Connect with us

Соціалка

Питання і відповіді, щодо соціального та правового захисту осіб, які беруть участь в антитерористичній операції

Published

on

Хто вважається учасником АТО? Який порядок надання відпусток учасникам АТО?Чи нараховуються учасникам АТО штрафні санкції та пеня за кредитними зобов’язаннями? Чи можуть звільнити учасника АТО з роботи? Чи повинні учасникам АТО виплачувати заробітну плату за основним місцем роботи?  Яку суму одноразової грошової допомоги повинні виплатити після демобілізації? Якими пільгами користуються учасники АТО та члени його сім’ї? Які є пільги в учасників АТО у майбутньому? Якщо є важкі сімейні обставини, чи можуть учасники АТО отримати відпустку під час участі в АТО? Статус «добровольців». Роз’яснення щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих під час АТО військовослужбовців

Хто вважається учасником АТО?

Учасники АТО отримують статус «учасника бойових дій».

Учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнаються:

військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій цими особам, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до вимог пункту 2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.

Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі — міжвідомча комісія), яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із включенням до її складу фахівців Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань. До складу міжвідомчої комісії можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

Для надання статусу учасника бойових дій командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов’язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах (далі — комісія), у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.

Комісії вивчають документи і подають їх на розгляд міжвідомчої комісії, а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісією, і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісію.

У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії чи керівником підприємства, установи, організації до міжвідомчої комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особа може самостійно звернутися до таких комісій.

У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд міжвідомчої комісії за рішенням Міністра соціальної політики.

Рішення комісії може бути оскаржено в судовому порядку.

Який порядок надання відпусток учасникам АТО?

Порядок надання відпусток військовослужбовцям визначено статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до зазначеної статті в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років — 35 календарних днів; від 15 до 20 років — 40 календарних днів; понад 20 календарних років — 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року.

Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом, тривалість щорічної основної відпустки в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Надання військовослужбовцям у зазначені вище періоди інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у в’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.

Чи нараховуються учасникам АТО штрафні санкції та пеня за кредитними зобов’язаннями?

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним — з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

На сайті Міністерства оборони є зразок листа, який рекомендовано направити банку (http://www.mil.gov.ua/content/other/example_bank.pdf).

Чи можуть звільнити учасника АТО з роботи?

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Згідно із вимогами частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Чи повинні учасникам АТО виплачувати заробітну плату за основним місцем роботи?

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Відповідно до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Яку суму одноразової грошової допомоги повинні виплатити після демобілізації?

Відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за період такої служби з дня їхнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які при звільненні з військової служби у мирний час не набули права на отримання такої грошової допомоги. Зазначена допомога виплачується на день демобілізації таких військовослужбовців. Умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв’язку з мобілізацією, визначаються КабінетомМіністрів України.

Цей порядок, на жаль, ще не визначений.

Одноразова грошова допомога не виплачується військовослужбовцям, які станом на 16 березня 2014 року проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України.

Якими пільгами користуються учасники АТО та члени його сім’ї? Які є пільги в учасників АТО у майбутньому?

Учасникам бойових дій відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надаються такі пільги:

1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;

4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);

6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрирайонних, внутри- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;

14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, — протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;

17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

19) позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів — додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;

20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

21) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також на обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;

22) учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.

Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4 — 6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.

Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.

Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Якщо є важкі сімейні обставини, чи можуть учасники АТО отримати відпустку під час участі в АТО?

Відповідно до статті 10-1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

Статус «добровольців»

«Порядок отримання статусу учасника бойових дій «добровольцями». Який статусу «добровольців», які загинули в зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються:

військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.

20 серпня 2014 року постановою Кабінету Міністрів України № 413 (далі — Постанова) затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Довідково. Зазначеною Постановою статус учасника бойових дій надається:

військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС , Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції;

працівникам підприємств, установ та організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення.

Райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при СБУ.

Рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із включенням до її складу фахівців Міноборони, МВС , Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС , ДПтС , військових формувань. До склад у міжвідомчої комісії можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

На сьогодні «добровольці», з числа яких були сформовані спеціальні підрозділи територіальної оборони, не мають чітко визначеного юридичного статусу, у зв’язку з чим вказані особи залишаються незахищеними (чинним законодавством не передбачено визнання зазначеної категорії осіб учасниками бойових дій, а відтак вони позбавлені відповідних пільг і виплат у разі поранення чи загибелі).

У зв’язку з цим підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо визнання учасниками бойових дій осіб, які у складі добровольчих формувань територіальної оборони були залучені державними або громадськими організаціями або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.

