Connect with us

Соціалка

Про порядок звільнення військовослужбовців, які залучені до складу сил і засобів АТО

Published

on

Сьогоднішня стаття присвячена порядку звільнення військовослужбовців у зв’язку із закінченням строку контракту під час їх виконання бойових завдань в зоні проведення АТО

07 січня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» визначено право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Звільнення військовослужбовців, у яких закінчився строк контракту після набрання чинності змін до Закону (07.01.2017 року)

Відповідно до пункту 34 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі – Положення) контракт припиняється (розривається) у день закінчення строку контракту.

Тобто всі військовослужбовці, у яких закінчився строк дії контракту, повинні бути звільнені з військової служби наступного дня.

Крім того, пунктом 2.12 Інструкції про організацію виконання Положення встановлено порядок звільнення військовослужбовців у зв’язку з закінченням строку дії контракту.

Так, військовослужбовець не пізніше як за три місяці до закінчення строку дії чинного контракту повинен повідомити командування військової частини про свій намір укласти новий контракт. Якщо у цей строк військовослужбовець без поважних причин не повідомив командування військової частини про намір укласти новий контракт про проходження військової служби, то він підлягає звільненню з військової службу у зв’язку з закінченням строку контракту, без подання рапорту.

Вищезазначений порядок є обов’язковим для виконання всіма посадовими особами, що здійснюють кадровий супровід військової служби.

При цьому, для військових частин, місцем постійної дислокації яких є район проведення АТО не має жодних підстав застосовувати пункти 33, 33-1 Положення, якими передбачено продовження строку контракту за певних обставин.

Командири військових частин (начальники органів військового управління), чиї підлеглі військовослужбовці відряджені в район проведення АТО у складі військових бойових частин, або виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України зобов’язані дотримуватися встановлених вимог законодавства та крім того, забезпечити своєчасне повернення військовослужбовців строк дії контракту яких закінчується до місця постійної дислокації, з врахуванням часу необхідного для здійснення передбачених перед звільненням організаційних заходів. Тільки в особливих випадках до зазначеної категорії військовослужбовців можуть застосовуватися передбачені пунктами 33, 33-1 Положення норми щодо продовження строку дії контракту.

Затримання звільнення зазначеної категорії військовослужбовців з підстав перебування в АТО з посиланням на вимоги спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15 лютого 2017 року №Д-2 «Про визначення строків та обсягів звільнення військовослужбовців з військової служби», не допускається.

Продовжуємо про порядок звільнення військовослужбовців, які залучені до складу сил і засобів АТО

Право на звільнення з військової служби набувають військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 18 місяців з дати його продовження.

Також встановлено право на звільнення військовослужбовців, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом.

На підставі Закону розроблено Директиву якою серед іншого:
конкретизовані категорії військовослужбовців, які набули (набувають) право на звільнення з військової служби у 2017 році;
визначено строки та обсяги звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення;
задачі окремим командирам (начальникам) щодо планування звільнення за визначеними критеріями.

Директивою визначалося завдання до 20 лютого 2017 року в органах військового управління та військових частинах розробити план звільнення військовослужбовців з військової служби, які виявили бажання звільнитися, а до 28 лютого затвердити ці плани. При цьому при відпрацюванні плану мали братися до уваги критерії: строк виконання військовослужбовцем бойових (службових) завдань в районі АТО та заборона звільнення військовослужбовців у період виконання завдань в районі АТО.

Тобто командири військових частин (начальники органів військового управління) чиї підлеглі військовослужбовці відряджені в район проведення АТО у складі військових бойових частин, або виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України при плануванні звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення та виявили бажання звільнитися, мали в обов’язковому порядку включати до плану (за визначеними обсягами) військовослужбовців, які в спланований період звільнення не перебувають в районі АТО та не направляти їх в цей період до району проведення АТО.

При цьому слід взяти до уваги, що склад військовослужбовців, які залучаються до сил і засобів АТО у складі військових бойових частин визначається саме командиром військової частини, який має всі повноваження щодо термінового відкликання підлеглого особового складу до місця постійної дислокації.

Командири, які не виконують вищезазначені вимоги та затверджені плани звільнення – перевищують свої службові повноваження за що мають притягуватися до відповідальності.

