Зв'яжіться з нами

Cтатті

Життя одесита бойовики оцінили у 80 000 доларів, але вбив його свій і за безплатно

Опубліковано

на

Відомий як найрезультативніший снайпер в історії США — 255 уражених цілей, з яких 160 офіційно підтверджено Пентагоном, а також як стрілець, котрий влучив у ціль на найбільшій дистанції з військових снайперів в умовах бойових дій — 1920 м (2100 ярдів), постріл було зроблено з рушниці McMillan TAC-338 набоєм .338 Lapua Magnum.

В інтерв’ю для ВВС Кріс говорив, що вірить, що кожен вбитий ним був поганою людиною.

Крістофер Скотт «Кріс» Кайл (англ. Christopher Scott “Chris” Kyle; 8 квітня 1974, Одеса, США — 2 лютого 2013, Техас) — головний старшина ВМС США, «морський котик».

Кріс Кайл народився в містечку Одеса, штат Техас, у  8 років отримав у подарунок від батька гвинтівку Springfield. У школі Кріс подавав гарні надії як гравець у футбол та бейсбол, однак одного разу на родео зламав руку, в результаті чого на спортивній кар’єрі довелось поставити хрест. Після лікування Кайл намагався потрапити до корпусу морських піхотинців США, однак туди набирали лише тих, хто ніколи не мав переломів кісток. Він намагався потрапити до коммандос та рейнджерів, однак усюди отримував відмови, поки не зустрівся з рекрутером корпусу «морських котиків». Після навчання в початковій військовій школі корпусу, в 1999 році Кайл підписав контракт і офіційно вступив до ВМС США.

У складі тактичного підрозділу SEAL сил спеціальних операцій ВМС США Кайл чотири рази побував в Іраку під час війни 2003-2011 років. Успіхи в кар’єрі Кріса, який проходив службу у складі американського військового контингенту в місті Рамаді, принесли йому прізвисько «Шайтан Аль-Рамаді» та проголошення терористами нагороди за його голову, яка за кількістю вбитих терористів поступово зростала з $21 000 до $80 000.

У 2008 в бою біля міста Садр Кріс зробив свій знаменитий постріл, влучивши в терориста, який намагався підірвати американський патруль з ручного гранатомета, на відстані майже у 2 км.

За чотири тури в Іраку Кріс був двічі поранений, а також пережив шість вибухів саморобних вибухових пристроїв.

Після чергового поранення Кайл звільнився з ВМС США та оселився з дружиною в техаському містечку Мідлотіан, де відкрив компанію Craft International, яка спеціалізувалася на тренінгах для американських солдат.

Результат пошуку зображень за запитом "Craft International"

З дня свого звільнення Кайл постійно брав участь у групах психологічної підтримки, намагаючись допомогти ветеранам іракської та афганської кампаній відновитися після травм та позбутися посттравматичного синдрому (ПТС). Він вірив, що товариський дух і підтримка колег найкраще допомагає пристосуватися до цивільного життя.

У 2012 році видавництво HarperCollins випустило автобіографічну книжку Кріса «Американський снайпер», у якій він детально описав свій досвід, а також неодноразово наголосив, що вважає свою роботу правильною і не відчуває за неї жодних докорів сумління. Автобіографія протрималася 37 тижнів у списку бестселерів «The New York Times» і принесла Крісу чималу славу. У тому ж році Кайл з’явився в реаліті-шоу «Зірки заробляють смужки», де тренував та навчав актора Діна Кейна.

У 2014 році в прокат вийшов фільм-екранізація режисера Клінта Іствуда «Американський снайпер», де головну роль зіграв Бредлі Купер.

Результат пошуку зображень за запитом "Navy SEAL Chris Kyle"

2 лютого 2013 року на стрільбищі Ranch-Lodge-Resort 38-річний ветеран війни в Іраку був убитий в упор з напівавтоматичного пістолета. Разом з ним був застрелений і його сусід 35-річний Чад Літтлфілд. Обидва стали жертвами ще одного ветерана війни в Іраку, колишнього морського піхотинця 25-річного Едді Рай Рауса. Після короткої погоні того ж дня в 110 км від місця вбивства поліція схопила Раута, який намагався втекти на позашляховику Кріса Кайла, після того, як він врізався в поліцейську машину. Причина, з якої Едді відкрив стрілянину, досі невідома. 24 лютого 2015 року Раут був засуджений до довічного позбавлення волі без права перегляду вироку.

Кріса Кайла з військовими почестями було поховано після двохсоткілометрового маршруту, який траурна процесія проїхала від його дому федеральним шосе № 35, узбіччя якого було заповнене людьми, котрі прийшли провести в останній шлях «Легенду», як звали Кріса його колеги по команді.