Проектом Закону передбачається доповнити Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», додавши до переліку учасників бойових дій осіб, які у складі добровольчих формувань територіальної оборони були залучені державними або громадськими організаціями або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, чи забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року до моменту включення таких добровольчих формувань до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, а також надати членам їхніх сімей у разі втрати годувальника (загибелі, визнання безвісно відсутнім або який став інвалідом) статус членів сімей учасників бойових дій.

У проекті також пропонується визначити статус осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (волонтерської діяльності на території проведення антитерористичної операції), перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.

Роз’яснення щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих під час АТО військовослужбовців

Виплата одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців передбачена статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Порядок виплати допомоги за цим Законом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. Загальний розмір допомоги становить 609 тис.грн. (500 кратний розмір прожиткового мінімуму (1218 грн.) для працездатних осіб).

Виплата допомоги здійснюється членами сімей, батькам та утриманцям загиблого військовослужбовця (в рівних частках кожному).

Оформлення документів для виплати допомоги здійснюють обласні військові комісаріати за місцем проживання отримувачів допомоги.

Після отримання військкоматом усіх необхідних документів, вони подаються в Департамент фінансів, після чого виносяться на розгляд комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби.

Рішення про призначення та виплату допомоги згідно з нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України приймає головний розпорядник коштів, тобто Міністр оборони України, який затверджує протокол засідання згаданої комісії. Після чого Департамент Фінансів Міністерства оборони України перераховує кошти до обласних військових комісаріатів для виплати заявникам.

Документи, які потрібно надати для призначення допомоги:

— заява про виплату одноразової грошової допомоги;

— копія свідоцтва про смерть;

— копія лікарського свідоцтва про смерть;

— витяг із наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця із списків особового складу частини;

— витяг з послужного списку загиблого, де зазначені дані про призов на військову службу та про склад сім’ї;

— копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по-батькові і місце реєстрації;

— копія ідентифікаційного номеру отримувача допомоги;

— довідка з ЖЕК про склад сім’ї загиблого;

— копія свідоцтва про народження загиблого (для виплати допомоги батькам загиблого);

— копія свідоцтва про шлюб (для виплати дружині загиблого);

— копія свідоцтва про народження дитини (для виплати дітям загиблого).

Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військові частини), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.

Джерело:http://www.mil.gov.ua/

Соціалка

Порядок дій військовослужбовців, які мають фінансові зобов’язання і сплачують відсоток (пеню, штраф, комісію, тіло кредиту) за користування ними

Published

on

Як повідомляє Юридична служба Збройних Сил України: Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду ШТРАФНІ САНКЦІЇ, ПЕНЯ за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також ПРОЦЕНТИ за користування кредитом НЕ НАРАХОВУЮТЬСЯ.

Особливий період почався 17.03.2014 року (Указ Президента України № 303 “Про часткову мобілізацію”) і триває до нині.
Моментом виникнення права на ненарахування штрафних санкцій, пені і процентів є:

17.03.2014 року – для тих осіб, які станом на 17.03.2014 року вже були військовослужбовцями;

дата прийняття на військову службу (за контрактом і за призовом, зокрема призов під час мобілізації) – для тих осіб, які стали військовослужбовцями після 17.03.2014 року

Отже, якщо Ви військовослужбовець, який має невиконані зобов’язання (зокрема, кредитні зобов’язання) пропонується:

1. Звернутися до установи (зокрема, банку) з заявою провести звірку зобов’язань та отримати довідку із сумою залишку заборгованості по тілу кредиту, а також процентах, комісіях, штрафах тощо.

Цей етап є важливим і радимо починати з нього задля розуміння реальної «картини» зобов’язання, що буде підтверджено офіційною інформацією від банку. Звертатися можна особисто, через представника (який має підтверджуючі документи), а також поштою (лист радимо відправляти з описом вкладення та повідомленням про вручення).

2. Звернутися до установи (банку) із заявою про звільнення від сплати штрафних санкцій, пені і процентів по кредиту, а також про звільнення від сплати страхових платежів, якщо такі передбачені кредитним договором.
До заяви необхідно додати документи, які підтверджують статус військовослужбовця. Такими документами можуть бути:
– військовий квиток;
– посвідчення офіцера;
– довідка про призов на військову службу;
– довідка про проходження військової служби, що видається у військовій частині.
У випадку надання копій документів, вони мають бути завірені встановленим порядком.
Відповідь має бути надана протягом 30 днів з дня отримання звернення (ЗУ «Про звернення громадян»)

3. У випадку, якщо заяву, зазначену у п.2, не було задоволено звернутися до голови правління банку з аналогічною заявою. У цій заявіобовязково вказати відомості про надання попередньої заяви та результати її розгляду.

