Connect with us

Соціалка

Проблема відшкодування ПДФО або як військовий, звільняючись, може втратити п’яту частину належних йому виплат

Published

on

Сьогодні я розкажу про проблему яка може виникнути у військових, які звільнются з військової служби. Мова йде про те, як військовий може втратити п’яту частину належних йому виплат через невідшкодування податку на доходи фізичних осіб. З цим стикнувся особисто я та багато військовослужбовців, які звільнялися зі своїх військових частин.

Отже, згідно з п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, держава повністю компенсує податок на доходи фізичних осіб військовослужбовцям, тобто, вони його фактично не сплачують.

Коли військовослужбовець звільняється зі служби, то на день виключення його зі списків особового складу військової частини він має бути повністю забезпечений грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням (абзацом 3 п. 242 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України).

Тобто, його мають повністю розрахувати в останній день служби.

Але розповсюдженою є ситуація, коли з вини частини при звільненні військовослужбовця всі остаточні розрахунки здійснюються вже після його виключення зі списків військової частини. Звичайно, належні йому виплати здійснюються, але, так як він на момент виплати вже не перебуває в статусі військовослужбовця, йому не відшкодовують 18% ПДФО. Виплати при звільненні можуть бути чималі, а сума податку, на хвилиночку, це майже п’ята частина від належних виплат.

Логічно, щоб ПДФО був компенсований йому навіть у тому разі, якщо з якихось причин виплати він отримав вже після звільнення, адже належать вони йому за період, коли він здійснював військову службу.

Але це логіка нормальної людини зі здоровим глуздом. Однак, як ви вже здогадалися, Державна фіскальна служба України має свою, особливу логіку на цей рахунок.

Так, своїми листами (лист Державної податкової служби України від 02.08.2012 р. № 10980/5/17-1116 та лист Державної фіскальної служби України від 02.11.2015 р. № 25373/5/99-99-17-02-01-16), ДФС вказує на те, що після звільнення військовослужбовець втрачає свій статус, отже, законодавчі підстави для компенсації податку на доходи фізичних осіб військовослужбовцям після їх звільнення відсутні.

Однак, така позиція є хибною і ось чому:

Згідно з п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, одержаних військовослужбовцями, у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Це означає що податок нараховується і відразу в повній мірі відшкодовується, проще кажучи, просто не стягується з військовослужбовця.

А тепер слідкуйте за руками. Формулювання “у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби” визначене в Податковому кодексі, плавно перетворюється в “під час проходження служби” в варіанті вже підзаконного нормативно – правового акту – пункту 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб…., затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 р. № 44.

Отже, норма Податкового кодексу України, тобто, закону, не містить умови щодо обов’язкового перебування військовослужбовця на військовій службі при відшкодуванні компенсації суми податку на доходи фізичних осіб, а лише вказує на ту обставину, що сума податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, повинна бути одержаною військовослужбовцем у зв’язку з виконанням ним обов’язку несення служби.

Як це часто буває, маючи на меті збільшити доходи бюджету та зменшити витрати, ДФС, маніпулюючі законодавством, спотворює його зміст.

Але існують загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативно – правовими актами, які закріплені на конституційному рівні. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Також викликає здивування позиція військових частин та Міністерство оборони України, які обґрунтовують порушення закону, не компенсуючи ПДФО військовослужбовцям, при цьому посилаючись на вищезазначені листи-роз’яснення податкового органу. Адже, за своєю сутністю такі листи становлять службову кореспонденцію, вони не є нормативно-правовими актами та носять лише роз’яснювальний та рекомендаційний характер, тому вони не повинні створювати нові правові норми, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, або охоплюють суто власну трактовку суб’єкта владних повноважень з якихось питань.

Таким чином, проблема з невідшкодуванням військовослужбовцям грошової компенсації у розмірі податку на доходи фізичних осіб після їх звільнення породжує численні порушення прав військовослужбовців, носить системний характер і досі не вирішена досконально на законодавчому рівні.

Це не узгоджується із задекларованою гарантією держави, спрямованою на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців у розумінні Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Що робити?

По-перше, треба сказати, що існує позитивна судова практика , коли суди приймають рішення на користь військовослужбовців та зобов’язують військові частини відшкодувати ПДФО військовослужбовцю (вставити посилання). Шанси на вирішення цієї проблеми в судовому порядку досить великі. Отже, раджу звертатися до суду та захищати свої порушені права.

