Зв'яжіться з нами

ВПК

Знаменита гігантська база зберігання авіаційної техніки Девіс-Монте, США – Фото, відео

Опубліковано

на

Знаменита американська база зберігання та утилізації авіаційної та космічної техніки Девіс-Монте в Арізоні давно привертає до себе погляди не тільки любителів літаків і вертольотів, потрясаючи масштабами навіть тих, хто абсолютно далекий від цього.
Неподалік від міста Тусон (штат Арізона) знаходиться база ВПС США Девіс-Монтейн, яка відома у всьому світі під назвою «Могильник» (Boneyard). Таку назву авіабаза отримала через те, що на її території несе службу 309-я група по обслуговуванню і ремонту авіакосмічної техніки (AMARG). На території в 11 кв. км знаходиться більше 4400 одиниць військової авіатехніки, більшість з яких відправлені сюди безповоротно.


«Могильник» був створений в 1946 році для зберігання літаків B-29 і C-47, списаних після закінчення Другої світової війни. Пізніше на територію авіабази почали звозити інші літаки американської армії. Місцевість має сухий клімат, який є оптимальним для зберігання техніки під відкритим небом, крім того, база розташована на твердому грунті, що дозволяє переміщати і зберігати техніку на грунті без спеціального покриття. Авіатехніка, що зберігається на території «Могильника», розділена на чотири групи:

  • техніка, яка перебуває в бойовому стані і відправлена ​​на довгострокове зберігання (консервацію);
  • донори (техніка розбирається і розукомплектовують при необхідності);
  • техніка на тимчасовому зберіганні (боєздатна техніка, відправлена ​​на базу перед подальшим розподілом по бойовим частинам);
  • військові надлишки (техніка утилізується і продається).

C-141 and B-52 aircraft at Davis-Monthan Air Force Base AMARG boneyard (Google Maps)

C-135 aircraft at Davis-Monthan Air Force Base AMARG boneyard

Aerial view of aircraft in storage at Davis-Monthan Air Force Base AMARG boneyard (Google Maps)

На території авіабази працює близько 550 осіб, більшість з яких цивільні особи. «Могильник» – один з небагатьох військових об’єктів, який не тільки не дотується, а й заробляє гроші для армії. Девіс-Монтейн приносить американському бюджету в 11 разів більше грошей, ніж виділяється на її утримання – доходи приносять продаж списаної і демілітаризованої техніки, а також екскурсії та здача території авіабази в оренду для кінозйомок.

Відео бази з висоти:

На свіжих кадрах, зроблених в кінці липня 2017 року, видно, що там де недавно стояли у великій кількості зовні цілими старі стратегічні бомбардувальники B-52 здебільшого вже порізані на метал, та й залишилося їх не багато. В цілому база справляє враження досить спорожнілої, хоча літальні апарати, що теоретично здатні піднятися в повітря, явно приберігають «на чорний день» – стрункими рядами стоять винищувачі F-15 і F-16 ранніх серій, не чіпають штурмовики A-10 і гігантські транспортні C -5, а інших транспортників – C-130 – схоже, навіть додалося. Видно, що база, з повітря така німа і статична, живе своїм життям, і досить динамічним.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

 

Продовжити читання ?
Реклама
Натисніть, щоб коментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ВПК

Українські військові розробки, що ставали справжньою сенсацією

Опубліковано

на

Коли б вони не з’являлись, ці військові розробки ставали справжньою сенсацією серед фахівців військової справи. Нашпиговані зброєю авіаносці, патрони, що здатні пробивати броню кращих БТР, завод оптичного скла, що забезпечує увесь оборонний комплекс, чи навіть гідроплан Першої світової війни, що радше нагадував броньований літальний винищувач.

1. “Козак-2” – єдиний український бронеавтомобіль, що пройшов процедуру дослідного підриву

 

Пов’язане зображення

Український бронеавтомобіль “Козак-2” має кілька модифікацій

“Козак-2” виготовляють на базі цивільної вантажівки “Iveco EuroCargo”. Об’єм двигуна – 5,9 літра потужністю 279 кінських сил. Машина доволі маневрена – легко долає підйом у 60 градусів, боковий кут нахилу у 30, та брід завглибшки майже півтора метра. Приємно дивує й вантажопідйомність – 4 тонни, ще 6 можна спакувати на причіп.

Бронеавтомобіль розрахований на трьох членів екіпажу та десантну команду з восьми осіб. До речі, сидіння не стоять на підлозі, а висять на верхніх кріпленнях рами. Це ще один рівень захисту пасажирів у разі підриву днища.

Під маркою “Козак-2” розроблено кілька модифікацій, тож він здатний виконувати кілька функцій. Можна встановити кулемет або ж гранатомет і забезпечувати вогневу підтримки особового складу. Підійде він як для ведення тактичних операцій, так і для розвідки. Зрештою, послугує і в ролі броньованої санітарної машини для евакуації поранених.

2. Миколаївський суднобудівний завод – підприємство, яке готувало для Радянського Союзу кращі авіаносці

Результат пошуку зображень за запитом "авіаносний крейсер "Київ""

Український авіносний крейсер, виготовлений на Миколаївському суднобудівному заводі

Перший радянський авіносний крейсер “Київ” буквально нашпигували зброєю. 4 пускові установки протикорабельних ракет “Базальт”. Дві пускові установки “Шторм”, та ще 2 двухствольні артилерійські установки “АК-726”. У будь-який момент капітан міг дати команду “Залп” і випустити по противнику торпеди або глибинні бомби.

Утім дітище Миколаївського суднобудівного почувалося вільно не лише у водній стихії. В ангарі крейсера могло розташуватися десяток гвинтокрилів та ще стільки ж літаків, які спеціальними підйомниками виводили на поверхню.

Довжина злітної палуби становила 189 метрів, але її не використовували для розгону. Як-38 здіймались у повітря вертикально. Виявивши підозрілий об’єкт, льотчики вирушали у заданому напрямку, аби зібрати для капітана більше інформації.

3. Ізюмський приладобудівний завод – унікальне українське підприємство, що виробляє оптичне скло

Ізюмський завод виготовляє оптичне скло для ракетних комплексів

Щоб перетворити пісок на скло, потрібно розігріти піч до 1800 градусів. А далі – акуратно відлити розжарене скло у блоки. На перший погляд, усе просто, але й тут є нюанси. Під час процедури важливо уникнути димки, не допустити утворення бульбашок та проникнення дрібних частинок каміння.

Перший етап завершено. Далі застиглу брилу скла ідеально розрізають та зашліфовують, адже незабаром вони опиняться в системах керування вогнем на українських “Булатах”, “Оплотах”, та “Дозорах-Б”. Співпрацюють і з конструкторським бюро “Луч”, які випускають протитанкові ракетні комплекси “Стугна-Пе” та “Корсар”.

4. Дмитро Григорович – українець, який перетворив гідроплан на грізну бойову одиницю

Гідролітак “М-9” – найпопулярніший винахід Дмитра Григоровича

Киянин Дмитро Григорович представив гідролітак спеціальної конструкції “М-1”. Цей революційний винахід великого резонансу не викликав. Утім військове керівництво незабаром знову примчало до інженера – в Європі саме розгорталась Перша світова війна. І цього разу українець знайшов, чим вразити силовиків.

Наступне дітище – двомісний “М-5” – одразу взяли на озброєння Балтійський і Чорноморський флоти. Найчастіше гідроплан використовували для розвідки. Саме завдяки йому на підході до Севастополя льотчики помітили німецькі швидкохідні крейсери “Бреслау” та “Гебен”. Та справжньою зіркою серед розробок киянина стала модель “М-9”. Тут могли поміститися троє людей – пілот, бортмеханік, який скидав бомби, і стрілець у носовій частині, який обстрілював з кулемета Максим ворожі кораблі. З двигуном у 150 кінських сил машина забезпечувала вищу швидкість, ніж у багатьох тодішніх винищувачів, чудово трималася на воді при чотирибальному штормі й навіть могла злітати зі снігу.

