Зв'яжіться з нами

ВПК

Зовні напівавтоматичний гранатомет РГ-1 «Поршень» нагадує штурмову гвинтівку

Опубліковано

на

РГ-1 «Поршень» — український самозарядний гранатомет 30-мм калібру проходив випробування у 79-й десантно-штурмовій бригаді під час російсько-української війни на сході України, розроблений на Південному машинобудівному заводі імені А. М. Макарова. Головними розробниками є Юрій Алексєєв, Володимир Сербін, Олександр Загреба та Микола Межуєв.

На початку 1990-х років українське оборонне відомство прийняло рішення щодо початку розробки нового легкого багатозарядного гранатомета під назвою «Поршень», який дозволив би різко підвищити вогневу міць піхотного підрозділу на рівні взводу, та доручило її Виробничому об’єднанню «Південному машинобудівному заводу».

У 2004 РГ-1 «Поршень» був представлений на збройовій виставці «ISPEK-2004». Розробка з низки причин затягнулась, у результаті чого повідомлення про перехід робіт у завершальну стадію з’явилися тільки в 2007 році. Остаточно доопрацьований варіант гранатомета РГ-1 «Поршень», що пройшов полігонні випробування і був підготовлений до серійного виробництва, представили керівництву Збройних сил України тільки в 2014 році. За словами радника президента України Юрія Бірюкова, “анонімний підприємець з Дніпропетровська погодився пожертвувати заводу 11 млн. гривень для реалізації цього проекту”. 21 жовтня 2014 року начальник відділу по розробці спеціальної продукції КБ «Південне» Сергій Піхотенко повідомив, що завод уже готовий почати випуск гранатометів.

Зовні напівавтоматичний гранатомет РГ-1 «Поршень» нагадує штурмову гвинтівку з рукояткою для переноски на верхній частині ствольної коробки. Стволи для дослідних зразків РГ-1 були виготовлені в колишньому ДП «Науково-технічний центр артилерійсько-стрілецьких озброєнь». Від основи до середини ствол РГ-1 має ряд циліндричних стовщень для кращого охолодження при стрільбі, він також оснащений масивним полум’ягасником-компенсатором. В основі ствола кріпляться складні сошки.

Гранатомет є відносно компактною та легкою зброєю для свого класу (з магазином важить приблизно стільки ж, скільки і кулемет Калашникова з коробкою на 100 патронів), зручною при транспортуванні та використанні. Із гранатометом «Поршень» пропонується використовувати коробчасті магазини на п’ять пострілів.

РГ-1 «Поршень»

 

В ручному гранатометі РГ-1 «Поршень» не передбачений автоматичний вогонь, але у ньому забезпечено достатньо високий темп стрільби — 30 пострілів за хвилину. Маса зброї дозволяє перенесення та здійснення усіх необхідних при стрільбі маніпуляцій одним солдатом. Гранатометник, озброєний РГ-1, зможе надійно уразити противника, який знаходиться в укритті, не давши йому можливості зреагувати та покинути обстрілювану позицію після першого пострілу.

Основною складовою проекту «Поршень» є розробка боєприпасів для гранатомета. Для вирішення цієї задачі до проекту було задіяне ДП «Павлоградський механічний завод», спеціалістами якого розроблено три типи пострілів для РГ-1 калібру 30 мм: осколковий — для ураження живої сили; кумулятивний — для стрільби по легкоброньованих цілях і, так званий, практичний постріл, для проведення навчальних стрільб. Крім того в РГ-1 можуть використовуватися постріли ВОГ-17, наявні на озброєнні. Спектр боєприпасів для РГ-1 може бути розширений, включивши в себе димові гранати чи гранати «несмертельної» дії, споряджені сльозогінним газом.

