Зв'яжіться з нами

Політика

Побачити війну. Хто із представників ЄС і США відвідував зону АТО

Опубліковано

на

На сьогодні останнім, хто відвідав зону проведення антитерористичної операції на Донбасі, став спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер.

За три роки війни на Донбасі у зону проведення антитерористичної операції для моніторингу ситуації приїжджали представники Європарламенту та Сполучених Штатів Америки. Тиждень вирішив нагадати, хто відвідував зону проведення АТО із чиновників ЄС та США і які заяви були зроблені у результаті візиту.

2017 рік

23 липня спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер та надзвичайний і повноважний посол США в Україні Марі Йованович відвідали зону проведення антитерористичної операції на Донбасі. Свою поїздку на схід України представники Держдепу розпочали з відвідання штабу оперативно-тактичного угрупування “Донецьк”.

До складу американської делегації також увійшов працівник Держдепартаменту США Лейн Бал, військовий аташе при Посольстві США в Україні Пол Шмітт та інші посадові особи.

 

 

“Я приїхав сюди особисто, щоб ознайомитися з деталями даних подій. Можу сказати – це жахлива трагедія, адже ми знаємо, що Україна квітуча держава. Наше головне завдання – відновити цілісність і суверенітет України. Як я зрозумів, це не заморожений конфлікт, а гаряча війна. А ціна небезпечно висока – людські життя”, – заявив спецпредставник Держдепу США Волкер.

Представники делегації відвідали відремонтовану школу та завітали до Авдіївського коксохімічного заводу.

За словами Волкера, після візиту в Україну він планує провести ряд зустрічей з представниками урядів європейських країн, для того, щоб консолідувати позицію по ситуації в зоні АТО з українськими союзниками.

9 липня делегація європарламентарів у складі співголови Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС Даріуша Росаті та його колеги Міхаеля Галера відвідала Широкіне

Євродепутати поспілкувалися з переселенцями і морськими прикордонниками, відвідали Волноваху, КПВВ та інші важливі об’єкти.

Коментуючи побачене, європарламентарі заявили: «Всі у світі мають знати , що тут відбувається. Курортне містечко, де зараз сім’ї з дітьми мали би смачно снідати і прямувати на пляж — стоїть у руїнах. У західній Європі можна нерідко зустрітися із прихильниками Росії, які мають романтичні настрої — вони мали би приїздити сюди і бачити наслідки російської політики. Ми тут щоб виразити підтримку і солідарність з Україною, а також допомогти знайти вихід. Однак рішення мають бути мирними, і ми маємо адекватно і без ілюзій сприймати Росію. Крім цього, Європа має виявляти свою відданість і прихильність Україні, допомагаючи реконструювати пошкоджені регіони».

2 липня уперше за час війни  Єврокомісар із питань розширення Йогансен Хан побував на лінії фронту. Він відвідав Широкине та прифронтовий Маріуполь.

“Мушу зізнатися, я відвідував подібні, так само постраждалі місця по всьому світу, навіть у Європі… І щоразу, коли я прибуваю в таке місце, – посилюється депресія у моєму серці”, – сказав Хан.

Євродипломат поспілкувався з мешканцями, відкрив нову лікарню первинної допомоги, та перший в Україні соціальний гуртожиток для біженців.

10 лютого Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус разом з послом Литви в Украіні Марюсом Януконісом та народним депутатом Іриною Луценко відвідали Авдіївку під час загострення ситуації на околицях міста.

Лінкявічус побачив зруйновані будинки, обстріляну школу №2, де працював пункт гуманітарної допомоги і де загинув представник ДСНС, побував на пунктах обігріву і на Авдіївському коксохімічному заводі.

“На жаль, Литва – невеличка країна та не може вразити величезним обсягом допомоги, але все, що ми робимо – йде від самого серця. Побувавши тут, я отримав беззаперечні докази російської агресії. Необхідно продовжувати ту політику, що намітилась напередодні – санкції проти Росії відміняти не можна”, – сказав він.

Про ситуацію у місті він розповів своїм колегам – міністрам закордонних справ країн-членів ЄС.

2016 рік

16 грудня 2016 року командувач Збройними силами США в Європі Кертіс Скапаротті відвідав зону проведення спецоперації на сході України і перевірив ефективність використання українськими військовослужбовцями техніки, наданої Пентагоном в рамках військової допомоги,

4 листопада 2016 року Краматорськ відвідала делегація Підкомітету з питань безпеки та оборони Комітету закордонних справ Європарламенту на чолі з Анною Фотигою.

Представники Європарламенту на зустрічі з головою Донецької обласної державної адміністрації Павлом Жебрівським обговорили аспекти інформаційної протидії російській гібридній агресії, зокрема налагодження повноцінного надходження до мешканців району АТО сигналу українських телеканалів та об’єктивного інформування щодо процесів як у державі, так і в регіоні.

Депутати Європарламенту цікавилися, якої допомоги потребує українська армія, місцеві адміністрації, аби краще виконувати покладені на них функції.

“Ми є прихильниками виведення російських військ із України. Так само, як і поновлення вашою країною повного контролю над власним кордоном… Я є прихильником продовження санкцій щодо Росії, й такий настрій посилився в ЄС після того, що почало відбуватися в Сирії, коли там з’явилася російська військова присутність”, – заявила тоді Фотига.

19 вересня 2016 року депутати Європейського парламенту Ребекка Гармс, Міхал Боні та Яромир Штетина відвідали місто Мар’їнка, яке безпосередньо примикає до окупованого бойовиками Донецька, незважаючи на рішення президента Європарламенту та голів політгруп і фракцій обмежити офіційну програму візиту євродепутатів до України тільки Києвом через безпекову ситуацію.

15 вересня 2016 року відбувся перший візит міжнародних дипломатів в зону АТО. До Слов’янська і Краматорська приїхали міністри закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр і його французький колега Жан-Марк Еро і проінспектувати, чи дотримуються сторони обіцяного режиму тиші.

Перебуваючи біля знакового місця, підірваного у 2014 році бойовиками мосту під Слов’янськом, міністр Франції наголосив, що повернення контролю над україно-російським кордоном є основною метою.

2015 рік

17 травня 2015 року депутати Європарламенту, що входять до групи ЄП “Друзі європейської України” відвідали Широкине.

Європейські політики зустрілися з 37 бригадою та батальйоном “Донбас” в Широкіному. Військові зазначили важку оперативну ситуацію і злагоджену роботу ЗСУ, батальйонів “Донбас” і Правого сектору. За годину до приїзду групи політиків, позиції українських військових були обстріляні з мінометів бойовиками.

Євродепутати висловили переконання, що проти України ведуть війну добре підготовлені професійні військові, а не мирні ополченці, як це хоче представити РФ. Також євродепутатів особливо цікавило, наскільки спостережна місія ОБСЄ може виконувати свою роботу і чи має допуск на всю лінію зіткнення.

Автор:  Роман Кошмал

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: Тиждень.ua

Новини

Трамп підписав оборонний бюджет із $350 мільйонами для України

Опубліковано

на

Президент США Дональд Трамп у вівторок підписав закон про оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік, який передбачає виділення $350 млн у вигляді військової допомоги Україні, включаючи летальне озброєння.

Церемонія підписання відбулася у вівторок у Білому домі.

“Цей історичний законодавчий акт демонструє нашу непохитну відданість чоловікам і жінкам у формі, найбільшій у світі військовій силі, і ми зробимо її кращою, ніж раніше”, – наголосив Трамп у своїй промові перед підписанням закону, назвавши його “надзвичайно важливим” для країни.

Як повідомлялось раніше, законопроект з оборонним бюджетом для Пентагону обидві палати американського Конгресу узгодили на початку листопада.

“Закон дозволяє виділення $350 млн для надання Україні допомоги в галузі безпеки, включаючи оборонну летальну допомогу”, – зазначається у документі.

При цьому уточнюється, що закон містить обмеження щодо виділення принаймні половини цих коштів, поки глава Пентагону не підтвердить, що Україна вжила значних заходів для реалізації інституційної реформи у сфері оборони.

Загалом же, для протидії російській агресії оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає виділення $4,6 млрд в межах Європейської ініціативи стримування для підтримки союзників НАТО та посилення оборонного потенціалу США в Європі.

Крім того, передбачається виділення $100 млн в рамках Європейської ініціативи запобігання загрозам в рамках оборонних програм для країн Балтії. Документ також уповноважує виділити $58 млн для відповіді на порушення Росією договорів про скорочення озброєнь.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

Новини

Росія розмістить “Іскандери” в Східній Прусії на постійній основі

Опубліковано

на

Міністерство оборони Росії готується до постійного розміщення в Калінінградській області (анексована в Німеччини Східна Прусія) оперативно-тактичних ракет “Іскандер-М”.

Раніше ці ракети розміщувалися в найзахіднішому регіоні Росії “на тимчасовій основі”, пише “Радіо Свобода” з посиланням на російські ЗМІ.

Так, газета “Красная звезда”, що видається Міністерством оборони Росії, повідомила, що бригадний комплекс ракет “Іскандер” нещодавно переданий ракетному з’єднанню Західного військового округу.

Результат пошуку зображень за запитом ""Искандер-М""

Очікується, що перед постановкою “Іскандерів” на бойове чергування в початку 2018 року будуть проведені тактичні навчання з реальними пусками ракет.

Прес-секретар НАТО Оана Лунджеску заявила, що розміщення ракет, здатних нести ядерні заряди, поблизу кордонів країн НАТО не сприятиме зняттю напруги. У Брюсселі сподіваються, що Росія надасть більше інформації про свої плани.

Тим часом у Міністерстві закордонних справ Польщі знову висловили стурбованість у зв’язку з мілітаризацією Калінінградській області (анексована в Німеччини Східна Прусія), яка триває вже кілька років.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

Історія

Цей день в історії: Всеукраїнський референдум щодо незалежності України

Опубліковано

на

Більше 90% відсотків громадян України, що 1 грудня 1991 року взяли участь в референдумі, висловилось за незалежність другої за значенням республіки СРСР. Одночасно з референдумом проводились і президентські вибори, на яких перемогу здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України. За нього проголосувало більше 61% виборців.

24 серпня 1991 року відкрилась позачергова сесія Верховної ради України, на якій було розглянуто питання про політичну ситуацію в республіці і прийнято Постанову та Акт про проголошення незалежності України, затверджені конституційною більшістю (за Постанову – 321, за Акт – 346 з 450 голосів). У результаті Україна стала незалежною демократичною державою з неподільною та недоторканою територією, на якій є чинними лише власні Конституція, закони і постанови уряду. З метою підтвердження Акта сесія вирішила провести 1 грудня республіканський референдум.

Це викликало спротив з боку Росії – 26 серпня прес-секретар президента РРФСР Бориса Єльцина заявив, що у випадку припинення з нею союзницьких відносин Росія залишає за собою право про перегляд кордонів, що суперечило російсько-українському договору від 19 листопада 1990 року. 29 серпня 1990 року в результаті дводенних переговорів з російською делегацією, що прибула до Києва на чолі з віце-президентом Олександром Руцьким, було прийнято комюніке, що підтверджувало територіальну цілісність сторін і непорушність їх кордонів.

1 грудня на виборчі дільниці прийшло близько 32 мільйонів громадян (84% внесених у списки), з них майже 29 мільйонів (90.35%) підтвердили Акт проголошення незалежності України. 5 грудня 1991 року Верховна рада України прийняла звернення “До парламентаріїв і народів світу”, в якому наголошувалось, що договір 1922 року про утворення СРСР Україна вважає стосовно себе недійсним і недіючим.

Результат пошуку зображень за запитом "Всеукраїнський референдум щодо незалежності України"

Не було жодного регіону, жодного населеного пункту, де ідея незалежності України не знайшла б підтримки більшості громадян. Зокрема, в Криму за незалежність проголосували 54,19 відсотка громадян, у Севастополі – 57,07 відсотка, у Донецькій, Луганській, Одеській та Харківській областях волю до власної держави виявили понад 80 відсотків громадян. В Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях «за» проголосували більш як 95 відсотків громадян.

На президентських виборах, котрі проводились цього ж дня, 20 мільйонів виборців віддали свої голоси за Леоніда Кравчука, котрий став першим всенародно обраним Президентом України. Демократична опозиція колишньому чільному функціонеру Компартії не змогла виробити єдиної виборчої стратегії, і найбільш реальний суперник Кравчука лідер Народного руху України В’ячеслав Чорновіл отримав підтримку 7.4 мільйонів виборців (23.3%).

Результат пошуку зображень за запитом "Всеукраїнський референдум щодо незалежності України"

Втретє за 350 років нашої героїчної і водночас трагічної історії – від Визвольної війни середини ХVІІ століття – Україна здобула самостійність. Саме Всеукраїнський референдум наділив прийнятий Верховною Радою Акт проголошення незалежності України тією юридичною силою, яка дозволила ствердити: Радянський Союз як об’єкт міжнародного права перестав існувати, а на політичній карті світу з’явилася нова незалежна держава – Україна. Вже наступного дня, 2 грудня 1991-го незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня – Литва і Латвія.

5 грудня на урочистому засіданні Верховної ради Леонід Кравчук склав присягу народові України. Цього ж дня Головою Верховної ради обрано Івана Плюща.

Результатів референдуму затамувавши подих чекали не тільки самі українці, але й цілий світ – у столицях головних міжнародних гравців планети чудово розуміли, що доля Союзу вирішується в Україні, адже, незважаючи на проголошення Україною незалежності, уже начебто демократична Росія не полишала надій втягнути її до чергового «оновленого союзу». «Не підтримати незалежність означає підтримати залежність», – таким був головний аргумент тих, хто бачив майбутнє своєї батьківщини тільки у незалежному статусі.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending