Перед “ДНР-ЛНР” було “ПМР”, коли мудрий вчиться на чужих помилках, а дурний…

19 червня 1992 року конфлікт між Молдовою і невизнаною Придністровською Молдавською Республікою перейшов у фазу військового протистояння, яке тривало більше місяця і завершилося підписанням мирної угоди та введенням у Тирасполь і Бендери російських миротворчих сил, котрі й до сьогодні знаходяться в Придністров’ї.

Востанні роки існування СРСР загострились міжнаціональні конфлікти. Зокрема у Молдавській РСР були висунуті вимоги визнати ідентичність румунської і молдавської мов і переведення її на латиницю. Розцінюючи це як проміжний етап об’єднання Молдавії і Румунії, в серпні 1989 року в Тирасполі була створена Об’єднана рада трудових колективів (ОРТК), яка опиралась на індустріальне Лівобережжя Дністра, населене в основнову людьми, що не володіли молдавською мовою. Почавши із вимоги запровадження у Молдавії двох державних мов, на початку 1990 року ОРТК ініціювала проведення референдуму про створення Придністровської Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки (ПСРСР), яка була проголошена 2 вересня 1990 року.
Результат пошуку зображень за запитом "ПМР бои"

 23 червня 1991 року Верховна Рада МРСР на підставі аналізу пакту Ріббентропа-Молотова прийнала постанову, згідно з якою створення МРСР оголошувалось незаконним, а Північна Буковина і Бесарабія – окупованими СРСР румунськими територіями. У відповідь ПСРСР заявила, що раз МРСР була створена незаконно, то і Лівобережжя Дністра, що свого часу було територією України, увійшло до її складу також незаконно і Придністров’я не вважає себе пов’язаною із Молдавією жодними зобов’язаннями.
Конфронтація між Кишеневом і Тирасполем загострилася 1 вересня 1991 року після оголошення блокади Придністров’я, що привело до збройних конфліктів і появі жертв з обох боків. 3 березня 1992 року вони перейшли у відкрите збройне протистояння і після ряду боїв 18 червня 1992 року парламенти Молдови і перейменованої на той момент у Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) прийняли рішення про мирне урегулювання конфлікту.
Однак 19 червня 1992 року в правобережному місті Бендери, яке майже повністю контролювалось ПМР, виник черговий конфлікт між молдовською поліцією і міліцією, що підкорялась Тирасполю, який переріс у вуличні бої. На підримку поліції керівництво Молдови направило поліцейські спецпідрозділи і нацгвардію, підсилені армійськими БТРами і артилерією. Активні бої за Бендери, в яких з обох боків брали участь парамілітарні формування місцевих жителів, тривали до 21 червня, коли молдовани захопили майже все місто і вийшли до мосту через Дністер.
23 червня авіація Молдови здійснила бомбардування моста через Дністер, по якому в Бендери надходила підтримка з ПМР, однак міст вцілів, а найбільших руйнувань зазнало лівобережне село Паркани, де загинули мирні жителі. На цей момент тодішнє проросійське керівництво України пропускало до Придністров’я “добровольців” з України і Росії, а кількість загиблих з обох боків сягнула до півсотні чоловік.
Протистояння вдалось зупинити 7 липня після втручання 14-ї армії РФ, а 21 липня у Москві Борис Єльцин і президент Молдови Мірча Снєгур за присутності президента ПМР Ігора Смирнова підписали угоду «Про принципи врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова». Однак у подальшому, незважаючи на посередництво України, Росії та ОБСЄ, досягти угоди з приводу статусу Придністров’я так і не вдалося – на сьогодні ПМР міжнародною спільнотою вважається частиною Молдови, а її безпеку гарантує російський миротворчий контингент чисельність 1700 чоловік.
Автор: Володимир Лук’янюк
А тим часом, на дорогах Одеси і області, до цього часу, безперешкодно їздить безліч автомобілів зареєстрованих на території невизнаного державного утворення “ПМР”.
Відзначимо, що міжнародна Конвенція про дорожній рух 1968 року зобов’язує сторони (в тому числі і Україну) дозволяти рух автомобілів, які зареєстровані в інших країнах-учасницях Конвенції. На даний момент в списку країн, що підписали цю угоду, невизнаних територій (зокрема “ПМР”, Абхазії, Південній Осетії, самопроголошених “республік” на сході України) немає. А це означає, що Україна дозволяти рух зареєстрованих на цих територіях автомобілів за своїми дорогами не зобов’язана.
З точки зору поліції, на території України вони де-юре вважаються незареєстрованими (не мають документів країни-учасниці Конвенції), і їх рух може бути заборонено. Однак, митні органи безперешкодно пропускають такі автомобілі через кордон в режимі тимчасового ввезення або транзиту.
*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Related posts