Характеристики
Маса з неспорядженим магазином: 10,8 кг;
зі спорядженим магазином: 12,55 кг
Тип боєприпасу 30×29 ВОГ-17
Калібр 30 мм
Прицільна дальність 800 м
Максимальна дальність 1600 м
Тип боєпостачання 5 пострілів

Сьогодні розробка зброї подібного класу стала дуже популярною не тільки в Україні. Серед цікавих розробок можна назвати такі ручні, автоматичні гранатомети: ТКБ-0249 «Арбалет» (Росія), Тип 87 / QLZ87 (КНР), SAG-30 (Чехія) і PAW-20 (ПАР).

Кілька дослідних зразків РГ-1 проходили військові випробування на фронті та використовувались десантниками 79-ї аеромобільної бригади у боях на Авдіївській промисловій зоні у 2016 році. Однак з невідомих причин, на даний час гранатомет серійно не виробляється.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

ВПК

США допоможуть реформувати «Укроборонпром», співпраця України з НАТО в оборонній сфері буде поглиблена

Опубліковано

на

Співпраця України з НАТО в оборонній сфері буде поглиблюватися.

Про це заявив журналістам американський експерт в оборонній сфері, представник США, який увійшов до складу Наглядової ради «Укроборонпрому» Ентоні Тетер.

“Співпраця України з НАТО в оборонній сфері абсолютно точно буде поглиблена», – сказав Тетер.

За його словами, Сполучені Штати добре знають, що Україна була важливою частиною Радянського Союзу. “Ми раді тому факту, що Україна полишила Радянський Союз (відійшла від Росії). І нам дуже не хотілося б, щоб усе повернулося назад. І тому ми надаємо велику підтримку для того, щоб цього не сталося», – сказав Тетер.

Коментуючи пріоритетні плани та найближчі кроки концерну «Укроборонпром», до якого нині входить 134 оборонні підприємства, він назвав три моменти міжнародного аудиту: операційний аудит (аналіз управління компаніями), оцінка реальної фінансової спроможності та чіткий фінансовий облік, і головне – імплементація результатів цього аналізу компаній на основі перших двох позицій.

За словами Тетера, найближчим часом буде проведений міжнародний аудит усіх компаній, які входять до складу концерну «Укроборонпром». Аудит буде проведений за згодою наглядовою радою концерну визнаною у світі компанією за відкритою процедурою відбору аудитора.

«Буде обрана велика міжнародна компанія, яка робить це для багатьох компаній у світі. Така, яка має досвід подібних перевірок в оборонній промисловості», – додав доктор Тетер, який є членом кількох спостережних рад в різних компаніях і функцією якого є проведення оцінки діяльності компаній задля покращення їх роботи.

Він висловив тверде переконання, що співпраця України з НАТО в оборонній сфері «абсолютно точно буде поглиблена» і цьому сприятиме проведення запланованого аудиту. Говорячи про постачання військової техніки та озброєння до Збройних сил України, яке вже надходить до війська від «Укроборонпрому», Тетер зазначив: «Вже зараз робиться гарна робота. Вони (підприємства концерну – ред.) чітко вивчили потреби української армії на основі реального досвіду, з урахуванням розуміння в модернізації війська».

При цьому він зазначив, що в оборонному секторі в Україні «працюють чудові інженери – найкращі в світі, але очевидним є те, що ця сфера потребує модернізації», і це є одним з його завдань тут.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.ukrinform.ua/rubric-society/

Читати далі ...

Cтатті

Все, що ви завжди хотіли знати про українські оборонні розробки та боялись запитати

Опубліковано

на

Наші військові потребують оновлення запасів по всім напрямкам. Ситуація на сході країни змусила нас взятися за зброю та почати в екстреному режимі відбудовувати українську армію практично з нуля – Innovations Development Platform.

У зв’язку з цим виникає питання – що робити, коли катастрофічно бракує часу, необхідного для якісних змін в оборонній галузі? Коли нашим хлопцям з передової бракує елементарних знарядь та вже сьогодні потрібні рішення, здатні рятувати життя та забезпечувати безпеку народу України.