У 2014 році в прокат вийшов  фільм-екранізація «Американський снайпер» режисера Клінта Іствуда, де головну роль зіграв Бредлі Купер.

В інтерв’ю телебаченню в січні 2012 року Кайл сказав, що в 2006 році вдарив в обличчя колишнього губернатора штату Міннесота та ветерана флоту Джеса Вентуру за фразу, яку той сказав у барі: «„Морські котики“ заслужили на те, щоб утратити кількох чоловік». Цей же випадок, не згадуючи імені Вентури, Кріс описав у своїй автобіографічній книжці. Вентура завжди категорично заперечував і факт бійки, і те, що хоч колись казав щось погане про американських солдатів.

У 2012 році колишній губернатор Вентура подав позов до суду на Кайла за наклеп. Після загибелі Кріса Джес переніс позов на його майно, котре відійшло в спадок удові Кайла Теї Рене. Влітку 2014 року вісім із десяти присяжних винесли рішення і засудили Тею до сплати Вентурі 1,8 мільйона доларів США — 500 000 компенсації за наклеп та 1,3 мільйона за незаконне збагачення. У серпні 2014 року суддя залишив цей вирок у силі. Видавництво HarperCollins видалило з усіх видань книжки згадку про бійку та погодилось сплатити за Тею компенсацію за наклеп, але штраф за незаконне збагачення вдова повинна компенсувати своїм майном.

У грудні 2014 року Тея вирішила оскаржити рішення у восьмому апеляційному суді США. Джес Вентура тим часом подав позов проти видавництва, звинувачуючи його в тому, що історія Кайла принесла видавництву мільйонні прибутки через зростання продажу книжки Кайла.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел: https://uk.wikipedia.org/wiki/

Cтатті

Статистика втрат від видів зброї в російсько-українській війні (АТО)

Опубліковано

на

Статистика втрат від видів зброї в російсько-українській війні (АТО) (з листопада 2016 по січень 2018) дані з сайту novynarnia.com

За цей період основні втрати отримали від артилерійського вогню, в більшості випадків це наслідки ударів 120мм мінометів – 93 загиблих.

Через снайперський вогонь загинуло – 82 бійця, притому з липня статистика втрат від снайперів супротивника випереджає мінометні обстріли і на сьогоднішній день є основною причиною загибелі військовослужбовців… (З липня по січень від артилерії загинуло -17 а від снайперського вогню 43 бійця) …

Мінно-вибухові втрати – 56 загиблих, в основному розтяжки …

У стрілецькому бою загинуло – 33 бійця … сюди можуть потрапляти і втрати від снайперського вогню, не завжди є подробиці бою …

Від влучень ПТУР і РПГ загинуло – 11 військових, в більшості це потрапляння ракетою в транспорт.

Від розриву міномета загинуло – 7 бійців, подвійне заряджання і розрив міномета “Молот”

Не бойові втрати – це порушення техніки безпеки і самогубства -13 осіб.

Загальні втрати 295 чоловік за 14 місяців!

Більшість бійців загинуло від поранення голови і шиї, коли визирали з укриття. Массові втрати це прильоти мін, снарядів в укриття …

На початку минулого року часті випадки стрільби по бліндажах з танка. При опаленні (обігріві), укриття добре видно в тепловізор, через мале заглиблення бліндажів і слабку конструкцію, танковий снаряд пробиває накат …

У результатах підрахунку можливі незначні помилки, так як інформації за деякими випадками дуже мало і їх важко систематизувати …

Джерело: сторінка у фейсбук (Таран Юрій)

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://3polk.com.ua/

Читати далі ...

Cтатті

Інструкція щодо розробки нарукавних знаків (емблем) Збройних Сил України

Опубліковано

на

Відділом розробки та впровадження військової символіки розроблено та затверджено командуванням Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Інструкцію щодо розробки нарукавних знаків (емблем) органів військового управління, об’єднань, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України. Відповідно до якої військові частини отримують алгоритм та можливість розробки власного нарукавного знаку чи емблеми.

Нарукавний знак (емблема) – це призначена для носіння на рукаві визначених предметів військової форми одягу сукупність об’єднаних певним чином характерних ознак, що використовується як офіційно відмітний символ військово-значимої інформації.
Інструкція визначає, що нарукавний знак (емблема) розробляється з урахуванням:

– специфіки діяльності військової частини, її належності до певного виду Збройних Сил України, роду військ (служби);
– історії українського війська та новітніх бойових традицій військової частини, що виникли під час російсько-українського збройного конфлікту (для частин, що існували в час війни);
– місця дислокації військової частини без вторгнення до територіальної та муніціпальної символіки, які є виключною компетенцією місцевих громад, без погодження з якими використання повних гербів та інших символів громад є недоречним.