При цьому командирами, підлеглі яких виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України, в межах компетенції, мають вживатися заходи по негайному поверненню за службовою необхідністю військовослужбовців, що підлягають звільненню до пунктів постійної дислокації.

Військовослужбовці військових частин, місцем постійної дислокації яких є район проведення АТО, мають включатися до плану звільнення на період, коли військова частина не виконує безпосередньо бойові (службові) завдання та військовослужбовці залучені до заходів по відновленню боєздатності.

Крім того, у всіх випадках командири мають брати до уваги вимогу щодо надання усім військовослужбовцям, які бажають звільнитися щорічної основної відпустки.

Юридична служба Збройних Сил України

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:https://www.facebook.com/legalserviceAF/posts/

Соціалка

Порядок дій військовослужбовців, які мають фінансові зобов’язання і сплачують відсоток (пеню, штраф, комісію, тіло кредиту) за користування ними

Published

on

Як повідомляє Юридична служба Збройних Сил України: Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду ШТРАФНІ САНКЦІЇ, ПЕНЯ за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також ПРОЦЕНТИ за користування кредитом НЕ НАРАХОВУЮТЬСЯ.

Особливий період почався 17.03.2014 року (Указ Президента України № 303 “Про часткову мобілізацію”) і триває до нині.
Моментом виникнення права на ненарахування штрафних санкцій, пені і процентів є:

17.03.2014 року – для тих осіб, які станом на 17.03.2014 року вже були військовослужбовцями;

дата прийняття на військову службу (за контрактом і за призовом, зокрема призов під час мобілізації) – для тих осіб, які стали військовослужбовцями після 17.03.2014 року

Отже, якщо Ви військовослужбовець, який має невиконані зобов’язання (зокрема, кредитні зобов’язання) пропонується:

1. Звернутися до установи (зокрема, банку) з заявою провести звірку зобов’язань та отримати довідку із сумою залишку заборгованості по тілу кредиту, а також процентах, комісіях, штрафах тощо.

Цей етап є важливим і радимо починати з нього задля розуміння реальної «картини» зобов’язання, що буде підтверджено офіційною інформацією від банку. Звертатися можна особисто, через представника (який має підтверджуючі документи), а також поштою (лист радимо відправляти з описом вкладення та повідомленням про вручення).

2. Звернутися до установи (банку) із заявою про звільнення від сплати штрафних санкцій, пені і процентів по кредиту, а також про звільнення від сплати страхових платежів, якщо такі передбачені кредитним договором.
До заяви необхідно додати документи, які підтверджують статус військовослужбовця. Такими документами можуть бути:
– військовий квиток;
– посвідчення офіцера;
– довідка про призов на військову службу;
– довідка про проходження військової служби, що видається у військовій частині.
У випадку надання копій документів, вони мають бути завірені встановленим порядком.
Відповідь має бути надана протягом 30 днів з дня отримання звернення (ЗУ «Про звернення громадян»)

3. У випадку, якщо заяву, зазначену у п.2, не було задоволено звернутися до голови правління банку з аналогічною заявою. У цій заявіобовязково вказати відомості про надання попередньої заяви та результати її розгляду.

Відповідь має бути надана протягом 30 днів з дня отримання звернення (ЗУ «Про звернення громадян»)

4. У випадку якщо заяву, зазначену у п.3, не було задоволено, звернутися до суду з позовною заявою до банку.
Крім того, у прохальній частині варто звернутися до суду про застосування заходів забезпечення позову – тимчасово припинити нарахування платежів за кредитним зобов’язанням.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

 

Continue Reading

Cтатті

На які зміни в законодавстві чекають родини військових

Published

on

Про важливі законодавчі ініціативи щодо посилення соціального захисту військових та їхніх родин, що потребують добросовісної уваги парламентаріїв розповідає стаття в «Народній армії».

