Connect with us

Новини

Чи варто платити за застарілий американський автомат до застарілих радянських патронів?

Published

on

3 січня державне підприємство “Укроборонсервіс” повідомило, що спільно з американською компанією Aeroscraft вироблятимуть стрілецьку зброю за стандартами НАТО в Україні. Першим проектом стане автоматична гвинтівка М16.

“Першою зброєю, яку за пілотним проектом виготовлять в Україні, буде автоматична гвинтівка М16 моделі WAC47 (невідома до цього дня модель – ред.). Виготовлення зброї за стандартом НАТО – важлива частина розвитку та реформування українського ОПК”, – повідомив директор Aeroscraft Сергій Микитюк.

"Укроборонпром" сообщил о скором начале выпуска на Украине американского летального оружия

В ході презентації було зазначено, що WAC47 має калібр 7,62х39 мм, ємність магазину – 30 патронів, масу – 3,11 кг Початкова швидкість вильоту кулі – 884 м/с.

Використано фотографії: http://ukroboronprom.com.ua

 

Aeroscraft – американська компанія з 25 – річним досвідом, заснована емігрантом з СРСР Ігорем Пастернаком, яка з персоналом в 100 осіб спеціалізується на виробництві дирижаблів та сторожових веж.

Організація виробництва М-16, за даними джерел дійсно передбачена планами “Укроборонпрому” на 2017 рік, ресурси будуть виділені. І абсолютно очевидно, що випускатися М16 для наших силових структур буде під радянські патрони 7,62#39 і 5.45 мм. Оскільки такі патрони лежать на складах, а патрони 5,56 стандарту НАТО треба імпортувати з-за кордону, і це занадто дорого для оснащення силових структур.

Називати переходом на стандарти НАТО виробництво стрілецької зброї під не натівський, радянський патрон – це, м’яко кажучи, видавати бажане за дійсне.

Навіщо Україні виробництво зброї під старий боєприпас? Україна має поки ще достатні запаси автоматів Калашникова – на складах лежить понад 500 тисяч штук. Цього цілком достатньо, щоб на найближчі кілька років мати резерв зброї на випадок великої війни, і на багато років вистачить при веденні війни локальної. А от патрони навіть під радянські калібри Україна не виробляє. І патронів треба багато – навіть якщо немає війни, триває бойова підготовка, і патрони йдуть у величезних кількостях, один солдат для хорошого рівня стрільби повинен отримувати тисячі патронів в рік. Патронів для автоматів і ручних кулеметів Україні може вистачити ще на 4-5 років. Тобто виробництво патронів на сьогоднішній день, на відміну від інших видів озброєння, не є нагальною проблемою. Підстав бити у дзвони поки немає. Але якщо не розпочати роботу зараз і не запланувати інвестиції, то така проблема може виникнути найближчим часом.

Патрони під снайперську зброю ми вже зараз купуємо за кордоном. А що потім? А потім доведеться купувати і автоматні за світовими ринковими цінами. Якщо не збудуємо своє виробництво.

Радянські патрони зараз виробляє в промислових масштабах тільки Росія, але там ми не купимо. Ринок дуже обмежений, вартість цих радянських патронів через 5 років буде не нижче натовських патронів і як би не вище. Та й сама Росія поступово переходить на натовські стандарти – нова снайперська гвинтівка для армії у них спроектована під натівський 308 калібр.

Тоді навіщо нам налагоджувати виробництво нової зброї під патрон, якого у нас скоро не буде? Адже дефіциту автоматів у нас поки що теж немає. Може все-таки почати з боєприпасу?

патрон

“Укроборонпром” заявив, що патронний завод при наявності фінансування можна побудувати за 18 місяців. Ось тут і є головна проблема – грошей на виробництво патронного заводу в 2017 році не передбачено. А він ще і не запрацює одразу.

Більш того, патронний завод повинен бути великої потужності – патрони навіть у мирний час армії потрібні в сотнях мільйонів штук, для забезпечення інтенсивної бойової підготовки.

При наявності патронів переозброїти армію на цей новий стандарт не представляє особливої складності. Адже виробництво стрілецької зброї під натівський стандарт 5,56 мм вже існує в Україні. Хороші для цивільного використання варіанти гвинтівки Z-15 компанії “Зброяр” під патрон 5,56 мм, з високим ступенем локалізації виробництва, користуються великою популярністю на українському ринку, застосовуються на фронті.

Навіщо вкладати державні гроші у виробництво того, що не має перспективи? І чому при цьому немає коштів для побудови дійсно необхідного в перспективі патронного заводу?

Я вже не кажу про те, навіщо звертатися до нікому не відомої на збройовому ринку компанії для організації виробництва, коли у нас чимало приватних вітчизняних збройових компаній, які накопичили значні компетенції і навіть інженерні кадри, і цілком могли б самі організувати таке виробництво в Україні за умови стабільного держзамовлення.

І ще – а чому М-16? На конкурсах бойової зброї в Європі і США лідируючі позиції в останні роки займає “Хеклер унд Кох”, американська армія вже давно купує у німців НК416 й інші моделі. Нещодавно був конкурс у Франції, і “ХК” виграла навіть у французьких виробників.

Довідка:

Автоматична гвинтівка M16 (англ. United States Rifle, Caliber 5.56 mm, M16) — узагальнювальна назва сімейства автоматичних гвинтівок, які походять від ArmaLite AR-15 та розроблені компанією Colt в середині XX століття. Це одна з найбільш поширених моделей стрілецької зброї в світі було випущено понад 8 мільйонів примірників.

До сімейства гвинтівок M16 відносять головним чином модифікації M16/A1/A2/A3/A4 — різновиди основної піхотної гвинтівки армії Сполучених Штатів Америки з 1960х років, які наразі використовуються у 15 країнах НАТО та є найбільш розповсюдженими у світі гвинтівками калібру 5.56 мм.

Більшу частину M16 виготовляють Colt та FN Herstal, але багато різних країн світу випускають свої модифіковані версії M16.

Перша версія M16 була представлена на початку 1960-х років, однак масове використання M16A1 армією США почалось у 1965 році і до 1967 року практично вся армія була переозброєна цією гвинтівкою. Переведення армії та флоту на наступну модель, M16A2, почалось наприкінці 1980-х, а M16A4 була впроваджена ще пізніше. Всі вищеназвані модифікації являють собою автоматичні гвинтівки калібру 5.56 мм, який є стандартом НАТО з кінця 1970-х років.

Переваги і недоліки

 В цілому слід визнати, що вже до початку 1970-х років гвинтівка М16 була повноцінною бойовою зброєю, яка мала цілий ряд істотних переваг (ну і недоліки, зрозуміло, у неї теж були). У порівнянні з головним противником М16 на світовій арені — автоматом Калашникова (АКМ), М16 мала велику точність і купчастість стрільби одиночними пострілами, була більш комфортна і зручна у використанні. З іншого боку, М16 вимагала набагато більш ретельного догляду, більш якісних боєприпасів. За надійності в особливо важких умовах (забруднення, запилення) АКМ перевершував М16.

M16 і її варіанти до теперішнього часу залишаються основним озброєнням американської піхоти.

 

Джерела: http://ua.censor.net.ua/https://uk.wikipedia.org/wiki/M16

Cтатті

Техніка війни № 106. Лазерні «війни». Варта Новатор (ВІДЕО)

Published

on

Військове TV у свіжому випуску програми “Техніка війни” :

– Прибуток Росії за зброю та Disney за мультфільми
– Лазерні імітатори бою: LaserTag, «Безстрашний», «Пильний», «Miles-2000», “Saab BT-46”, “BT-47”
– БМ Оплот у Strong Europe Tank Challenge-2018
– Держоборонзамовлення 2018-2020. ПТРК, БПАК, FGM-148 Javelin
– Порошенко і «Вільха». Гіперзвукова ракета КБ Південне. Випробування ракети 5В27Д-М2 на С-125М Печора від КБ Луч та Радіонікс
– Нова бойова машина «Дана». Інженерна група «Арей». Партія БТР «Дозор-Б» для ЗСУ
– Поправки мін оборони щодо нагородних відзнак «Вогнепальна зброя» і «Холодна зброя»
– Станцію СВПП-12 передали для випробувань Нацгвардії
– Нові чоботи Саломон Гардіан. Нановолокно краще за кевлар
– Гібрид AK і Glock. В’єтнам виробляє снайперку ОСВ-96 «Зломщик». Magpul Pro-700
– Виробництво Mowag Piranha V для Румунії
– USS Wasp для F-35B для Японії. Третій авіаносець для ВМС Індії
– Гелікоптери MUH-1, UH-60M Black Hawk
– F-16 США у Естонії. Chengdu J-20 вперше на навчанні. Безпілотний літак від Boeing
– Тест-драйв бронемашини Варта Новатор. Ford F550. Українська бронетехніка. Національна гвардія. Сили спеціальних операцій ЗСУ. Барс-8, Краз Спартан

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Continue Reading

ВПК

Бронеавтомобіль «Козак-2М» отримав допуск до експлуатації від Міноборони

Published

on

Фахівці у військовому відомстві вважають бронеавтомобіль «Козак-2М»  найкращим із сучасних броньованих автомобілів, які було створено національними оборонними підприємствами. Наприкінці грудня 2017 р. ця машина отримала від Міноборони допуск до експлуатації повідомляє інформаційне агентство «Оборонно-промисловий кур’єр».

Виробником машини є ПрАТ НВО «Практика», яке у 2017 р. передало Збройним Силам України 19 броньованих автомобілів «Козак-2», що були виготовлені в рамках державного оборонного замовлення Міністерства оборони України.

15-тонний багатоцільовий тактичний бронеавтомобіль «Козак-2М» на базі Iveco EuroCargo витримав багатомісячні випробування за всіма армійськими параметрами і вже у березні 2017 року, наказом Міністра оборони №158 був прийнятий на зброєння Збройних Сил України.

Його  першого з вітчизняних броньовиків підривали мінами.

Фактично це перша машина такого класу, прийнята на озброєння армії України.

Багатофункціональний бронеавтомобіль «Козак-2М» проходив ретельне випробування у Високомобільних десантних військах ЗС України.

Бронеавтомобіль «Козак-2м»: легший, нижчий і маневреніший за попередника, посилена конструкція протимінного днища забезпечує надійний захист екіпажу від ураження при підриві на мінно-вибухових пристроях — до 6 кг заряду в тротиловому еквіваленті.

KOZAK_2M_1_INTERIOR

Бронеавтомобіль «Козак-2М» — легкий багатофункціональний бронеавтомобіль на незалежній підвісці, може бути виконаний у різних модифікаціях. Розроблений на основі Спільного рішення Міністерства оборони України «На відкриття дослідно-конструкторської роботи на розроблення спеціалізованого броньованого автомобіля для потреб Збройних Сил України, шифр «Козак-2М». Конструктивною особливістю і основною відмінністю від «Козака-2» є несучий корпус та незалежна підвіска. У поєднанні із кліренсом 500 мм та вертикальним ходом коліс у 260 мм, це значно підвищує показники прохідності та дає змогу долати перешкоди, недоступні для транспортних засобах із залежною підвіскою.

Попередня версія, бронеавтомобіль «Козак-2» випускається серійно з липня 2015 року, два роки поставлявся до Національної Гвардії та Державної прикордонної служби. 21 березня 2017 року наказом Міністерства оборони №158 також прийнятий на озброєння Збройних Сил України.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://opk.com.ua/

Continue Reading

Cтатті

Сьогодні День пам’яті захисників Донецького аеропорту

Published

on

Героїчна оборона Донецького аеропорту, яка стала символом незламності та мужності українських військових, тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ, завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників Донецького аеропорту назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.

У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та  93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-«кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони. За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт загинули понад 200 військових.

16 січня з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів. Можливо, колись ця дата стане офіційною.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Continue Reading

Trending

Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!
Inline
Приєднуйтесь! Будьте завжди в курсі подій. Вподобайте цей інфоресурс!