Є думка, що перемагати треба розумно, тобто із застосуванням нових технологій. Сила та потенціал – це важливо, але як показує досвід деяких держав, що подолали схожі труднощі – сила не головне.

У якості прикладу можна привести Ізраїль, який на сьогодні займає чи не найперше місце в світі у сфері інноваційних розробок та чи не найкращу систему національної безпеки.

Високотехнологічні рішення здатні надати нашим військовим перевагу, як у повітрі, так і на землі, допомагати у розвідці, надаючи більш точні дані про маневри техніки супротивника, налагоджувати швидкісний захищений зв’язок у тилу ворога, забезпечити надійний захист особового складу. Комплексний підхід та стратегічне використання інноваційних розробок, може, принаймні, стримати агресію сусіда та надати нам дорогоцінний час для нарощування потенціалу – якщо не втраченого, радянського, то хоча б свого власного, українського. Стосовно довгострокової перспективи – вбачається можливість реалізувати нашу давню амбіцію, стати сильною, європейською державою.

З квітня минулого року у Києві почала працювати агенція “Платформа Розвитку Інновацій”, мета якої є впровадження інноваційних оборонних розробок до стану готового продукту з потенціалом його запуску у серійне виробництво.

Сьогодні агентство веде активну роботу по залученню коштів у перспективні проекти, налагоджує зв’язки з українськими командами розробників задля подальшої співпраці, веде експертну роботу з вітчизняними науковцями та висококваліфікованими спеціалістами в оборонній сфері.

Серед уже відомих та існуючих розробок агенції – “Фантом”, безпілотний багатоцільовий транспортний засіб та бойовий модуль “Тайпан”, розроблений спільно з ДП ДГЗП “СпецТехноЕкспорт”

Безпілотники “Anser” та “Sparrow”, розроблені спільно з приватною одеською компанією “Спайтек”

Щодо проектів, які знаходяться у активній розробці – це “LimpidArmor”, нашоломна система кругового огляду. Система призначена для керування важкою технікою та дозволяє оглядати територію під кутом 360 градусів. “LimpidArmor” має усі шанси стати українським ноу-хау, так як, на даний момент готового світового аналогу не існує.

“Сканер Тіла Людини” – інший перспективний проект Платформи, який здатний виявляти метали, пластикові, керамічні, композитні матеріали, які можуть бути використані при виготовлені зброї та вибухівки. Завдяки своєму компактному розміру, Сканер легко маскується під побутові предмети.

“Гідроакустична станція” – це розробка для виявлення підводних диверсійних груп та інших морських об’єктів. Сканер будує трасу руху виявлених морських об’єктів, працює в активному та пасивному режимах. Це перша Станція у світі, яка поєднує в собі технології гідроакустики, сейсмоакустики та радіолокації. Дана розробка дозволяє вдвічі зменшити витрати на гідроакустичне обладнання.

Ознайомитись з іншими проектами, заповнити заявку розробника або розглянути умови співробітництва для інвесторів, можливо на офіційному сайті “Платформи Розвитку Інновацій”

Отже, казати про безперспективність української оборонної промисловості, поки що зарано. Деінде з’являються освічені люди, підприємці, професійні команди зі сміливими та обґрунтованими ініціативами. Звісно, вони потребують нашої підтримки на різних рівнях – починаючи з надання реальних технологічних ідей та інвестицій в їх реалізацію, закінчуючи реформою у правовому полі і створення системи пільг для подібних новаторів.

 Innovations Development Platform

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.  Innovations Development Platform.

Читати далі ...

ВПК

Модернізацію МіГ-29 до винищувача 4+ планують завершити вже цьогоріч

Опубліковано

на

Якщо усі етапи випробувань буде успішно завершено, то 2020 року Львівський завод зможе розпочати серійну модернізацію моделі за варіантом МУ2. Більше того, розробники мають технічне завдання на продовження робіт із модернізації за варіантом МУ3

Фронтовий винищувач МіГ-29 (за кодифікацією НАТО — Fulcrum, тобто «важіль») розробило КБ Мікояна наприкінці 70-х років минулого століття. На початку 80-х років повітряний мисливець пішов у серію. Після розвалу СРСР, Україна отримала понад сотню таких машин.

