Connect with us

ВПК

Захисне спорядження наших вояків – де і як його перевіряють

Published

on

Будь-який боєць на передовій, одягнувши на себе бронежилет та захисний шолом, має бути впевненим у їхній надійності. Це є важливим фактором успішного виконання ним та підрозділом у цілому бойового завдання. Проте мало хто знає, як і де на практиці випробовують зразки елементів індивідуального захисного спорядження перед тим, як вони потрапляють у війська

В одній із військових частин Збройних Сил України, що дислокується в мальовничому куточку Житомирщини, функціонує сучасна балістична лабораторія. Саме тут за допомогою спеціального обладнання й оцінюють якість стрілецьких боєприпасів та перевіряють на протикульову і протиосколкову стійкість бронежилети, захисні шоломи та бронеелементи військової техніки.

5504_p_16_img_0002— Іще кілька років тому в нашій лабораторії проводилися лише балістичні випробування стрілецьких боєприпасів, які знаходилися на тривалому зберіганні, — розповів командир військової частини майор Віталій Сочивець. — Це дозволяло здійснювати технічний контроль за їхньою якістю та формувати рекомендації щодо їхнього подальшого використання. З початку антитерористичної операції на Сході України лабораторія пройшла акредитацію та отримала право проводити випробування бронежилетів, захисних шоломів та бронеелементів легкоброньованої техніки.

В одній з будівель стрілецько-балістичного комплексу обладнані місця для зберігання комплектів дослідних балістичних стволів різних калібрів (від 5,45 мм до 14,5 мм) та їхнього обслуговування після використання. Поряд — приміщення для підготовки до випробувань. Наприклад, тут тестують якість балістичної глини, яка дозволяє визначити наслідки заперешкодної дії кулі на тіло людини після влучання у бронежилет (адже відомо, що навіть при непробитті бронеелемента куля все одно завдає відчутного удару по людському тілу, який може спричинити важке поранення). Роблять це за допомогою сталевої сфери, яка падає з двометрової висоти в ящик з балістичною глиною імітуючи наслідки дії кулі. Залежно від результатів тесту глиняну масу доводять до потрібної консистенції. Після того її кріплять за бронежилетом та здійснюють випробний постріл. А далі вивчають результати заперешкодної дії кулі на тіло людини.

А ще тут є теплова та морозильна камери. У них дослідний зразок, приміром бронепластину, утримують протягом двох годин при температурі +40оС та –40оС, відповідно. Далі протягом 15 хвилин, поки вона «тримає» необхідну температуру, проводять випробні постріли. Таким чином перевіряють, наскільки можуть змінюватися захисні властивості відповідного дослідного зразка при експлуатації його в різному діапазоні температур. Є тут і спеціальна камера, в якій імітують опади. Наприклад, дощ.

Тобто дослідний зразок ретельно готують до балістичних тестувань, намагаючись штучно відтворити різні природні умови, в яких він у подальшому використовуватиметься. Це ж стосується боєприпасів, якість яких досліджується. Перед випробуванням їх протягом певного часу витримують при відповідній температурі в спеціальній кімнаті.

В іншій будівлі обладнана вогнева позиція, де безпосередньо і відбуваються балістичні випробування. Для проведення випробних пострілів використовується спеціальне обладнання чеського виробництва. Це мобільна підставка STZA-12A, на яку встановлюють універсальні балістичні затвори двох видів — UZ-2002 для дослідних балістичних стволів калібрів 5,45 мм, 9 мм і 7,62 мм та UZ-2010 — для 12,7 мм і 14,5 мм. Діапазон робочих температур, в яких працює обладнання, –25оС — +40оС. Приміщення, де воно знаходиться, з’єднується із сусіднім через віконце, в яке і здійснюється випробний постріл. У залежності від технічних умов випробувань, відстань на якій ведеться перевірка, скажімо, бронеелементів, може коливатися від 5 м до 60 м. Політ кулі відбувається через електронно-оптичну рамку. Її датчики спроможні виміряти швидкість польоту боєприпасу в діапазоні до 3000 м/с. До речі, здійснювати постріл оператор може як уручну, так і дистанційно. Як правило, кнопкою дистанційного пострілу, що знаходиться в кімнаті обробки даних, користуються з міркувань безпеки при випробуванні стрілецьких боєприпасів великих калібрів.

