Чесний аналіз, що вдалося і що не вдалося нашим танкістам на змаганнях НАТО

Днями на полігоні навчального центру Командування підготовки 7-ї армії США (Графенвер, Німеччина) завершились змагання «Танковий виклик сильної Європи-2017» (Strong Europe Tank Challenge 2017). За право називатися кращою танковою командою боролися представники Австрії, Німеччини, України, Польщі, США і Франції. Синьо-жовті кольори захищали танкісти взводу капітана Романа Багаєва однієї з окремих механізованих бригад. Попри протокольне п’яте місце, яке посіли наші хлопці на танках, дебют українців можна сміливо вважати достойним.

Одразу зауважимо, що вікторію тут святкував танковий взвод з Австрії (виступав на Leopard 2A4), на другу сходинку п’єдесталу зійшла німецька команда (на Leopard 2A6), а за ними — американці (на Abrams M1A2 SEP). Решта учасників опинилися поза призовим сектором. Французькі танкісти (на Leclerc) обійшли українських колег (на Т-64БВ), які своєю чергою обійшли поляків (на Leopard 2A5).

Для кращого танкового взводу України, що торік переміг під час змагань серед «залізних» підрозділів, суперництво в танкових змаганнях з найліпшими екіпажами армій країн НАТО апріорі було серйозним викликом. Передовсім тому, що всі учасники від Альянсу й Австрії мали сучасну техніку, а в основу змагань покладені тактичні особливості й підходи натовських стандартів. Приміром, у завданні «Виклик вогню» екіпаж мав виконати функцію, котра у ЗСУ покладена на розвідку. І тут у наших були втрати по балах.

Очільник Командування підготовки 7-ї Армії ЗС США бригадний генерал Тоні Агуто чітко означив суть усього, що відбулося: «Всі учасники — вже переможці, адже вони найкращі у своїх країнах. Без сумніву, кожен екіпаж залишить Графенвер з новими знаннями і досвідом».

Танковий виклик сильної Європи для чотирьох українських екіпажів почався з того, що вони мали без жодного пробного заїзду продемонструвати, наскільки влучно стріляють у наступі й тактично грамотно діють. І вони показали один з кращих результатів стрільби штатним снарядом. Потім під командою капітана Багаєва продемонстрували майстерність в обороні й точне водіння бойових машин на ділянці з перешкодами в режимі руху вперед та на задньому ході.

Начальник Генерального штабу — Головнокомандувач ЗС України генерал армії України Віктор Муженко навідався в Графенвер, аби підтримати своїх вояків. Він зауважив, що попри солідну технічну перевагу іноземних танків над Т-64 за швидкістю заднього ходу українці показали чудовий результат у маневруванні й витиснули з вітчизняної техніки максимум можливостей. Нагороджуючи танкістів відзнаками Генштабу, Віктор Муженко сказав: «Україна пишається вами. Організатори вражені вашою влучністю і швидкістю ведення вогню. Однак ми програємо у виконанні тактичних завдань відповідно до натовських стандартів. Це ми можемо виправити». І додав, що побачив чимало цікавих елементів, зокрема щодо обладнання полігонів, які доцільно вводити у практику навчання наших військ.

Експерти зауважують: українців не варто надто критикувати, бо наші на Т-64БВ виступили ліпше, аніж бронзові призери торішніх змагань на значно сучасніших Leopard 2А5. Та й позиція в заліку доволі умовна, адже французи обійшли нас у турнірній таблиці на кілька балів на незрівнянно дорожчих та технологічніших Leclerc.

Звісно, такі змагання — значною мірою формальна діагностика спроможності, реально її перевірити може лише справжній бій. Тож недаремно командувач Сухопутних військ ЗС США в Європі тризірковий генерал Бен Ходжес сказав, що українські солдати — єдині серед учасників, хто має бойовий досвід боротьби з ворожими танками.

— Досвід українського взводу, який воював проти російських танків, надзвичайно корисний для нас. Це один з мотивів запрошення України до змагань. Сподіваюсь, вони братимуть у них участь і надалі, — наголосив генерал Бен Ходжес.

— Інфраструктура полігона, ділянки, на яких проводили етапи змагань, були підготовлені дуже якісно, — ділиться враженнями керівник української делегації представник Управління бойової підготовки Командування Сухопутних військ ЗС України полковник Артем Ларіонов. — Визначальним чинником результату стали сучасна техніка і досвід команд, які неодноразово тут брали участь у перегонах, добре знали ділянки змагань. На жаль, на результат наших хлопців негативно вплинуло те, що вони недостатньо добре знали англійську мову, й хоча перекладачі виконували свою роботу, але на це витрачався дорогоцінний час. А ще сталася нібито передбачувана, але неприємність — під час умовної оборони загорілося поле з мішенями, що призвело до незарахування п’яти балів.

— На ваш погляд, з якою підготовкою, технікою, досвідом потрібно їхати на такі танкові перегони, аби досягти більшого успіху?

— Варто більше уваги приділяти чіткому виконанню процедур зв’язку й системі доповідей, досконалішій роботі з картою — і все за стандартами НАТО. Ну, і вивчати англійську мову — передусім командній ланці. За вогневим ураженням ми були серед кращих, дещо програли у швидкості при проведенні вправи з водіння танків через гірші ТТХ наших бойових машин.

Примітно, що танкісти з інших країн виказували постійну цікавість до нашої техніки, особливо до автоматичного механізму заряджання. Багато розпитували про бойовий досвід, висловлювали підтримку. А після вправ зі стрільб однозначно підсумували: нашому противнику не пощастило. Принаймні, їм не хотілося б бути на його місці…

 

Автор: Геннадій КАРПЮК

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело:http://na.mil.gov.ua/

Related posts