Зв'яжіться з нами

Виживалка

Не дай себе вбити ворожим снайпером – поради виживання

Опубліковано

на

Снайпери на війні – звичайна буденність. Але навіть від кулі снайпера можна вберегтися, якщо знати, як і де може працювати снайпер. Фахівці розробили цілу систему заходів безпеки від ураження снайперським вогнем:

• снайпер, як правило, діє у складі групи;
• вночі снайпери використовують прилади нічного бачення, що дозволяють виявляти цілі до 500 метрів;
• перший етап роботи снайпера – виявити ціль, тому обладнайте 2-3 вогневі позиції і частіше їх змінюйте;
• у місті снайпер займає основні висоти, розташовуючись у будівлі, вибирає вогневу позицію у глибині приміщення, що ускладнює його виявлення;
• снайпер стріляє під прикриттям вогню зі стрілецької зброї;
• неприцільна стрілянина зі стрілецької зброї може свідчити про початок роботи снайпера;
• снайперські групи з групою прикриття провокують у відповідь вогонь, змушуючи вогневі засоби виявити себе;
• вогонь можна вести тільки із замаскованих вогневих позицій;
• улюбленою тактикою снайперів є дія із засідки, тайника, вночі, у заздалегідь підготовані (пристріляні) ділянки місцевості;
• обачно використовуйте активні прилади нічного бачення;
• снайпер часто використовує як «живця» поранених, до яких обов’язково прийдуть на допомогу. У таких випадках необхідно використовувати обмежену видимість, задимлення місцевості, засоби бронезахисту, бойову техніку;
• пам’ятайте, що у такій війні немає тилу, флангу і фронту, очікувати супротивника можна звідусіль (вдень він – мирний мешканець, вночі – вбивця наших солдатів).

Найважливіше значення для навчання снайперів правильним діям під час бою мають заняття з тактичної підготовки.

Під час війни снайпери, залежно від ситуації, діють парами або поодинці.

Зазвичай, отримавши бойове завдання від командира підрозділу, снайпери самостійно вибирають позиції у наперед визначеній смузі (напрямі), займають і залишають їх, при веденні вогню діють відповідно до отриманого завдання і ситуації.

Завдання снайперів у бою полягає, здебільшого, у тому, щоб відшукувати і знищувати вогнем найбільш важливі цілі: офіцерів противника, снайперів, спостерігачів, зв’язкових, кулеметників, мінометні та гарматні розрахунки, сприяючи успіху бойових дій своїх підрозділів.

Для того, щоб снайпери краще могли оцінити ситуацію і правильно діяли, перед боєм з ними проводять заняття з вивчення тактики своїх підрозділів і підрозділів супротивника.
У більшості випадків снайперам доводилося діяти у бою у важких умовах –пересуватися, повзаючи на великі відстані, долати різні перешкоди, довго лежати нерухомо у снігу. Тому тактичні заняття зі снайперами проводять у таких умовах, які б виробляли у них витривалість, спритність, силу волі, наполегливість, витримку, хитрість і холоднокровність.

Ознаки цілі

Щоб стати фахівцем в плані маскування, снайпер, насамперед, повинен усвідомити, як виглядає ціль. Снайпер повинен це знати не тільки для того, щоб рухатися непомітно, але й для того, щоб виявляти пересування супротивника. Ціль можна виявити за: звуком, рухом, недоречним камуфляжем, різкими змінами у «дикій» природі і запахом.

Звук

• особливо добре чуємо у темний час доби;
• видається при пересуванні, брязканні зброї або розмові;
• невеликі шуми можуть видатися природними, але не розмова.

Пересування

• найбільшу увагу пересуванню необхідно приділяти у світлий час доби;
• рух привертає увагу;
• швидкий і різкий рух помітять раніше, ніж повільний.

Недоречний камуфляж

• відблиски від зброї та оптики;
• яскраво виражений контур людини, зброї і т. п.;
• контраст маскувального костюма з фоном місцевості.

Зміни у «дикій» природі

• раптово злетіли птахи;
• раптово припинився шум, який видавали тварини;
• переляк тварин.

