Зв'яжіться з нами

Cтатті

«Окуповані території Донбасу «зачистять» до Дня Незалежності»

Опубліковано

на

Ще кілька днів тому заява секретаря РНБО Олександра Турчинова про те, що потрібно нарешті завершити АТО і розпочати новий формат захисту країни, виглядала не надто серйозно. Принаймні так це сприймали військові експерти та волонтери, які одразу назвали її популізмом.

 Втім, враження змінилось одразу після того, як на сказане главою РНБО відреагував президент Порошенко. Він фактично заявив протилежне: що у нас немає альтернативи Мінську й мирний план він скасовувати не буде. Додали інтриги ситуації й слова прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова, який сказав, що Росія ніколи не окуповувала територій України.

Остаточно підтвердив думку про те, що найближчим часом відбуватимуться серйозні зміни у цьому питанні, Держсекретар США Рекс Тіллерсон. Він також заговорив про альтернативу «Мінську» у припиненні війни на Донбасі та ще зауважив, що конфлікт між Росією і Україною може бути розв’язаний, якщо офіційні Київ і Москва вийдуть з Мінської угоди та досягнуть інших домовленостей.

Пов’язане зображення

Що, власне, відбувається? І як ситуація розвиватиметься далі? Про це та інше розповів військовий експерт Олег Жданов.

Як, зважаючи на усі ці заяви, розвиватиметься подальша ситуація? І що нас чекає: військовий стан, закінчення АТО чи все ж таки й далі триматимемось мирного плану?   

Знаєте, аналізуючи увесь оцей «заміс», сказаний Турчиновим, Порошенком, Пєсковим та Тіллерсоном про переформатування АТО, альтернативу Мінським угодам та про присутність російських військ на Донбасі, я роблю такий висновок: конфлікт на Сході України буде вирішений раз і назавжди.

Більше того, це станеться зовсім скоро. За найсміливішими моїми припущеннями відбудеться зачистка окупованих територій Донецької та Луганської областей. У кращому випадку це станеться ще до 24 серпня, тобто до Дня Незалежності України, у гіршому – ми повернемо ці території до кінця року.

Обидва прогнози є надзвичайно оптимістичними, але як ми це зможемо зробити?    

Станом на зараз можу говорити про три ймовірні сценарії розвитку подій. Перший і найбільш реальний: Путін тихенько виводить з окупованих територій своїх військових, натомість туди заходимо ми, Нацгвардія зачищає бойовиків і прикордонники закривають наші кордони. Все.

Другий: Путін вирішить обороняти ці території, навпаки вводить туди офіційно війська, відповідно, починається повномасштабна війна. Але ми не будемо у цій війні самотніми: нас підтримають військовою потугою США та НАТО. Нас не кинуть. Це, звичайно, менш ймовірний сценарій.

Ну і третій варіант: Порошенко ні на що не погодиться. Далі триматиметься свого «мирного плану» й Мінських домовленостей. Відповідно, восени нас чекають дострокові президентські й парламентські вибори. Після них ми повертаємось до плану номер один чи два. Це, звісно, найменш ймовірний сценарій, проте його повністю відкидати не можна.

Втім, уже після зустрічі Порошенка з Трампом можна буде робити більш конкретні висновки.

Давайте детальніше: чому ви називаєте перший сценарій найбільш вірогідним і вважаєте, що Путін виведе війська?   

Усе просто: зараз міжнародне становище Росії настільки невдале, що для Путіна найкращим варіантом, як то кажуть, збереження «хорошої міни при поганій грі» є саме виведення військ. Думаю, він це зробить і віддасть нам бойовиків на поталу.

Зрештою, свідченням цього є відповідь Пєскова. Пам’ятаєте, одразу на наступний день після заяви Турчинова, Пєсков сказав: «Нас там нема». Тобто Росія знову дистанціюється. Після таких слів Росія не буде вступати в бій під своїм триколором. Їх світ порве на шмаття. Також не треба забувати, що Путін дуже багато військ відтягнув на кордон з північною Кореєю. Плюс частину підрозділів військових довелось йому перекинути в Дагестан, бо там ситуація, скажу вам, зараз нагадує киплячий казан. Знову ж таки – він тримає групу військ на кордоні з країнами Балтії. А армія ж не гумова…

Далі: кілька тижнів тому Путін видав указ про те, що фактично збройні сили Росії підпорядковуються національній гвардії. Це говорить про те, що в Росії наростають внутрішні конфлікти і проблеми. І їх зараз потрібно вирішувати.