5. Stiletto – компанія, яка готова виробляти для України набої посиленої бронебійної здатності

Stiletto Systems виробляє набої посиленої бронебійної здатності

Чи можливо пробити броню товщиною 20,5 міліметрів однією кулею? Одразу напрошується думка, що ні. Адже таким захистом володіють БТР й смішно протистояти їм звичайною гвинтівкою. Втім у нас дещо застаріле уявлення про можливості сучасних набоїв, що й підтвердили випробування на полігоні у Житомирській області.

Набої від компанії Stiletto здатні зробити решето з бронежилетів 6 ступеня захисту та усіх броньованих машин, які залучені у військах так званих “Л/ДНР”, в тому числі, російських “Тигрів”.

Матеріал для куль команда виготовляє не із готових сплавів, а з порошку. Останній спресовують або ж спікають. Така методика дозволяє розміщувати центр тяжіння симетрично до вісі кулі, що відповідно мінімізовує відхилення від траєкторії. Сердечник для снайперських бронебійних куль виробляється зі сплаву вольфраму і карбід вольфраму, що власне й посилює бронебійну силу.

 

Продовжити читання ?

ВПК

Зброя та безпека 2017: три українські розробки, якими варто пишатися

Опубліковано

на

Минулого тижня у Києві пройшла традиційна міжнародна виставка “Зброя та безпека 2017”. Крім винаходів багатьох країн-партнерів, які привезли до України свої творіння, відвідувачі оцінили й наші розробки.

А їх, треба зауважити, було не так і мало. WAC-47, надточний керований снаряд “Карасук”, БТРи та бронемашини вогневої підтримки. Слід підкреслити, що якість роботи українських інженерів оцінили всі, оскільки наші інженери зробили великий крок у майбутнє.

Зупинимось на броньованих машинах, які у найближчому майбутньому стануть такими ж символами України, як танки “Оплот”.

Майбутній символ України - БТР-4МВ1 - фото 202984

Майбутній символ України – БТР-4МВ1

Мабуть, головною новинкою від “Укроборонпрому” став БТР-4МВ1. Українці модернізували прототип БТР-4мВ, який було представлено три роки тому. Родзинкою цього транспортеру є те, що в нього взагалі немає ані вікон, ані дверей у передній частині машини. Крім того, на броні додатково розмістили модульні бронеплити, які можна замінити навіть у полі, якщо, звісно, мати запчастини.

У передній частині транспортеру немає ні вікон, ні дверей - фото 202985

У передній частині транспортеру немає ні вікон, ні дверей

Саме ці речі роблять БТР-4МВ1 максимально безпечною для екіпажу. Щодо озброєння, чиновники державного концерну вирішили не вигадувати нічого та оснастили новинку стандартним бойовим модулем “Штурм” із гарматою ЗТМ-2. Але ж не “допилити” 30-мм автоматичну гармату не змогли. До неї додали крутий оптико-електронний тепловізор, вироблений на Ізюмському приладобудівному заводі. Тож тепер бійці, що сидять у кабіні БТРу, зможуть бачити вночі цілі на відстані п’ятьох кілометрів, а порятунку від БТР-4МВ1 нема.

Тепловізор від

Тепловізор від “Укроборонпрому”

Іншою розробкою похизувалися працівники Житомирського та Київського бронетанкових заводів. Працюючи спільно, інженери створили “Страж” – бронемашину вогневої підтримки танку. Вона є надпотужною зброєю, яку катають на шасі Т-64.

Бронемашина

Бронемашина “Страж”

Маючи в оснащенні тепловізор та електронну систему управління вогнем, а також лазерний далекомір, екіпаж може влучно працювати з бойового модулю “Дуплет” – двох автоматичних гармат 30мм калібру – по будь-яких живих цілях, які можуть завадити роботі наших танків. А для того, щоб українські воїни, сидячи в якомусь “Оплоті”, могли почуватися у безпеці, у “Стража” є ПТРК “Бар’єр”. Ракети протитанкового комплексу здатні вразити бронемашини з відстані п’ятьох кілометрів та пробити листи броні товщиною 800 міліметрів.