Відповідь має бути надана протягом 30 днів з дня отримання звернення (ЗУ «Про звернення громадян»)

4. У випадку якщо заяву, зазначену у п.3, не було задоволено, звернутися до суду з позовною заявою до банку.
Крім того, у прохальній частині варто звернутися до суду про застосування заходів забезпечення позову – тимчасово припинити нарахування платежів за кредитним зобов’язанням.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

 

Continue Reading

Cтатті

На які зміни в законодавстві чекають родини військових

Published

on

Про важливі законодавчі ініціативи щодо посилення соціального захисту військових та їхніх родин, що потребують добросовісної уваги парламентаріїв розповідає стаття в «Народній армії».

Найближчими днями (16–19 та 23–26 січня) заплановані чергові засідання Верховної Ради. Військові не полишають надії, що депутати не відкладуть у «довгу шухляду» розгляд важливих соціальних законопроектів, підготовлених у Міноборони, Генштабі, а також громадською організацією «Юридична сотня». Деякі законопроекти вже пройшли перше читання, решта чекають свого часу

Гроші на піднайом житла для родин контрактників

Одним із найактуальніших проблемних питань уже декілька років поспіль залишається виплата грошової компенсації за піднайом жилого приміщення для військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом. Нині, як відомо, така компенсація передбачена лише для військовослужбовців офіцерського складу та курсантів вищих військових навчальних закладів.

Ця законодавча норма дуже важлива, адже йдеться про створення привабливих умов для вступу громадян на військову службу за контрактом рядового, сержантського та старшинського складу. А поки значна кількість цих військовослужбовців змушена вирішувати житлове питання за рахунок власних коштів та можливостей, наприкінці минулого року розгляд цього законопроекту знову відклали. Фахівці підрахували, що потреба в коштах для реалізації цього проекту становить 786 млн грн на рік, 460 млн грн з яких — для Міноборони. В оборонному відомстві проект закону № 5027 був розроблений ще кілька років тому. Проте парламентарії його не ухвалили, видатки на ці цілі в бюджет на 2018 рік не закладені.

На шляху до гендерної рівності у війську…

Наприкінці минулого року народні депутати узгодили в першому читанні внесення змін до положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та до пункту 269 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Йдеться в першу чергу про надання особам обох статей рівних можливостей щодо укладання контракту на проходження військової служби, тобто що жінки можуть укладати контракт до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Нагадаю, що в мирний час українки можуть укладати контракт на проходження військової служби у віці від 18 до 40 років, а на час особливого періоду — до 50 років. Водночас для чоловіків ця норма є інакшою — «до досягнення граничного віку перебування на військовій службі» (до 60 років для старшого офіцерського складу і до 65 років для вищого).

2016 року для жінок-військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу стали доступними майже 100 військових «бойових» посад: водія, гранатометника, заступника командира розвідувальної групи, командира бойової машини піхоти, кулеметника, снайпера, стрільця тощо. Але певна кількість «бойових» посад й дотепер «закриті» для представниць слабкої статі. Тому розробники проекту виступають і за розширення лімітованого переліку військових посад для жінок.

Нині ж, з огляду на діючі правила, командири військових частин часто неохоче приймають жінок на службу, оскільки через законодавчі обмеження на жінку-військовослужбовця можна покласти значно менше завдань, ніж на чоловіка.

Про компенсацію за відпустку та санаторно-курортне лікування

За пропозицією Генерального штабу ЗС України опрацьовуються зміни до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині запровадження виплати грошової компенсації за частину невикористаної основної відпустки, які полягають в тому, щоб дозволити військовослужбовцям використовувати не менше ніж 15 діб основної відпустки, а за решту днів за їхнім бажанням виплачувати грошову компенсацію. Поки що цей законопроект на стадії погодження фінансово-економічних показників.

А ще нагадаю, що тривалий час потребує врегулювання питання щодо надання пільг і компенсацій військовослужбовцям та членам їхніх сімей без урахування додаткових умов, пов’язаних із розміром доходу їхніх сімей. Ідеться про такі пільги, як безкоштовний проїзд у відпустку, санаторно-курортне лікування та 50-відсоткове зменшення плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги.

Нагадаю, що 2014 року ці пільги стали надавати лише за умови, що середньомісячний дохід сім’ї військовослужбовця в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (станом на 1 січня ця сума становить 2470 грн). Тільки в цьому разі сім’я військовика мала право на зазначені пільги. Проте у листопаді 2015 року Верховна Рада ухвалила рішення надавати сім’ям військовослужбовців пільги на санаторно-курортне лікування, але тепер за умови, коли сукупний дохід родини за попередні 6 місяців не перевищує три прожиткові мінімуми на одну особу (з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб — 1762 грн, тож ця сума становить 5286 грн).

Наголошу, що учасники бойових дій мають право на пільги та безкоштовне санаторно-курортне лікування без додаткових умов.

Про виплату одноразової допомоги родинам тих, хто помер після військової служби

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога виплачується родині військовослужбовця у разі його загибелі під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби. Також виплата передбачена у разі смерті військовослужбовця, що настала в період служби або внаслідок нещасного випадку, що стався в цей період.

Із збільшенням прожиткового мінімуму з 1 січня 2018 року її розмір нині становить 1321,5 тис. грн (див. табл.).

18_01_2018.qxdЯкщо учасник бойових дій помирає після звільнення зі служби внаслідок захворювання, травми, контузії чи каліцтва, які були отримані ним під час проходження (виконання обов’язків) військової служби, його родина може оформити лише статус члена сім’ї загиблого, а на виплату одноразової грошової допомоги права не має. Випадки, коли сім’я залишається без батька та годувальника, нині, на жаль, не є поодинокими. Виправити цю несправедливість має законопроект № 6268–1. Досі документ не було винесено на голосування у залу Верховної Ради, проте вже подано на розгляд профільного комітету.

Продовжуючи тему виплати одноразової грошової допомоги в разі смерті військовослужбовця, зазначу, що на порядку денному парламенту також стоїть питання щодо вирівнювання розмірів цієї виплати для військовослужбовців — громадян України й іноземців, які проходять службу в нашому війську (проект закону № 6689). Для останніх, а також для осіб без громадянства, розмір допомоги прописаний у Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», тоді як громадяни України отримують допомогу за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для родин іноземців розмір цієї виплати становить 500 прожиткових мінімумів — 881,0 тис. грн. Такий підхід, на думку фахівців, призводить до диференціації «вартості» людського життя. Ініціативу щодо вирівнювання розмірів виплати парламент підтримав у першому читанні ще на початку грудня минулого року. Нині цей законопроект очікує на друге читання.

База ДНК військових

Під час ведення бойових дій бійці можуть отримати такі значні пошкодження, що ідентифікувати їх у разі загибелі вкрай складно, а часто навіть і неможливо.

Наприклад, у Збройних силах США вже давно існує сховище зразків біологічного матеріалу для ідентифікації, де зберігаються зразки ДНК усіх осіб, які вступають на військову службу. В Україні запропонували створити таку базу даних ДНК всіх військовослужбовців, що дозволить оперативно та точно ідентифікувати особу, якщо це неможливо зробити звичайними методами.

Цей законопроект був ухвалений у першому читанні ще в липні 2016 року. Проте відтоді парламентарії не поверталися до його повторного розгляду.

Підготувала Тетяна МОРОЗ

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://na.mil.gov.ua/

Continue Reading

Cтатті

Чому бунтують військові пенсіонери

Published

on

Пенсії військовим пенсіонерам не «осучаснювалися» більш ніж 7 років, хоча згідно з чинним законодавством перерахунок мав би відбуватися.

Так сім років тому, коли Янукович активно різав українську армію, й широку громадськість це аж ніяк не хвилювало, капітан/майор в середньому отримував 500 доларів на місяць у еквіваленті, на пенсії 300 доларів, то на даний час ця  пенсія досягає неповних 80. Це при цілому букеті службових хворіб і болячок, будучи основним годувальником сім’ї, а почасти, з оглядом на стан української економіки, і єдиним в малих депресивних містах.

17 січня військові пенсіонери влаштували масові акції протесту. Мітинги пройшли в багатьох обласних центрах, на Львівщині навіть перекривали траси. Колишні військові вимагали перегляду пенсій. Розмір виплат їм не «осучаснювали» аж 7 років. Чиновники уже встигли наобіцяти – пенсії переглянуть. Однак подібні заяви були і в травні, і у жовтні минулого року і сьогодні про питання згадали тільки після акцій протесту.

