Зв'яжіться з нами

ВПК

Захисне спорядження наших вояків – де і як його перевіряють

Опубліковано

на

Будь-який боєць на передовій, одягнувши на себе бронежилет та захисний шолом, має бути впевненим у їхній надійності. Це є важливим фактором успішного виконання ним та підрозділом у цілому бойового завдання. Проте мало хто знає, як і де на практиці випробовують зразки елементів індивідуального захисного спорядження перед тим, як вони потрапляють у війська

В одній із військових частин Збройних Сил України, що дислокується в мальовничому куточку Житомирщини, функціонує сучасна балістична лабораторія. Саме тут за допомогою спеціального обладнання й оцінюють якість стрілецьких боєприпасів та перевіряють на протикульову і протиосколкову стійкість бронежилети, захисні шоломи та бронеелементи військової техніки.

5504_p_16_img_0002— Іще кілька років тому в нашій лабораторії проводилися лише балістичні випробування стрілецьких боєприпасів, які знаходилися на тривалому зберіганні, — розповів командир військової частини майор Віталій Сочивець. — Це дозволяло здійснювати технічний контроль за їхньою якістю та формувати рекомендації щодо їхнього подальшого використання. З початку антитерористичної операції на Сході України лабораторія пройшла акредитацію та отримала право проводити випробування бронежилетів, захисних шоломів та бронеелементів легкоброньованої техніки.

В одній з будівель стрілецько-балістичного комплексу обладнані місця для зберігання комплектів дослідних балістичних стволів різних калібрів (від 5,45 мм до 14,5 мм) та їхнього обслуговування після використання. Поряд — приміщення для підготовки до випробувань. Наприклад, тут тестують якість балістичної глини, яка дозволяє визначити наслідки заперешкодної дії кулі на тіло людини після влучання у бронежилет (адже відомо, що навіть при непробитті бронеелемента куля все одно завдає відчутного удару по людському тілу, який може спричинити важке поранення). Роблять це за допомогою сталевої сфери, яка падає з двометрової висоти в ящик з балістичною глиною імітуючи наслідки дії кулі. Залежно від результатів тесту глиняну масу доводять до потрібної консистенції. Після того її кріплять за бронежилетом та здійснюють випробний постріл. А далі вивчають результати заперешкодної дії кулі на тіло людини.

А ще тут є теплова та морозильна камери. У них дослідний зразок, приміром бронепластину, утримують протягом двох годин при температурі +40оС та –40оС, відповідно. Далі протягом 15 хвилин, поки вона «тримає» необхідну температуру, проводять випробні постріли. Таким чином перевіряють, наскільки можуть змінюватися захисні властивості відповідного дослідного зразка при експлуатації його в різному діапазоні температур. Є тут і спеціальна камера, в якій імітують опади. Наприклад, дощ.

Тобто дослідний зразок ретельно готують до балістичних тестувань, намагаючись штучно відтворити різні природні умови, в яких він у подальшому використовуватиметься. Це ж стосується боєприпасів, якість яких досліджується. Перед випробуванням їх протягом певного часу витримують при відповідній температурі в спеціальній кімнаті.

В іншій будівлі обладнана вогнева позиція, де безпосередньо і відбуваються балістичні випробування. Для проведення випробних пострілів використовується спеціальне обладнання чеського виробництва. Це мобільна підставка STZA-12A, на яку встановлюють універсальні балістичні затвори двох видів — UZ-2002 для дослідних балістичних стволів калібрів 5,45 мм, 9 мм і 7,62 мм та UZ-2010 — для 12,7 мм і 14,5 мм. Діапазон робочих температур, в яких працює обладнання, –25оС — +40оС. Приміщення, де воно знаходиться, з’єднується із сусіднім через віконце, в яке і здійснюється випробний постріл. У залежності від технічних умов випробувань, відстань на якій ведеться перевірка, скажімо, бронеелементів, може коливатися від 5 м до 60 м. Політ кулі відбувається через електронно-оптичну рамку. Її датчики спроможні виміряти швидкість польоту боєприпасу в діапазоні до 3000 м/с. До речі, здійснювати постріл оператор може як уручну, так і дистанційно. Як правило, кнопкою дистанційного пострілу, що знаходиться в кімнаті обробки даних, користуються з міркувань безпеки при випробуванні стрілецьких боєприпасів великих калібрів.

— Випробне обладнання, представлене тут, об’єднане в єдину систему, її мозком, безперечно, є балістичний аналізатор, — пояснює начальник відділення балістики стрілецького озброєння та боєприпасів старший лейтенант Сергій Кондрачуков. — Пристрій збирає та обробляє інформацію, що надходить від датчиків, які вимірюють швидкість польоту боєприпасу та тиск порохових газів в каналі ствола під час пострілу. Далі оброблена аналізатором інформація виводиться на дисплей ПК у вигляді відповідних графіків. Технік, який контролює процес, фіксує всі результати в журналі обліку. А згодом вони відображаються в акті (протоколі) натурних випробувань.

За інформацією фахівців Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗС України (ЦНДІ ОВТ ЗСУ), останнім часом усі стрілецькі боєприпаси та засоби індивідуального бронезахисту, якими забезпечуються військові підрозділи в районі проведення АТО, перед цим обов’язково піддаються натурним випробуванням. Торік у балістичній лабораторії пройшли випробування бронежилети та захисні шоломи, які виробляє НВП «Темп-3000», броньовані елементи БТР-3, БТР-4, спеціалізованих бронеавтомобілів «Барс», «Дозор-Б», «Тритон», КрАЗ Shrek, КрАЗ Feona. Програми випробувань та спеціальні методики оцінювання для забезпечення їхнього виконання складаються військовими науковцями з урахування специфіки завдань підрозділів війська. Часто вони дозволяють своєчасно виявити та відсіяти вироби, що не відповідають встановленим вимогам. От і нещодавні випробування довели таку невідповідність боєприпасів, які пропонували для наших армійських спецпідрозділів іноземні виробники.

Автор: Андрій ЛИСЕНКО

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело:http://na.mil.gov.ua/

ВПК

Показове тестування можливостей АН-132D (ВІДЕО)

Опубліковано

на

На базі льотних випробувань АНТК ім. Антонова на аеродромі у Гостомелі відзнято показове випробування можливостей АН-132D. Всі дії проводилися на швидкість, щоб отримати загальний показник у зручності посадки та висадки десанту.

Продемонстровано завантаженя платформи з вантажем, розташування десанту, парашутистів та поранених на спеціальних ношах, загрузку армійського автомобіль типу “Humvee”.

Під час підйому на літак багатоцільового армійського позашляховика “Humvee” була випробувана підйомна система з лебідкою встановлена у вантажній кабіні літака.

 Загалом на наземних випробуваннях з завантаження до літака різної номенклатури вантажів, літак АН-132D підтвердив свої раніше заявлені якості з вмісткості вантажної кабіни.
*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.
Джерело:  http://uprom.info/

Продовжити читання ?

ВПК

Ударний дрон від турецької компанії Vestel Defense Industry

Опубліковано

на

Турецька компанія Vestel Defense Industry презентувала свій новий безпілотник. 15 листопада, портал defensenews.com повідомив про те, що в рамках виставки Dubai Airshow, що проходить в ці дні в Дубаї, відбулася перша публічна демонстрація ударного дрону Karayel-SU.

Компанія Vestel Defense Industry вже поставляє безпілотники Karayel турецькій армії. За словами розробників, розвідувальні версії дрони налітали вже 3000 годин і відмінно зарекомендували себе. Розробка ударної версії безпілотника Karayel стартувала на початку цього року.

Результат пошуку зображень за запитом "Karayel-SU"

Нова модифікація отримала назву Karayel-SU і відрізняється від базової версії збільшеним розмахом крила, підвищеною вантажопідйомністю і наявністю чотирьох точок для підвіски озброєнь. Так, якщо Karayel- «розвідник» має крило з розмахом 10,5 м і може нести розвідувальне обладнання масою до 50 кг, то ударна версія має крило в 13 м і може нести до 120 кг корисного навантаження.

На виставці Dubai Airshow новий дрон презентувався з макетами «розумних» бомб MAM-L і MAM-C виробництва компанії Roketsan. За словами розробників, безпілотник може перебувати в повітрі до 20 годин і підніматися на висоту до 5,5 км. Представники Vestel Defense Industry заявляють, що з Міноборони ОАЕ вже підписаний меморандум на локалізацію виробництва Karayel-SU на території цієї країни.

 Нагадаємо, що на території льотно-випробувальної бази ДП “Антонов” (селище Гостомель Київської області), 8 листопада відбувся перший демонстраційний політ вітчизняного тактичного безпілотного літального апарату (БПЛА) “Горлиця”.

Безпілотник завдовжки 4,4 м, розмах крил – понад 6,7 м, заввишки – 1,5 м, злітна вага – 200 кг. Він може витримувати навантаження в 50 кг та літати зі швидкістю 150-180 км/год до 1050 км на висоті 2400 м.

Результат пошуку зображень за запитом "горлиця безпілотник"

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

ВПК

Перероблений Ан-70 із сучасними комплектуючими називатиметься Ан-77

Опубліковано

на

На виставці Dubai Airshow 2017 українська делегація представила військово-транспортний літак Ан-70, на базі якого планується створити нове повітряне судно – Ан-77.

У статичній експозиції Dubai Airshow 2017 представили військово-транспортний літак Ан-70 (реєстраційний номер “02 синій”). Це повітряне судно знаходиться на балансі Міністерства оборони України і прилетіло до міжнародного аеропорту Аль-Мактум (Дубаї) по спецзапрошенню військового відомства.

Представники близькосхідної країни зацікавились цим літаком, вони вже оглядали Ан-70 у Києві і запросили показати його на виставці Dubai Airshow 2017.

Програму Ан-70 закрито, оскільки він є об’єктом російсько-української міждержавної угоди, тому про просування і продаж Ан-70 не йдеться. Між тим, до літака є предметний інтерес з боку Об’єднаних Арабських Еміратів, він може бути затребуваний у цьому регіоні, тож, українська сторона плідно працює над проектом літака Ан-77.

Співробітник “Укрінмаш” повідомив, що перспективи проекту Ан-77 (в тому числі, його цивільна версія) наразі знаходяться у стадії детального обговорення з представниками ОАЕ. Основне завдання, яке належить вирішити ДП «Антонов», – заміна російських агрегатів і комплектуючих («починаючи від алюмінієвого листа»).

Під час відкритого заходу, на якому ДП “Антонов” та авіакомпанія Maximus Air Cargo підписали договір по технічне обслуговування Ан-124-100, представники ОАЕ повідомили, що зацікавлені придбати 3-4 літака Ан-77 у цивільній версії, також вони зацікились транспортним літаком Ан-132.

Тож, за наявності фінансування, перший Ан-77 може з’явитися вже у 2020-х роках.

Раніше повідомлялось, що одразу три близькосхідні країни зацікавились в модернізації транспортного літака Ан-70 і заміні російських комплектуючих.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.
Джерело:http://uprom.info/

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending

Inline
Вподобайте цей інфоресурс. Приєднуйтесь!
Inline
Вподобайте цей інфоресурс. Приєднуйтесь!