Кільком військовослужбовцям, права яких було порушено з вищезазначеного питання, Громадська ініціатива “Закон і порядок в ЗСУ” надає правову та консультаційну допомогу у підготовці розрахунків, запитів до військових частин та судових позовів, що стосуються цього питання.

По-друге, з цього приводу я зробив звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з проханням сприяти вирішенню цього питання та вніс пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав військовослужбовців задля уникнення непорозумінь та порушень щодо здійснення належних військовослужбовцям виплат.

Наразі від імені Уповноваженого з прав людини відкрито впровадження щодо порушення прав військовослужбовців та керівництву Державної фіскальної служби України направлено відповідне звернення щодо перевірки наведеної інформації.

Отже, чекаємо на відповідь та продовжуємо боротьбу!

Автор: Євгеній Сільверстов  Координатор громадської ініціативи «Закон і порядок в ЗСУ»

Ви можете звернутись із питаннями, що стосуються грошового забезпечення та інших виплат, надіславши листа на електронну адресу громадської ініціативи «Закон і порядок в ЗСУ»: zip.zsu@gmail.com

Джерело: http://ua.censor.net.ua/b4356

Cтатті

На які зміни в законодавстві чекають родини військових

Published

on

Про важливі законодавчі ініціативи щодо посилення соціального захисту військових та їхніх родин, що потребують добросовісної уваги парламентаріїв розповідає стаття в «Народній армії».

Найближчими днями (16–19 та 23–26 січня) заплановані чергові засідання Верховної Ради. Військові не полишають надії, що депутати не відкладуть у «довгу шухляду» розгляд важливих соціальних законопроектів, підготовлених у Міноборони, Генштабі, а також громадською організацією «Юридична сотня». Деякі законопроекти вже пройшли перше читання, решта чекають свого часу

Гроші на піднайом житла для родин контрактників

Одним із найактуальніших проблемних питань уже декілька років поспіль залишається виплата грошової компенсації за піднайом жилого приміщення для військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом. Нині, як відомо, така компенсація передбачена лише для військовослужбовців офіцерського складу та курсантів вищих військових навчальних закладів.

Ця законодавча норма дуже важлива, адже йдеться про створення привабливих умов для вступу громадян на військову службу за контрактом рядового, сержантського та старшинського складу. А поки значна кількість цих військовослужбовців змушена вирішувати житлове питання за рахунок власних коштів та можливостей, наприкінці минулого року розгляд цього законопроекту знову відклали. Фахівці підрахували, що потреба в коштах для реалізації цього проекту становить 786 млн грн на рік, 460 млн грн з яких — для Міноборони. В оборонному відомстві проект закону № 5027 був розроблений ще кілька років тому. Проте парламентарії його не ухвалили, видатки на ці цілі в бюджет на 2018 рік не закладені.

На шляху до гендерної рівності у війську…

Наприкінці минулого року народні депутати узгодили в першому читанні внесення змін до положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та до пункту 269 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Йдеться в першу чергу про надання особам обох статей рівних можливостей щодо укладання контракту на проходження військової служби, тобто що жінки можуть укладати контракт до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Нагадаю, що в мирний час українки можуть укладати контракт на проходження військової служби у віці від 18 до 40 років, а на час особливого періоду — до 50 років. Водночас для чоловіків ця норма є інакшою — «до досягнення граничного віку перебування на військовій службі» (до 60 років для старшого офіцерського складу і до 65 років для вищого).

2016 року для жінок-військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу стали доступними майже 100 військових «бойових» посад: водія, гранатометника, заступника командира розвідувальної групи, командира бойової машини піхоти, кулеметника, снайпера, стрільця тощо. Але певна кількість «бойових» посад й дотепер «закриті» для представниць слабкої статі. Тому розробники проекту виступають і за розширення лімітованого переліку військових посад для жінок.

Нині ж, з огляду на діючі правила, командири військових частин часто неохоче приймають жінок на службу, оскільки через законодавчі обмеження на жінку-військовослужбовця можна покласти значно менше завдань, ніж на чоловіка.

Про компенсацію за відпустку та санаторно-курортне лікування

За пропозицією Генерального штабу ЗС України опрацьовуються зміни до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині запровадження виплати грошової компенсації за частину невикористаної основної відпустки, які полягають в тому, щоб дозволити військовослужбовцям використовувати не менше ніж 15 діб основної відпустки, а за решту днів за їхнім бажанням виплачувати грошову компенсацію. Поки що цей законопроект на стадії погодження фінансово-економічних показників.

А ще нагадаю, що тривалий час потребує врегулювання питання щодо надання пільг і компенсацій військовослужбовцям та членам їхніх сімей без урахування додаткових умов, пов’язаних із розміром доходу їхніх сімей. Ідеться про такі пільги, як безкоштовний проїзд у відпустку, санаторно-курортне лікування та 50-відсоткове зменшення плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги.

Нагадаю, що 2014 року ці пільги стали надавати лише за умови, що середньомісячний дохід сім’ї військовослужбовця в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (станом на 1 січня ця сума становить 2470 грн). Тільки в цьому разі сім’я військовика мала право на зазначені пільги. Проте у листопаді 2015 року Верховна Рада ухвалила рішення надавати сім’ям військовослужбовців пільги на санаторно-курортне лікування, але тепер за умови, коли сукупний дохід родини за попередні 6 місяців не перевищує три прожиткові мінімуми на одну особу (з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб — 1762 грн, тож ця сума становить 5286 грн).

Наголошу, що учасники бойових дій мають право на пільги та безкоштовне санаторно-курортне лікування без додаткових умов.

Про виплату одноразової допомоги родинам тих, хто помер після військової служби

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога виплачується родині військовослужбовця у разі його загибелі під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби. Також виплата передбачена у разі смерті військовослужбовця, що настала в період служби або внаслідок нещасного випадку, що стався в цей період.

Із збільшенням прожиткового мінімуму з 1 січня 2018 року її розмір нині становить 1321,5 тис. грн (див. табл.).

18_01_2018.qxdЯкщо учасник бойових дій помирає після звільнення зі служби внаслідок захворювання, травми, контузії чи каліцтва, які були отримані ним під час проходження (виконання обов’язків) військової служби, його родина може оформити лише статус члена сім’ї загиблого, а на виплату одноразової грошової допомоги права не має. Випадки, коли сім’я залишається без батька та годувальника, нині, на жаль, не є поодинокими. Виправити цю несправедливість має законопроект № 6268–1. Досі документ не було винесено на голосування у залу Верховної Ради, проте вже подано на розгляд профільного комітету.

Продовжуючи тему виплати одноразової грошової допомоги в разі смерті військовослужбовця, зазначу, що на порядку денному парламенту також стоїть питання щодо вирівнювання розмірів цієї виплати для військовослужбовців — громадян України й іноземців, які проходять службу в нашому війську (проект закону № 6689). Для останніх, а також для осіб без громадянства, розмір допомоги прописаний у Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», тоді як громадяни України отримують допомогу за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для родин іноземців розмір цієї виплати становить 500 прожиткових мінімумів — 881,0 тис. грн. Такий підхід, на думку фахівців, призводить до диференціації «вартості» людського життя. Ініціативу щодо вирівнювання розмірів виплати парламент підтримав у першому читанні ще на початку грудня минулого року. Нині цей законопроект очікує на друге читання.

База ДНК військових

Під час ведення бойових дій бійці можуть отримати такі значні пошкодження, що ідентифікувати їх у разі загибелі вкрай складно, а часто навіть і неможливо.

Наприклад, у Збройних силах США вже давно існує сховище зразків біологічного матеріалу для ідентифікації, де зберігаються зразки ДНК усіх осіб, які вступають на військову службу. В Україні запропонували створити таку базу даних ДНК всіх військовослужбовців, що дозволить оперативно та точно ідентифікувати особу, якщо це неможливо зробити звичайними методами.

Цей законопроект був ухвалений у першому читанні ще в липні 2016 року. Проте відтоді парламентарії не поверталися до його повторного розгляду.

Підготувала Тетяна МОРОЗ

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://na.mil.gov.ua/

Continue Reading

Cтатті

Чому бунтують військові пенсіонери

Published

on

Пенсії військовим пенсіонерам не «осучаснювалися» більш ніж 7 років, хоча згідно з чинним законодавством перерахунок мав би відбуватися.

Так сім років тому, коли Янукович активно різав українську армію, й широку громадськість це аж ніяк не хвилювало, капітан/майор в середньому отримував 500 доларів на місяць у еквіваленті, на пенсії 300 доларів, то на даний час ця  пенсія досягає неповних 80. Це при цілому букеті службових хворіб і болячок, будучи основним годувальником сім’ї, а почасти, з оглядом на стан української економіки, і єдиним в малих депресивних містах.