І на завершення усього цього: у Путіна є шанс відтягнути перемовини по Криму на довгі роки. На ейфорії радості від повернення Донбасу про Крим ми згадаємо щонайшвидше через рік чи два. Потім почнуться дипломатичні переговори і там уже ніхто не буде воювати в Криму.

І ще одне: знаєте, з чим він піде на вибори у 2018 році?

Ні. Мабуть з якоюсь новою переможною маленькою війною?

Приблизно… Він дасть росіянам Білорусь. Зараз усе робиться для того, щоб Білорусь вступила в Росію як суб’єкт федерації, або підписала новий союзний договір. Там уже і так багато російських військ. А під час літніх навчань він туди додасть ще, і у Лукашенка просто не буде вибору.

І Путін скаже своїм росіянам, що у новій, оновленій Росії у форматі з Білоруссю ми готуватимемось до ЧС по футболу-2018. І от на цьому лозунгові він візьме свої 84%. І оце затьмарить «рускій мір» на Донбасі. Про Новоросію в Росії і так уже мало згадують.

Давайте повернемося до наших реалій: припустімо, що армія Росії по-тихому покине Донбас. За таких умов бойовики і так звані ополченці здатні будуть на якийсь бодай мінімальний збройний спротив?  

Як тільки збройні сили Росії вийдуть з тієї території, нашим військам можна буде урочистим маршем йти до східного кордону України. Про жодні бойові дії навіть не варто говорити.

Там немає жодної мотивації на спротив. Бойовики покидають автомати, розбіжаться, будуть відмиватись від порохового накипу й збройного мастила. Словом, вони робитимуть усе, щоб МВС та СБУ не ідентифікувало їх як людей, котрі тримали в руках зброю і здійснювали військові злочини. А спецслужбам лише залишиться повиловлювати їх.

А якщо, всупереч здоровому глузду, Росія таки скаже «ні» й буде обороняти території…

То тоді, згідно з другим сценарієм, розпочнуться доволі інтенсивні й важкі бойові дії. Й це буде справжня війна. Але я допускаю, що ми не будемо самі воювати з Росією.

У Польщі й Прибалтиці зараз розміщена надзвичайно потужна група військ: зокрема, це ударна авіація. Якщо підніметься авіація Росії, то літаки НАТО у нашому небі будуть значно раніше.  Знову ж таки, у Польщі дислокується танкова дивізія США, в Прибалтиці – танкова бригада Бундесверу. А танки – це наступальні війська.

Плюс у Балтику зайшов есмінець США з «томагавками» на борту. Проти «томагавків» у Росії немає ніяких технологій, як їх збивати чи перехоплювати. У Чорному морі стоять кораблі управління розвідки США, які «пильнують» Крим і усю прибережну смугу Російської Федерації.

Далі: біля північної Кореї стоїть авіаносець з крейсерами, на яких також знаходяться «томагавки». До Владивостока звідти 2,5 тисяч км – якраз саме така дальність польоту «томагавків». І що є непідконтрольним у РС? Та її обклали з усіх сторін!

Словом, події зараз дуже добре розгортаються для нас. Україні вигідно використовувати навіть оцей силовий варіант.

Ви називали ще фактор Порошенка: а якщо він таки буде проти завершення АТО, проти воєнного стану, силового звільнення територій й далі триматиметься Мінських домовленостей й мирного плану?

Це третій сценарій. Він ймовірний, хоча й вірогідність його ну дуже мізерна.

Порошенко може впертися й далі торочити про свій мирний план і мінські угоди, тобто дотримуватися своєї політики.  Але у Вашингтоні, куди Петра Олексійовича так терміново викликають, знайдуть аргументи, щоб його переконати. Думаю, що там йому поставлять серйозне завдання щодо вирішення конфлікту на Донбасі: з конкретними термінами й завданнями, з конкретним планом дій.

Думаєте, що американці уже напрацювали план?

Переконаний, що дорожню карту, як зараз модно говорити, уже написали. Її просто вручать Петру Олексійовичу і поставлять терміни її реалізації. Чому я так думаю? Та тому, що Захід втомився від усього цього дуже сильно. Три роки обіцянок і «нічогонероблення» їх вже дістали.

До слова, одним із головних пунктів цієї дорожньої карти стане якась зустріч на рівні міністрів іноземних справ Росії й України, на якій вони повинні обумовити остаточно: чи буде втручатися Росія у конфлікт, чи не буде втручатися. Швидше за усе, зустріч пройде без посередників.