Запах

• видається при приготуванні їжі;
• дим від багаття;
• запахи від мила і косметичних засобів.

Снайперів противника, що ведуть спостереження, можна виявити днем – по сонячним відблискам, вночі – за допомогою приладів нічного бачення. Організуй і постійно веди спостереження,  не включай прилад нічного бачення, не переконавшись, що супротивник не оглядає місцевість з використанням таких же приладів.

Снайпери супротивника як вдень, так і вночі активно працюють при звуковому маскуванні одиночних гвинтівочних пострілів інтенсивної стріляниною. Неприцільна стрільба противника може свідчити про початок роботи снайперів.

Снайпер противника вражає ціль в найвразливіші, не прикриті бронежилетом частини тіла і голову. Не будь легковажним, ніколи не зневажай засобами бронезахисту (фіксуй шолом, та бронежилет правильно, не витягуй бронепластин). При переміщеннях або покидаючи БТР,  не підставляй противнику вразливі місця.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: http://www.chasipodii.net/

Cтатті

Статистика втрат від видів зброї в російсько-українській війні (АТО)

Опубліковано

на

Статистика втрат від видів зброї в російсько-українській війні (АТО) (з листопада 2016 по січень 2018) дані з сайту novynarnia.com

За цей період основні втрати отримали від артилерійського вогню, в більшості випадків це наслідки ударів 120мм мінометів – 93 загиблих.

Через снайперський вогонь загинуло – 82 бійця, притому з липня статистика втрат від снайперів супротивника випереджає мінометні обстріли і на сьогоднішній день є основною причиною загибелі військовослужбовців… (З липня по січень від артилерії загинуло -17 а від снайперського вогню 43 бійця) …

Мінно-вибухові втрати – 56 загиблих, в основному розтяжки …

У стрілецькому бою загинуло – 33 бійця … сюди можуть потрапляти і втрати від снайперського вогню, не завжди є подробиці бою …

Від влучень ПТУР і РПГ загинуло – 11 військових, в більшості це потрапляння ракетою в транспорт.

Від розриву міномета загинуло – 7 бійців, подвійне заряджання і розрив міномета “Молот”

Не бойові втрати – це порушення техніки безпеки і самогубства -13 осіб.

Загальні втрати 295 чоловік за 14 місяців!

Більшість бійців загинуло від поранення голови і шиї, коли визирали з укриття. Массові втрати це прильоти мін, снарядів в укриття …

На початку минулого року часті випадки стрільби по бліндажах з танка. При опаленні (обігріві), укриття добре видно в тепловізор, через мале заглиблення бліндажів і слабку конструкцію, танковий снаряд пробиває накат …

У результатах підрахунку можливі незначні помилки, так як інформації за деякими випадками дуже мало і їх важко систематизувати …

Джерело: сторінка у фейсбук (Таран Юрій)

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://3polk.com.ua/

Читати далі ...

Виживалка

Трасуючі кулі – фактори та ньюанси використання

Опубліковано

на

Трасуючі кулі (рос. – трассирующие  пули) мають як свої переваги так і відповідно недоліки. Мають свою сферу застосування так і такі сфери де їх застосування є негативним. Дання стаття якраз про розумне і «обдумане» використання даного типу набоїв.

Головна мета використання трасуючих набоїв заключається у коригуванні вогню підрозділу в темну пору доби. Тобто такими кулями проводиться цілевказання яке дозволяє підвищити точність стрільби іншої частини підрозділу, яке спостерігаючи куди «лягають» трасуючі кулі туди ж і зосереджують свій вогонь.

В той же час це може відбуватись і з іншої сторони. Тобто ворог теж бачить не просто спалах від зброї у темноті, але і спостерігає більш точніше місце звідки трасуючі кулі вилітають, адже вони залишають за собою кольорову трасу, і відповідно теж має можливість вести точніший вогонь по даному сектору з якого ведеться вогонь даним типом боєзапасу. Тому використовувати ці набої потрібно лише досвідченими солдатами і на короткий час – кілька коротких черг по цілі для цілевказання своїй групі і одразу зміна  позиції, інакше це місце може бути  обстріляне із ворожої сторони усіма наявними, у нього, засобами.