Найближчими днями (16–19 та 23–26 січня) заплановані чергові засідання Верховної Ради. Військові не полишають надії, що депутати не відкладуть у «довгу шухляду» розгляд важливих соціальних законопроектів, підготовлених у Міноборони, Генштабі, а також громадською організацією «Юридична сотня». Деякі законопроекти вже пройшли перше читання, решта чекають свого часу

Гроші на піднайом житла для родин контрактників

Одним із найактуальніших проблемних питань уже декілька років поспіль залишається виплата грошової компенсації за піднайом жилого приміщення для військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом. Нині, як відомо, така компенсація передбачена лише для військовослужбовців офіцерського складу та курсантів вищих військових навчальних закладів.

Ця законодавча норма дуже важлива, адже йдеться про створення привабливих умов для вступу громадян на військову службу за контрактом рядового, сержантського та старшинського складу. А поки значна кількість цих військовослужбовців змушена вирішувати житлове питання за рахунок власних коштів та можливостей, наприкінці минулого року розгляд цього законопроекту знову відклали. Фахівці підрахували, що потреба в коштах для реалізації цього проекту становить 786 млн грн на рік, 460 млн грн з яких — для Міноборони. В оборонному відомстві проект закону № 5027 був розроблений ще кілька років тому. Проте парламентарії його не ухвалили, видатки на ці цілі в бюджет на 2018 рік не закладені.

На шляху до гендерної рівності у війську…

Наприкінці минулого року народні депутати узгодили в першому читанні внесення змін до положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та до пункту 269 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Йдеться в першу чергу про надання особам обох статей рівних можливостей щодо укладання контракту на проходження військової служби, тобто що жінки можуть укладати контракт до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Нагадаю, що в мирний час українки можуть укладати контракт на проходження військової служби у віці від 18 до 40 років, а на час особливого періоду — до 50 років. Водночас для чоловіків ця норма є інакшою — «до досягнення граничного віку перебування на військовій службі» (до 60 років для старшого офіцерського складу і до 65 років для вищого).

2016 року для жінок-військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу стали доступними майже 100 військових «бойових» посад: водія, гранатометника, заступника командира розвідувальної групи, командира бойової машини піхоти, кулеметника, снайпера, стрільця тощо. Але певна кількість «бойових» посад й дотепер «закриті» для представниць слабкої статі. Тому розробники проекту виступають і за розширення лімітованого переліку військових посад для жінок.

Нині ж, з огляду на діючі правила, командири військових частин часто неохоче приймають жінок на службу, оскільки через законодавчі обмеження на жінку-військовослужбовця можна покласти значно менше завдань, ніж на чоловіка.

Про компенсацію за відпустку та санаторно-курортне лікування

За пропозицією Генерального штабу ЗС України опрацьовуються зміни до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині запровадження виплати грошової компенсації за частину невикористаної основної відпустки, які полягають в тому, щоб дозволити військовослужбовцям використовувати не менше ніж 15 діб основної відпустки, а за решту днів за їхнім бажанням виплачувати грошову компенсацію. Поки що цей законопроект на стадії погодження фінансово-економічних показників.

А ще нагадаю, що тривалий час потребує врегулювання питання щодо надання пільг і компенсацій військовослужбовцям та членам їхніх сімей без урахування додаткових умов, пов’язаних із розміром доходу їхніх сімей. Ідеться про такі пільги, як безкоштовний проїзд у відпустку, санаторно-курортне лікування та 50-відсоткове зменшення плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги.

Нагадаю, що 2014 року ці пільги стали надавати лише за умови, що середньомісячний дохід сім’ї військовослужбовця в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (станом на 1 січня ця сума становить 2470 грн). Тільки в цьому разі сім’я військовика мала право на зазначені пільги. Проте у листопаді 2015 року Верховна Рада ухвалила рішення надавати сім’ям військовослужбовців пільги на санаторно-курортне лікування, але тепер за умови, коли сукупний дохід родини за попередні 6 місяців не перевищує три прожиткові мінімуми на одну особу (з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб — 1762 грн, тож ця сума становить 5286 грн).

Наголошу, що учасники бойових дій мають право на пільги та безкоштовне санаторно-курортне лікування без додаткових умов.

Про виплату одноразової допомоги родинам тих, хто помер після військової служби

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога виплачується родині військовослужбовця у разі його загибелі під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби. Також виплата передбачена у разі смерті військовослужбовця, що настала в період служби або внаслідок нещасного випадку, що стався в цей період.

Із збільшенням прожиткового мінімуму з 1 січня 2018 року її розмір нині становить 1321,5 тис. грн (див. табл.).

18_01_2018.qxdЯкщо учасник бойових дій помирає після звільнення зі служби внаслідок захворювання, травми, контузії чи каліцтва, які були отримані ним під час проходження (виконання обов’язків) військової служби, його родина може оформити лише статус члена сім’ї загиблого, а на виплату одноразової грошової допомоги права не має. Випадки, коли сім’я залишається без батька та годувальника, нині, на жаль, не є поодинокими. Виправити цю несправедливість має законопроект № 6268–1. Досі документ не було винесено на голосування у залу Верховної Ради, проте вже подано на розгляд профільного комітету.

Продовжуючи тему виплати одноразової грошової допомоги в разі смерті військовослужбовця, зазначу, що на порядку денному парламенту також стоїть питання щодо вирівнювання розмірів цієї виплати для військовослужбовців — громадян України й іноземців, які проходять службу в нашому війську (проект закону № 6689). Для останніх, а також для осіб без громадянства, розмір допомоги прописаний у Законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», тоді як громадяни України отримують допомогу за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для родин іноземців розмір цієї виплати становить 500 прожиткових мінімумів — 881,0 тис. грн. Такий підхід, на думку фахівців, призводить до диференціації «вартості» людського життя. Ініціативу щодо вирівнювання розмірів виплати парламент підтримав у першому читанні ще на початку грудня минулого року. Нині цей законопроект очікує на друге читання.

База ДНК військових

Під час ведення бойових дій бійці можуть отримати такі значні пошкодження, що ідентифікувати їх у разі загибелі вкрай складно, а часто навіть і неможливо.

Наприклад, у Збройних силах США вже давно існує сховище зразків біологічного матеріалу для ідентифікації, де зберігаються зразки ДНК усіх осіб, які вступають на військову службу. В Україні запропонували створити таку базу даних ДНК всіх військовослужбовців, що дозволить оперативно та точно ідентифікувати особу, якщо це неможливо зробити звичайними методами.

Цей законопроект був ухвалений у першому читанні ще в липні 2016 року. Проте відтоді парламентарії не поверталися до його повторного розгляду.

Підготувала Тетяна МОРОЗ

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://na.mil.gov.ua/

Continue Reading

Cтатті

Чому бунтують військові пенсіонери

Published

on

Пенсії військовим пенсіонерам не «осучаснювалися» більш ніж 7 років, хоча згідно з чинним законодавством перерахунок мав би відбуватися.

Так сім років тому, коли Янукович активно різав українську армію, й широку громадськість це аж ніяк не хвилювало, капітан/майор в середньому отримував 500 доларів на місяць у еквіваленті, на пенсії 300 доларів, то на даний час ця  пенсія досягає неповних 80. Це при цілому букеті службових хворіб і болячок, будучи основним годувальником сім’ї, а почасти, з оглядом на стан української економіки, і єдиним в малих депресивних містах.

17 січня військові пенсіонери влаштували масові акції протесту. Мітинги пройшли в багатьох обласних центрах, на Львівщині навіть перекривали траси. Колишні військові вимагали перегляду пенсій. Розмір виплат їм не «осучаснювали» аж 7 років. Чиновники уже встигли наобіцяти – пенсії переглянуть. Однак подібні заяви були і в травні, і у жовтні минулого року і сьогодні про питання згадали тільки після акцій протесту.

Моральна деградація державних чиновників

Пройшло всього кілька тижнів після повернення в Україну наших військовополонених. Їх чекала вся країна, їх поверненням гордився Президент у новорічному зверненні. Сьогодні військові – це ті кому чи не найбільше довіряють українці, не політикам, не громадським діячам, а саме тим, хто захищає нашу землю, наше мирне небо і спокійний сон. І як же дико і прикро бачити, як в цей же час на акції протесту вимушені виходити колишні військові. І як же дико і прикро відчувати відверте нехтування та порушення державними чиновниками вищого рангу встановлених чинним законодавством соціальних гарантій військовослужбовців. Як можна  відправляти сьогоднішніх молодих хлопців захищати кордони і в той же час роками обманювати вчорашніх військових про перегляд їх пенсій. Що думатимуть ті, хто сьогодні беруть до рук зброю, дивлячись на це? Що вже завтра вони будуть нікому не потрібні? Яке майбутнє може мати країна, яка не поважає власних військових?

