Зв'яжіться з нами

Cтатті

Психологічної підтримки потребують 100% учасників АТО

Опубліковано

на

Про особливості психологічної реабілітації військових в блогах радіостанції Голос Столиці розповів військовий психолог Андрій Козінчук.

Скільки військових після АТО потребують психологічної допомоги?

– Психологічної підтримки, я б сказав, що потребують 100%, але це мається на увазі не експертами, а просто – сім’я, друзі. А для такої специфічної якоїсь підтримки… в середньому, це десь 25-30%.

Як ви прокоментуєте статистику, наведену міністром МВС?

– Немає якогось стандарту. Є статистика у інших країнах, от як у них. У Америці – більше, у Ізраїля – менше. Але для нас це дуже багато. Я не знаю, наскільки вірити цій інформації, наскільки вона не політична, але це припускається, що таке може бути. Тому якщо в нас є ця цифра, значить, нам необхідно працювати з нею.

Як в Україні взагалі працюють з цим? Що зараз в цілому відбувається в державі?

– Вона не працює. Є дві ланки: це державна і не державна. По суті, якщо так по-простому, то держава сприймає психологічну адаптацію як санаторно-курортне лікування. Тобто – санаторії, макарони з котлетами, електрофорез. Хоча це не працює.

Павло Розенко каже, що цьогоріч на заходи з психологічної реабілітації учасників АТО в бюджеті закладено близько 50 млн грн. Куди діваються ці кошти?

– Нікуди. Розумієте, ці кошти неосвоєні.

Справа в тому, що ці кошти не йдуть на якусь якісну роботу: за них ремонтуються санаторії, туди відправляються ветерани, їх годують макаронами, роблять електрофорез і читають лекції по психології. Так це не має бути. У жодній країні такого немає. Це просто відпочинок. Відпочинок не є лікуванням.

От професійного якогось, щоб залучати професійний персонал, такого немає. Але є в нас професійні осередки, які готові, вчилися весь час у вітчизняних чи іноземців, які переймали досвід, які можуть це робити. Але держава не готова надавати їм якісь гранти чи щось. Тому що таким чином вона визнає свою недолугість саме в цьому професійному контексті.

Але є якісь волонтерські організації? Щось відбувається доброго в цьому напрямку?

– Так, звісно. Дуже багато професійних людей працюють не те, що за європейськими стандартами, навіть вище. Просто вони не покривають усіх масштабів. Розумієте, вони працюють із десятками, максимум – сотнями людей. А в нас цих – десятки тисяч. Тому нам перше, що необхідно для держави, це визнати той факт, що все, що вони роблять, – неефективно, і оголосити конкурс на справжній, прозорий, щоб ті люди, які це роблять професійно, щоб вони могли цим займатися.

Наскільки охоче учасники АТО звертаються по психологічну допомогу?

– Десь кожен п’ятий. Тут питання не в тому, щоб зразу всіх врятувати. Ми повинні надати можливість тим, хто цього хоче. І тоді ті люди, які пройшли оцей успішний етап соціально-психологічної адаптації, зможуть залучити інших ветеранів, які до цього ставляться скептично. 100% ми не покриємо в будь-якому випадку. Більшість ветеранів вони відносяться до цього з недовірою.

Чому?

– А немає, чому довіряти. Бо немає в нас успішних прикладів. Розумієте, більшість ветеранів являються патріотами країни, але вони не довіряють уряду, командуванню тощо. Ми не кажемо, що уряд поганий чи що, але оцей продукт, ніша, соціально-психологічна адаптація ветеранів, наразі не функціонує.

Чи знаєте ви про успішний досвід Ізраїлю в цих справах?

– По-перше, там неможливо стати офіцером, поки ти не пройшов солдатську службу. По-друге, там семиступенева форма, в них починається робота з дитячого садка. Тобто їх вчать, що це таке, бо в них постійно обстріли бувають. Далі підтримка в школі. У них служба починається військова з того, що вони одягли форму, сіли в автобус, і їх везуть на екскурсію. Для того щоб солдат зрозумів, які цінності взагалі він захищає. А в нас солдата відводять у світлицю вчити статут.

Тобто на таких мілких речах там все створено. Плюс у них надзвичайно великий досвід. І я скажу, що ми не можемо перейняти досвід Ізраїлю, бо він 60 років клепався, саме ця система. Але якісь окремі моменти було би з задоволенням.

 Від чого залежить посттравматичний синдром? Чи залежить поява психологічної травми від терміну перебування в АТО?

– Якщо брати посттравматичний стресовий розлад, то це хвороба. Це діагноз, який ставиться психіатром, не психологом. І він проявляється від 3 до 6 місяців після психотравмуючої події. Але це необов’язково, що всі. Тут залежить від того, яке сприйняття. Дуже багато там таких є критеріїв. Можуть бути окремі якісь симптоми. І це може не бути посттравматичного стресового розладу. Нав’язливість. Дуже важливо, щоб людина знала, до кого вона має звернутися.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело: http://uainfo.org/blognews/

Cтатті

У Сухопутних військах немає бригади без бойового досвіду – генерал

Опубліковано

на

Усі бригади, полки і окремі частини Сухопутних військ ЗС України вже мають бойовий досвід.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Сергій Попко.

“Всі бригади Сухопутних військ, всі полки й окремі частини мають бойовий досвід і виконували протягом всіх цих трьох років бойові завдання. Немає жодної військової частини в Сухопутних військах, яка не мала б бойового досвіду, кожна – за напрямками своєї діяльності”,  – заявив він.

Генерал зазначив, що залежно від року війни, від періоду застосування в російсько-українській війні, частка участі Сухопутних військ у бойових діях “коливалася від 80 до 90%”.

“Ми з повагою ставимося до зусиль інших силових структур, таких як Служба безпеки України, Державна прикордонна служба, Національна гвардія, Національна поліція. Але проводити якісь паралелі між ними було б не зовсім коректним. Справа в тім, що Сухопутні війська, як і Десантно-штурмові війська, і Морська піхота, завжди виконують задачі на першій лінії. Всі інші – на другій і далі”, – зазначив Попко.

Командувач також повідомив, що частини і підрозділи Сухопутних військ перебувають у районах російсько-української війни в Донецькій та Луганській областях за принципом ротації: приблизно 7-8 місяців виконання бойових завдань, 5-6 місяців – відновлення боєздатності в пунктах постійної дислокації. “Там здійснюється доукомплектування, ремонт озброєння і військової техніки, особовому складу надаються відпустки. Потім знову повернення до виконання бойових завдань на фронті”,  – додав він.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

Cтатті

Ефективність нашої артилерії не дала РФ перейти у наступ

Опубліковано

на

У Сухопутних військах близько 90% вогневого ураження бойовиків під час конфлікту на Сході України здійснюють ракетні війська й артилерія.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Сергій Попко.

“Що стосується ракетних військ і артилерії. Це основний рід Сухопутних військ, який здійснює вогневе ураження. Його дольова участь у вогневому ураженні противника – порядку 90 відсотків. Це дуже суттєво”, – заявив він.

За оперативною інформацією, додав генерал, в ході конфлікту на Донбасі саме ефективність та потужність української артилерії не дозволили російському агресору перейти до масованого наступу.

“Цю обставину ми взяли на озброєння, наситили механізовані й танкові війська артилерією всіх типів – від мінометів до реактивних систем залпового вогню великих калібрів, укомплектували розрахунки цих гармат і артилерійських систем особовим складом, навчили цих людей”,  – зазначив Попко.

Говорячи про переозброєння, командувач зауважив, що, виходячи з тактики бойового застосування й потреб в укомплектованості частин Сухопутних військ, вдалося скласти фінансово обгрунтовану програму технічної модернізації або переозброєння. Програма створювалася з урахуванням фінансових можливостей на кожен бюджетний рік і була затверджена у Генеральному штабі Збройних сил України.

“Тому вже можна говорити про те, що переважна кількість зразків, які нас будуть задовольняти, вони вже у розробці на підприємствах національного обороно-промислового комплексу. Тому ми ставимо перед собою амбітні завдання на майбутнє, коли значна більшість техніки й озброєння – більше 80 відсотків – будуть новітніми. Поки що ми лише на шляху до цієї мети”, – зазначив він.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

Cтатті

ДШКМ в руках десантників vs бетонна плита. Очікування і наслідки (ФОТО, ВІДЕО)

Опубліковано

на

Чи витримають плита з бетону, ящики та мішки з піском влучання з ДШКМ? На одному із полігонів у районі проведення АТО, під час зборів з розрахунками великокаліберних кулеметів ДШКМ, десантно-штурмовою бригадою було перевірено на міцність типові укріплення. Також, на різних навчальних точках, десантники відпрацьовували способи ведення вогню по різних цілях та на різних відстанях.

До проведення зборів залучалися волонтери-інструктори, які вже допомогли підготувати Збройним Силам України чималу кількість кулеметників.

Світлина від Прес-центр штабу АТО.

На різних навчальних точках, десантники відпрацьовували способи ведення вогню по різних цілях та відстанях. Цікавим було те, що на полігоні були побудовані імпровізовані укриття, виготовлені із матеріалів, які використовуються в районі АТО.

Світлина від Прес-центр штабу АТО.

– Наша мета полягає не в ураженні цілей завдяки щільності вогню та великою кількістю пострілів, а завдяки мінімальному та ефективному використанню боєприпасів, – відзначає командир десантно-штурмового підрозділу.

Світлина від Прес-центр штабу АТО.

Необхідно відзначити, що модернізація даного великокаліберного кулемету ДШК значно збільшила його бойові можливості, а розрахунок – став мобільнішим.

Світлина від Прес-центр штабу АТО.

Джерело: http://youtube.com/

 *При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending