Зв'яжіться з нами

Виживалка

Поради майбутнім військовим: як не стати камікадзе на контракті

Опубліковано

на

Як “Arma” і “Battlefield” не навчать влучно стріляти, так і YouTube не перетворить аматора на професійного вояка. Приміром, для досягнення оптимальної кучності, ми з бійцями настрілюємо сотні і тисячі набоїв на тиждень. Для хорошого злагодження ми долаємо багато кілометрів на різних типах місцевості. Для того, щоб досягти професійного рівня у військовій справі, цим треба професійно займаттся. Але якщо ви усвідомили необхідність поглибити знання з індивідуальної військової підготовки, скажімо, на рівні “солдат-відділення” (що в принципі похвально), то знайомство безсумнівно почнете з Google. Причини можуть бути різні. Можливо, ви просто свідомий громадянин, який придбав собі нарізуху “на випадок чого”, і хоче “прокачати” свої знання з екстермінатусу і виживання “у полі”. Або ви майбутній військовий, який готується піти на контракт. У обох випадках це додає вам балів. Проте, як і в посадці десь на “нулі” у секторі “Б”, так і в цих ваших інтернетах, нерідко натикано розтяжок і мін, на яких можна неслабо зашкваритися.

Нижче я зібрав список із десяти заповідей для адекватного навколоармійця, які базуються на військовій практиці.

1. Ігноруйте “експертів” саперної справи, які навчалися по ютюбу. Забийте на аматорські сайти зі зняття розтяжок і розмінування. Якщо ви не сапер, розмінування – не ваше собаче діло! Я вже не згадую про те, що всілякі підручники з імпровізованих вибухових пристроїв мають ігноруватися по замовчанню!

2. Любителям “здобувати зброю в бою” та інших трофеїв. На війні мінується все. От тупо все. Навіть патрони, які забивають тротилом замість пороха. Навіть міни мінуються. Цей пункт є продовженням попереднього: якщо ви не сапер, обходьте десятою дорогою всі підозрілі предмети. Ті, що не викликають підозр – теж. Навіть якщо у “свіжого” ростовського 200-го на грудях димиться ще не охололий калашмат. Запам’ятайте: якщо ви цю штуку сюди не клали, значить не варто її чіпати – дочекайтеся приїзду саперів.

3. Те саме стосується мінування без інженерної підготовки. Google та YouTube не нададуть вам необхідної практики, і ваша перша розтяжка майже гарантовано стане вашою останньою.

4. Ігноруйте інструкторів-страйкболістів. Військові ігри на природі не мають нічого спільного з раптовим вогневим контактом. І то якщо ти перед тим зробив полтішок кілометрів, кілька діб не вилазячи з броніка.

5. Уникайте доморощених тактиків. Це вірна загибель. Якщо людина не була на війні і не “хавала” всі її “прєлєсті”, вона всього лише здатна навчити як стати хорошим 200-м. Навіть якщо ваш “інструктор” має мільйон друзів серед атошників і цитує Сун-Цзи.

6. З’явилися самураї, які вважають, що кільце від ручної гранати – занадто складний апарат, і радять замінити його на шматок обрізаного 5-кубового шприца, який одягається на запобіжний важіль і запал, фіксуючи їх разом. Офігєнна штука, до того моменту як цей ковпачок не трісне у тебе в кишені. Такі випадки уже неодноразово траплялися, але про це немає кому розповісти – ті винахідники повернулися додому розфасованими по кількох різних ящиках.

7. Сміливо посилайте всіх умудрьонних вояк, які стверджують, мовляв, фізуха для солдата – діло десяте. Ти здохнеш без підготовки, якщо буде необхідно стрімко доставити на позицію свою тушку, на якій теліпається 30кг екіпу, озброєння і БК. Як перевірити? Набийте свій найбільший рюкзак усім необхідним плюс пару-трійку цеглин. Пробіжіть із ним 5 метрів і падайте на землю. Повторіть 20 разів.

8. Навздогін попередньому пункту. Ніколи не користуйтеся прикладом різних самураїв, які бігають під кулями в одній розгрузці та бандані. Ніколи не знімайте броню і каску під час бойового виходу, а тим більше – у ході вогневого контакту! Загроза варіюється від маленького уламка ВОГа, який прилітає в живіт, до власної безтолковки, розбитої при падінні з бетера – усього не перелічити. Так, важко і незручно. Зате живий.

9. Завжди, якщо є можливість, їдьте ВСЕРЕДИНІ вашого бетера. Селфачнутися для фейсбучки, сидячи на броні, можна й на базі. Під час обстрілу слід перебувати у тому місці, яке для цього і передбачено – в десантному відсіку. Якщо з РПГ прилітає в машину, то шанс одночасної загибелі екіпажу й десанту 50/50 (дивлячись, куди і як влучило – приміром, у захисну решітку), а от ті, хто сидять у цей час на броні – практично гарантовані смертники. Тим більше – при наїзді на фугас, що б там хто не казав.

10. Перчатки без пальців залиште для кінофільмів про рузкє спіцназ. Схопився за розжарений ствол – буде вава. Зажувало шкіру затворною рамою – ще одна вава. Забив пальця, здер ніготь – ти перетворився зі стрільця в легкого 300-го і впав тягарем на плечі підрозділу.

І наостанок. Шукайте хороших інструкторів з вогневої (можу порадити). Отримавши військову спеціальність у своєму підрозділі, вивчайте про неї ВСЕ та перевіряйте на практиці. І не лізьте куди не потрібно – у вас всерівно не вийде зробити усього самотужки. Тому що один – це нуль. А два – це один.

Автор:Харитін Старський

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело: http://censor.net.ua/

Виживалка

Що робити учаснику АТО при затриманні

Опубліковано

на

Ранковий відвідувач з сусідньої області, сивочолий тато, в очах сльози. Син, атовець, перетинав кордон, а його затримали, бо на ньому висить кримінальна справа про “самовільне залишення частини”. За годину батько з гарним настроєм поїхав. Щоб в таких ситуаціях було легше зорієнтуватись, напишу те, що пояснив цьому татові.

1. Зараз кінець 2017 року і ті, хто йшов по 1, 2 хвилі “дикої” мобілізації таки повинні офіційно звільнитись з лав ЗСУ. Облік особового складу у в/ч, на початку війни, вести було важко, а тому цілком ймовірно, що ви числитесь в списках СЗЧ ( або й безвісті зниклих). Той факт, що вас ніхто не турбував 3 роки, що у вас є посвідчення УБД та, навіть, висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби – НЕ означає, що ви автоматично звільнені з ЗСУ. Лише наказ (!) про виключення зі списків особового складу – свідчить про те, що ви вже не військовослужбовець.

2. На кордоні не треба пред’являти претензії до прикордонників на кшталт: “А ти, морда, була під Іловайськом?” або “Ти штурмував Савурку?” і т.п. Прикордонники діяти інакше не мають права, якщо мають рішення суду! Краще пред’явіть йому посвідчення УБД (тільки вже своїм, а не білоруським 🙂 , інакше ще й в КГБ завітаєте), спокійно поясніть, що вважаєте це непорозумінням. Якщо маєте захворювання, контузію, поранення – не мовчіть. Це не врятує вас від затримання, але до вас будуть ставитись відповідно.

3. Попросіть пояснити причину затримання та підставу на затримання (а це має бути ухвала слідчого-судді і тільки!). Маючи цю інформацію, ви зрозумієте, хто відкрив кримінальне провадження щодо вас, по якій статті КК вас підозрюють, в яку військову прокуратуру вас будуть доставляти. Наприклад, якщо кримінальне провадження розслідує військова прокуратура Тернопільського гарнізону – відповідно туди вас і доставлять.

4. Обов’язково телефонуєте на три номери: рідним, адвокату, місцевій спілці воїнів АТО. Моральну та правову підтримку це забезпечить. Вони ж можуть, в разі потреби привезти їжу чи необхідні ліки.

5. Далі вас доставляють у військову прокуратуру. Тут вже повинен чекати адвокат, який має зробити все можливе, щоб вам не обирався запобіжний захід, або якщо правопорушення дійсно мало місце, то щоб це був найм’якіший з видів заходів – особисте зобов’язання про явку до слідчого та суду.

6. Якщо ви під час перебування в АТО отримали контузію, поранення, маєте висновок ВЛК про непридатність (обмежену придатність) до військової служби, але не реалізували його, то, надайте підтверджуючі документи – це кардинально міняє ситуацію на вашу користь.

7. І не треба нікого боятись – ви ж Воїни, які нас захищали. Значить і ми вас захистимо!