Історія обману

Ситуація, яка складається зараз навколо пенсійного забезпечення військовослужбовців, – своєрідний лакмусовий папірець, наочна ілюстрація того, що з себе представляють державні чиновники вищого рангу, та на яких підвалинах ґрунтується їхня діяльність: постійний обман та маніпуляції, безвідповідальність та правовий нігілізм.

Це якось, навіть, незручно порівнювати із якістю соціального захисту пенсіонерів-військових у США, у Великій Британії, у Німеччині. У тій самій ФРН, наприклад, виходячи у відставку за вислугою років, полковник бундесверу може розраховувати на пенсію приблизно у 2-4 тис. доларів на місяць і вона на відміну від України не зменшується кожного року. Далеко не кожний український військовий пенсіонер – командир частини, який, наприклад, вийшов на пенсію у чині полковника, може зараз похвалитися пенсією у 150 доларів у еквіваленті.

Чи знала влада про існування проблеми? Безумовно! Чи займалася системно її вирішенням? Ні.

Чи розуміли урядовці, що потрібно не тільки розробити новий механізм призначення пенсій військовим (якщо вже затіяли зміну загальної системи), але й вирівняти пенсії “нових” пенсіонерів та “старих”. Так – розуміли, але…

Ще у травні минулого року прем’єр-міністр Гройсман запевняв, що після ухвалення парламентом урядової пенсійної реформи Уряд до кінця року забезпечить і осучаснення пенсій військовим-пенсіонерам. Мовляв: «гарантую, що до кінця року ми це питання вирішимо».

У серпні 2017-го міністр соціальної політики Андрій Рева клявся, що підвищення пенсій військовослужбовцям обов’язково відбудеться, але визначатиметься окремим законом, а не законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Запевняв, що це буде наступний законопроект у рамках пенсійної реформи. Другий її етап. Що за документ, який регулює питання пенсійного забезпечення військовослужбовців, мають взятися у жовтні 2017 року. А вже у листопаді відповідний законопроект мав би потрапити до парламенту. Але – не потрапив. Не потрапив документ до Верховної Ради  і у грудні. Проте – з’явилася інформація відносно того, що урядовці, начебто, передумали вирішувати питання із «осучасненням» пенсій військовим з 1 січня 2018. Що все це має відбутися на рік пізніше.

Лише масові акції протесту військових пенсіонерів примусили чиновників зКабміну схаменутися.

Аж 13 грудня 2017 року, голос – прем’єр відрапортував, що Кабмін нарешті опрацював проект закону про підвищення пенсій військовослужбовцям та працівникам правоохоронних органів і направляє документ в Раду національної безпеки та оборони для подальшого обговорення, а вже після обговорення у РНБО документ потрапить до парламенту. Прем’єр-міністр вкотре пообіцяв, що підвищення обов’язково відбудеться і пенсії 550 тис. військових пенсіонерів в середньому зростуть на 1,5 тис. гривень.

Обіцянки без грошей

Зараз – пройшло вже більше місяця – за словами пана Гройсмана, «осучаснення» пенсій військовим пенсіонерам все ще дискутується у РНБО, але остаточні рішення з’являться «от-от». І незалежно від того, чи розгляне відповідний законопроект парламент, – нові умови пенсійного забезпечення військовослужбовців почнуть діяти саме з 1 січня 2018 року.

Тобто, пенсії «по-новому», мінімальні компенсації втрачених пенсійних сум, для військових пенсіонерів будуть вводитися в дію так само, як «осучаснення» для пенсіонерів цивільних, – «заднім числом».

Але законні підстави для цього можуть з’явитися, у найкращому випадку, у лютому. І мова, вочевидь, йде вже не тільки про прийняття «профільного» закону, а й про внесення змін у бюджет поточного ріку, бо в його теперішній версії кошти на підвищення пенсій військовим просто не передбачені. А це – за приблизними підрахунками – майже 10 млрд грн.

Віталій СКОЦИК

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://lb.ua/blog/vitaliy_skotsyk/

Continue Reading

Trending