Зв'яжіться з нами

Соціалка

За діагноз “посттравматичний синдром” виплачують €1 млн компенсації

Опубліковано

на

Від початку року понад 10 учасників АТО вкоротили собі віку. На Тернопільщині повісився 50-річний демобілізований боєць. У Дніпрі 43-річний чоловік підірвав себе гранатою на виході з кафе. Злочини, скоєні учасниками АТО на мирній землі, часто називають наслідком посттравматичного синдрому.
У військового психолога Андрія Козінчука Gazeta.ua поцікавилася, чим посттравматиний синдром українських захисників відрізняється від афганського, хто і де може поставити такий діагноз та чи варто не бойові втрати у війську списувати на стресові розлади.Що провокує появу посттравматичного синдрому?– Правильна назва – посттравматичний стресовий розлад. Цей діагноз зареєстрований у книзі “Міжнародний класифікатор хвороб” під 10-ю редакцією. Він має кілька неофіційних назви: донбаський, в’єтнамський та афганський синдроми. Проявляється після важкого травматичного стрес-фактору: втрати близьких, зґвалтування, ДТП, убивства, свідком якого став. ПТСР з’являється не одразу, а через 3 місяці чи 2 роки після пережитого стресу.Хто у нас може поставити такий діагноз? Чи він заноситься у медичну картку хворого?

– Заноситься. Поставити діагноз може психіатр. Не психолог. Щоб визначити ПТСР, треба провести кілька складних процедур. Ставлять такі діагнози, як правило, у психіатричних лікарнях чи відділеннях. Якщо перелом кістки легко довести, то ПТСР можуть поставити тому, у кого його насправді нема.

Психіатри беруться за лікування і реабілітацію?

– Тут проблема. Фахівці із Заходу готові не так лікувати, як надавати терапію. 25 відсотків пацієнтів вони лікують медикаментозно, 75 відсотків – психотерапевтично. У нас навпаки – переважно медикаментозне лікування. Із ПТСР можна жити і функціонувати.

Наприклад, у Данії, якщо доведуть, що ПТСР отриманий від травми у бойових діях, то іде одноразова грошова виплата – 1 мільйон євро. Бо це вважається інвалідністю. Він не може за законом працювати три роки. Якби у нас платили мільйон євро компенсації, то половина Генштабу мали б діагноз ПТСР, а пацани після окопів вважалися б здоровими.

Чи є якась статистика? Синдром стосується кожного другого чи п’ятого ветерана АТО?

– У нас статистики нема, бо ПТСР з’являється не одразу. Статистику можемо мати через 2 роки. Якщо глянути на міжнародну, то найменший відсоток в Ізраїлі, бо вони воюють у себе вдома. За різними даними – від 4 до 12 відсотків. У Штатах великий – більше 20 відсотків.

У нас цим часто зловживають. Кажуть на телебаченні, що посттравматичний синдром проявляється у всіх. В Україні бракує фахівців із бойового ПТСР. Вчитися треба довго, а в нас люди ліниві.

Як з ним боротися? Він накриває усіх чи вибірково – слабших, самотніх, тих, на плечі яких, крім бойових дій, упали сімейні негаразди?

– Найчастіше діагноз проявляється у чоловіків, старших 40 років і одиноких. Але це не означає, що одружений 20-річний хлопець не може мати посттравматичний синдром. Це не звільняє нас від відповідальності турбуватися про інших. У групі ризику можуть бути й жінки.

Чи допомогла б поява реабілітаційних центрів, де б воїни могли відпочити 2-3 тижні до того, як повернутися на мирну землю?

– Вважаю, що реабілітаційні центри в Україні – це зло. Там лікують макаронами. Підходу ніякого нема. Я працюю по системі “рівний рівному”. Навчаємо ветеранів працювати з ветеранами. Вони краще відкриваються людям, які мають такий самий травматичний досвід. Нам необхідно змінювати підхід і кадровий склад психо-реабілітаційних центрів. Не ремонт робити у палатах, а готувати потенційний персонал. У Києві середня зарплата психолога 4,2 тисячі гривень, а у прибиральниці – 6 тисяч. Треба інвестувати не в лікарняні ліжка, а в мозок. Вчити психологів, проводити тренінги.

Як після Другої світової війни ставилися до цього синдрому?

– Тоді не було різкого переходу з війни у мир. Сьогодні хлопці повертаються з АТО і бачать кабаки, кафе, розваги. Це дуже великий резонанс. ПТСР – не від війни, а від миру після війни.

Посттравматичний синдром сучасних воїнів чимось відрізняється від афганського?

– Відрізняється за критеріями. Один з них – на чиїй землі ти воював. З афганцями значно складніше. Коли розвалився Союз, вони зрозуміли, що це все взагалі нікому не треба. Це все обезцінилося. Наклало відбиток убивство цивільного населення. При афганському конфлікті волонтерської допомоги і програм “Повертайтеся додому” не було. Навпаки – хлопці приїхали з Афгану, а їм кажуть: “Ми вас туди не посилали”. Сьогодні треба не повторити помилок, які допустило радянське суспільство під час роботі з хлопцями і дівчатами, які пройшли Афган.

Які питання не можна ставити бійцям АТО?

– Не можна оцінювати “який ти бідний, нещасний, голий, босий”, критикувати та ставити дурні питання: “Чи убивав?”, “Чому пішов на війну?”, “Чи було страшно?”.

Лікуванню посттравматичний синдром піддається?

– Ставлюся до цього по-філософському. Людина з посттравматичним синдромом не є хворою. Вона особлива. Її можна навчити жити значно ефективніше, ніж вона жила до війни.

Під посттравматичним синдромом можуть прикривати не бойові втрати у війську?

Ні. Тут ПТСР не є виною. Він приходить після війни, а не під час участі у ній. Є багато інших хвороб: гостра стресова реакція, бойова психологічна травма.

Чи допомагають демобілізованим бійцям акції на зразок “22 відтискання”?

– Ні. Такі флешмоби підтримують тільки тих, хто сам відтискається. Жодному ветерану це ще не допомогло. На цьому самоствердилися 5 нацгвардійських генералів, начальник Генштабу. Кілька зірок підвищили свій рейтинг.

Довідка від ВНУ (Військовий навігатор України):

22 Pushup Challenge — флешмоб, започаткований в США в 2016 році, який набув значної популярності в різних країнах світу, в тому числі в Україні. Має за мету підтримати учасників бойових дій з посттравматичним синдромом, підтримку воїнів та загартування тіла. Учасники флешмобу КРІМ ПЕРЕДАЧІ СОЛІДАРНИХ КОШТІВ, протягом 22 днів віджимаються від підлоги 22 рази перед відеокамерою і передають естафету далі.

Сучасну назву флешмоб отримав після оприлюднення звіту департаменту у справах ветеранів в США в липні 2016 про самогубства серед ветеранів США за 2014 рік. З’ясувалося, що близько 22 ветеранів щодня накладають на себе руки. Пізніше цю цифру уточнили і знизили до 20 (7403 ветерана армії США покінчили життя самогубством в 2014 році). Для попередження самогубств серед ветеранів був започаткований рух #22Kill, на сайті якого можна пожертвувати гроші на допомогу ветеранам, а також ведеться рахунок віджимань.

Раніше в інтерв’ю журналу “Країна” Андрій Козінчук розповів, що психологічні травми вилікувати неможливо. Можна лише навчити людину жити з ними.

Cтатті

Реформа в обхід армії: чому кабмін не компенсує військові пенсії?

Опубліковано

на

5 грудня напередодні Дня Збройних сил України в Києві, Львові, Одесі, Рівному, Маріуполі та інших містах пройшли протестні акції військових пенсіонерів. Вимога проста – перерахувати пенсії. Тим більше що підвищити виплати обіцяють давно. Але вже п’ять років до цього не доходять руки. За цей час зросла інфляція, знецінилася гривня, змінилися соцстандарти. Три роки йде і війна, яка докорінно змінила ставлення суспільства до армії. Але поваги недостатньо для того, щоб назвати ту чи іншу професію престижною.

Пенсійна дискримінація зазачіпає соціальні стандарти 500 тисяч пенсіонерів СИЛОВИКІВ (СБУ, Поліції, МНС і Військових) а також членів їхніх сімей – а це близько 2х мільйонів громадян України потенційних виборців тієї, чи іншої політсили. 

“Офіцер в будь-якій країні повинен користуватися повагою. Проорали 20 років на країну в важких умовах, він повинен знати, що у нього буде хороша пенсія. Це дуже важливо. Так у всьому світі, так було в Радянському Союзі. Але в Україні немає престижу, цінності молодого офіцера. Сьогодні він знає, що виходить на пенсію жебраком, – говорить директор соціологічної служби “Український барометр” Віктор Небоженко. – Є конторські посади і бойові. Вони повинні по-різному оплачуватись. Це не менш гостра проблема, ніж підготовка військовослужбовців за натовськими стандартами. Це та група виборців, яка не голосує за владу. Вони швидше лівих поглядів, а влада – скоріше правих. Владі легше підкупити бюджетників, ніж пенсіонерів, особливо військових. Але потрібно розрізняти тих, хто пройшов АТО, і тих, хто старші. Останні за 20 років вже продемонстрували свій протест. А ось ті, хто прийшли з АТО, ще тільки будуть дуже агресивними пенсіонерами “.

Плани чиновників

3 жовтня 2017 році Верховна Рада з подачі Кабміну схвалила перерахунок пенсій, який був поданий як пенсійна реформа. Підвищення було нерівномірним і дискусійним – одним додали 100 грн, іншим 1 тис. Грн, третім нічого. Але військових перегляд зовсім не торкнувся. До 1 листопада уряд повинен був написати про це окремий законопроект.

Перерахувати пенсійні виплати доручали раніше Арсенію Яценюку. Брав на себе зобов’язання і Володимир Гройсман. У травні він гарантував, що внесе відповідний законопроект, і військовослужбовцям підвищать пенсії з 1 січня 2018 року.

Мінсоцполітики цей законопроект розробляє, і міністр Андрій Рева періодично згадує про нього. У середині листопада він був ще в стані розробки. В кінці листопада міністр говорив, що резерви для підвищення пенсій є, але законопроект потрібно обговорити з Радою з нацбезпеки і оборони, оскільки він виключно важливий.

5 грудня віце-прем’єр Павло Розенко сказав, що пенсії переглянуть в 2018 році, але про законопроект говорив як про такий, який ще розробляють. Про дату голосування точних відомостей він не дав: “Я сподіваюся, що з нового року цей законопроект потрапить до Верховної Ради України, і ми спільно його проголосуємо”.

Оскільки текст законопроекту ніхто не бачив, є серйозні побоювання, що норми в ньому не влаштують військових пенсіонерів.

Пора перерахувати

Є дві базові складові для нарахування військових пенсій – вислуга років і грошове забезпечення. За ст. 51 закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, підвищення грошового забезпечення має на увазі перерахунок пенсій для відповідної категорії. Тобто ростуть оклади за званням та посадою – пенсію повинні індексувати або осучаснювати. Але цього не відбувається. Останній перегляд військових пенсій стався в 2012 році. Перед цим військовослужбовці активно домагалися через суди перерахунків, і уряд зважився осучаснити виплати і розрахуватися з усіма боргами.

Рівняння на США

Викликає тривогу можлива прив’язка військових пенсій до зарплати в Україні на момент звільнення. В цьому випадку і в українських реаліях сьогодні полковнику нарахують пенсію меншу, ніж майору, який звільниться через п’ять років. Нарахування пенсій з урахуванням вислуги і грошового забезпечення цілком прийнятно. Важливо, щоб не скорочувалася співвідношення між пенсією і грошовим забезпеченням і щоб перерахунок дійсно робили, а не ігнорували.

30 серпня 2017 року Кабмін прийняв постанову №704 про грошове забезпечення військовослужбовців, яка вступить в силу з 1 січня 2018 року. Цим документом оклади прив’язали до прожитмінімум для працездатних осіб. Тобто зростає цей показник – змінюється і грошове забезпечення. За логікою, разом з підвищенням прожитмінімуму повинна рости і військова пенсія. Це передбачає стаття 51 чинного закону. Але ж уряд готує новий закон, який не обговорює з громадськістю. Є побоювання, що в цьому документі не буде прив’язки до постанови Кабміну №704.

Глава Комітету економістів України Андрій Новак каже, що у затримки з підготовкою законопроекту можуть бути об’єктивні причини.

“У мене є інформація, що при дуже серйозному сприянні наших американських партнерів, з урахуванням досвіду американських збройних сил, розробляється законопроект, який передбачає значне підвищення зарплат для 34 категорій – це середня і вища офіцерське ланка, – пояснює експерт. – Це той офіцерський склад , який в разі бойових дій, як зараз АТО, приймає в них участь. Відповідно, це призведе до суттєвого підвищення пенсій. Я думаю, що в контексті цих принципових змін буде законодавчий акт про суттєве підвищення пенсійного забезпечення військовослужбовців. Не тільки тих, які вийдуть на пенсію в майбутньому, а й для нинішніх військових пенсіонерів. Хоча для американців пріоритет – діючі офіцери”.

Закріпити підвищення грошового забезпечення законом було б правильно. Постанову уряду можна в будь-який момент скасувати. Тим більше що чиновники не хочуть витрачати гроші навіть на тих, хто їх захищає. Економіст говорить, що американці пропонували підвищити зарплати всім без винятку категоріям військовослужбовців – їх понад 60, але до 34 категорій список скоротила саме українська сторона. Але гроші для підвищення зарплат і пенсій є.

“Резервів відразу два. По-перше, збільшення витрат держбюджету на оборону, яке зараз відбувається з об’єктивних причин. По-друге, цільова фінансова матеріально-технічна допомога на оборону України, яку зараз надають наші партнери. Найбільш істотну – США, – говорить Андрій Новак. – Вони, до речі, з наступного року збільшили допомогу Україні з 300 до 350 млн дол. в рік “.

Анна Гончаренко

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

Новини

“Служи дурачок получиш значок” – в ситуації з військовими пенсіонерами винні Мінсоцполітики і особисто його голова Рева

Опубліковано

на

Про проавл пенсійної рефрми для військовослужбовців, дискримінацію та ігнорувння зверненнь військових пенсіонерів розповідає народний депутат України, член Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони, лідер групи “Інформаційний спротив”, підполковник запасу Дмитро Тимчук:

“Щодо ситуації з військовими пенсіонерами.

На жаль, вчорашні, 5 грудня (допис за 6 грудня-ред.), акції протесту військових пенсіонерів в Києві, Маріуполі, Львові, Рівному та інших містах не “зацікавили” центральні ЗМІ. Проблема від цього не стала меншою. У Рівному, наприклад, військові пенсіонери дали термін до 20 грудня, після чого обіцяють перекрити трасу Київ-Чоп.

Їхній протест зрозумілий. На сьогодні (після пенсійної реформи для “цивільних”) у нас ситуація, коли екс-командир частини отримує пенсію меншу, ніж його колишній підлеглий з числа цивільних працівників на пересічній посаді. Це маячня.

З усією відповідальністю заявляю: в даній ситуації винне Мінсоцполітики і особисто його голова А. Рева.

Останній обіцяв надати до Верховної Ради законопроект щодо військових пенсіонерів спочатку у вересні, потім – до 1 листопада, тепер – до кінця року, так, щоб вже в січні підвищити “військові” пенсії. Але до кінця року залишилися лічені пленарні дні, коли Рада може розглянути цей законопроект – якщо бути точним, то 6 пленарних днів.

На сьогодні в Раду законопроект так і не подали.

Замість цього Мінсоцполітики вдарилося у відверту брехню. Так, депутатам пан Рева раптом почав розповідати, що спочатку законопроект повинен розглянути РНБО. Але, по-перше, до РНБО даний документ не стосується; по-друге, за моєю інформацією, ніхто цей документ в РНБО на даний момент також не подавав.

Я бачу тільки одне пояснення: Мінсоцполітики проігнорувало всі напрацювання робочої групи при Кабміні і “намалювало” такий документ, що його соромно показати, а тепер думає, як би його під шумок пропхати через парламент.

Не вийде.

Комітет ВР з нацбезпеки і оборони одноголосно прийняв рішення терміново звернутися до прем’єр-міністра з вимогою негайно подати до парламенту законопроект про пенсії для військових пенсіонерів.”

Народний депутат України, член Комітету ВР з питань національної безпеки та оборони, лідер групи “Інформаційний спротив”, підполковник запасу Дмитро Тимчук

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.
Джерело:Дмитрий ТЫМЧУК

Продовжити читання ?