17 січня військові пенсіонери влаштували масові акції протесту. Мітинги пройшли в багатьох обласних центрах, на Львівщині навіть перекривали траси. Колишні військові вимагали перегляду пенсій. Розмір виплат їм не «осучаснювали» аж 7 років. Чиновники уже встигли наобіцяти – пенсії переглянуть. Однак подібні заяви були і в травні, і у жовтні минулого року і сьогодні про питання згадали тільки після акцій протесту.

Моральна деградація державних чиновників

Пройшло всього кілька тижнів після повернення в Україну наших військовополонених. Їх чекала вся країна, їх поверненням гордився Президент у новорічному зверненні. Сьогодні військові – це ті кому чи не найбільше довіряють українці, не політикам, не громадським діячам, а саме тим, хто захищає нашу землю, наше мирне небо і спокійний сон. І як же дико і прикро бачити, як в цей же час на акції протесту вимушені виходити колишні військові. І як же дико і прикро відчувати відверте нехтування та порушення державними чиновниками вищого рангу встановлених чинним законодавством соціальних гарантій військовослужбовців. Як можна  відправляти сьогоднішніх молодих хлопців захищати кордони і в той же час роками обманювати вчорашніх військових про перегляд їх пенсій. Що думатимуть ті, хто сьогодні беруть до рук зброю, дивлячись на це? Що вже завтра вони будуть нікому не потрібні? Яке майбутнє може мати країна, яка не поважає власних військових?

Історія обману

Ситуація, яка складається зараз навколо пенсійного забезпечення військовослужбовців, – своєрідний лакмусовий папірець, наочна ілюстрація того, що з себе представляють державні чиновники вищого рангу, та на яких підвалинах ґрунтується їхня діяльність: постійний обман та маніпуляції, безвідповідальність та правовий нігілізм.

Це якось, навіть, незручно порівнювати із якістю соціального захисту пенсіонерів-військових у США, у Великій Британії, у Німеччині. У тій самій ФРН, наприклад, виходячи у відставку за вислугою років, полковник бундесверу може розраховувати на пенсію приблизно у 2-4 тис. доларів на місяць і вона на відміну від України не зменшується кожного року. Далеко не кожний український військовий пенсіонер – командир частини, який, наприклад, вийшов на пенсію у чині полковника, може зараз похвалитися пенсією у 150 доларів у еквіваленті.

Чи знала влада про існування проблеми? Безумовно! Чи займалася системно її вирішенням? Ні.

Чи розуміли урядовці, що потрібно не тільки розробити новий механізм призначення пенсій військовим (якщо вже затіяли зміну загальної системи), але й вирівняти пенсії “нових” пенсіонерів та “старих”. Так – розуміли, але…

Ще у травні минулого року прем’єр-міністр Гройсман запевняв, що після ухвалення парламентом урядової пенсійної реформи Уряд до кінця року забезпечить і осучаснення пенсій військовим-пенсіонерам. Мовляв: «гарантую, що до кінця року ми це питання вирішимо».

У серпні 2017-го міністр соціальної політики Андрій Рева клявся, що підвищення пенсій військовослужбовцям обов’язково відбудеться, але визначатиметься окремим законом, а не законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Запевняв, що це буде наступний законопроект у рамках пенсійної реформи. Другий її етап. Що за документ, який регулює питання пенсійного забезпечення військовослужбовців, мають взятися у жовтні 2017 року. А вже у листопаді відповідний законопроект мав би потрапити до парламенту. Але – не потрапив. Не потрапив документ до Верховної Ради  і у грудні. Проте – з’явилася інформація відносно того, що урядовці, начебто, передумали вирішувати питання із «осучасненням» пенсій військовим з 1 січня 2018. Що все це має відбутися на рік пізніше.

Лише масові акції протесту військових пенсіонерів примусили чиновників зКабміну схаменутися.

Аж 13 грудня 2017 року, голос – прем’єр відрапортував, що Кабмін нарешті опрацював проект закону про підвищення пенсій військовослужбовцям та працівникам правоохоронних органів і направляє документ в Раду національної безпеки та оборони для подальшого обговорення, а вже після обговорення у РНБО документ потрапить до парламенту. Прем’єр-міністр вкотре пообіцяв, що підвищення обов’язково відбудеться і пенсії 550 тис. військових пенсіонерів в середньому зростуть на 1,5 тис. гривень.

Обіцянки без грошей

Зараз – пройшло вже більше місяця – за словами пана Гройсмана, «осучаснення» пенсій військовим пенсіонерам все ще дискутується у РНБО, але остаточні рішення з’являться «от-от». І незалежно від того, чи розгляне відповідний законопроект парламент, – нові умови пенсійного забезпечення військовослужбовців почнуть діяти саме з 1 січня 2018 року.

Тобто, пенсії «по-новому», мінімальні компенсації втрачених пенсійних сум, для військових пенсіонерів будуть вводитися в дію так само, як «осучаснення» для пенсіонерів цивільних, – «заднім числом».

Але законні підстави для цього можуть з’явитися, у найкращому випадку, у лютому. І мова, вочевидь, йде вже не тільки про прийняття «профільного» закону, а й про внесення змін у бюджет поточного ріку, бо в його теперішній версії кошти на підвищення пенсій військовим просто не передбачені. А це – за приблизними підрахунками – майже 10 млрд грн.

Віталій СКОЦИК

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://lb.ua/blog/vitaliy_skotsyk/

Continue Reading

Соціалка

Страхування транспортного засобу учасника бойових дій

Published

on

Як повідомляє Юридична служба Збройних Сил УкраїниВідповідно до статті 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон України) учасники бойових дій, які особисто керують належними їм транспортними засобами, звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

МТСБУ (Моторне транспортне страхове бюро України) є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.

Тобто, якщо ви учасник бойових дій і особисто керуєте належним Вам транспортним засобом оформлювати звичний поліс «автоцивілки» Вам не обов’язково. Транспортний засіб та Ваше здоров’я «автоматично» застраховані державою.

Під “транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій” слід розуміти такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі (Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2015 року № 7-рп/2014).

Такими правовими підставами є: наявність доручення, наявність реєстраційного документа на цей транспортний засіб (абз. 2.2 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами від 26.09.2011) тощо.

Порядок дій учасника бойових дій у разі участі в ДТП
1. Евакуювати поранених (при необхідності), надати першу медичну допомогу, пересвідчитися, що місце ДТП є безпечним для подальшого перебування (відсутня загроза займання транспортного засобу тощо).
2. Викликати поліцейські підрозділи патрульної поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення (ДТП).
3. Посадові особи поліцейських підрозділів проводять всі необхідні дії задля оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, зокрема проводять огляд на стан алкогольного сп’яніння.
4. Учасник бойових дій, який став учасником ДТП, протягом трьох днів має зателефонувати на «гарячу лінію» МТСБУ та надати документи фіксації ДТП (особисто до МТСБУ або за допомогою засобів поштового зв’язку).

Під час дзвінка на «гарячу лінію» необхідно просто відповідати на запитання оператора та надавати запитувану інформацію для оформлення «особистого кабінету». Особистий кабінет – це інформаційне середовище, за допомогою якого особа, яка звернулася в МТСБУ за отриманням регламентної виплати, має можливість відслідковувати стан врегулювання своєї справи, переглядати документи, долучені до справи та мати можливість безпосереднього спілкування з особою, відповідальною в МТСБУ за врегулювання зазначеної справи.
У випадку використання засобів поштового зв’язку радимо документи відправляти рекомендаційним листом задля можливості відслідковування їх знаходження та підтвердження дати відправлення.

5. Посадові особи МТСБУ зв’язуються з учасниками ДТП, оцінюють збитки і оформляють документи, необхідні для отримання регламентної виплати.
6. У разі, якщо винуватцем ДТП є учасник бойових дій (який на момент вчинення ДТП НЕ перебував у стані алкогольного сп’яніння) МТСБУ здійснює виплату іншій стороні (потерпілому) грошових коштів.

Якщо учасник бойових дій є потерпілим і винуватець ДТП застрахований – то необхідно подавати відповідні документи до страхової компанії винуватця ДТП, яка і здійснить усі належні виплати.
Якщо ж винуватець ДТП не має «автоцивілки», то учасник бойових дій, виконавши дії, передбачені цим порядком, отримує відшкодування від МТСБУ.

І найголовніше, контакти МТСБУ:
«Гаряча лінія» 0-800-608-800
м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8
Поштова адреса:02002, Київ-2, а/с 272
Факс (автомат):+38044-239-2031
E-mail: mtibu@mtibu.kiev.ua.

Регіональних представництв МТСБУ не має, то ж звертатись необхідно за наведеними вище контактами.

Для отримання більш детальної інформації радимо відвідати сайт МТСБУ за посиланням: http://www.mtsbu.ua/ua/

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Continue Reading

Trending

Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!
Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!