P.S. Якщо з документів на затримання вбачається, що кримінальне провадження розслідує військова прокуратура не по місцю вашої служби, а з Луганської, Донецької області (або слідчі поліції з цих областей ) – то тут потрібно трохи й налякатись, піднімати всіх, і вся на ноги. Маєте зробити все, в рамках закону звичайно, щоб туди не потрапити. Доставка вас в ці області ускладнить і ваш захист, і підтримку. Та й мова скоріш, за все буде йти, в такому разі, не про банальне самовільне залишення частини.

Бережіть себе, Воїни!

Автор:Василь НАГОРНИЙ – адвокат, правозахисник

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:https://www.obozrevatel.com/society/

Продовжити читання ?

Виживалка

Міцнефет – покриття, що рятує бійця від снайпера (досвід армії Ізраїлю)

Опубліковано

на

Міцнефетом у армії оборони Ізраїлю називають сучасне камуфляжне покриття на шоломі солдата, що сприяє маскуванню бійця на полі бою.

Зазвичай, ізраїльський піхотинець ще з перших тижнів своєї служби в армії власноруч виготовляє собі міцнефет з двосторонньої маскувальною сітки. Таким чином, один міцнефет можна буде використовувати як в лісі, так і в пустелі, просто вивертаючи його навиворіт, що, погодьтеся, і дешево, і зручно, і ефективно.

Міцнефет не повинен спадати з каски і облягати її, а «безформно» на ній триматися.

Міцнефет не повинен спадати з каски і облягати її, а «безформно» на ній триматися.

Звичайно, маскування для шолома – ідея не нова. Однак міцнефет – чисто ізраїльська розробка. Вперше такі шоломи використовували спецпризначенці у Південному Лівані, а з середини 90-их вони стали невід’ємною частиною усі піхотних підрозділів ізраїльської армії.

Міцнефет «ламає» силует бійця і тим самим дезорієнтує ворожого солдата. Річ у тім, що людське око найбільш гостро і оперативно сприймає добре знайомі мозку форми. Таким чином незамаскований силует солдата на відкритій місцевості мозок миттєво виявляє та ідентифікує як ціль. Міцнефет спотворює звичний силует каски і не так «світить» солдата на місцевості.

Мицнефет из двусторонней маскировочной сетки можно использовать как под лес, так и под пустыню, выворачивая его в нужный момент наизнанку

Міцнефет з двосторонньої маскувальної сітки можна використовувати як під ліс, так і під пустелю, вивертаючи його в потрібний момент навиворіт.

Навіть якщо супротивник зможе ідентифікувати військовослужбовця в міцнефеті, то, через оптичний обман, вже на дистанціях далі від 100 метрів, стандартні методи прицільної стрільби виявляться малоефективними.

Однак міцнефет не призначений для використання в умовах міста і це мабуть єдиний його недолік. Окрім свого головного призначення польового камуфляжу, міцнефет також створює тінь, що непогано захищає солдата від сонця. Крім того, міцнефет запобігає появі відблисків від каски, що ефективно рятує бійця від мимовільного демаскування.

Міцнефет спотворює звичний силует каски і не так «світить» солдата на місцевості.

Міцнефет спотворює звичний силует каски і не так «світить» солдата на місцевості.

Хоч цей корисний аксесуар можна вільно придбати в ізраїльських та українських виробників, як було сказано раніше, міцнефет серед солдатів прийнято виготовляти власноруч. Для цього потрібно взяти шматок товстої маскувальної сітки, вшити по краях гумову стрічку. Після виготовлення міцнефет потрібно закріпити на касці, однак таким чином, щоб за необхідності можна було його швидко зняти.

Як дізнатися, що міцнефет виготовлений правильно? Міцнефет не повинен спадати з каски і облягати її, а «безформно» на ній триматися. Якщо міцнефет пошитий правильно і правильно застосовується, то виходить дешевий, але надзвичайно ефективний засіб, що значно підвищує шанси бійця на виживання в сучасній війні.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: http://zbroya.info/uk/blog/

Продовжити читання ?