На думку окремих військових фахівців конструктивно авіаційна техніка радянського зразка (яка є на озброєнні вітчизняних ПС) має ресурс ще на кілька десятків років. А капремонт та комплексна модернізація нинішнього парку бойової авіації дозволить ще тривалий час підтримувати бойовий потенціал ПС на певному рівні

Профільним підприємством з ремонту та модернізації МіГ-29 в Україні є Державне підприємство «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод». Сьогодні в серійній модернізації для потреб Повітряних Сил Збройних Сил України вже перебуває модель під назвою МіГ-29 МУ1. Про технічні характеристики та бойові можливості цієї машини «Народна армія» раніше розповідала. Однак військово-наукова думка просунулася далі, й на підприємстві вже перебуває в роботі дослідний зразок наступного покоління — МіГ-29 МУ2.

Про те, які нові ідеї втілено в другому поколінні модернізованого винищувача, розповів головний інженер ДП «ЛДАРЗ», кандидат технічних наук Роман Качмар.

За його словами, радянський винищувач — іще досить міцний «дідуган», і модернізаційний потенціал для вдосконалення цієї моделі розраховано ще, як мінімум, на 20 років наперед. Сьогодні незмінний ззовні планер КБ Мікояна наповнюють сучасною апаратурою та озброєнням українського виробництва.

У варіанті МУ2 машина набуває ознак багатоцільового винищувача з можливістю бойового застосування по наземних цілях. Родзинка тут у встановленні ракетно-бомбового озброєння з телевізійними головками наведення типу Х-29Т та КАБ-500КР. Раніше МіГ-29 міг із невеликим успіхом відпрацювати по цілях на землі лише некерованими ракетами та гарматами літака. Тепер ураження наземної цілі стовідсотково гарантовано.

На цьому літаку також буде встановлено системи VOR, ILS, DME — бортову апаратуру, яка дасть змогу в автоматичному режимі здійснювати контроль за посадкою літака та виконувати польоти на міжнародних трасах. На відміну від першого варіанта модернізації, буде встановлено сучаснішу систему супутникової навігації українського виробництва, яка відображатиме інформацію на багатофункціональному індикаторі в кабіні пілота. До речі, індикатор стане інформативнішим і збільшиться до восьми дюймів для зручності використання. Це вже наслідки вивчення практичного застосування інтегрованої супутникової навігаційної апаратури льотчиками однієї з бригад Повітряних Сил ЗС України і відповідно поліпшення її експлуатаційних якостей. Льотчик бачитиме і карту місцевості, й відображення різних параметрів бойового застосування одночасно. До того ж ця система виконуватиме й розрахунки близької навігації. А це значить, що винищувач більше не потребуватиме окремого обчислювача системи близької навігації та що на його місце можна буде встановити інше обладнання.

У варіанті МУ2 винищувач отримує й модернізовану систему управління озброєнням, зокрема блок-обчислювач бойового застосування, який керуватиме озброєнням із телевізійними головками наведення.

Крім того, варіант МіГ-29 МУ2 отримає відеореєстратор. А точніше, систему аудіо-, відеореєстрації, яка дасть змогу оцінювати ефективність роботи пілота, систем літального апарата й застосування озброєння за допомогою спеціально встановлених відеокамер. Слід зазначити, що на українських винищувачах такі системи раніше не встановлювали, а от за кордоном на винищувачах четвертого–п’ятого поколінь аудіовізуальний контроль давно є невід’ємною частиною бортової апаратури. Її застосовують для аналізу помилок пілотів та навчання майбутніх льотчиків. До речі, такі системи авіаремонтники встановлювали на закордонних МіГ-29, які ремонтували у Львові відповідно до контрактів.