Якщо на цій зустрічі дійдуть до висновку, що Росія не втручатиметься у конфлікт, то працюватиме перший сценарій, про який ми говорили. Якщо Росія захоче залишитись на окупованих територіях – буде повномасштабна війна.

Ну а якщо Петро Олексійович відмовиться від плану, який йому дадуть у США, то він опиниться у дуже важкій ситуації – аж до повторення долі Януковича. Хоча Януковича вивезли в Росію й тримають його під домашнім арештом. А от Порошенка не вивезуть. Його можуть судити тут, в Україні.  І ще, як я казав, відбудуться дочасні вибори президента і парламенту. І вже з Росією домовлятиметься хтось інший.

Якась невтішна для Порошенка ситуація…

Це м’яко кажучи. Не заздрю я зараз Порошенкові: він опинився в дуже неприємній для себе ситуації. Він розуміє, що Турчинов, Аваков та Народний Фронт уже перехопили у нього пальму першості у політичному просторі України. Адже той, хто принесе мир на територію України й відновить державні кордони, стане національним героєм. І виглядає на те, що цим героєм буде зовсім не Порошенко.

Автор: Адріана Гринишин

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело: http://vgolos.com.ua/articles/

Продовжити читання ?
Реклама
1 коментар

1 коментар

  1. Александр Бабушкин

    22.06.2017 при 13:10

    Полагаю, что это будет скоро, если подпишут договор О военном сотрудничестве между Украиной и США. НАТО (или США) разместят в Украине войска (как в Южной Корее), боеголовки, ближе к границе с рашей. Вот тогда путлер завоет и предложит обратку – возвратить Крым, Донбасс, заплатить компенсацию в обмен на вывод войск США с Украины.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Cтатті

Українські «Каспер» і «Саурон» відповідають стандартам НАТО

Опубліковано

на

У Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації презентовано нову систему екстреної евакуації поранених «Каспер» та експериментальну відео-систему виявлення та спостереження за безпілотними літальними апаратами «Саурон».

Зокрема, систему «Каспер» розробили фахівці Наукового центру зв’язку інституту. Вона суто українська та має спеціальне програмне забезпечення. Складається зі спеціальних маячків, які сигналами через супутник вказують координати пораненого.

Новітня експериментальна відео-система виявлення та спостереження за безпілотними літальними апаратами «Саурон» також унікальна. Її розробили офіцери кафедри спеціальних засобів зв’язку та радіотехнічних засобів навчального закладу. Вона забезпечує отримання, обробку та передачу відеоінформації про безпілотник в режимі реального часу та може дистанційно керувати відеосенсорами по радіоканалу.

— Сьогодні системи зв’язку та автоматизовані системи управління Збройних Сил України відповідають стандартам НАТО. Вони дозволили оперативно та безперервно здійснювати управління військами. Розвиток, подальше удосконалення, переозброєнню новітніми цифровими засобами зв’язку триває. Ми прагнемо досягти повної сумісності з країнами Альянсу, — зазначив начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗС України генерал-майор Володимир Рапко.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:http://www.mil.gov.ua/news/

Продовжити читання ?

Cтатті

Курсанти-нахімовці, котрі не зрадили Україні, стали командирами нових бронекатерів

Опубліковано

на

Усі добре пам’ятають, коли 2014 року на території колишньої Академії ВМС ім. П.С. Нахімова російські окупанти та зрадники спускали наш державний прапор та піднімали свій, курсанти флотського вишу, котрі на відміну від старших офіцерів не зрадили присязі, співали гімн України. Цей вчинок став дуже символічним та знаковим, курсантами пишалася вся країна, їх називали новим поколінням українських військових, на них покладали велику надію. І от минуло три роки. Сьогодні три молоді офіцери, які 2014 року курсантами співали гімн, стали командирами новозбудованих катерів. До речі, загалом до минулорічних двох бронекатерів проекту 58155 ( «Гюрза-М») цього року додалися ще чотири «Змії» , так моряки називають катери цього проекту. Отже, знайомтесь — лейтенанти Дамир Аулін, Олександр Регула та Іван Долгих

Слід сказати, що на ці посади обирали найкращих не тільки за рівнем навчання, а й за лідерськими якостями, бо в екіпажах катерів чимало військовослужбовців із багаторічним досвідом служби, які старші за своїх командирів на п’ять чи навіть десять років. Утім лейтенанти швидко знайшли спільну мову з підлеглими, і свідченням цього є успішний перехід катерів Дніпром до пункту базування.

