– Як ви потрапили в ряди “Правого сектору” і стали людиною, близькою до Дмитра Яроша?

– Я військовий за фахом, тому просто не міг лишитись осторонь трагічних подій. Тим більше, що мій син з своїми друзями влітку 2014 року теж відправився в зону АТО. Вийшовши на Яроша, запропонував йому свої послуги. Мною були призначені відповідальні люди за матеріально-технічне забезпечення, продуктове забезпечення. Був введений щоденний облік особового складу з написанням стройових записок. Потім була караульно-постова служба і так далі.

– Що передувало розколу у “Правому секторі”?

– Багато чинників. Всі, хто підтримав Дмитра Яроша, мають тверду позицію, що першочергове завдання – це перемогти ворога та звільнення окупованих територій. Зброя має залишатись там, де вона потрібна, на передовій, а не так, як у випадку в Мукачевим.

Ті, хто залишилися в ПС, мають свою думку. Вони вважають, що першочерговим завданням є боротьба з режимом внутрішньої окупації, з існуючою владою, що на нашу думку, ослабить наші позиції на фронті.

– Як ставилися до всіх цих подій звичайні бійці та командири підрозділів ДУК?

– Кожен тоді зробив свій вибір, ніхто тоді нікого не примушував зробити свій вибір. Так, наприклад, 1 штурмова рота 5-го ОБАТ вийшла зі складу батальйону. По актах передачі вони отримали своє майно та зброю і залишили територію ППД батальйону.

– Багато людей зазначають, що розкол у “Правому секторі” призвів до ослаблення націоналістичних позицій?

– Я так не вважаю. Кожен вибрав свій шлях. Мета залишається одна – боротьба з окупантом. Зате у нас тепер залізна дисципліна. Ми встановили ряд правил. Хто їх не виконує, з тими ми прощаємося. Доброволець – це не той, хто добровільно прийшов і каже: “Хочу роблю або не роблю”, а той, хто добровільно погодився виконувати встановлені правила та відповідні накази.

Ми дуже багато уваги приділяємо бойовій підготовці. Запустили Навчальний центр УДА, де добровольці проходять вишколи та бойове злагодження. Завдяки цьому маємо дуже низький відсоток втрат.

– Великою проблемою на фронті є алкоголізм. Як у вас з цією проблемою?

– Ми встановили надзвичайно жорсткі правила. Хто їх не виконує, тому не місце в УДА. Ми добровольці. Навіщо приходити на фронт і вживати алкоголь, а потім через нього загинути? Хоча, по правді кажучи, були випадки вживання алкоголю. Таких людей відсилали додому.

– Наскільки є правдивою інформація про отримання вашими бійцями заробітної платні?

– Все вірно. Тільки ми це називаємо матеріальною допомогою. Керівництво УДА та відповідні служби постійно працюють на тим, щоб роздобути якісь кошти для тих, хто воює. Завдяки небайдужим людям, підприємцям ми маємо можливість допомагати хлопцям фінансово. Є ряд політиків в Україні, яким не байдужа доля воїнів УДА. Тому кожна людина, яка підписала наш внутрішній контракт, може отримати фінансову допомогу. Якщо такої можливості немає, то, відповідно, нічого не отримують. В залежності від посади ця допомога складає від 5000 гривень.

– Багато людей, особливо колишні побратими з ДУК, закидають вам, що ви не добровольці. Мовляв, останні воюють безплатно, їм не потрібні гроші.

– Це абсурд. Що поганого в тому, коли доброволець може відправити для своєї сім’ї якісь кошти? У нас є такі, які вже більше трьох років на війні. Де вони мають брати кошти? Є такі, які приходять на короткий термін, для них така допомога не потрібна.

– Як проходить співпраця із ЗСУ? Хто домовляється про бойові позиції для підрозділів?

– Дмитро Ярош, радник начальника Генерального штабу України з питань співпраці з добровольчими формуваннями. Є домовленості, якщо підрозділам ЗСУ потрібно підсилення, то ми надаємо його. Плюс наш медичний підрозділ “Госпітальєри” постійно задіяний. За час свого створення вони надали допомогу та провели евакуацію близько 2500 осіб.

Всі наші дії узгодженні з керівництвом АТО та проходять у взаємодії з ЗСУ. В разі виникнення небезпеки для наших бійців, ми приймаємо рішення самостійно, адже життя хлопців у нас на першому місці.

– Ситуація в УДА стабілізувалася. Чи це притягує нових добровольців?

– Так. Ми створили новий навчальний центр, де хлопці без військового досвіду мають змогу отримати його. А бійці, котрі воювали, проходять бойове злагодження. Є навіть деякі цифри. Донецька і Дніпропетровська області дали нам недавно близько ста бійців. Люди відчувають, що про них дбають, матеріально і соціально, тому радо вступають в наші ряди. Також ми займаємося військово-патріотичним вихованням молоді. Для дітей від 14 до 18 років у нас організовано літній табір, де вони отримують звання “Юний Доброволець”. Правильно вихована молодь у дусі патріотизму – запорука здорової країни.

– Що відбувається з хлопцями, які уже відвоювали? Вони отримують якусь допомогу від вас в подальшому?

– В кожній області є штаби та призначені координатори, до яких в разі потреби можуть звернутися наші добровольці. Наш соціальний відділ веде справи всіх бійців як УДА, так і ДУК.

В 17 областях на рівні обласної адміністрації добровольці визнані учасниками АТО. Там добровольці отримують відповідні посвідчення та користуються пільгами. Але я впевнений, що ми зможемо добитися визнання на рівні ВР. Всьому свій час!

– Статус учасника бойових дій отримали чверть мільйона українців. Тоді як справжніх героїв воювало в рази менше. Що ви можете сказати з цього приводу?

– Я знаю, що статус УБД отримували люди, які війну бачили тільки по телевізору. Люди, які розташовані на третій, другій лінії оборони. Ця кількість постійно збільшується. І в майбутньому цей недолугий закон потрібно буде змінювати. Адже абсолютно неможливо порівнювати якогось чиновника, який виписав собі відрядження у Краматорськ, щоб отримати пільги, і бійця, який перебував в ДАП. Це нечесно.

– Скільки членів УДА перебуває зараз в АТО?

– Близько півтисячі чоловік. Більше не має сенсу тримати. Це величезне навантаження на матеріальну і технічну частину. Досвід показав, що ми йдемо в правильному напрямку. І ця кількість відповідає нашим можливостям.

– На вашу думку, як полковника у відставці і одного з командирів УДА, чи можливий варіант з силовим звільненням Донбасу?

– Звичайно. Рівень армії дозволяє провести військову операцію та звільнити окуповані території. Але все зводиться до того, що ніхто не знає, як поводитиме себе Москва в разі наступу українських військ. Адже всім відомо, що величезні сили росіян, які в рази перевищують чисельністю ЗСУ, стоять в Білорусі та біля кордонів Донецької області. Тут потрібно працювати і в політичному напрямку. Донбас в такому виді не потрібен Путіну. Він весь розграбований, розбитий. У нього таких територій своїх безліч. Донецька і Луганська області потрібні йому для політичного тиску на Європу, світ. Тому політичні переговори теж мають велике значення.

– Які найближчі плани Дмитра Яроша?

– Зовсім недавно на острові Хортиця відбулось велике зібрання, де Дмитро Анатолійович Ярош ще раз підтвердив, що ми будемо приймати участь у виборах всіх рівнів, в тому числі – президентських.

Спілкувався Михайло Ухман

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: https://ua.112.ua/interview/