Виживалка

Не дай себе вбити ворожим снайпером – поради виживання

Опубліковано

на

Снайпери на війні – звичайна буденність. Але навіть від кулі снайпера можна вберегтися, якщо знати, як і де може працювати снайпер. Фахівці розробили цілу систему заходів безпеки від ураження снайперським вогнем:

• снайпер, як правило, діє у складі групи;
• вночі снайпери використовують прилади нічного бачення, що дозволяють виявляти цілі до 500 метрів;
• перший етап роботи снайпера – виявити ціль, тому обладнайте 2-3 вогневі позиції і частіше їх змінюйте;
• у місті снайпер займає основні висоти, розташовуючись у будівлі, вибирає вогневу позицію у глибині приміщення, що ускладнює його виявлення;
• снайпер стріляє під прикриттям вогню зі стрілецької зброї;
• неприцільна стрілянина зі стрілецької зброї може свідчити про початок роботи снайпера;
• снайперські групи з групою прикриття провокують у відповідь вогонь, змушуючи вогневі засоби виявити себе;
• вогонь можна вести тільки із замаскованих вогневих позицій;
• улюбленою тактикою снайперів є дія із засідки, тайника, вночі, у заздалегідь підготовані (пристріляні) ділянки місцевості;
• обачно використовуйте активні прилади нічного бачення;
• снайпер часто використовує як «живця» поранених, до яких обов’язково прийдуть на допомогу. У таких випадках необхідно використовувати обмежену видимість, задимлення місцевості, засоби бронезахисту, бойову техніку;
• пам’ятайте, що у такій війні немає тилу, флангу і фронту, очікувати супротивника можна звідусіль (вдень він – мирний мешканець, вночі – вбивця наших солдатів).

Найважливіше значення для навчання снайперів правильним діям під час бою мають заняття з тактичної підготовки.

Під час війни снайпери, залежно від ситуації, діють парами або поодинці.

Зазвичай, отримавши бойове завдання від командира підрозділу, снайпери самостійно вибирають позиції у наперед визначеній смузі (напрямі), займають і залишають їх, при веденні вогню діють відповідно до отриманого завдання і ситуації.

Завдання снайперів у бою полягає, здебільшого, у тому, щоб відшукувати і знищувати вогнем найбільш важливі цілі: офіцерів противника, снайперів, спостерігачів, зв’язкових, кулеметників, мінометні та гарматні розрахунки, сприяючи успіху бойових дій своїх підрозділів.

Для того, щоб снайпери краще могли оцінити ситуацію і правильно діяли, перед боєм з ними проводять заняття з вивчення тактики своїх підрозділів і підрозділів супротивника.
У більшості випадків снайперам доводилося діяти у бою у важких умовах –пересуватися, повзаючи на великі відстані, долати різні перешкоди, довго лежати нерухомо у снігу. Тому тактичні заняття зі снайперами проводять у таких умовах, які б виробляли у них витривалість, спритність, силу волі, наполегливість, витримку, хитрість і холоднокровність.

Ознаки цілі

Щоб стати фахівцем в плані маскування, снайпер, насамперед, повинен усвідомити, як виглядає ціль. Снайпер повинен це знати не тільки для того, щоб рухатися непомітно, але й для того, щоб виявляти пересування супротивника. Ціль можна виявити за: звуком, рухом, недоречним камуфляжем, різкими змінами у «дикій» природі і запахом.

Звук

• особливо добре чуємо у темний час доби;
• видається при пересуванні, брязканні зброї або розмові;
• невеликі шуми можуть видатися природними, але не розмова.

Пересування

• найбільшу увагу пересуванню необхідно приділяти у світлий час доби;
• рух привертає увагу;
• швидкий і різкий рух помітять раніше, ніж повільний.

Недоречний камуфляж

• відблиски від зброї та оптики;
• яскраво виражений контур людини, зброї і т. п.;
• контраст маскувального костюма з фоном місцевості.

Зміни у «дикій» природі

• раптово злетіли птахи;
• раптово припинився шум, який видавали тварини;
• переляк тварин.

Запах

• видається при приготуванні їжі;
• дим від багаття;
• запахи від мила і косметичних засобів.

Снайперів противника, що ведуть спостереження, можна виявити днем – по сонячним відблискам, вночі – за допомогою приладів нічного бачення. Організуй і постійно веди спостереження,  не включай прилад нічного бачення, не переконавшись, що супротивник не оглядає місцевість з використанням таких же приладів.

Снайпери супротивника як вдень, так і вночі активно працюють при звуковому маскуванні одиночних гвинтівочних пострілів інтенсивної стріляниною. Неприцільна стрільба противника може свідчити про початок роботи снайперів.

Снайпер противника вражає ціль в найвразливіші, не прикриті бронежилетом частини тіла і голову. Не будь легковажним, ніколи не зневажай засобами бронезахисту (фіксуй шолом, та бронежилет правильно, не витягуй бронепластин). При переміщеннях або покидаючи БТР,  не підставляй противнику вразливі місця.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: http://www.chasipodii.net/

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending