Connect with us

ВПК

Скільки і яких вертольотів змогла дати Україна своїм захисникам в 2016 році

Published

on

Україна вже давно не використовує бойову авіацію в гібридній війні на Донбасі. Цьому заважають як Мінські угоди, так і системи російської ППО. Однак наші льотчики активно готуються до можливої нової ескалації.

Тенденцією початкового етапу війни було рішення використовувати авіацію як вирішальний аргумент. Взагалі в середині літа 2014 року українське командування пустило в бій буквально все, що могло літати. Це було дуже здорове рішення на той момент – у бойовиків засобів ППО не було. Однак і противна сторона в особі РФ теж бачила цю небезпеку і першим ділом надала терористам ПЗРК (дуже часто разом з розрахунками). Причому відряджені «спеціалісти», які часто мали досвід бойових дій, дуже швидко змогли завдати армійської авіації серйозні втрати.

Згідно наявної інформації в ході боїв проти української авіації були застосовані як досить застарілі ПЗРК «Стріла-2», «Стріла-2М» і «Стріла-3», так і відносно нові «Ігла» і «Ігла-1».

 

ЗРК «Гюрза», «Сосна» и «Стилет» для прикрытия ВС Новороссии

Однак одними ПЗРК справа не обмежилася і незабаром на озброєння у незаконних збройних формувань з’явилися мобільні ЗРК «Стріла-10» (з початку липня 2014 року), ЗРК «Гюрза», «Оса» (в тому числі і досить сучасні «Оса-АКМ») і навіть далекобійні «Бук». Відповідно стали зростати і втрати української авіації.

Всього за підрахунками втрати українських ВПС в ході бойових дій на Донбасі становлять 12 вертольотів (7 Мі-8, 5 Мі-24) і 13 літаків (7 Су-25, 2 МіГ-29, 1 Су-24МР, 1 Ан-26, 1 Ан-30Б, 1 Іл-76МД). При цьому кількість техніки, яка не підлягає відновленню ймовірно була на порядок більшою.

На даний час початок року прекрасний привід підвести результати попереднього, намітити плани на майбутнє. В цьому плані медійно виграшно спрацював державний концерн “Укроборонпром”, який щедро став випускати звіти про свої досягнення. Наскільки вони відповідають дійсності – питання залишається відкритим. Показово в цьому плані, наприклад, ситуація з ремонтом і модернізацією для армійської авіації вертолітної техніки.

6 січня було заявлено, що “Укроборонпром” в 2016 році модернізував для армії понад 20 бойових вертольотів. При цьому всі ці машини пішли на рахунок держпідприємства “Конотопський авіаремонтний завод” Авіакон ” (Сумська обл.).

По-перше, з самого початку бентежить обтічна цифра, яка аж ніяк не може бути фінансовим документом.

Друге, це формулювання. У цю цифру увійшли не тільки модернізовані, але й ті, що просто пройшли капітальний ремонт літальні апарати. Адже ще в листопаді 2016 року “Укроборонпром” звітував про 22 відремонтованих вертольоти: Мі-24 і 21 – Мі-8МТ(МТВ), а за останні пару місяців інформації про додаткову передачу техніки військовим просто не було.

З іншого боку, ще у вересні 2016 року з’явилася новина про те, що “Авіакон” готовий передати три Мі-24ПУ-1. Причому як ми розуміємо головне в цій новині була всього лише констатація факту, що підприємство при наявності фінансування готове передати армії три вертольоти, які стоять на заводському аеродромі ще з середини 2013 року, коли були озвучені плани модернізації армійської авіації і сумчани за власні кошти провели модернізацію вертольотів.

Основна відмінність нової модифікації – нові запорізькі двигуни ТВЗ-117ВМА-СБМ1В-02, а також авіоніка у вигляді системи збору і реєстрації польотної інформації БУР-4-1-07, ультракороткохвильової радіостанції КУ-196В, аварійного радіомаяка ЄВС-406АFНМ, а також радіолокаційного відповідача GТХ-327 з датчиком висоти АК-350.

Стандартним на сьогодні є установка станції оптико-електронної протидії “Адрос” КТ-01АВ. Однак основне це, звичайно, удосконалення системи управління озброєнням – так, вперше на українських вертольотах з’явилася лазерна система формування прицільної марки ФПМ-01КВ, був модернізований також стрілецький приціл АСП-17ВПМ-У.

Крім того, вперше бойові вертольоти отримали можливість літати і застосовувати озброєння в нічних умовах. Для цього була встановлена супутникова навігаційна система GPS МАР-695, а до складу індивідуального спорядження екіпажу включені захисні авіаційні шоломи ТНL-5NV з окулярами нічного бачення РNL-3. Для забезпечення можливості застосування окулярів нічного бачення на борту виконана адаптація внутрішнього і зовнішнього обладнання світлотехніки вертольота. На жаль, варто відзначити відсутність у списку штатного озброєння ПТУРів і керованого озброєння.

З великою часткою ймовірності можна говорити про те, що скоріше всього грошей в оборонному бюджеті 2016 року для таких закупівель не знайшлося і обмежилися плановим капітальним ремонтом одного (або кількох) Мі-24.

У той же час авіаційні ентузіасти нарахували за фотографіями відразу п’ять нових вертольотів Мі-24, які раніше не перебували на озброєнні – чотири Мі-24П і один Мі-24ВП. При цьому така система підрахунків не позбавлена певних недоліків – так, пара Мі-24П вперше “засвітилася” на навчаннях у травні 2016 року і з великою часткою ймовірності передані військовим раніше і значить могли увійти в цифри 2015 року. У будь-якому випадку всі ці цифри укладаються в повідомлення офіційних осіб “понад 20”.

У цілому варто сказати, що планові ремонти і модернізація саме машин модифікації Мі-24П армійської авіації дуже правильний крок, особливо на тлі того, що ці вертольоти досить добре показали себе в ході бойових дій на Донбасі.

Всього в Україні на квітень 2014 року нараховувалося 50 Мі-24 у складі трьох ескадрилій: один полк (7-й, (Новий Калинів, Львівська область) і дві бригади (16-я (Броди, Львівська область) і 11-я (Чорнобаївка, Херсон).

Вперше на Донбасі бойові вертольоти відзначилися 14 квітня 2014-го, коли дві машини прикривали транспортні Мі-8 з групою посилення, яка прибула на місце нападу диверсійної групи противника на тилову колону десантників під Краматорськом. Потім було прикриття Мі-8-х з десантом спецназу, задіяного для посилення оборони бази зберігання бронетехніки в Артемівську (24 квітня), зачистка Донецького аеропорту (26 травня), в якій була задіяна пара машин 7-го полку.

Останній раз вертольоти були задіяні на фронті під час зимової кампанії 2015 року у м. Дебальцеве. Після чого бойові вертольоти залучаються до прикриття санітарних Мі-8 виключно у прифронтовій зоні. Тим не менш, всі прекрасно розуміють, що в будь-який момент сфера застосування ударної вертолітної авіації на Донбасі може бути істотно розширена.

Після підписання Мінських угод країною були зроблені безпрецедентні кроки щодо поповнення втрат матчастини та підготовки екіпажів. Для потреб ВПС ударними темпами закуповуються засоби радіоелектронної боротьби, які при грамотному використанні можуть серйозно ускладнити роботу ворожої ППО, є серйозні підстави думати про наявність досить великої кількості керованої зброї великої дальності, яка дозволить для знищення точкових цілей і не заходити в зону дії російської ППО.

Автор: Міхаіл Жірохов

Джерело: http://www.dsnews.ua/politics/

ВПК

Потужній танковій ракеті «Комбат» скоро 20 років, а вона і досі новинка для ЗСУ

Published

on

Керована ракета «Комбат» має напівавтоматичне наведення по лазерному променю та здатна на відстані 5 км пробити не менше ніж 750 мм броні, при цьому завдяки тандемній головній частині повністю ігнорується динамічний захист. Потужності «Комбата» достатньо для знищення найзахищеніших танків противника.

Танкова керована ракета «Комбат» була розроблена київським ДКБ «Луч» та прийнята на озброєння обмеженою партією в 1999 році. Основне призначення “Комбата” – ураження цілей, що знаходяться поза досяжністю звичайної гладко-ствольної 125-міліметрової гармати, а також вертольотів.

Ракета, як і її російські аналоги, запускається зі ствола танкових гармат калібру 125-мм і призначена для озброєння танків Т-72, Т-80УД І Т-84 «Оплот» та модернізованих Т-64. Є модифікація «Стугна» калібру 100-мм, якою може озброюватися танк Т-55 і БМП-3.

ПТРК розроблена на київському конструкторському бюро «Луч» і випускається київському ДАХК «Артем». Прийнята на озброєння Збройними силами України в 2006 році.

Тактико-технічні характеристики:
– Стартова вага ракети – 33 кг,
– дальність польоту – 5000 м,
– час польоту до цілі – 17,5 секунд,
– тип БЧ – кумулятивна тандемна,
– бронебійність – 950 мм,
– середня швидкість польоту – 315 м / с,
– система наведення – напівактивна лазерна.

Вперше за кордоном ракета «Комбат» була представлена на Міжнародному авіаційно-космічному салоні МАКС-2007.

У 2008 році на закупівлю протитанкових ракет «Комбат» для ЗС України було виділено 13 мільйонів доларів (за курсом 2008 року). Відомо, що дані ракети закупляли збройні сили Пакистану, Грузії (400 ракет). Переговори з технічної співпраці велися з Китєм та представниками інших зінтересованих країн.

Особливістю наведення ракети є те, що лазерний промінь світить у хвіст ракеті, що летить а не на ціль. При цьому керуючий лазерний промінь спрямований вище цілі, і лише в кінці траєкторії польоту всього на 0,3 секунди, лазерний промінь поєднується з ціллю. Система управління напівавтоматична (аналогічна російським «Рефлекс» і «Свір»), що забезпечує телеорієнтоване в промені квантового генератора з довжиною хвилі 1,06 мкм, супроводжувана навідником з пульта управління прицілу. Забезпечена перешкодозахищеність від активних і пасивних перешкод.

Танкова керована ракета «Комбат» хоч і має майже 20 років, через роками обмежене фінансування української армії, і досі є диковинкою та новинкою у військах. Даний вид високоточної зброї є досить потужним та ефективним і вимагає кваліфікованого та добре навченого персоналу.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Continue Reading

ВПК

Бронеавтомобіль «Козак-2М» отримав допуск до експлуатації від Міноборони

Published

on

Фахівці у військовому відомстві вважають бронеавтомобіль «Козак-2М»  найкращим із сучасних броньованих автомобілів, які було створено національними оборонними підприємствами. Наприкінці грудня 2017 р. ця машина отримала від Міноборони допуск до експлуатації повідомляє інформаційне агентство «Оборонно-промисловий кур’єр».

Виробником машини є ПрАТ НВО «Практика», яке у 2017 р. передало Збройним Силам України 19 броньованих автомобілів «Козак-2», що були виготовлені в рамках державного оборонного замовлення Міністерства оборони України.

15-тонний багатоцільовий тактичний бронеавтомобіль «Козак-2М» на базі Iveco EuroCargo витримав багатомісячні випробування за всіма армійськими параметрами і вже у березні 2017 року, наказом Міністра оборони №158 був прийнятий на зброєння Збройних Сил України.

Його  першого з вітчизняних броньовиків підривали мінами.

Фактично це перша машина такого класу, прийнята на озброєння армії України.

Багатофункціональний бронеавтомобіль «Козак-2М» проходив ретельне випробування у Високомобільних десантних військах ЗС України.

Бронеавтомобіль «Козак-2м»: легший, нижчий і маневреніший за попередника, посилена конструкція протимінного днища забезпечує надійний захист екіпажу від ураження при підриві на мінно-вибухових пристроях — до 6 кг заряду в тротиловому еквіваленті.

KOZAK_2M_1_INTERIOR

Бронеавтомобіль «Козак-2М» — легкий багатофункціональний бронеавтомобіль на незалежній підвісці, може бути виконаний у різних модифікаціях. Розроблений на основі Спільного рішення Міністерства оборони України «На відкриття дослідно-конструкторської роботи на розроблення спеціалізованого броньованого автомобіля для потреб Збройних Сил України, шифр «Козак-2М». Конструктивною особливістю і основною відмінністю від «Козака-2» є несучий корпус та незалежна підвіска. У поєднанні із кліренсом 500 мм та вертикальним ходом коліс у 260 мм, це значно підвищує показники прохідності та дає змогу долати перешкоди, недоступні для транспортних засобах із залежною підвіскою.

Попередня версія, бронеавтомобіль «Козак-2» випускається серійно з липня 2015 року, два роки поставлявся до Національної Гвардії та Державної прикордонної служби. 21 березня 2017 року наказом Міністерства оборони №158 також прийнятий на озброєння Збройних Сил України.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://opk.com.ua/

Continue Reading

Cтатті

Ракетний комплекс «Вільха» це передусім нова ракета

Published

on

Як відомо, напередодні президент України Петро Порошенко наказав завершити в цьому році випробування ракетного комплексу “Вільха” і приступити до його серійного виробництва. Новина дуже навіть хороша, і про потреби нашої армії в високоточній і далекобійній зброї написано дуже багато статей. Але все ж у наших громадян досі не сформоване уявлення про те, що таке “Вільха”, багато в чому через секретність проекту, а також непрофесіоналізм наших улюблених журналістів при висвітленні даної тематики.

Перш за все “Вільха” це ракета, а не, як висвітлюють у багатьох ЗМІ, – РСЗВ. В якості реактивної системи залпового вогню в даному випадку використовується стара-добра 9К58 на шасі МАЗ-543, більш відома як “Смерч”. У перспективі її хочуть замінити на КрАЗ-7634, але це в перспективі і саме шасі.

Вся цінність саме в ракеті, адже на неї і була зроблена основна ставка. І якщо вірити тим ТТХ, що періодично спливали в відкритих джерелах (а офіційних і до сих пір немає), мова йде про високоточний 300-мм реактивний снаряд, що вражає цілі на відстані понад 100 км (за деякими відомостями до 170 км) з точністю відхилення від цілі на 50 метрів, при використанні інерційної системи наведення, і 7 метрів, при використанні GPS-корекції.

Дана ракета здатна вражати не тільки наземні, але і надводні цілі. Також повідомлялося, що з її допомогою, можливо знищувати і повітряні об’єкти, що в деякому сенсі робить її універсальною зброєю.

Таким чином, “Вільху” некоректно називати новою РСЗВ, це, перш за все ракета. Ракета, яка в порівнянні зі стандартними боєприпасами “Смерча” збільшила дальність ураження цілей майже в два рази, а по точності можна порівняти з провідними світовими ОТРК ATACMS і горезвісним “Іскандер-М”.

Звичайно, шлях її на авансцену був довгий. Вперше про “Вільху” заговорили в січні 2016 року, а перше випробування було проведено в березні того ж року. Всього відомо про сім випробувальних стрільб даної ракети, і останні були проведені 22 грудня 2017 року на полігоні в Одеській області. Саме в ході цих випробувань і були запущені перші ракети, виготовлені на заводі ДАХК “Артем” за допомогою нового турецького обладнання Repkon, що використовується для виробництва високоточних деталей циліндричної порожнистої форми.

Власне, не дивно, що від випробувань, що почалися майже два роки тому, зараз можна переходити до серійного виробництва.

Проте, хоч “Вільха” і є далекобійною високоточною зброєю, вирішувати масштабні тактичні питання їй не зовсім під силу. А тому з нетерпінням очікуємо дефіле ОТРК “Грім-2”. Його час саме настав!

zloy-odessit

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. zloy-odessit

Continue Reading

Trending

Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!
Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!