Якщо варіант МіГ-29 МУ1 сукупно мав близько п’яти вдосконалень приладів авіоніки та іншого обладнання, то другий варіант модернізації загалом має близько 10 інновацій, які реалізували розробники. І якщо коефіцієнт бойового потенціалу (КБП) базової моделі МіГ-29 дорівнював одиниці, то КБП винищувача в українському варіанті МУ2 сягає вже 1,7.

На заводі у Львові дослідну модернізацію за другим варіантом мають завершити до кінця 2018 року й на початку 2019-го розпочати державні випробування винищувача. І якщо за рік усі етапи випробувань буде успішно завершено, то 2020 року завод зможе розпочати серійну модернізацію моделі за варіантом МУ2. Утім уже зараз розробники мають технічне завдання на продовження робіт із модернізації за варіантом МУ3! Фахівці львівського авіаремонтного підприємства та підприємств-партнерів до цього готові, продовжують розробницьку діяльність, щоб постійно мати нові пропозиції для оборонного відомства.

Власне, остаточну крапку поставить державне оборонне замовлення, яке визначить, скільки саме та якого типу літаків потребуватиме оборонне відомство. Із 2018 року оборонне замовлення формуватимуть на наступні три роки. І якщо варіант винищувача МУ1 уже є серійним, то модернізація за типом МУ2, як найбільш наближеного до винищувача 4+ покоління, здійснюватиметься якраз через три роки. А завод готовий щороку випускати для вітчизняних Збройних Сил не менше як десяток оновлених машин.

Окрім дослідно-конструкторських робіт українського варіанта винищувача МіГ-29, ДП «ЛДАРЗ» виконує низку контрактів із капітального ремонту й модернізації цього типу літаків іноземних армій. Свого часу 15 машин закупили для ВПС Азербайджану. І у 2015–2017 роках у частини цих МіГ-29 закінчився міжремонтний термін експлуатації. До 2019 року львівські авіаремонтники мають кількома партіями здійснити капітальний ремонт винищувачів і повернути їх замовникові. Крім того, нині завод бере участь у тендерних процедурах на ремонт винищувачів для ВПС Бангладеш. А також здійснює ремонт окремих агрегатів на замовлення Польщі. За словами головного інженера заводу, на найближчі три роки авіаремонтники завантажені роботою за міжнародними контрактами та контрактами з МО України на 100%.

До речі, відповідно до стратегії розвитку виробництва, уже другий рік поспіль львівське підприємство функціонує без поставок складників із країни-агресора. За рахунок імпортозаміщення з інших джерел отримують металеві деталі винищувачів, вироби з гуми та здійснюють реінжиніринг електронних плат.

Підприємство розвиває інфраструктуру та оновлює верстатний парк і закуповує новітнє обладнання для цехів. І навіть налагоджує випуск нового виду продукції (ідеться про вертолітні редуктори ВР-14).

Однак є й проблеми, які дуже турбують керівництво підприємства. Річ у тім, що в кадровому плані завод стрімко старіє. На ДП «ЛДАРЗ» сьогодні працює близько тисячі осіб. Молоді фахівці після профільних навчальних закладів не дуже охоче йдуть працювати на виробництво. Це стосується не лише інженерів, а й робітничих спеціальностей, хоча рівень зарплат на ДП «ЛДАРЗ» досить високий. Зокрема 2017 року середня зарплата працівника становила майже 13 тис. грн. Керівництво підприємства вбачає проблему у відтоку технічно підготовлених кадрів за кордон. У Польщі, за 80 кілометрів від Львова, технічно грамотний фахівець отримує не менше тисячі євро на місяць. Є надія, що реалізація державного оборонного замовлення в найближчі роки дасть змогу суттєво підняти зарплати, а відтак стимулювати приплив в оборонну промисловість молодих фахівців.

Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ, «Народна армія»

Читати далі ...

Trending