Більшість сучасних трасуючих куль при польоті створюють світлу трасу як правило: білого, червоного та зеленого кольорів. Все це в залежності від використання певного окислювача або ж фарбника. Причому червоний колір найбільш вигідний у даному плані, оскільки дозволяє себе спостерігати фактично у будь-яка пору дня та ночі та при більшості погодних умов (ярке сонце, дощ, невеликий туман тощо).

Дальність траси куль: РПК до 800 метрів, ПКМ близько 1,5 кілометра. Для крупнокаліберних кулеметів калібру 12,7 в районі 2-2,5 кілометри.

Окрім цілевказання та інших чинників які виконують трасуючі кулі є її основний чинник – це знищення ворожих солдат, неброньованих цілей, якщо ж говоримо про крупнокаліберні кулемети наприклад – то і легко броньованих цілей, ворожих солдат у неукріплених стрілецьких позиціях (вікна та отвори в будинках, за деревами і т.п.). Але при цьому потрібно пам’ятати, що кучність стрільби трасуючими кулями, у порівнянні із іншими типами, знижується у 1,5-2 рази! І якщо пристріляти ціль звичайними кулями, то при стрільбі трасуючими «розкидання» буде явно більшим, тому це потрібно враховувати при пристрілці, якщо потім плановано цю ціль обстрілювати із використанням трасуючих куль.

Конструкція трасуючих куль складається, як правило, із оболонки, свинцевого сердечника у головній частині, стаканчика із трасуючим складом і спеціального кільця із отворами через які виходить на зовні, при польоту кулі, продукти горіння трасуючого складу.

Довжина і яркість траси залежить від: складу та властивостей трасуючої речовини, тиском запресування даної речовини у кулю, діаметрами отворів на кільці у кулі через який виходить речовина, швидкістю горіння.

Трасуючий склад запалюється від порохових газів при русі кулі у каналі ствола і горить під час польоту кулі в повітрі, «позначаючи» (трасуючи) свою траєкторію. Ефективність дії трасуючої кулі забезпечується хімічним складом і швидкістю горіння трасуючої речовини, а також геометричними розмірами кулі.

Трасуючий склад запресовується в оболонку паралельними слоями із таким же тиском як і максимальний тиск порохових газів, щоб забезпечити  механічну стійкість і попередити передчасне вигорання трасуючого складу кулі. Горіння піротехнічного складу виділяє велику кількість тепла і високої температури (залежності від калібру до 3000 градусів по Цельцію!). Під час польоту куля, через витрати трасуючого складу який виходить на зовні, її маса та центр ваги постійно змінюється на протязі усього польоту, саме це спричиняє більше розсіювання трасуючих куль при стрільбі у вище названих 1,5-2 рази. Окрім цього, пробивна дія кулі даного типу поступаються звичайним кулям особливо на дальніх відстанях.

888888Трасуючий патрон ідентифікується по-пофарбованій верхівці кулі у зелений колір. Але в залежності від калібрів, модифікай та типів потронів, даний колір може мінятись на фіолетовий (патрон БЗТ-44) і червоний (патрон БЗТ).

Також додам кілька варіантів їх використання. Перше, це те що трасуючі набої корисно використовувати не лише в темну пору доби для коригування вогню і цілевказання, але і при стрільбі (вдень і вночі) по швидкорухомих цілях, що дозволяє ліпше спостерігати за польотом куль і відповідно збільшувати, або ж зменшувати, виніс зброї в сторони при стрільбі по рухомій цілі.

Друге, це задля контролю боєзапасу у магазині (я думаю всім відомий спосіб) перших 2-3 патрони йдуть трасуючі, всі інші – звичайні. Це дозволяє тримати під контролем кількість набоїв які знаходяться у магазині. Тобто при ведені вогню, коли пішла перша «траса», це свідчить що залишилось у магазині 2 набої, друга «траса» що один патрон. Тобто це сигналізує про заміну магазину, оскільки набоїв майже не залишилось. Ну і є ще один спосіб знати скільки в магазині залишається набоїв, при використанні трасуючих патронів.

