ тижнями днювали й ночували на полігоні, аби скоріше поставити новий міномет до строю.

Далі, відповідно до затвердженого у лютому 2015 року постановою Кабміну № 345 «Порядку постачання озброєння, військової та спеціальної техніки під час особливого періоду, введення надзвичайного стану та в період проведення антитерористичної операції» були визначальні відомчі випробування. За їх результатами 120-міліметровий міномет М-120–15 «Молот» був допущений до експлуатації у війську та потрапив в район проведення АТО.

Остаточне рішення про прийняття зразка на озброєння ЗС України буде прийняте після державних випробувань, які наразі тривають. Так, у рамках державних випробувань з його ствола здійснено вже понад 3000 пострілів. І, як зазначають фахівці ДНВЦ ЗСУ, завдяки спеціальному покриттю каналу ствола, застосованому при виробництві, його внутрішні геометричні розміри не змінилися. Крім того, порівняно з радянським 120-міліметровим мінометом вітчизняний демонструє не гірші результати за точністю стрільби. Та ще й український міномет на 65 кг легше від 120-мм міномету ПМ-38. Важливо зазначити, що «Молот» повністю виготовлено з вітчизняних матеріалів.

У цілому вдалий початок виробництва 120-міліметрових мінометів став своєрідним поштовхом до виробництва в Україні лінійки цього виду артилерійського озброєння різного калібру. І важливим є те, що, крім заводу «Маяк», їх виробництво розпочали кілька вітчизняних підприємств, які входять до Державного концерну «Укроборонпром». Це той випадок, коли від конкуренції наше військо має тільки виграти.

Наприклад, вітчизняний 82-міліметровий міномет демонструє на полігонах результати кращі за радянський 82-міліметровий міномет 2Б14 «Поднос». Проте завдяки використанню в його конструкції спеціальних титанових сплавів український міномет легший. Також тут застосовано зовсім іншу конструкцію з’єднання ствола міномета з плитою. Як пояснюють фахівці ДНВЦ ЗСУ, завдяки цьому суттєво скоротився час підготовки міномета до стрільби та перенесення вогню по цілі при значних доворотах. Це саме те, що потрібно нині на передовій. На випробуваннях зі ствола міномета калібру 82 мм на сьогодні здійснили вже близько 5000 пострілів, які майже не позначились на якості його внутрішнього покриття та геометричних розмірах. Наступне завдання виробників і науковців — зберегти цю тенденцію й після 10 000 пострілів.Картинки по запросу міномети українського виробництва

Особливої уваги заслуговує розробка українського міномета калібру 60 мм, призначеного для знищення живої сили й техніки противника, розташованої в укриттях або окопах. На відміну від 120-міліметрового та 82-міліметрового мінометів, це справжній зразок «кишенькової» артилерії, адже за габаритами його можна розглядати як індивідуальну зброю. Судіть самі: ствол міномета, який має вагу близько 11 кг, обладнано механізмом для прицілювання та спусковим гачком, дає змогу вести вогонь, як кажуть, з руки. Така конструкція допоможе контролювати кожен постріл, уникати подвійного заряджання та сприятиме підвищенню безпеки для його обслуги в цілому. А це є дуже важливим з урахуванням динамічних умов бою. Міномет за результатами випробувань стрільбою мінами поліпшеної аеродинамічної форми наближений до характеристик мін післявоєнного зразку радянського міномета калібру 82 мм. Ствол має добрий запас міцності, а хиткість міномета зведено майже до нуля. Планують, що вага (разом із плитою) серійного зразка цього ергономічного міномета не перевищуватиме 20 кг, кут підвищення становитиме від +15° до +85°, кут обстрілу в горизонтальній площині — 360°, прицільна дальність — 80–2500 м.

Погодьтеся, що з такими характеристиками вітчизняний міномет калібру 60 мм може стати незамінним артилерійським засобом вогневої підтримки дій тактичних спеціальних, розвідувальних та мобільних груп, які перебувають у відриві від основних сил, а також під час виконання спеціальних, розвідувальних завдань.

Автор: Андрій ЛИСЕНКО

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. *Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції. *Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело:http://na.mil.gov.ua

ВПК

Показове тестування можливостей АН-132D (ВІДЕО)

Опубліковано

на

На базі льотних випробувань АНТК ім. Антонова на аеродромі у Гостомелі відзнято показове випробування можливостей АН-132D. Всі дії проводилися на швидкість, щоб отримати загальний показник у зручності посадки та висадки десанту.

Продемонстровано завантаженя платформи з вантажем, розташування десанту, парашутистів та поранених на спеціальних ношах, загрузку армійського автомобіль типу “Humvee”.

Під час підйому на літак багатоцільового армійського позашляховика “Humvee” була випробувана підйомна система з лебідкою встановлена у вантажній кабіні літака.

 Загалом на наземних випробуваннях з завантаження до літака різної номенклатури вантажів, літак АН-132D підтвердив свої раніше заявлені якості з вмісткості вантажної кабіни.
*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.
Джерело:  http://uprom.info/

Продовжити читання ?

ВПК

Ударний дрон від турецької компанії Vestel Defense Industry

Опубліковано

на

Турецька компанія Vestel Defense Industry презентувала свій новий безпілотник. 15 листопада, портал defensenews.com повідомив про те, що в рамках виставки Dubai Airshow, що проходить в ці дні в Дубаї, відбулася перша публічна демонстрація ударного дрону Karayel-SU.

Компанія Vestel Defense Industry вже поставляє безпілотники Karayel турецькій армії. За словами розробників, розвідувальні версії дрони налітали вже 3000 годин і відмінно зарекомендували себе. Розробка ударної версії безпілотника Karayel стартувала на початку цього року.

Результат пошуку зображень за запитом "Karayel-SU"

Нова модифікація отримала назву Karayel-SU і відрізняється від базової версії збільшеним розмахом крила, підвищеною вантажопідйомністю і наявністю чотирьох точок для підвіски озброєнь. Так, якщо Karayel- «розвідник» має крило з розмахом 10,5 м і може нести розвідувальне обладнання масою до 50 кг, то ударна версія має крило в 13 м і може нести до 120 кг корисного навантаження.

На виставці Dubai Airshow новий дрон презентувався з макетами «розумних» бомб MAM-L і MAM-C виробництва компанії Roketsan. За словами розробників, безпілотник може перебувати в повітрі до 20 годин і підніматися на висоту до 5,5 км. Представники Vestel Defense Industry заявляють, що з Міноборони ОАЕ вже підписаний меморандум на локалізацію виробництва Karayel-SU на території цієї країни.

 Нагадаємо, що на території льотно-випробувальної бази ДП “Антонов” (селище Гостомель Київської області), 8 листопада відбувся перший демонстраційний політ вітчизняного тактичного безпілотного літального апарату (БПЛА) “Горлиця”.

Безпілотник завдовжки 4,4 м, розмах крил – понад 6,7 м, заввишки – 1,5 м, злітна вага – 200 кг. Він може витримувати навантаження в 50 кг та літати зі швидкістю 150-180 км/год до 1050 км на висоті 2400 м.

Результат пошуку зображень за запитом "горлиця безпілотник"

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

ВПК

Перероблений Ан-70 із сучасними комплектуючими називатиметься Ан-77

Опубліковано

на

На виставці Dubai Airshow 2017 українська делегація представила військово-транспортний літак Ан-70, на базі якого планується створити нове повітряне судно – Ан-77.

У статичній експозиції Dubai Airshow 2017 представили військово-транспортний літак Ан-70 (реєстраційний номер “02 синій”). Це повітряне судно знаходиться на балансі Міністерства оборони України і прилетіло до міжнародного аеропорту Аль-Мактум (Дубаї) по спецзапрошенню військового відомства.

Представники близькосхідної країни зацікавились цим літаком, вони вже оглядали Ан-70 у Києві і запросили показати його на виставці Dubai Airshow 2017.

Програму Ан-70 закрито, оскільки він є об’єктом російсько-української міждержавної угоди, тому про просування і продаж Ан-70 не йдеться. Між тим, до літака є предметний інтерес з боку Об’єднаних Арабських Еміратів, він може бути затребуваний у цьому регіоні, тож, українська сторона плідно працює над проектом літака Ан-77.

Співробітник “Укрінмаш” повідомив, що перспективи проекту Ан-77 (в тому числі, його цивільна версія) наразі знаходяться у стадії детального обговорення з представниками ОАЕ. Основне завдання, яке належить вирішити ДП «Антонов», – заміна російських агрегатів і комплектуючих («починаючи від алюмінієвого листа»).

Під час відкритого заходу, на якому ДП “Антонов” та авіакомпанія Maximus Air Cargo підписали договір по технічне обслуговування Ан-124-100, представники ОАЕ повідомили, що зацікавлені придбати 3-4 літака Ан-77 у цивільній версії, також вони зацікились транспортним літаком Ан-132.

Тож, за наявності фінансування, перший Ан-77 може з’явитися вже у 2020-х роках.

Раніше повідомлялось, що одразу три близькосхідні країни зацікавились в модернізації транспортного літака Ан-70 і заміні російських комплектуючих.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.
Джерело:http://uprom.info/

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending

Inline
Вподобайте цей інфоресурс. Приєднуйтесь!
Inline
Вподобайте цей інфоресурс. Приєднуйтесь!