5522_p_06_img_0004_3— Командиром катера я трохи більше двох місяців і скажу відверто — важко, — розповідає Дамир Аулін. — Ми переганяли катери із заводу до Одеси. Пройшли понад тисячу миль через чотири водосховища та п’ять шлюзів, і це був важкий та водночас корисний досвід.

Дамир Аулін єдиний у своїй родині носить військовий однострій. Він каже, що офіцером Військово-Морських Сил хотів стати ще зі шкільної пори, тому 2010 року вступив до Військово-морського ліцею, а ще за два роки — до флотського вишу, який закінчив у березні 2017-го.

Також Дамир Аулін радий, що командує саме новим катером із сучасним технологічним устаткуванням. Майже всі системи катера автоматизовані, а це енергетичні установки, системи управління, озброєння, зв’язку тощо. Він вдячний командуванню за довіру, адже вже на першому щаблі військової кар’єри він може почати реалізовувати свій потенціал. Тим більше, що ці катери точно не залишаться стояти біля причальної стінки.

5522_p_06_img_0002_1А от лейтенант Іван Долгих розпочинав свою флотську кар’єру, вступивши до коледжу підготовки старшинського складу при Академії ВМС, по закінченні якого один рік служив на кораблі управління «Славутич» старшиною артилерійської команди. Однак зупинятися на цьому Іван не збирався, вже тоді він склав чіткий план свого майбутнього і без проблем вступив одразу на другий курс Академії ВМС. Тож у деяких питаннях Іван більш досвідчений, бо рік служби на кораблі — це чималий досвід, що нині додає молодому командиру впевненості.

— Не існує такого підручника, в якому було б написано, як стати командиром. Потрібно вчитися кожного дня, — підсумовує Іван Долгих.

 

Лейтенант Олександр Регула свого часу проходив стажування на французькому фрегаті «Лафаєт», де офіцер набув дуже потрібних знань та навичок. Він знайомий із сучасними корабельними системами, вміє з ними працювати, особливо це стосується штурманської справи, адже саме цю спеціальність він опановував.

— Під час стажування неодноразово ніс вахту з французькими офіцерами, вони відверто ділилися зі мною тонкощами професії штурмана, — каже Олександр Регула. — Зокрема це маневрування, прокладання курсу, проходження вузькостей, швартування, тобто те, що мені допомогло під час перегону катерів до Одеси.

Призначення молодих офіцерів на такі посади — принципова позиція командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

— Чим більше ми будемо давати практики молодим офіцерам, тим більше зростатимуть їхні можливості щодо виконання поставлених завдань на високому професійному рівні. Ми провели конкурс і обрали найкращих. Зараз вони вчаться, також і на своїх помилках, і я думаю, що вони впораються з усіма труднощами, — зазначив командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко.

Нові катери готують до тестування морем

На чотирьох малих броньованих артилерійських катерах, які нещодавно прийшли до Одеси, триває інтенсивна підготовка до державних випробувань. Військові моряки разом із представниками заводу «Кузня на Рибальському» здійснили перші виходи деяких катерів у море.

Бронекатер проекту 58155 ( «Гюрза-М») був розроблений українським підприємством «Казенний дослідницько-проектний центр кораблебудування» (Миколаїв) і є результатом розвитку катерів проекту 58150 ( «Гюрза»). «Гюрза-М» більший за свій прототип і має повну водотоннажність 54 тонн, довжину

23 метри, ширину 4,8 метра. Максимальна швидкість ходу — до 28 вузлів, дальність плавання економічним ходом — не менше 900 миль, автономність — п’ять діб. Екіпаж — п’ять осіб.  Має в своєму арсеналі два бойові модулі КАУ-30М, які складаються з 30-мм гармати ЗТМ1, 30-мм гранатомета КБА-117 (АГ-17),

7,62-мм кулемета КТ-7,62, двох ПТУР Р-2В «Бар’єр», а також переносного ЗРК. Оснащений радіотехнічними засобами, а саме навігаційною РЛС «Дельта-М» , оптико-електронною системою управління вогнем Sarmat, датчиками виявлення лазерного випромінювання

Слід сказати, що тестувати флотські новинки будуть в акваторії Чорного моря біля берегів Одещини. Зазвичай під час цих стандартних процедур перевіряється швидкість ходу катерів, робота апаратури навігації, можливості енергетичної установки, маневреність катерів, рульовий, якірний, швартовно-буксирний та леєрний пристрої. Також перевіряється дальність плавання, спроможність кормових та носових бойових модулів, апаратури навігації та герметизації зовнішнього контуру катерів.