Новини

По 100 тисяч гривень матеріальної допомоги учасникам АТО виплачують у Львові

Опубліковано

на

У рамках «Програми про захист інтересів учасників антитерористичної операції» 49 учасників АТО отримають одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 100 тис грн.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міськради.

“Сьогодні виконавчий комітет ухвалив рішення про виділення з міського бюджету на ці потреби 4 млн 900 тис. грн. Додамо, що Львів – єдине місто в Україні, яке надає бійцям АТО матеріальну допомогу у розмірі 100 тис. грн”, – зазначається в повідомленні.

Прес-служба нагадує, що одноразову матеріальну допомогу в розмірі 100 тис. грн у Львові вже отримали 760 бійців АТО. Згідно з «Програмою про захист інтересів учасників антитерористичної операції» у 2017 році вона передбачена для 1000 учасників АТО, як і кожного наступного року (до 2020 року).

У місті діє Програма про захист інтересів учасників антитерористичної операції. Згідно неї учасники можуть отримати від міста матеріальну допомогуна вирішення соціально-побутових питань у розмірі 100 тисяч грн або ж стати на чергу на отримання земельної ділянки під дачне будівництво у Білогорщі.

Як це працює?

У 2016 році Львівська міська рада прийняла ухвалу – учасники АТО можуть обирати – скористатися їм правом на земельну ділянку під дачне будівництво за межами Львова чи отримати матеріальну допомогу у розмірі 100 тис. грн.

Для цього передбачили фінансування на 4 роки. За цей час місто зможе фінансувати по тисячі учасників АТО у рік.

Сума 100 тисяч гривень виплачується відразу одним платежем на банківський рахунок.

Коли?

Як розповіли «Львівській газеті» у центрі надання послуг учасникам бойових дій, станом на зараз вже мають близько 3 тисячі таких заяв. Від листопада минулого року Львів виплатив стотисячну допомогу 867 людям.

«Часто ми чуємо питання, чому не виплачується допомога? Чому так довго чекати? Але маємо дуже багато зареєстрованих заяв. Всім відразу виплатити грошей не можуть, тому декому доводиться трохи зачекати», – каже Мар’яна Якуб’як – фахівець соціальної роботи Центру.

Аби уникнути плутанини, спеціальна ухвала міської ради формує чергу.  Вона ділиться на пільгову і загальну.

У першій, розповідають працівники, є небагато людей. Входять туди сім’ї загиблих, інваліди  І та ІІ груп, учасники АТО з числа дітей-сиріт, інваліди ІІІ групи, ті, що отримали поранення, контузію або каліцтво, одинокі батьки, а також ті, хто має на утриманні дитину інваліда або є багатодітною родиною.

Щодо загальної черги, то у 2017 році виплачують гроші тим, хто перебував у зоні АТО у 2014 році. Відповідно, у 2018 і 2019 році допомогу отримають бійці, які воювали у 2015 та 2016 роках. А у 2020 планують забезпечити усіх у порядку черговості заяв.

Умови та документи

Загалом є три умови, щоб отримати 100 тисяч гривень:

  • Мати львівську реєстрацію до 23 квітня 2016 року.
  • Перебувати в зоні АТО не менше 45 діб
  • Не отримувати земельну ділянку під будівництво в межах України.

Щоб стати в чергу, працівники Центру просять такий пакет документів:

  • Заява
  • Паспорт
  • Ідентифікаційний код
  • Довідка з місця проживання про реєстрацію
  • Довідка про безпосередню участь в АТО
  • Копія посвідчення УБД
  • Банківські реквізити

Можуть бути винятки

Умова про львівську прописку часто ставить у незручне становище тих ветеранів, котрі проживають у місті без реєстрації.

Директор Центру, Світлана Ткачук, наголошує – винятки бувають. Якщо людина може надати докази, то також має право на допомогу.

Чим більше документів, які підтверджують, що людина проживає у Львові,  тим краще. Це може бути довідка з місця роботи чоловіка і дружини, довідки про те, що діти відвідують львівські садочки чи школи, письмове підтвердження сусідів, а найкраще – договір оренди житла.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending