Зв'яжіться з нами

ВПК

Польсько-українська система залпового вогню ZRN-01 Stokrotka може за недорого валити і дрони і наземні цілі

Опубліковано

на

Система залпового вогню ZRN-01 Stokrotka є результатом співпраці ДК “Укроборонпром” з WB Group, який є одним з найбільших приватних об’єднань польського оборонно-промислового комплексу. Ця розробка вперше демонструється в Україні на виставці “Зброя та Безпека”.

ZRN-01 Stokrotka призначена для виявлення та ураження наземних цілей, від піхоти до захищених укриттів, а також для знищення повітряних цілей, в першу чергу – безпілотних літальних апаратів. Для цього система залпового вогню обладнана сучасною системою виявлення цілей, яка включає український радар, оптичні прилади та цифрову систему керування вогнем польського виробництва.

Система виявлення цілей дозволяє виявляти навіть малі безпілотні апарати, в тому числі з композитних “прозорих” матеріалів, на відстані біля 10 км. А за знищення цілей відповідають українські некеровані ракети РС-80ПО від ДАХК “Артем”, що входить до складу ДК “Укроборонпром”.

Після виявляння повітряної цілі система керування вогнем розраховує траєкторію її руху та направляє ракети у точку “зустрічі”. Завдяки великій надзвуковій швидкості РС-80 забезпечується мінімальний час польоту до цілі, а використання спеціальних електронних програмових детонаторів та бойової частини, гарантує її знищення. Тактико-технічні характеристики ракети дозволяють знищувати цілі на висоті до 4 км, що значно перевищує максимальну ефективну висоту польоту малих безпілотників. Окрім того, можливості системи дозволяють знищувати наліт “зграї” дронів, завдяки високій скорострільності системи.

Загалом, система ZRN-01 Stokrotka забезпечує рішучі переваги, в першу чергу – економії у порівнянні з існуючими зараз традиційними засобами ППО.
При знищенні безпілотника гарматним вогнем витрачаються не тільки боєприпаси, зі швидкістю від 1000 до 4000 або навіть 5000 за хвилину, але і ресурс ствола, який може становити біля 6-10 тисяч пострілів. Вартість боєприпасів, стволу та інших механізмів зброї, не говорячи вже про керовані зенітні ракети, може у сотні разів перевищити вартість малого сучасного дрону. У свою чергу, некеровані ракети відрізняються невеликою вартістю при, як мінімум, аналогічній ефективності проти цілей такого типу, за умови використання спеціальної бойової частини.

В цей же час, використання навіть сучасних засобів радіоелектронної боротьби та протидії, які придушують канали керування безпілотниками та системи супутникової навігації, не дають 100% гарантії захисту від дронів, які можуть виконувати запрограмований політ або використовувати спеціальні високозахищені системи зв‘язку.

Окрім того, ZRN-01 Stokrotka може застосовуватись для знищення наземних цілей на відстані до 7 км. Враховуючи різноманітні види бойових частин ракети РС-80 можливо ефективне знищення будь-яких цілей, від відкритих позицій піхоти та легкоброньованої техніки, до укриттів та захищених об‘єктів.

ZRN-01 Stokrotka зараз змонтована на шасі великої прохідності STAR 265M2 в 6×6, яке забезпечує мобільність системи. При цьому ZRN-01 Stokrotka може бути встановлена на будь-яку платформу, від інших колісних або гусеничних шасі до кораблів.

“Стрімкий розвиток малих безпілотних апаратів став великим викликом для інженерної оборонної думки. Останній досвід, який надходить з усіх військових конфліктів, доводить, що прості у використанні та дешеві малі безпілотні літальні апарати з кожним разом стають ще більшою проблемою та несуть велику загрозу наземним військам та стратегічним об‘єктам. Для вирішення питання захисту від дронів, “Укроборонпром” та найбільше приватне об’єднання польської оборонки – WB Group, об‘єднали свої зусилля. Завдяки новому поєднанню вже відпрацьованих систем вдалось, за мінімальний термін, створити новий тип зброї – ZRN-01 Stokrotka. Зараз ця система готується до проведення випробувань, які допоможуть зробити її ще ефективнішою, а також є необхідною умовою для передачі ZRN-01 Stokrotka до українських захисників”, – прокоментував Заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” з авіабудування та виробництва Володимир Коробов.

Петр Войцеховський, прездидент WB Group та Заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” з авіабудування та виробництва Володимир Коробов.

Необхідно зазначити, що ZRN-01 Stokrotka стала черговим результатом глибокої співпраці українського та польського оборонних комплексів, яке має велике значення, враховуючи членство Польщі в Євросоюзі та НАТО. Саме така взаємовигідна спільна робота є невід’ємною частиною інтеграційних процесів українського оборонного-комплексу до євроатлантичних структур.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?
Реклама
Натисніть, щоб коментувати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ВПК

Завжди готовий до бою – знаменитий «Парабелум» (ВІДЕО)

Опубліковано

на

Німецький пістолет Люгера моделі P08, також відомий як «Парабелум» – безумовно, один з найзнаменитіших пістолетів всіх часів. Точний, надійний і зручний, він цінувався не тільки в німецькій армії, а й як трофей у противника.

Пістолет Люгера (Люгер, Парабелум; ньому. P08, Parabellum, Borchardt-Luger) – пістолет калібру 9 мм, розроблений в 1900 році австрійцем Георгом Люгером на основі конструкції пістолета Хуго Борхардта.

Головним достоїнством «Парабелум» є висока точність стрільби, досягнута за рахунок зручної «анатомічної» рукояті з великим кутом нахилу і легкого (майже спортивного) спуску.

Пистолет Парабеллум

 

Характеристики пістолета

  • Калібр 9 мм. під патрон 9×19mm Parabellum
  • Швидкість стрільби — 27—30 пострілів за хвилину
  • Вага без патронів — 0,890 кг
  • Вага з патронами — 0,990 кг
  • Довжина — 217 мм
  • Висота — 135 мм
  • Довжина ствола — 100 мм
  • Початкова швидкість кулі — 320 м/с
  • Магазин — 8 патронів
  • Прицільна дальність пострілу — 50 метрів

Характерні особливості конструкції:

  • Екстрактор розташований зліва (стріляні гільзи викидаються ліворуч та вверх)
  • Один запобіжник прапорцевого (флажкового типу) на лівій стороні рамки
  • Є вказівник наявності патрона в патроннику

Пістолет Люгера Р08 активно використовувався в Першій і в Другій світових війнах. Незважаючи на те, що на початку Другої світової війни він вже почав замінюватися більш новим і надійним пістолетом P38, Люгер залишався основною зброєю офіцерів Вермахту.

Користувався неабияким попитом в багатьох країнах світу, а в деяких стояв на озброєнні. Головними імпортерами P08 були США, (туди він постачався під назвою Luger»),  Болгарія, Фінляндія, Голландія, Португалія та Швейцарія, де також було налагоджено виробництво. Р08 послужив компоновочним зразком для таких пістолетів, як японський «Намбу» зразка 1914 року, американський «Ругер» Mk II, а також фінський «Lahti L-35».

Пов’язане зображення

 

Складний і дорогий у виробництві, «Парабелум», проте, виявився дуже вдалим, і став передовою збройової системою для свого часу. Продукується і по теперішній час. Всього було випущено понад 3 000 000 пістолетів Parabellum різних модифкацій.

Надавши значний вплив на розвиток збройової справи, пістолет Люгера перетворився на своєрідний еталон для порівняння. Створюючи нові системи пістолетів, конструктори донині часто говорять про досягнення точності бою або інших властивостей, аналогічних Люгеру.

Якість і висока живучість пістолетів Люгера дозволила їм успішно дожити до наших днів і стати популярною цивільною і спортивною зброєю.

Наскільки надійний «Парабелум», якщо скупати його в болоті, показують невгамовні автори інтернет-каналу InRangeTV, відомі подібними знущаннями над багатьма зразками стрілецької зброї.

Mud Test: WW1 & WW2 P08 Luger

Видно, що пістолет добре переносить «купання» і не втрачає здатності стріляти. Природно, що випробувачам і в голову не прийшло закинути зброю в болото з відкритим затвором, стволом або вийнятою обоймою – але відмова «Парабелум» в такому випадку є очевидною, а стрільба з нього просто небезпечною.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Продовжити читання ?

ВПК

Українські військові розробки, що ставали справжньою сенсацією

Опубліковано

на

Коли б вони не з’являлись, ці військові розробки ставали справжньою сенсацією серед фахівців військової справи. Нашпиговані зброєю авіаносці, патрони, що здатні пробивати броню кращих БТР, завод оптичного скла, що забезпечує увесь оборонний комплекс, чи навіть гідроплан Першої світової війни, що радше нагадував броньований літальний винищувач.

1. “Козак-2” – єдиний український бронеавтомобіль, що пройшов процедуру дослідного підриву

 

Пов’язане зображення

Український бронеавтомобіль “Козак-2” має кілька модифікацій

“Козак-2” виготовляють на базі цивільної вантажівки “Iveco EuroCargo”. Об’єм двигуна – 5,9 літра потужністю 279 кінських сил. Машина доволі маневрена – легко долає підйом у 60 градусів, боковий кут нахилу у 30, та брід завглибшки майже півтора метра. Приємно дивує й вантажопідйомність – 4 тонни, ще 6 можна спакувати на причіп.

Бронеавтомобіль розрахований на трьох членів екіпажу та десантну команду з восьми осіб. До речі, сидіння не стоять на підлозі, а висять на верхніх кріпленнях рами. Це ще один рівень захисту пасажирів у разі підриву днища.

Під маркою “Козак-2” розроблено кілька модифікацій, тож він здатний виконувати кілька функцій. Можна встановити кулемет або ж гранатомет і забезпечувати вогневу підтримки особового складу. Підійде він як для ведення тактичних операцій, так і для розвідки. Зрештою, послугує і в ролі броньованої санітарної машини для евакуації поранених.

2. Миколаївський суднобудівний завод – підприємство, яке готувало для Радянського Союзу кращі авіаносці

Результат пошуку зображень за запитом "авіаносний крейсер "Київ""

Український авіносний крейсер, виготовлений на Миколаївському суднобудівному заводі

Перший радянський авіносний крейсер “Київ” буквально нашпигували зброєю. 4 пускові установки протикорабельних ракет “Базальт”. Дві пускові установки “Шторм”, та ще 2 двухствольні артилерійські установки “АК-726”. У будь-який момент капітан міг дати команду “Залп” і випустити по противнику торпеди або глибинні бомби.

Утім дітище Миколаївського суднобудівного почувалося вільно не лише у водній стихії. В ангарі крейсера могло розташуватися десяток гвинтокрилів та ще стільки ж літаків, які спеціальними підйомниками виводили на поверхню.

Довжина злітної палуби становила 189 метрів, але її не використовували для розгону. Як-38 здіймались у повітря вертикально. Виявивши підозрілий об’єкт, льотчики вирушали у заданому напрямку, аби зібрати для капітана більше інформації.

3. Ізюмський приладобудівний завод – унікальне українське підприємство, що виробляє оптичне скло

Ізюмський завод виготовляє оптичне скло для ракетних комплексів

Щоб перетворити пісок на скло, потрібно розігріти піч до 1800 градусів. А далі – акуратно відлити розжарене скло у блоки. На перший погляд, усе просто, але й тут є нюанси. Під час процедури важливо уникнути димки, не допустити утворення бульбашок та проникнення дрібних частинок каміння.

Перший етап завершено. Далі застиглу брилу скла ідеально розрізають та зашліфовують, адже незабаром вони опиняться в системах керування вогнем на українських “Булатах”, “Оплотах”, та “Дозорах-Б”. Співпрацюють і з конструкторським бюро “Луч”, які випускають протитанкові ракетні комплекси “Стугна-Пе” та “Корсар”.

4. Дмитро Григорович – українець, який перетворив гідроплан на грізну бойову одиницю

Гідролітак “М-9” – найпопулярніший винахід Дмитра Григоровича

Киянин Дмитро Григорович представив гідролітак спеціальної конструкції “М-1”. Цей революційний винахід великого резонансу не викликав. Утім військове керівництво незабаром знову примчало до інженера – в Європі саме розгорталась Перша світова війна. І цього разу українець знайшов, чим вразити силовиків.

Наступне дітище – двомісний “М-5” – одразу взяли на озброєння Балтійський і Чорноморський флоти. Найчастіше гідроплан використовували для розвідки. Саме завдяки йому на підході до Севастополя льотчики помітили німецькі швидкохідні крейсери “Бреслау” та “Гебен”. Та справжньою зіркою серед розробок киянина стала модель “М-9”. Тут могли поміститися троє людей – пілот, бортмеханік, який скидав бомби, і стрілець у носовій частині, який обстрілював з кулемета Максим ворожі кораблі. З двигуном у 150 кінських сил машина забезпечувала вищу швидкість, ніж у багатьох тодішніх винищувачів, чудово трималася на воді при чотирибальному штормі й навіть могла злітати зі снігу.

5. Stiletto – компанія, яка готова виробляти для України набої посиленої бронебійної здатності

Stiletto Systems виробляє набої посиленої бронебійної здатності

Чи можливо пробити броню товщиною 20,5 міліметрів однією кулею? Одразу напрошується думка, що ні. Адже таким захистом володіють БТР й смішно протистояти їм звичайною гвинтівкою. Втім у нас дещо застаріле уявлення про можливості сучасних набоїв, що й підтвердили випробування на полігоні у Житомирській області.

Набої від компанії Stiletto здатні зробити решето з бронежилетів 6 ступеня захисту та усіх броньованих машин, які залучені у військах так званих “Л/ДНР”, в тому числі, російських “Тигрів”.

Матеріал для куль команда виготовляє не із готових сплавів, а з порошку. Останній спресовують або ж спікають. Така методика дозволяє розміщувати центр тяжіння симетрично до вісі кулі, що відповідно мінімізовує відхилення від траєкторії. Сердечник для снайперських бронебійних куль виробляється зі сплаву вольфраму і карбід вольфраму, що власне й посилює бронебійну силу.

 

Продовжити читання ?

ВПК

Зброя та безпека 2017: три українські розробки, якими варто пишатися

Опубліковано

на

Минулого тижня у Києві пройшла традиційна міжнародна виставка “Зброя та безпека 2017”. Крім винаходів багатьох країн-партнерів, які привезли до України свої творіння, відвідувачі оцінили й наші розробки.

А їх, треба зауважити, було не так і мало. WAC-47, надточний керований снаряд “Карасук”, БТРи та бронемашини вогневої підтримки. Слід підкреслити, що якість роботи українських інженерів оцінили всі, оскільки наші інженери зробили великий крок у майбутнє.

Зупинимось на броньованих машинах, які у найближчому майбутньому стануть такими ж символами України, як танки “Оплот”.

Майбутній символ України - БТР-4МВ1 - фото 202984

Майбутній символ України – БТР-4МВ1

Мабуть, головною новинкою від “Укроборонпрому” став БТР-4МВ1. Українці модернізували прототип БТР-4мВ, який було представлено три роки тому. Родзинкою цього транспортеру є те, що в нього взагалі немає ані вікон, ані дверей у передній частині машини. Крім того, на броні додатково розмістили модульні бронеплити, які можна замінити навіть у полі, якщо, звісно, мати запчастини.

У передній частині транспортеру немає ні вікон, ні дверей - фото 202985

У передній частині транспортеру немає ні вікон, ні дверей

Саме ці речі роблять БТР-4МВ1 максимально безпечною для екіпажу. Щодо озброєння, чиновники державного концерну вирішили не вигадувати нічого та оснастили новинку стандартним бойовим модулем “Штурм” із гарматою ЗТМ-2. Але ж не “допилити” 30-мм автоматичну гармату не змогли. До неї додали крутий оптико-електронний тепловізор, вироблений на Ізюмському приладобудівному заводі. Тож тепер бійці, що сидять у кабіні БТРу, зможуть бачити вночі цілі на відстані п’ятьох кілометрів, а порятунку від БТР-4МВ1 нема.

Тепловізор від

Тепловізор від “Укроборонпрому”

Іншою розробкою похизувалися працівники Житомирського та Київського бронетанкових заводів. Працюючи спільно, інженери створили “Страж” – бронемашину вогневої підтримки танку. Вона є надпотужною зброєю, яку катають на шасі Т-64.

Бронемашина

Бронемашина “Страж”

Маючи в оснащенні тепловізор та електронну систему управління вогнем, а також лазерний далекомір, екіпаж може влучно працювати з бойового модулю “Дуплет” – двох автоматичних гармат 30мм калібру – по будь-яких живих цілях, які можуть завадити роботі наших танків. А для того, щоб українські воїни, сидячи в якомусь “Оплоті”, могли почуватися у безпеці, у “Стража” є ПТРК “Бар’єр”. Ракети протитанкового комплексу здатні вразити бронемашини з відстані п’ятьох кілометрів та пробити листи броні товщиною 800 міліметрів.

ПТРК

ПТРК “Бар’єр” вже знайомий любителям зброї по комплексах “Фантом”

Тож, “Стражеві” пророкують велике майбутнє, оскільки у сучасному бою “життя” танка сягає приблизно півгодини. Українські ж розробки здатні збільшити ці показники.

Справжня

Справжня “лялька” – БТР “Отаман”

Третя ж річ, яку із гордістю презентували на “Зброї та безпеці”, – БТР “Отаман” розробки приватного науково-виробничого підприємства “Практика”. Працівники цього закладу зробили з застарілих бронетранспортерів справжню “ляльку”. Єдине, що залишилося від прототипів – БТР-60 та БТР-70 – ходова частина, та й те тільки тому, що вона зарекомендувала себе як достатньо надійна.

Машину оснастили новеньким бронекорпусом із додатковим активним захистом, а також додали до цього пристрій, який робить протитанкові міни чимось даремним. Розробники кажуть, що за стандартами НАТО STANAG “Отаман” сягає четвертого рівня з шести.

Це значить, що куля калібру 14.5 мм х 114 з 200 метрів на швидкості 911 метрів на секунду просто відскочить від броні!

Круговий захист дає можливість уберегтися від осколково-фугасного снаряду, який розірвався у 25 метрах від БТРу. Вражаючі характеристики!

Щодо зброї, то на “Отаман” причепили той самий “Штурм”, який стоїть на “укроборонпромівському” БТР-4МВ1, а ще на нього можна навісити майже будь-яку модульну систему: від мінометної установки до артилерійської.

“Отаман” оснащений “Штурмом”

Незабаром у “Практиці” хочуть відправити зразок на ходові випробовування, а після цього її продаватимуть військовим.

Олексій Чибісов

При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: https://news.karpaty.rocks/

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending

Copyright © 2017 Військовий навігатор України