Зв'яжіться з нами

Cтатті

Про причини через які в окремих бригадах ЗСУ штат заповнений максимум на 60%

Опубліковано

на

Я постараюся зовсім зовсім спрощено і доступно пояснити чому і навіщо ситуація саме така.

У нас традиційно люди хочуть легких рішень і пояснення в двох, максимум трьох словах. Простіше їм сказати – це тому що армію розвалюють і керівництво погане, ніж рахувати і думати.

У нас є Конституція України. І є закон. Згідно з цим законом чисельність ЗСУ 250 тисяч чоловік і жодним солдатом більше. 250 тисяч – це для всієї армії, для всіх родів військ, для всіх бойових, тилових, навчальних та інших частин. Армія – це не тільки бойові частини. Це дуже складний організм, зі складною системою управління і логістики. З початку війни, в ЗСУ сформовано більше 20 НОВИХ бригад. Якщо не помиляюся тільки в сухопутних військах – 12 нових бригад. При цьому, за оцінками ГШ, нам ще не вистачає декілька бригад для того щоб надійно прикрити кордон з Білоруссю. Ми ж всі розуміємо, що за фактом Росія може вдарити і звідти.

Ми з вами живемо категоріями тієї війни, що йде зараз – Донецька і Луганська область. Позиційна війна.

Генеральний штаб за родом своєї діяльності повинен бути готовий до “великої війни”. Тобто до повномасштабної війни з Росією.

Можна говорити і думати що завгодно, але ймовірність такої війни є і буде завжди, поки РФ не розвалиться. Ті хто вважають що РФ не вдарить бо ….., просто забули що сталося з Кримом в 14-му.

Вдарить. Рано чи пізно вдарить. Не зараз, так через 10 років. Поки у нас в сусідах російська імперія (в будь-якому вигляді і з будь-якою назвою), є висока ймовірність військового конфлікту. Тобто війни.

У перші роки війни (звучить дико, вже є перші роки війни) у нас було менше бригад і штат там був заповнений практично повністю. Штат був заповнений мобілізованими. А ротації в зону АТО проходили від року. Так, наприклад, 93 бригада в першу ротацію була в зоні АТО 1 рік і 10 місяців. У деяких батальйонах втрати доходили до 70-80% (мобілізованими/демобілізованими? – ред.).

Сьогодні армія контрактна. А за рахунок збільшення кількості бригад, терміни ротацій скоротилися мінімум удвічі. Зараз все йде до цифри 6-8 місяців. Потім відновлення, відпустки, полігони, навчання, навчання і знову на ротацію. Але кількість військовослужбовців як і раніше 250 тисяч.

Ці 250 тисяч штатних посад розподіляються за всіма військовими частинами. Залежно від завдань. В основному, зараз, в бригадах формується кістяк бригад. Тобто керівництво бригадою, службами, батальйонами, ротами і взводами. Екіпажі машин, гарматні і мінометні розрахунки. Не в повному складі. Ці люди служать і воюють. Завжди з переробкою. Але вони справляються з завданнями навіть з такою штатною чисельністю. А найголовніше – вони зможуть “з коліс” прийняти до строю оперативний резерв.

Тобто, в разі початку великої війни, при мобілізації, в бригади зайдуть люди до повної штатної чисельності і від цього боєготовність бригад не стане гіршою. Є умовний кістяк, “скелет” з мінімумом м’язів, на який зможуть в короткий час все інше наростити.

У нас кожна бригада укомплектована технікою і зброєю. У нас кожна бригада має управління, чітку вертикаль, екіпажі і розрахунки. Так, не в повному складі. Але кістяк є. І при необхідності, є можливість розгорнути, за рахунок мобілізованого резерву, повноцінні бригади буквально за лічені дні.

А зараз ще ніби є плани створення батальйонів ТРО в кожній області і зведення їх в бригади. Це теж штатні посади. Це теж люди. А армія як і раніше 250 тис. Проста арифметика.

Автор: Роман Донік — активіст Революції гідності та волонтер, один з розробників піхотного комплекту модернізації кулемета ДШКМ, створив мобільну інструкторську групу по навчанню кулеметників великого калібру

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Джерело: Роман Донік

Cтатті

Статистика втрат від видів зброї в російсько-українській війні (АТО)

Опубліковано

на

Статистика втрат від видів зброї в російсько-українській війні (АТО) (з листопада 2016 по січень 2018) дані з сайту novynarnia.com

За цей період основні втрати отримали від артилерійського вогню, в більшості випадків це наслідки ударів 120мм мінометів – 93 загиблих.

Через снайперський вогонь загинуло – 82 бійця, притому з липня статистика втрат від снайперів супротивника випереджає мінометні обстріли і на сьогоднішній день є основною причиною загибелі військовослужбовців… (З липня по січень від артилерії загинуло -17 а від снайперського вогню 43 бійця) …

Мінно-вибухові втрати – 56 загиблих, в основному розтяжки …

У стрілецькому бою загинуло – 33 бійця … сюди можуть потрапляти і втрати від снайперського вогню, не завжди є подробиці бою …

Від влучень ПТУР і РПГ загинуло – 11 військових, в більшості це потрапляння ракетою в транспорт.

Від розриву міномета загинуло – 7 бійців, подвійне заряджання і розрив міномета “Молот”

Не бойові втрати – це порушення техніки безпеки і самогубства -13 осіб.

Загальні втрати 295 чоловік за 14 місяців!

Більшість бійців загинуло від поранення голови і шиї, коли визирали з укриття. Массові втрати це прильоти мін, снарядів в укриття …

На початку минулого року часті випадки стрільби по бліндажах з танка. При опаленні (обігріві), укриття добре видно в тепловізор, через мале заглиблення бліндажів і слабку конструкцію, танковий снаряд пробиває накат …

У результатах підрахунку можливі незначні помилки, так як інформації за деякими випадками дуже мало і їх важко систематизувати …

Джерело: сторінка у фейсбук (Таран Юрій)

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://3polk.com.ua/

Читати далі ...

Cтатті

Інструкція щодо розробки нарукавних знаків (емблем) Збройних Сил України

Опубліковано

на

Відділом розробки та впровадження військової символіки розроблено та затверджено командуванням Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Інструкцію щодо розробки нарукавних знаків (емблем) органів військового управління, об’єднань, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України. Відповідно до якої військові частини отримують алгоритм та можливість розробки власного нарукавного знаку чи емблеми.

Нарукавний знак (емблема) – це призначена для носіння на рукаві визначених предметів військової форми одягу сукупність об’єднаних певним чином характерних ознак, що використовується як офіційно відмітний символ військово-значимої інформації.
Інструкція визначає, що нарукавний знак (емблема) розробляється з урахуванням:

– специфіки діяльності військової частини, її належності до певного виду Збройних Сил України, роду військ (служби);
– історії українського війська та новітніх бойових традицій військової частини, що виникли під час російсько-українського збройного конфлікту (для частин, що існували в час війни);
– місця дислокації військової частини без вторгнення до територіальної та муніціпальної символіки, які є виключною компетенцією місцевих громад, без погодження з якими використання повних гербів та інших символів громад є недоречним.

Знак можуть мати військові частини включно до окремого батальйону та йому рівні.

Військові частини, які перебувають на окремому штаті, мають (або не мають) загальновійськовий номер та організаційно входять до складу з’єднання, використовують емблему, встановлену для з’єднання.

Наприклад, військовослужбовці 190-го навчального центру, який організаційно входить до складу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, носять емблему інституту.

Детальніше всі охочі можуть ознайомитись та завантажити Інструкцію за посиланням:https://fex.net/get/582191727587/286493219

Представникам військових частин можливо звернутись в приватні повідомлення та за вимогою буде відправлений План-графік розробки знаків, емблем, патчів.

Повідомляє Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗС

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ 

Читати далі ...

Cтатті

“Бюджетні кошти просто зникли”. Як родина офіцера СБУ нажилась на здоров’ї учасників АТО

Опубліковано

на

Поки прокуратура і поліція шукають матеріали справи, давайте згадаємо тих, хто вирішив цинічно нажитися на здоров’ї наших захисників.

Знайомтесь – це сім’я Малярик: Голова сім’ї – Ігор Володимирович до недавнього часу був заступником голови Управління Служби Безпеки України в Тернопільській області. Курував боротьбу зі злочинами в сфері економіки. Мати – Надія Богданівна – власниця та керівниця медичного центру «Віасан» до 2017 року. Син – Роман Ігорович – студент, замінив матір на посаді директора «Віасану».

Здавалось би прекрасна сім’я, хороша кар’єра, успішний бізнес. Але людська природа не дає вдовольнитись наявним, тому «чистих» доходів Надії Богданівні здалось мало.

Так, 18 грудня 2015 року Державна служба в справах учасників АТО проводить всеукраїнський тендер на проведення психологічної реабілітації вояків – учасників Російсько-Української війни на загальну суму 15 мільйонів гривень.

За цим тендером право проведення такої реабілітації в Тернопільській області виграє медичний центр «Віасан», після чого, незважаючи на те що в договорі прописана тривалість реабілітації не менше як 14 днів, вже 28 грудня подає акти виконаних робіт про оздоровлення 100 екс-бійців, на підставі чого медичному центру «Віасан» виплачено 450 тисяч гривень бюджетних коштів.

Пов’язане зображення

12 жовтня 2016 року прокуратура Тернопільської області на основі нашої заяви та зібраних нами доказів, порушує кримінальне провадження за ознаками зловживання службовими особами своїм службовим становищем (ч.2, ст.364 КК України), а в грудні того ж року передає (згідно вказівки Генеральної прокуратури) це кримінальне провадження за підслідністю у слідче управління Подільського райвідділу поліції міста Києва.

Паралельно Головне управління СБУ проводить внутрішню перевірку по Ігору Володимировичу Малярику, за результатами якої його усувають з посади.

Розслідування проводилось в м.Києві і нам важко було контролювати його хід, проте ми регулярно надсилали відповідні запити як у слідче управління Подільського райвідділу поліції м.Київ, та у Київську місцеву прокуратуру №7, яка здійснює процесуальне керівництво по цьому провадженні. Всі їх відповіді можна звести до банальної фрази «розслідування триває».

Зважаючи на те, що з моменту порушення кримінального провадження пройшов значний термін, а жодних зрушень по справі не вбачалось, ми вирішили просити народного депутата України направити запит у зазначені правоохоронні органи, оскільки депутатський запит завжди мав більшу вагу в очах державних службовців, ніж запит будь-якої громадської організації.

Через деякий час ми отримали відповідь: «Місцезнаходження матеріалів зазначеного кримінального провадження не встановлено». Іншими словами, матеріали кримінального провадження по підозрі у незаконному заволодінню 450 тисяч гривень бюджетних коштів просто… ЗНИКЛИ!

На цю справу правоохоронним органам не одноразово і не перший рік звертають увагу активісти мережі «Вільні Люди», «Правого сектору», «МНК», ВО «Автомайдан», УНСО та інші.

З усіх злочинів, цей напевне є самим мерзотним – обкрадання воїнів під час війни сім’єю офіцера Служби Безпеки України. І ми зробимо усе, щоб справа «Віасану» не була «спущена на гальмах».

Іван КОВАЛИК

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. 
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://uainfo.org/blognews/

Читати далі ...

Trending