ПТРК

ПТРК “Бар’єр” вже знайомий любителям зброї по комплексах “Фантом”

Тож, “Стражеві” пророкують велике майбутнє, оскільки у сучасному бою “життя” танка сягає приблизно півгодини. Українські ж розробки здатні збільшити ці показники.

Справжня

Справжня “лялька” – БТР “Отаман”

Третя ж річ, яку із гордістю презентували на “Зброї та безпеці”, – БТР “Отаман” розробки приватного науково-виробничого підприємства “Практика”. Працівники цього закладу зробили з застарілих бронетранспортерів справжню “ляльку”. Єдине, що залишилося від прототипів – БТР-60 та БТР-70 – ходова частина, та й те тільки тому, що вона зарекомендувала себе як достатньо надійна.

Машину оснастили новеньким бронекорпусом із додатковим активним захистом, а також додали до цього пристрій, який робить протитанкові міни чимось даремним. Розробники кажуть, що за стандартами НАТО STANAG “Отаман” сягає четвертого рівня з шести.

Це значить, що куля калібру 14.5 мм х 114 з 200 метрів на швидкості 911 метрів на секунду просто відскочить від броні!

Круговий захист дає можливість уберегтися від осколково-фугасного снаряду, який розірвався у 25 метрах від БТРу. Вражаючі характеристики!

Щодо зброї, то на “Отаман” причепили той самий “Штурм”, який стоїть на “укроборонпромівському” БТР-4МВ1, а ще на нього можна навісити майже будь-яку модульну систему: від мінометної установки до артилерійської.

“Отаман” оснащений “Штурмом”

Незабаром у “Практиці” хочуть відправити зразок на ходові випробовування, а після цього її продаватимуть військовим.

Олексій Чибісов

При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: https://news.karpaty.rocks/

Продовжити читання ?

ВПК

Українська напівавтоматична гвинтівка калібру 14,5×114 для цільового вогню на дальні дистанції

Опубліковано

на

На оборонній виставці “Зброя та безпека 2017” ТОВ ХАДО/XADO (українська компанія, виробник ревіталізантів, олив, мастил, автохімії, та стрілецької зброї) представила чергову свою снайперську гвинтівку під назвою SNIPEX 14,5.

Цей “малюк” привернув до себе багато уваги. Напівавтоматична гвинтівка великого калібру Snipex 14,5 для ведення вогню на далекі дистанції – до 7000 метрів. Мінімальна віддача за рахунок довгого ствола. Поки дослідницький зразок.

Конструкція розроблена з розрахунком максимальної простоти експлуатації та доступної системи техобслуговування, скомпонована за схемою булл-пап (затворна група розміщується позаду спускового гачка).

Жорстке замикання ствола здійснюється поздовжньо-ковзаючим поворотним затвором.

При заряджанні набій вкладається у вікно ствольної коробки при відкритому затворі.

Шнелерна система спуску полегшує прицільну стрільбу.

Гвинтівка призначена тільки для стрільби з упору, для чого обладнана складними сошками та додатковою опорою під прикладом.

 

ОСОБЛИВОСТІ

Прийнятний рівень відбою при пострілі

Відбій гаситься за рахунок оригінальної конструкції і не створює неприємних навантажень для стрільця.

Плаваючий ствол, лафетна система

  • плаваючий ствол, лафетна система

ХАРАКТЕРИСТИКИ

калібр 14,5×114
загальна довжина 1870 мм*
довжина ствола 1320 мм
кількість нарізів 8
початкова швидкість кулі 1000 м/c
ефективна дальність 5000 м**
дальність стрільби до 7000 м
вага 30 кг***
  • Механізм затвору: поздовжньо-ковзаючий поворотний
  • Тип перезаряджання:ручне (автоматичне викидання гільзи)
  • * з дуловим гальмом-компенсатором
  • ** розрахункова
  • *** з сошками без прицілу
SNIPEX M75 12.7×108

Українська великокаліберна гвинтівка калібру .50 BMG.

Компанія заснована в 1991 році в місті Харкові (Україна). Назва «ХАДО» — скорочення від слів «харьковский дом» (укр. харківський дім).

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: http://snipex.com/

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending

Copyright © 2017 Військовий навігатор України