— Випробне обладнання, представлене тут, об’єднане в єдину систему, її мозком, безперечно, є балістичний аналізатор, — пояснює начальник відділення балістики стрілецького озброєння та боєприпасів старший лейтенант Сергій Кондрачуков. — Пристрій збирає та обробляє інформацію, що надходить від датчиків, які вимірюють швидкість польоту боєприпасу та тиск порохових газів в каналі ствола під час пострілу. Далі оброблена аналізатором інформація виводиться на дисплей ПК у вигляді відповідних графіків. Технік, який контролює процес, фіксує всі результати в журналі обліку. А згодом вони відображаються в акті (протоколі) натурних випробувань.

За інформацією фахівців Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ), останнім часом усі стрілецькі боєприпаси та засоби індивідуального бронезахисту, якими забезпечуються військові підрозділи в районі проведення АТО, перед цим обов’язково піддаються натурним випробуванням. Торік у балістичній лабораторії пройшли випробування бронежилети та захисні шоломи, які виробляє НВП «Темп-3000», броньовані елементи БТР-3, БТР-4, спеціалізованих бронеавтомобілів «Барс», «Дозор-Б», «Тритон», КрАЗ Shrek, КрАЗ Feona. Програми випробувань та спеціальні методики оцінювання для забезпечення їхнього виконання складаються військовими науковцями з урахування специфіки завдань підрозділів війська. Часто вони дозволяють своєчасно виявити та відсіяти вироби, що не відповідають встановленим вимогам. От і нещодавні випробування довели таку невідповідність боєприпасів, які пропонували для наших армійських спецпідрозділів іноземні виробники.

Автор: Андрій ЛИСЕНКО

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело:http://na.mil.gov.ua/

Cтатті

Ракетний комплекс «Вільха» це передусім нова ракета

Published

on

Як відомо, напередодні президент України Петро Порошенко наказав завершити в цьому році випробування ракетного комплексу “Вільха” і приступити до його серійного виробництва. Новина дуже навіть хороша, і про потреби нашої армії в високоточній і далекобійній зброї написано дуже багато статей. Але все ж у наших громадян досі не сформоване уявлення про те, що таке “Вільха”, багато в чому через секретність проекту, а також непрофесіоналізм наших улюблених журналістів при висвітленні даної тематики.

Перш за все “Вільха” це ракета, а не, як висвітлюють у багатьох ЗМІ, – РСЗВ. В якості реактивної системи залпового вогню в даному випадку використовується стара-добра 9К58 на шасі МАЗ-543, більш відома як “Смерч”. У перспективі її хочуть замінити на КрАЗ-7634, але це в перспективі і саме шасі.

Вся цінність саме в ракеті, адже на неї і була зроблена основна ставка. І якщо вірити тим ТТХ, що періодично спливали в відкритих джерелах (а офіційних і до сих пір немає), мова йде про високоточний 300-мм реактивний снаряд, що вражає цілі на відстані понад 100 км (за деякими відомостями до 170 км) з точністю відхилення від цілі на 50 метрів, при використанні інерційної системи наведення, і 7 метрів, при використанні GPS-корекції.

Дана ракета здатна вражати не тільки наземні, але і надводні цілі. Також повідомлялося, що з її допомогою, можливо знищувати і повітряні об’єкти, що в деякому сенсі робить її універсальною зброєю.

Таким чином, “Вільху” некоректно називати новою РСЗВ, це, перш за все ракета. Ракета, яка в порівнянні зі стандартними боєприпасами “Смерча” збільшила дальність ураження цілей майже в два рази, а по точності можна порівняти з провідними світовими ОТРК ATACMS і горезвісним “Іскандер-М”.

Звичайно, шлях її на авансцену був довгий. Вперше про “Вільху” заговорили в січні 2016 року, а перше випробування було проведено в березні того ж року. Всього відомо про сім випробувальних стрільб даної ракети, і останні були проведені 22 грудня 2017 року на полігоні в Одеській області. Саме в ході цих випробувань і були запущені перші ракети, виготовлені на заводі ДАХК “Артем” за допомогою нового турецького обладнання Repkon, що використовується для виробництва високоточних деталей циліндричної порожнистої форми.

Власне, не дивно, що від випробувань, що почалися майже два роки тому, зараз можна переходити до серійного виробництва.

Проте, хоч “Вільха” і є далекобійною високоточною зброєю, вирішувати масштабні тактичні питання їй не зовсім під силу. А тому з нетерпінням очікуємо дефіле ОТРК “Грім-2”. Його час саме настав!

zloy-odessit

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. zloy-odessit

Continue Reading

ВПК

П’ять основних проектів переозброєння ЗСУ по держоборонзамовленню-2018 (ВІДЕО)

Published

on

Бюджет Міністерства оборони України в 2018-му становитиме 86 мільярдів гривень. П’ята частина цієї суми, а саме більше 18-ти мільярдів, піде на нове озброєння і техніку. Донбасс.Реаліі поспілкувалися з військовими експертами і склали свій рейтинг найважливіших для обороноздатності ЗСУ новинок, які повинні потрапити у війська. Що це за зброя і як після його впровадження змінитися армія?

Нова зброя України змусить бойовиків бігти з Донбасу

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.youtube.com/

Continue Reading

ВПК

Сучасні прилади наведення та оптико-електронні приціли спільного українсько-НАТОвського виробництва

Published

on

ДП “Ізюмський приладобудівний завод”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”, у 2017 році сконцентрувався на виготовленні сучасних приладів наведення та оптико-електронних прицілів для української бронетехніки та протитанкових ракетних комплексів. На виконання зобов‘язань, в тому числі, Державного оборонного замовлення, підприємство виконало 100% запланованих робіт.

Загалом у 2017 році “Ізюмський приладобудівний завод” поставив понад 1,2 тисяч одиниць сучасних приладів та іншої продукції. Зокрема, понад 700 приладів спостереження, включаючи прилади нічного бачення. Завод також поставив оптико-електронні прилади для розвідки, для сучасних протитанкових ракетних комплексів та керування вогнем бронетехніки, а також іншу продукцію.

Мова також йде про сучасні прилади наведення ПН-Б для БТР-3 та БТР-4, які дозволяють наводити по лазерному променю високоточні ракети “Бар‘єр”. А також прилади ПН-І, які встановлюються на переносні протитанкові комплекси “Стугна-П”, що вже неодноразово довели свою ефективність у найгарячіших боях у зоні АТО, зокрема, у аеропортах Донецька та Луганська.

Окрім того, у 2017 році “Ізюмський приладобудівний завод” забезпечив оснащення приладами наведення ПН-КУ легкий переносний ракетний комплекс “Корсар”, розроблений ДП “Державне Київське Конструкторське Бюро “Луч”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”.

Саме влітку минулого року “Корсар” був прийнятий на озброєння Збройних Сил України у відповідності до наказу Міноборони, а військові отримали партію цієї зброї.

ПН-КУ, незважаючи на його малі габарити і вагу в 4 кг, забезпечує наведення ракети на дальності до 2,5 км в межах +/- 250 мм. Тобто “Корсар”, навіть на максимальній дальності свого польоту, дозволяє оператору влучати в амбразуру ДОТу.

Ці та інші роботи дозволили “Ізюмському приладобудівному заводу” отримати біля 159 млн грн виручки від реалізованої продукції, з яких майже 45 млн грн було сплачено у вигляді податків та зборів до бюджети всіх рівнів.

Кошти, отриманні підприємством, дали змогу направити ресурси у розробку нових систем наведення. У минулому році був представлений новий оптико-електроний приціл ОЕП-ВН з потужним тепловізором, який поєднаний з високоточною цифровою системою ведення вогню. Його високочутливий тепловізор здатний виявляти цілі на відстані біля 5 км.

У ОЕП-ВН також встановлений новий лазерний далекомір українського виробництва. Створення нового прицілу стало можливим завдяки ефективній співпраці підприємства “Укроборонпрому” з рядом компаній з країн-членів НАТО, а також залучення приватних українських компаній.

Ці технологічні рішення значно зменшили вагу приладу наведення та його габарити. Завдяки цьому ОЕП-ВН може встановлюватись, як на легку бронетехніку типу “Дозор-Б”, так і на потужний БТР-4МВ1. Така уніфікація дозволить значно зменшити собівартість ОЕП-ВН при розгортанні серійного виробництва.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://ukroboronprom.com.ua/

Continue Reading

Trending

Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!
Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!