Знак можуть мати військові частини включно до окремого батальйону та йому рівні.

Військові частини, які перебувають на окремому штаті, мають (або не мають) загальновійськовий номер та організаційно входять до складу з’єднання, використовують емблему, встановлену для з’єднання.

Наприклад, військовослужбовці 190-го навчального центру, який організаційно входить до складу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, носять емблему інституту.

Детальніше всі охочі можуть ознайомитись та завантажити Інструкцію за посиланням:https://fex.net/get/582191727587/286493219

Представникам військових частин можливо звернутись в приватні повідомлення та за вимогою буде відправлений План-графік розробки знаків, емблем, патчів.

Повідомляє Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ 

Читати далі ...

Cтатті

“Бюджетні кошти просто зникли”. Як родина офіцера СБУ нажилась на здоров’ї учасників АТО

Опубліковано

на

Поки прокуратура і поліція шукають матеріали справи, давайте згадаємо тих, хто вирішив цинічно нажитися на здоров’ї наших захисників.

Знайомтесь – це сім’я Малярик: Голова сім’ї – Ігор Володимирович до недавнього часу був заступником голови Управління Служби Безпеки України в Тернопільській області. Курував боротьбу зі злочинами в сфері економіки. Мати – Надія Богданівна – власниця та керівниця медичного центру «Віасан» до 2017 року. Син – Роман Ігорович – студент, замінив матір на посаді директора «Віасану».

Здавалось би прекрасна сім’я, хороша кар’єра, успішний бізнес. Але людська природа не дає вдовольнитись наявним, тому «чистих» доходів Надії Богданівні здалось мало.

Так, 18 грудня 2015 року Державна служба в справах учасників АТО проводить всеукраїнський тендер на проведення психологічної реабілітації вояків – учасників Російсько-Української війни на загальну суму 15 мільйонів гривень.

За цим тендером право проведення такої реабілітації в Тернопільській області виграє медичний центр «Віасан», після чого, незважаючи на те що в договорі прописана тривалість реабілітації не менше як 14 днів, вже 28 грудня подає акти виконаних робіт про оздоровлення 100 екс-бійців, на підставі чого медичному центру «Віасан» виплачено 450 тисяч гривень бюджетних коштів.

Пов’язане зображення

12 жовтня 2016 року прокуратура Тернопільської області на основі нашої заяви та зібраних нами доказів, порушує кримінальне провадження за ознаками зловживання службовими особами своїм службовим становищем (ч.2, ст.364 КК України), а в грудні того ж року передає (згідно вказівки Генеральної прокуратури) це кримінальне провадження за підслідністю у слідче управління Подільського райвідділу поліції міста Києва.

Паралельно Головне управління СБУ проводить внутрішню перевірку по Ігору Володимировичу Малярику, за результатами якої його усувають з посади.

Розслідування проводилось в м.Києві і нам важко було контролювати його хід, проте ми регулярно надсилали відповідні запити як у слідче управління Подільського райвідділу поліції м.Київ, та у Київську місцеву прокуратуру №7, яка здійснює процесуальне керівництво по цьому провадженні. Всі їх відповіді можна звести до банальної фрази «розслідування триває».

Зважаючи на те, що з моменту порушення кримінального провадження пройшов значний термін, а жодних зрушень по справі не вбачалось, ми вирішили просити народного депутата України направити запит у зазначені правоохоронні органи, оскільки депутатський запит завжди мав більшу вагу в очах державних службовців, ніж запит будь-якої громадської організації.

Через деякий час ми отримали відповідь: «Місцезнаходження матеріалів зазначеного кримінального провадження не встановлено». Іншими словами, матеріали кримінального провадження по підозрі у незаконному заволодінню 450 тисяч гривень бюджетних коштів просто… ЗНИКЛИ!

На цю справу правоохоронним органам не одноразово і не перший рік звертають увагу активісти мережі «Вільні Люди», «Правого сектору», «МНК», ВО «Автомайдан», УНСО та інші.

З усіх злочинів, цей напевне є самим мерзотним – обкрадання воїнів під час війни сім’єю офіцера Служби Безпеки України. І ми зробимо усе, щоб справа «Віасану» не була «спущена на гальмах».

Іван КОВАЛИК

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://uainfo.org/blognews/

Читати далі ...

Trending