Згадати все: в цей день українські танкісти підірвали себе разом з танком, потрапивши в оточення. ВІДЕО

18.6.2014 року в смт.Станиця Луганська двоє українських танкістів, потрапивши в оточення, не захотіли здаватися в полон і віддавати російським найманцям Т-64БМ, підірвали себе разом з танком гранатами.

Танк виявився серед ворогів без прикриття і відстрілювався, поки всі приціли та перископи не були розстріляні.

Загинули, підірвавши гранату у середині танку командир танку мол.сержант Володимир Крохмаль та механік-водій солдат Іван Ващеня.
Крохмаль Володимир Антонович (20 липня 1987 року — 18 червня 2014 року) — молодший сержант Збройних сил України.

Volodimir-Krohmal.jpg

В 2014 році під час мобілізації у зв’язку з російським вторгненням, був призваний на службу та направлений до 51-ї окремої механізованої бригади на посаду командиру танка.

18 червня 2014 року на околиці Станиці Луганської танк Т-64Б 51-ї бригади потрапив у оточення російських найманців. Снайпери противника порозбивали приціли і перископи, і машина опинилася в безпорадному стані, стріляти можна було тільки навмання. Перед тим, як розбили прилади командира танку, він встиг помітити гранатометників, що ховались неподалік. Екіпаж встиг зробити постріли у бік росіян, але не влучив. Щоб не віддати бойову машину в руки загарбників та не здаватися у полон, екіпаж прийняв рішення підірвати танк. Разом із Володимиром Крохмалем загинув механік танку Ващеня Іван Петрович.

Вдома у Володимира залишилися батьки—пенсіонери та син 2010 року народження.

Похований Володимир Крохмаль у рідному селі П’ятидні.Результат пошуку зображень за запитом "Ващеня Іван Петрович"

Ващеня Іван Петрович (6 лютого 1975 року — 18 червня 2014 року) — в 2014 році під час мобілізації у зв’язку з російським вторгненням, був призваний на службу та направлений до 51-ї окремої механізованої бригади на посаду механіка-водія танку.

Вдома у Івана Петровича залишилася дружина та двоє синів — 2000 та 2003 року народження.

Поховали Ващеню Івана Петровича з військовими почестями в рідному селі Туричани.

Офіційний сайт Міністерстіва оборони тоді розповсюдив наступну інформацію:

Герої не вмирають. Коротка історія безкомпромісного героїзму

28 червня 2014, 09:20 | ID: 3293 | Переглядів: 1359

…При підтримці піхоти одного з батальйонів територіальної оборони танкісти вели бій, визволяючи від диверсійно-терористичних угрупувань населені пункти Щастя та Металіст, що знаходяться поблизу Луганська.

Для перевірки будівель та зачистки від бойовиків особовий склад піхоти спішився. В цей час з одного із прилеглих будинків терористи почали вести прицільний вогонь з автоматів, кулеметів та гранатометів.

Кількома пострілами з РПГ-18 бойовики підбили танк Збройних Сил України Т-64. Він загорівся. Екіпаж швидко погасив пожежу, але вже знову бойову машину завести не змогли. Бойовики активізувалися і почали вести шквальний вогонь зі стрілецької зброї. Танкісти покинули підбиту машину і прийняли бій. Вони відступили до найближчої будівлі та зайняли оборону.

Під час бою навідника гармати було поранено, внаслідок чого він втратив свідомість, і терористи захопили його у полон. Смертельні поранення також отримав ще один член екіпажу — механік-водій.

До останнього тримався командир екіпажу, продовжуючи вести вогонь. Коли він, поранений, з усіх боків оточений бойовиками, підпустив терористів ближче — вирвав чеку гранати і підірвав себе разом із ворогами…

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Related posts