Зв'яжіться з нами

Cтатті

Стоматолог з друзями відправив на фронт понад півсотні душових кабін

Опубліковано

на

Волонтер Всеволод Юрків і його друзі відправили у зону бойових дій на сході держави понад півсотні душових кабін, зроблених власними руками.

Спілкуємося із волонтером Всеволодом Юрківим. Чоловік зубний технік, працює у стоматологічній поліклініці Івано-Франківського Національного медичного університету. З початком бойових дій на сході держави Всеволод зрозумів, що не може стояти осторонь, тому обрав для себе волонтерську діяльність. Стати корисним допомогло хобі – зварювання металу. Разом із командою однодумців почав виготовляти буржуйки і відправляти їх на передову, каже співрозмовник.56

– Стало питання, що потрібно пункти обігріву робити для хлопців. Ми почали виготовляти буржуйки, спочатку звичайні, потім такі, що воду можуть нагрівати. Перед тим як робити я поїхав в четвертий батальон, наш добровольчий. Я приїхав до хлопців й кажу: “Хлопці! Така й така ситуація. Скажіть будь-ласка, що вам потрібно?” Тому що кожен робив то шо знав, тобто на свій розсуд: хтось собі в гаражі зробив, хтось на дачу, хтось додому в село. Але воно не підходило. Треба було суто під військові умови. Там трошки інші умови і трошки інші завдання. Сама форма і сама конструкція тих нагрівачів має дуже велике значення. Я через то зразу поїхав до людей, для кого я це буду робити. Ну й почали ми з того робити.

Звичайно, що як то кажеться, що досконалості немає меж. Ми постійно удосконалювали, ми, моя команда- хлопці. Ми ночами сиділи, проганяли ту конструкцію, щоби було видно, які можуть виникнути погрішності. Хлопці вносили свої корективи, я свої. Ми шукали спільного знаменника. Ну і в принципі получилось.

Перші “буржуйки”, зроблені на Прикарпатті були великими за розмірами, адже на передовій бракувало бензопил. Тому пічки розраховували на спалювання товстих і довгих колод. Розуміли, що у побутових умовах буржуйки ставали незамінним побутовим атрибутом. З їхньою допомогою утеплювали приміщення, нагрівали воду, сушили одяг, готували їжу.

57Пізніше волонтери у комплекті з “буржуйками” почали привозити у зону АТО і душові кабінки, які можна було швидко розібрати на частини і мобільно перевозити з місця на місце.

–        Вони ділилися на три частини, розбиралися в одну таку ємність. Ту саму скажімо душову кабіну, щоби хлопцям було легше транспортувати. Пізніше ми це трошки удосконалили, чому, тому що ситуація в армії й на фронті покращилась значно  і було краще забезпечення зі сторони держави і вже в їх таких, якби багатофункціональних відпала потреба. Ми їх трошки укоротили, зробили суто для душу. Там є гаряча вода, ну так як удома, гаряча-холодна. Так що літом там бочка металева і просто ставиться на сонці і тому не потребує дров. Як трошки похолодало то збоку вкидається пару полін, вона нагрівається і ви вже маєте гарячу воду. Вона дуже проста, збирається швиденько, вистачить 10 хвилин, може й меньше. Сама бочка і нагрівач-“буржуйка” складаються в цю душову кабіну. Разом ,85*,85, це такий квадрат і висотою має 2,2м.

Всеволод розповідає, що матеріали на душові кабінки, а це орієнтовно стружкові плити, металеві конструкції, електроди збирали усі гуртом. До спільної роботи долучались викладачі та студенти Івано Франківського вищого професійного училища № 21. Допомагала фінансово місцева архієпархія української місцевої греко- католицької церкви. Якщо би складові для душових довелося купувати, це були б значні кошти, говорить волонтер.

            –  Основна частка металу бралася на металобрухті. Ми старалися не купляти метал бо було би дуже дорого. Так само була підтримка багатьох організацій міста, технічних, мається на увазі і металобаз, люди давали безкоштовно, допомагали чим могли: електроди, розхідні матеріали, обрізні круги. Ми майже, не майже, а практично нічого не купували. Ну так би ми приблизно підсумували, щоби ми допустимо це все купили, по самих мінімальних, то це п’ять тисяч гривень було би , як мінімум. Сантехника дорога, якби куплялося то все за гроші то воно виходило би дуже дорого.

З 2014 року Всеволод Юрків і його друзі волонтери завезли на передову понад пів сотні душових кабін. Вони повністю об’їздили Донецьку і Луганську області. Вивчили ситуацію там, визначили найкоротші й найбезпечніші маршрути.

–  Ми були починаючи від Станиці Луганської, Щастя той бік і закінчуючи Маріуполем і навколишніми прилеглими селами. Практично уся ця лінія розмежування. Можливо і були якісь населені пункти до яких ми не заїзжали, я уже просто не пам’ятаю. Лінія розмежування постійно мінялася і у 14-му році було небезпечніше і ми трималися трішки далі від лінії фронту, тільки так точково куди було потрібно ми заїзжали і там вигружалися. Пізніше як ми вивчили вже дорогу було безпечніше і ми знали де ближче щоб швидше було…

         – Везли у ті військові частини де були прикарпатці, чи це було неважливо?

            – Ні ми ніколи не ставили собі пріорітетом допомагати тільки якійсь одній частині, або одній групі людей. Це було завжди. Тобто ми не ділимо – це усі наші хлопці, включаючи і добровольчі батальони, немає різниці, ми робимо одну справу. Заїзжаємо абсолютно без виключень. Немає такого щоб хлопці зупинили, і сказали: “Хлопці поможіть!” І ми десь щось комусь відмовили, чи сказали, що ми везем саме тому, а вам не можемо щось дати чи допомогти…

– Напевно дорога туди небезпечна?

– Небезпечна дорога уже там, на місці. Небезпечна бо це є війна. Така волонтерська праця небезпечна тим що ми завжди на різному місці. Якщо наприклад батальон розміщується в певному секторі, там місяц, два, три. Він уже знає все повністю, він усе контролює, розуміє звідки можна чекати якоїсь небезпеки. В нас воно дуже короткочасно. Дорога забирає десь тиждень, коли десять днів, два тижні. Залежно від обставин які можуть скластися на той момент.

            Заїзжаємо так ми звичайно доповляємось з хлопцями, що вони нас виїдуть, завидуть, якщо є така можливість. Якщо немає такої можливості, вони підїзжають до нас. Ми перегружаємо за межами тої ділянки, де небезпечно, де можуть їти бої…

Нашим захисникам на Схід волонтери доправляють не тільки душові кабіни й продукти, але й форму, берці, білизну, засоби гігієни, різні робочі інструменти.

Запитую у Всеволода, яка поїздка йому найбільше запам’яталася і яка була найважчою?

–  Мені здається, що найважча поїздка була в лютому 15-го року. Це були Дебальцівські події. Було дуже багато, великі об’єми допомоги і було трохи важко. Машина була поламалася, ми довго перебували в зоні АТО. Тоді ще була ситуація дуже напружена, нестабільна. Багато було невідомих людей на чиєму вони боці воюють, хоча вони були тут на українській території і було небезпечно. Мені здається, що ця поїздка для мене була сама важка. То була зима, зновже ж таки умови були важкі, було психологічно важко, тому, що якщо ти є старшим групи, ти відповідаєш багато за що. Вся відповідальність на тобі.

-Ну а як то – машина поламалась в лісі, в полі… Де можна було знайти якусь допомогу щоб її можна було відремонтувати.

– Ну, бачите, Бог добрий! Світ не без добрих людей! Знаєте, з нами їдуть завжди священники. В групі завжди, практично отець Іван Петляк. Це є Галицький деканат село Вікторів, парафія Покрови Святої Богородиці, а також отець Роман Іванів парафія Святого Миколая і Петра й Павла, це дві церкви. Це наш духовний провід, вони завжди моляться. Ми поламалися у самосу Слав’янську, в Лисичанську зустріли, надали нам прихисток, бо де ми мали би жити, переночувати і машину безпечно лишити, ось. І ми дякуємо Харківським волонтерам і так само подяка тим волонтерам, які були в самому Лисичанську, пан Олексій був, який їздив і відреагував на це всьо, домовився з Харковом щоб ту запчастину передали сюда. Також він домовився за станцію СТО, де будуть ремонтувати ту машину. Також багато зробили самі наші хлопці. Правильно організувались. Тому що продукти і треба було розвести допомогу (волонтерську, – ред) поки ми ремонтувалися. Нам дали машину військову і так ми мали можливість розвести ту допомогу.

На завершення розмови волонтер розповідає, які зміни помітив на передовій. Він може про це говорити, порівнюючи ситуацію в зоні проведення бойових дій упродовж різних років.

–  Якщо порівнювати з 2014 роком, то різниця суттєва, у забезпеченні, у всьому, що будемо так скажем, грішити. Держава зі свого боку зробила великий крок для того щоб укріпити армію. Забезпечення в плані харчування, зброєю, одягом. Хлопці у 14 му році не мали палива в достатній кількості, то зараз є практично всьо. Так, можливо воно є не на найвищому рівні, але необхідні речі і навіть більше, ніж необхідні – вони є. Це правда, навіть мови немає. Всьо змінилося до кращого. Навіт та форма, яка на початку була “пласмасова”, яка горить, то зараз уже зовсім інші розробки, і мешти. Техніка відремонтована і нова техніка є. У 2014 році у це мріяти було навіть важко.

З надією на те, що, згодом нашим волонтерам не доведеться оцінювати ситуацію у зоні ведення бойових дій бо в Україні нарешті буде мир!

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело: http://veterano.com.ua/rukh-veteraniv/volonterstva/

Cтатті

Крим очима Заходу

Опубліковано

на

Коли звучать розмови про те, що якийсь Захід не готовий повертатися до теми Криму, ми відразу потрапляємо у пастку. Тому що нікого єдиного Заходу не існує. У кожній столиці кожної європейської держави, не кажучи вже про США, існує своя позиція і свої нюанси щодо поглядів і вирішення проблеми, пов’язані з російським вторгненням в Україну.

Якщо ми прочитаємо заяву Курта Волкера, то побачимо, що в них недвозначно говориться про те, що різниці між Кримом і Донбасом для США не існує. Крим – це історія про те, як окупація завершилася анексією, а Донбас – це історія про те, як окупація не завершилася анексією. Але частина регіону залишилася у військовій окупації.

США дали зрозуміти, що різниці між цими двома окупаціями для них немає і рано чи пізно після завершення донбаської епопеї тему Криму вони залишати в стороні не мають наміру.

Результат пошуку зображень за запитом "захоплення криму"

Що стосується європейських столиць, то позиція ряду країн між собою відрізняється. Якісь країни ЄС більшою мірою залучені у вирішення російсько-української війни, як наприклад, Німеччина і Франція. Якісь країни як Португалія й Іспанія залучені в значно меншій мірі. Ця повістка присутня в їхньому політичному кругозорі.

Питання просто в тому, що проблема Криму значно ширше, ніж власне сам Крим. Це питання про принципи міжнародного права.

Прецедентів подібних Донбасу протягом 30-40 років ми бачили величезну кількість. Навіть в пострадянський період були Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія – всюди можемо знайти паралелі з тим, що відбувалося на Донбасі.

А ось питання Криму – воно абсолютно унікальне. Подібних прецедентів в післявоєнній історії практично не існує і найголовніше, що воно закладає бомбу під все міжнародне право. Якщо закрити на нього очі, то виходить, що всім можна все.

Тому я прекрасно розумію, що багатьом політичним елітам, котрі орієнтовані на бізнес інтереси, хотілося б забути про Крим. Але про Крим забути не вийде, тому що порушується вся сучасна архітектура.

Часом ми емоційно говоримо, що міжнародне право не працює, вказуючи пальцем на конкретне порушення. Але той факт, що цих порушень буквально одиниці – в черговий раз підтверджує, що міжнародне право ще справляється з тими функціями, накладені на нього в післявоєнний період.
Автор: Павло КАЗАРІН

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:http://uainfo.org/blognews/

Продовжити читання ?

Cтатті

«Гумконвої» до окупованої Донеччини, буде везти не Росія, а Білорусія – в Києві підписана угода

Опубліковано

на

Нещодавно з’явилася інформація, що Росія відмовиться від підтримки “окремих територій” окупованих районів на сході України на користь Криму та Калінінграда. Йдеться про так звані гумконвої.

Утім, речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив у коментарі “РИА Новости”, що відмовлятися від “гумконвоїв” у Росії не планують.

“Там йде певний перерозподіл, але, разом з тим, це не означає, що буде скорочення якихось напрямів на користь інших, йдеться просто там про впорядкування”, — заявив Пєсков.

За інформацією аналітичного відділу громадської ініціативи “Права Справа”, йдеться про зміну логістики проходження гуманітарних конвоїв. “Гумконвої” планують заходити з території Білорусі. Росія намагається змінити тактику їх проходження.

Під час нещодавнього візиту Лукашенка в Київ була підписана угода між Україною та Білоруссю про те, що “гумконвої” з Білорусі будуть проходити без участі третьої сторони, тобто Червоного Хреста.

“Домовилися передавати допомогу без посередників. Керівництвом України будуть створені всі умови, щоб ми безперешкодно проходили кордон. І будуть відкриті всі коридори для доставки безпосередньо тим людям, хто потребує цієї допомоги”, — повідомив міністр з надзвичайних ситуацій Білорусі Ващенко.

Нагадаю, до цього Білорусь передавала гуманітарну допомогу для Донбасу через місію Міжнародного Червоного Хреста, представники якої забезпечували доставку вантажу до місця призначення.

Варто зазначити, що за оцінками експертів, до 30% товарів народного вжитку в окупованих районах Луганської і Донецької областей — білоруські.

Офіційна статистика демонструє цікаві цифри: експорт Білорусі в прикордонну з Донбасом Ростовську область в 2016 році зріс на 20,5%, досягнувши рівня $201 млн (при тому, що загальний товарообіг Білорусі та Росії минулого році знизився). А у травні 2017 року віце-прем’єр РБ Михайло Русий пообіцяв довести товарообіг з Ростовською областю до $500 млн.

Зі свого боку Росія показує, що готова до введення миротворців і начебто припиняє фінансування, і підтримку так званих республік.

Це прагматичний хід російських спецслужб, які грають на кілька ходів наперед. Спочатку підписується договір між Україною і РБ про проходження “гумконвоїв”. Потім лунають заяви деяких представників українського політикуму про припинення Росією фінансування “ЛДНР” з держбюджету. А зараз йде інформаційне вкидання про припинення “гумконвоїв” з боку Росії.

Москва таким чином намагається постійно демонструвати свою начебто готовність до компромісів, свою договороспроможність. І до озброєної охоронної місії ООН вони ніби готові, в той час як представникам української влади постійно закидають “невиконання” взятих на себе зобов’язань за Мінськими домовленостями.

ДМИТРО СНЄГИРЬОВ – громадський активіст, співголова громадської ініціативи “Права справа”

Нагадаємо, що Білорусь є союзною державою Росії – конфедеративний союз Російської Федерації та Республіки Білорусь з поетапно організовуваним єдиним політичним, економічним, військовим, митним, валютним, юридичним, гуманітарним та культурним простором.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:  “ГОРДОН”,  https://uk.wikipedia.org/wiki/

 

Продовжити читання ?

Cтатті

Росія вторглася у Крим також під приводом навчань. У Грузію – після маневрів

Опубліковано

на

Захід не вірить у мирні наміри російських військових

Російські й білоруські військові проводять спільні маневри «Захід-2017», які триватимуть до 20 вересня. Керують маневрами очільники генеральних штабів обох країн — перші заступники міністрів оборони РФ та Білорусі.

За задумом, сторони протистояння умовно розташовані в межах реальних кордонів Білорусі. З одного боку — «північні» (Республіка Білорусь і Російська Федерація), а з другого — «західні». Під останніми організатори навчань розуміють коаліцію зацікавлених у дестабілізації ситуації країн — умовні «Вейшнорія», «Весбарія» та «Лубенія». Відносини між сусідніми утвореннями погіршилися на тлі міжнаціональних, етнічних і релігійних суперечностей, а також через територіальні претензії. Що цікаво, «Вейшнорією» на карті позначили ту територію Білорусі, де проживає значна частина католиків. «Лубенією» стала північно-східна частина Польщі та південно-західна частина Литви (так званий Сувалківський коридор), а до «Весбарії» відійшли частини Литви й Латвії.

До початку маневрів Москва й Мінськ запевняли, що в них візьмуть участь близько 12,7 тисячі військових. При цьому на території Білорусі буде залучено 370 одиниць бронетехніки, зокрема 140 танків, до 150 одиниць артилерії та реактивної артилерії й понад 40 літаків і гелікоптерів. Для такого розмаху видається замало.

Білоруська сторона запросила українських військових спостерігати за перебігом навчань. Це підтвердив Генеральний штаб Збройних сил України, який відрядив на спільні російсько-білоруські навчання «Захід-2017» двох верифікаторів. Окрім України, запрошення отримали Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Швеція та Естонія. Проте згодом стало відомо, що Росія дала дозвіл на присутність міжнародних спостерігачів лише на один день, ще на п’ять днів такий дозвіл з обмеженням у пересуванні надала міжнародним експертам Білорусь.

Результат пошуку зображень за запитом "запад 2017"

СПОСТЕРІГАЧІ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ

Присутність на навчаннях міжнародних спостерігачів важлива тому, що, за повідомленням агентства Reuters, яке посилається на дані НАТО, реальна кількість учасників маневрів «Захід-2017» становить близько 100 тисяч військових і представників інших силових структур. В експертів не виникає сумнівів, що російське керівництво хоче вразити розмахом навчань НАТО та ЄС і використовує демонстрацію своєї військової сили як інструмент зовнішньої політики. А в Україні остерігаються, що російсько-білоруські навчання «Захід-2017» можуть слугувати для розгортання ударних угруповань російської армії, про що неодноразово заявляв міністр оборони Степан Полторак. Його думку підтримує Секретар РНБО Олександр Турчинов, який вважає, що Росія може використати угруповання своїх військ, які вона стягнула до Білорусі, для давно омріяного в Москві наступу на Україну.

У разі непередбачуваних ситуацій, що можуть виникнути під час російсько-білоруських навчань, Україна та Польща розробили спеціальний план дій, про який домовилися начальники генеральних штабів двох країн під час спільної зустрічі. Варшава припускає, що під час навчань «Захід-2017» «може відбутися порушення кордонів». Про це заявив глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський, повідомляє Укрінформ. За словами міністра, масштаби цих навчань величезні, тому нескладно уявити інциденти чи надзвичайні ситуації. «У Європі немає обґрунтування проведення таких величезних навчань зі сценарієм наступальних операцій», — наголосив глава МЗС Польщі. Він нагадав, що під час минулих навчань «Захід» Росія напрацьовувала питання ядерної атаки на Польщу. Міністр вважає, що якщо Росія наважиться залишити після проведення «Захід-2017» частину військ на території Білорусі, то НАТО має відреагувати на це належно. «Якщо станеться військова ескалація біля кордонів НАТО, то Альянс буде змушений збільшити свої сили в Польщі і загалом у Центральній Європі», — наголосив Вітольд Ващиковський, додавши, що це питання нині докладно обговорюють на високому рівні.

Результат пошуку зображень за запитом "запад 2017"

ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ З РОСІЇ

У НАТО також з усією серйозністю поставилися до масштабних навчань у Білорусі. Командувач військами США в Європі Бен Ходжес поділяє думку, що Кремль має намір після офіційного завершення маневрів залишити в Білорусі частину своїх військ. У керівництва Альянсу викликає занепокоєння розмах маневрів, а головне — розбіжності у заявленій і реальній кількості учасників навчань. НАТО розглядає їх як пряму загрозу країнам Балтії та Польщі.

«Коли Росія вторглася у Крим, це було також під приводом проведення навчань. У Грузію — після маневрів. Їхня історія повна прикладів, коли вони не дотримуються жодних договорів», — сказав Бен Ходжес. За його словами, у НАТО та його союзників виникають серйозні побоювання з приводу того, що в історії з російсько-білоруськими навчаннями «йдеться про троянського коня».

Запевненням Москви у виключно навчальному характері маневрів не повірив і Вашингтон, вирішивши на час їх проведення перекинути до Європи два бомбардувальники B-52H, про що повідомляє Інтерфакс. Бомбардувальники вилетіли з авіабази «Барксдейл» зі штату Луїзіана і приземлилися на базі «Ферфорд» у Великій Британії. Зазначено, що вони здатні нести ядерну зброю. Крім того, Пентагон ухвалив рішення направити до Естонії роту повітряних десантників, повідомляє Радіо Свобода. За повідомленням головного штабу Сил оборони Естонії, у країну прибуло 150 американських військовослужбовців.

Провести найбільші за останні 23 роки військові навчання «Аврора» вирішила цими днями й Швеція, яка сама не входить до складу НАТО, проте для проведення навчань заручилася підтримкою Альянсу. В навчаннях беруть участь 19 тисяч військовослужбовців, триватимуть вони три тижні.

«Аврора» розпочалася майже одночасно із «Заходом-2017». «Ситуація з безпекою в регіоні погіршилася», — так прокоментував початок маневрів командувач шведської армії Мікаель Біден. За його словами, Росія — це країна, яка своїми діями — анексією Криму й підживленням конфлікту на сході України — дуже негативно впливає на загальну ситуацію в Європі з точки зору безпеки. «Тому зрозуміло, що ми дуже пильно стежимо за тим, що робить Росія», — сказав він. Крім шведської армії, в навчаннях беруть участь військовослужбовці зі США, Франції, Норвегії та інших країн НАТО.

Вікторія Власенко

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел. Джерело:https://www.ukrinform.ua/rubric-world/

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending

Copyright © 2017 Військовий навігатор України