Третє їх використання, лише у літній сухий період, це можливість підпалити території (суху траву, лісовий густий сухостій, перепалені сонцем поля кукурудзи чи соняшника) перед ворогом або за ворогом. Звісно, що це не одна куля потрібна, але такий фактор використовувався в певних тактичних цілях. На полігонах це твердження було особисто перевірено автором даної статті, тобто мною.

Четвертий варіант, це використання даного типу патронів у стрільби з кулемета, коли стрічка для набоїв споряджається впереміжку, через 4-5-6 або більше патронів, із їх різними типами. Це дозволяє кулеметнику спостерігати за своєї стрільбою та коригувати її.

Автор: Руслан Бормовий – керівник та інструктор ВПЦ “3-й полк”.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://3polk.com.ua/

Читати далі ...

Cтатті

Як сховатися від тепловізора? Поради спеціаліста

Опубліковано

на

Кілька порад, що дозволять стати непомітним для ворожого спостерігача

У списках обладнання, яке зазвичай наші бійці просять доставити на передову, тепловізор входить у першу п’ятірку потреб. І недарма — прилад має надзвичайні можливості по спостереженню за противником. Однак військовослужбовців також неабияк цікавить питання, як самим бути непомітними для ворожого тепловізора.

Ще років десять тому в арміях розвинутих країн світу для виявлення противника в темряві широко використовувались прилади нічного бачення (ПНБ). ПНБ дозволяє побачити предмети за мінімального природного освітлення. Та на відміну від тепловізора він абсолютно безпорадний за поганої погоди — у тумані чи у безмісячну ніч за допомогою приладу нічного бачення ви зовсім нічого не побачите.

А от тепловізор фіксує теплове випромінювання і не потребує підсвічування об’єктів спостереження для створення картинки. А оскільки всі об’єкти якоюсь мірою випромінюють тепло, застосування тепловізорів у військовій справі важко переоцінити.

Результат пошуку зображень за запитом "тепловізор"

Аби сховатись від тепловізора, дехто, надивившись бойовиків, пропонує намазатися багнюкою, інші — натягнути на себе поліетиленові пакети, треті — зробити костюм з фольги.

Щоб розставити крапки над «і» та з’ясувати, чи можна укритись від тепловізійної розвідки, ми звернулись до фахівців.

— Насправді способу абсолютного захисту від спостереження через тепловізор поки що не винайшли, — розповів член-кореспондент Національної академії наук, професор Інституту фізики напівпровідників імені В.Є.Лашкарьова, доктор наук Федір Сизов. — Стати повністю непомітним для тепловізора можливо, тільки якщо перебувати у приміщенні з капітальними стінами чи в добре обладнаному бліндажі. Тобто сховатись від очей противника і не висовуватися. Хоча є зразки військової форми, яка знижує видимість людини в інфрачервоному спектрі. За своєю структурою ця форма нагадує термобілизну, тобто утримує тепло і відводить вологу, щоб організм не перегрівався. Але гарантованого укриття від тепловізора ці розробки не дають, хоча за певних умов і демонструють непогані результати.

Аби зрозуміти, чому так складно знайти спосіб укриття від тепловізора, розглянемо приклад із звичайною маскувальною сіткою. Маючи певне забарвлення, сітка стане максимально ефективною тільки на місцевості, яка має аналогічний спектр кольорів. В іншому випадку замаскований об’єкт стане ще більш помітним, а не прихованим. Дещо схожа ситуація і з тепловізором. Слід мати на увазі, що тепловізор «бачить» не температуру об’єкта, а різницю температур об’єктів і фону. Іншими словами, якщо на людину надіти якийсь ідеальний костюм, що зовсім не пропускає тепло, і поставити цю людину на тлі нагрітої сонцем стіни будинку, в тепловізорі буде чітко видно темну фігуру на світлому фоні. Тому для маскування від тепловізійного спостереження важлива якраз відсутність теплового контрасту з місцевістю.

— Найбільше треба остерігатись перебування на тлі неба, — говорить професор Сизов. — За рівнем теплового випромінювання воно є практично холодним, а тому, щоб ви не робили, ви все одно будете помітні.

Та все ж ситуація небезнадійна. Кілька порад ми отримали від бійців підрозділів спецпризначення, які перебувають у зоні бойових дій ще з початку подій на Сході України.