— Зараз проводимо заняття з особовим складом, вони вивчають матеріальну частину, зброю та технічні засоби на своїх постах, особливості різних систем, — зазначив командир малого броньованого артилерійського катера лейтенант Олександр Регула. — Тобто йде планова підготовка до державних випробувань, по завершенні яких катери увійдуть до складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Окрім цього, буде дано оцінку ходовим та маневровим якостям кораблів під час номінального та максимального режиму роботи двигуна, будуть здійснені заміри температурних режимів різних систем.

Олександр ЗАВТОНОВ

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:http://na.mil.gov.ua/

Продовжити читання ?

Cтатті

Авіаносці: більші й дорожчі чи менші й дешевші?

Опубліковано

на

Gerald R. Ford – оптимальний авіаносець для ВМС США. Вчора, 17 жовтня, портал scout.com повідомив про те, що американський стратегічний дослідницький центр RAND опублікував результати свого дослідження залежності бойових можливостей авіаносного корабля від його розмірів і вартості.

«Чим більшbq – тим кращbq», – такий вердикт аналітиків некомерційної організації Research and Development, більш відомої як RAND Corporation, щодо авіаносців. У своєму недавньому дослідженні вони спробували відповісти на питання, чи є сенс в гігантських авіаносних кораблях, і що буде, якщо пожертвувати розмірами заради зниження вартості авіаносця.

Замовником дослідження виступило Міноборони США. У військовому відомстві вирішили перевірити, наскільки стратегія щодо розвитку ВМС і Корпусу морської піхоти виправдана в плані витрат, «живучості» і проектованої сили. Як прототипи виступали кораблі, вже наявні в складі американського флоту, а також концепти у вигляді авіаносців «середнього» і «міні» класів. Аналітики RAND умовно розділили авіаносці на чотири класи:

  • CVN 8X – прообразом послужили авіаносці типу Gerald R. Ford, мають водотоннажність близько 100 000 т;
  • CVN LX – концепція авіаносця водотоннажністю 70 000 т. Такий корабель обійдеться флоту дешевше, але буде більш обмеженим за розміром авіакрила, а також запасу палива і боєприпасів для нього;
  • CV LX – концепт авіаносця водотоннажністю 40 000 т. Прообразом виступив УДК типу America. У порівнянні розглядалася версія авіаносця з атомною енергетичною установкою;
  • CV EX – концепт легкого авіаносця водотоннажністю 20 000 т.

За підсумками дослідження в RAND Corporation повідомили, що зараз і в доступному для огляду майбутньому оптимальним є варіант авіаносця CVN 8X (Gerald R. Ford). Корабель водотоннажністю 100 000 т здатний нести і підтримувати боєготовність близько 80 бойових літаків, що є достатнім для проекції сили згідно військової доктрини США. При цьому економія при виборі авіаносців класу CVN LX (70 000 т) не виправдана на увазі обмежених можливостей цих кораблів.

Порівняльна таблиця концептів авіаносців від RAND Corporation. rand.org

Формати авіаносців CV LX і CV EX в RAND визнали непрактичними в умовах поточної військової доктрини США. Авіаносці CV LX не володіють достатнім авіакрилом, в більшій мірі залежать від кораблів постачання і вимагають іншого підходу до формування авіаносних груп. Аналогічні висновки були зроблені і для концепції CV EX. При цьому в RAND Corporation вказують, що цей формат авіаносців має право на існування, але зажадає повного переформатування військово-морського флоту.

Результат пошуку зображень за запитом "авіаносець Gerald R. Ford (CVN-78)"

Нагадаємо, що авіаносець Gerald R. Ford (CVN-78) – найдорожчий корабель у світовій історії (його будівництво обійшлося військовому бюджету США майже в $ 13 млрд). Корабель був закладений 13 листопада 2009 року та спущений на воду 9 листопада 2013 року. Gerald R. Ford має 337 м в довжину, максимальну ширину 78 м, водотоннажність близько 100 000 т і розрахований на 90 літаків і вертольотів. Згідно з технічним описом, на кораблі розмістять літаки F-35, F / A-18E / F Super Hornet, EA-18G Growler, а також вертольоти MH-60R / S.

Gerald R. Ford стане першим в однойменної серії з десяти авіаносців нового покоління, що будуються для ВМС США. В американському військовому відомстві планують, що нові кораблі замінять авіаносці типу Nimitz, які знаходяться в експлуатації з 1975 року.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:https://www.rand.org/

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending

Copyright © 2017 Військовий навігатор України