Моральна деградація державних чиновників

Пройшло всього кілька тижнів після повернення в Україну наших військовополонених. Їх чекала вся країна, їх поверненням гордився Президент у новорічному зверненні. Сьогодні військові – це ті кому чи не найбільше довіряють українці, не політикам, не громадським діячам, а саме тим, хто захищає нашу землю, наше мирне небо і спокійний сон. І як же дико і прикро бачити, як в цей же час на акції протесту вимушені виходити колишні військові. І як же дико і прикро відчувати відверте нехтування та порушення державними чиновниками вищого рангу встановлених чинним законодавством соціальних гарантій військовослужбовців. Як можна  відправляти сьогоднішніх молодих хлопців захищати кордони і в той же час роками обманювати вчорашніх військових про перегляд їх пенсій. Що думатимуть ті, хто сьогодні беруть до рук зброю, дивлячись на це? Що вже завтра вони будуть нікому не потрібні? Яке майбутнє може мати країна, яка не поважає власних військових?

Історія обману

Ситуація, яка складається зараз навколо пенсійного забезпечення військовослужбовців, – своєрідний лакмусовий папірець, наочна ілюстрація того, що з себе представляють державні чиновники вищого рангу, та на яких підвалинах ґрунтується їхня діяльність: постійний обман та маніпуляції, безвідповідальність та правовий нігілізм.

Це якось, навіть, незручно порівнювати із якістю соціального захисту пенсіонерів-військових у США, у Великій Британії, у Німеччині. У тій самій ФРН, наприклад, виходячи у відставку за вислугою років, полковник бундесверу може розраховувати на пенсію приблизно у 2-4 тис. доларів на місяць і вона на відміну від України не зменшується кожного року. Далеко не кожний український військовий пенсіонер – командир частини, який, наприклад, вийшов на пенсію у чині полковника, може зараз похвалитися пенсією у 150 доларів у еквіваленті.

Чи знала влада про існування проблеми? Безумовно! Чи займалася системно її вирішенням? Ні.

Чи розуміли урядовці, що потрібно не тільки розробити новий механізм призначення пенсій військовим (якщо вже затіяли зміну загальної системи), але й вирівняти пенсії “нових” пенсіонерів та “старих”. Так – розуміли, але…

Ще у травні минулого року прем’єр-міністр Гройсман запевняв, що після ухвалення парламентом урядової пенсійної реформи Уряд до кінця року забезпечить і осучаснення пенсій військовим-пенсіонерам. Мовляв: «гарантую, що до кінця року ми це питання вирішимо».

У серпні 2017-го міністр соціальної політики Андрій Рева клявся, що підвищення пенсій військовослужбовцям обов’язково відбудеться, але визначатиметься окремим законом, а не законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Запевняв, що це буде наступний законопроект у рамках пенсійної реформи. Другий її етап. Що за документ, який регулює питання пенсійного забезпечення військовослужбовців, мають взятися у жовтні 2017 року. А вже у листопаді відповідний законопроект мав би потрапити до парламенту. Але – не потрапив. Не потрапив документ до Верховної Ради  і у грудні. Проте – з’явилася інформація відносно того, що урядовці, начебто, передумали вирішувати питання із «осучасненням» пенсій військовим з 1 січня 2018. Що все це має відбутися на рік пізніше.

Лише масові акції протесту військових пенсіонерів примусили чиновників зКабміну схаменутися.

Аж 13 грудня 2017 року, голос – прем’єр відрапортував, що Кабмін нарешті опрацював проект закону про підвищення пенсій військовослужбовцям та працівникам правоохоронних органів і направляє документ в Раду національної безпеки та оборони для подальшого обговорення, а вже після обговорення у РНБО документ потрапить до парламенту. Прем’єр-міністр вкотре пообіцяв, що підвищення обов’язково відбудеться і пенсії 550 тис. військових пенсіонерів в середньому зростуть на 1,5 тис. гривень.

Обіцянки без грошей

Зараз – пройшло вже більше місяця – за словами пана Гройсмана, «осучаснення» пенсій військовим пенсіонерам все ще дискутується у РНБО, але остаточні рішення з’являться «от-от». І незалежно від того, чи розгляне відповідний законопроект парламент, – нові умови пенсійного забезпечення військовослужбовців почнуть діяти саме з 1 січня 2018 року.

Тобто, пенсії «по-новому», мінімальні компенсації втрачених пенсійних сум, для військових пенсіонерів будуть вводитися в дію так само, як «осучаснення» для пенсіонерів цивільних, – «заднім числом».

Але законні підстави для цього можуть з’явитися, у найкращому випадку, у лютому. І мова, вочевидь, йде вже не тільки про прийняття «профільного» закону, а й про внесення змін у бюджет поточного ріку, бо в його теперішній версії кошти на підвищення пенсій військовим просто не передбачені. А це – за приблизними підрахунками – майже 10 млрд грн.

Віталій СКОЦИК

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://lb.ua/blog/vitaliy_skotsyk/

Continue Reading

Trending

Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!
Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!