Щоб знизити ймовірність виявлення за допомогою тепловізора, необхідно виключити або зменшити випромінювання тепла від вашого тіла. Якщо у вас немає спеціалізованої форми, найпростіший спосіб — надягнути ватні штани, тілогрійку, товсті рукавички і багатошарову балаклаву, під одяг — термобілизну, краще композитну, що виготовлена з різних матеріалів, синтетичних та натуральних. Але треба пам’ятати, що одяг з часом прогріється і стане помітним для тепловізора. Якщо ви перебуваєте на місці, можна прикритись карематом. Поліпропіленовий килимок з фольгою створить додаткову перешкоду для виявлення вашого тепла, а відповідно — захист від тепловізорів ворожих спостерігачів і снайперів.

Непоганий результат дає звичайний брезентовий солдатський плащ-намет. Його захисні властивості можна підвищити, якщо підшити з однієї сторони рятівну термоковдру (тонка плівка, вкрита металізованим відбиваючим матеріалом. Застосовується у складі комплекту першої допомоги. Інші назви — космічна ковдра, термічна ковдра.) Якщо плащ-намет намочити водою, рівень захисту ще дещо підвищиться.

За практичним досвідом, на певний час можна укритись за допомогою плаща від загальновійськового захисного комплекту (ЗЗК). Він дає добрий ефект, але за якийсь час тепло, що накопичиться під плащем, почне виходити назовні і буде вас демаскувати. Треба пам’ятати, що будь-які теплоізолятори «працюють» тільки доти, допоки не будуть прогріті.

Гарний результат дає вогнетривкий костюм, який застосовують пожежники для роботи в зоні високих температур. Він закриває обличчя, руки, ноги, але в ньому людина втрачає мобільність.

Інший спосіб укриття від тепловізора — щит. Щільно збитий дерев’яний щит достатнього розміру, обшитий з тильної сторони алюмінієвою фольгою, закриє ваш тепловий контур. Але треба слідкувати, щоб у сонячну погоду протягом дня ваш щит не нагрівся на сонці, інакше вночі він «світитиметься». Добре укриває від спостереження за допомогою тепловізора звичайне скло, краще — склопакет. Аби щит або лист скла не виглядав у тепловізорі темною плямою правильної геометрії, необхідно закріпити на його поверхню імітацію рослинності.

Якщо ви тривалий час перебуваєте на постійних позиціях чи блокпості, їхнє розташування не буде великим секретом для противника. В такому разі ви можете подбати про приховування від тепловізійної розвідки тільки місця знаходження ваших спостерігачів (постів, секретів тощо). В цьому випадку, крім маскування, ви можете застосовувати спосіб введення противника в оману хибними тепловими об’єктами. Металеві банки чи коробки з жаром від багаття або запаленою свічкою, розставлені перед позиціями на напрямку спостереження, будуть на екрані ворожого тепловізора яскравими плямами близько доби. На їхньому тлі відслідкувати спостерігача, замаскованого одним з вищенаведених способів, буде важче.

Та все ж треба брати до уваги, що ефективність заходів тепловізійного маскування залежить від поточних умов — пори року, температури повітря, наявності сонячних днів, особливостей місцевості тощо. Наприклад, стовбури дерев у спекотну погоду нагріваються вдень так, що «світяться» майже всю ніч, і цей факт можна використати, сховавшись за деревом. Тоді як взимку це буде неможливо.

Навіть якщо ви все передбачили, пам’ятайте, що в нічному бою ствол вашої зброї після першого ж пострілу буде довго і яскраво «світитись», демаскуючи вас. А цигарка, навіть якщо ви ховаєте її в долоню чи рукав, буде в тепловізорі практично «прожектором», який яскраво вас освітить.

Отже, в підсумку, вдаючись до заходів укриття від тепловізорів противника, намагайтесь перевіряти їхню ефективність за допомогою власного обладнання. Причому зробіть це в різний час доби, в різних місцях, за можливості — різними приладами.

Роман ТУРОВЕЦЬ

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://wakula88.livejournal.com/

Читати далі ...

Trending