Зв'яжіться з нами

ВПК

Чому Т-64 залишається актуальною та грізною бронесилою навіть через 50 років

Опубліковано

на

Цей танк був прийнятий на озброєння у січні 1967-го. Він є певним рекордсменом за встановленими на ньому новинками. Вперше була використана композитна броня, механізм заряджання тощо. Конструкція Т-64 містила найновіші розробки того часу, завдяки чому танк з вагою середнього отримав вогневу потужність важкого. Багато років ця машина була засекреченою

Танк типу Т-64 належить до сімейства основних бойових танків третього покоління, що серійно виготовлялися у СРСР з 1963 по 1987 рік. Наступна його модифікація Т-64А стала першим основним бойовим танком Радянського Союзу. За цей час було створено близько трьох десятків його різних модифікацій

Роботи над створенням нового танка розпочалися в Харкові 1951 року під керівництвом Олександра Морозова. Ще під час розробки постала проблема — до якої категорії танків його відносити. За ваговими і швидкісними параметрами його можна було б віднести до середніх танків, а за рівнем захищеності й озброєння — до важких. Тоді було прийнято рішення класифікувати Т-64 як «основний бойовий танк». Таку класифікацію застосували вперше у світовій практиці, і згодом вона стала загальноприйнятою. Конструкція Т-64 містила найновіші розробки того часу, завдяки чому танк з вагою середнього отримав вогневу потужність важкого. Тут вперше була використана композитна броня, стереоскопічний далекомір (на Т-64А) або лазерний квантовий далекомір (на Т-64Б), опозитний двохтактний багатопаливний двигун, бортові планетарні коробки передач, гладкоствольна гармата, здатна вести вогонь керованими реактивними снарядами (на Т-64Б). Вперше для гармати великого калібру, встановленій на танк традиційного компонування, був створений автомат заряджання, завдяки якому екіпаж зменшено до трьох осіб.

Через високу секретність Радянський Союз не постачав танки Т-64 на експорт. Насамперед танки Т-64 всіх модифікацій надходили на озброєння танкових підрозділів Радянської армії, що входили до Групи радянських військ у Німеччині. Цю броньовану новинку тоді ще називали танком прориву.

Відомий на заході журнал The Armor Journal за березень-квітень 1990 року писав: «Як тільки танк (Т-64. — Авт.) став відомий на Заході, він викликав крах програм розвитку протитанкового озброєння… Екіпажі танків НАТО мали б справу з новим зразком секретної зброї, оскільки Т-64 став сюрпризом, подібно до танка Т-34 у Другій світовій війні. Танкістам НАТО довелося б вести проти нього бій на гірших танках з сумним результатом. Випадок з Т-34 — це створення не тільки нового танка для Радянської армії, а й принципово нового танка. Вдруге це сталося з танком Т-64».

Танк Т-64 мав зварений корпус з кутом нахилу верхнього лобового листа у 68° і скошеними скуловими листами башти. Лобовий лист являв собою багатошарову броньовану перешкоду (броньова сталь, склопластик, броньова сталь), що забезпечує захист танка від усіх типів бронебійно-підкаліберних і кумулятивних снарядів і ПТКР, що перебували на озброєнні НАТО. Башта танка лита, з різко диференційованим багатошаровим бронюванням (броньова сталь, керамічні панелі, броньова сталь), її максимальна товщина становила 600 мм.

На танках Т-64 всіх модифікацій вперше у світі був встановлений автомат заряджання гармати. 28 снарядів розміщувалася в боєукладці, що оберталася, в L-подібних касетах, решта були горизонтально укладені в корпусі, в найбільш захищеній частині танка. Завдяки цій новинці екіпаж Т-64 здійснював до 8 пострілів за хвилину. Завдяки встановленню механізму заряджання можна було обійтися без заряджальника, що дозволяло зменшити габарити машини, а заощаджену масу перевести на посилення броньового захисту.

На танк Т-64 спочатку встановлювалася 115-мм гладкоствольна танкова гармата Д-68 з двоплощинним стабілізатором 2Е18, а починаючи з танка Т-64А — 125-мм гладкоствольна гармата типу Д-81. На його сучасні модифікації — Т-64Б і БМ «Булат» — 125-мм гладкоствольна гармата КБА-3 або 2А46М-1, а також 12,7-мм кулемет КТ-12,7, керовані ракети «Комбат» або 9М112.

Автономність, нагадаю, забезпечується запасом палива і його витратою на відтинок шляху. Для Т-64А запас палива становить 1270 л у внутрішніх баках і 370 л у зовнішніх додаткових бочках. Запасу палива у внутрішніх баках вистачає на 500–600 км без дозаправлення.

Т-64А має достатню питому потужність і вдалу конструкцію трака для подолання різних перешкод. Як показав досвід експлуатації Т-64А, на глиноземних ґрунтах його гусениці мають краще зчеплення, ніж гусениці, наприклад Т-72. Так, коли за бездоріжжя необхідно подолати крутий підйом, на якому пробуксовують гусениці Т-72, Т-64 повільно, але впевнено виповзає на верх. Це пояснюється конструкцією трака. У Т-72 траки в цих умовах забиваються багнюкою і ковзають по поверхні, у Т-64 в траках є по два отвори, в які болото вичавлюється, що підвищує зчеплення з ґрунтом.

Слід зазначити, що гусеничний рушій Т-64 розроблявся для європейського театру воєнних дій і його трак хороший саме на європейському ТВД (глинисті, торф’яні та чорноземні ґрунти). У гірській кам’янистій місцевості прохідність Т-64 нижча, ніж у Т-72, оскільки його трак має слабо розвинений малюнок ґрунтозачіпів. Крім того, значна кількість щілин у гусениці Т-64 і малий діаметр і ширина катків знижують його прохідність по піщаних ґрунтах, яка в Т-72 у таких умовах дуже висока.

Опорна прохідність за питомого тиску на ґрунт 0,83 кг/см2 і кліренсу в 500 мм є досить високою — танк може рухатися на ґрунтах з низькою несучою здатністю навіть тоді, коли його днище лежить на поверхні ґрунту. Кути підйому і крену становлять 30 градусів. Т-64А завдяки щільному компонуванню і меншим габаритним розмірам має кращу габаритну прохідність у порівнянні з більшістю зарубіжних основних танків. Танк долає убрід водні перешкоди завглибшки 1,8 м без підготовки і 5 м — з попередньою підготовкою, ширина подоланого рову — 2,85 м, вертикальна стінка — 0,8 м.

Зараз на озброєнні української армії в основному покращені варіанти «шістдесятчетвірки» — Т-64БВ та БМ «Булат». Перший був модернізований у 1985 році. У 2005-му українська армія почала озброюватись бойовими машинами «Булат», а 2009-го прийняла на озброєння танк БМ «Оплот».

«Оплот» — один із кращих танків у світі. Ця машина вигідно відрізняється характеристиками та ціною від багатьох відомих танків передових армій і явно випереджає, наприклад, російський Т-90. Проте вартість «Оплота» дорівнює модернізації десяти Т-64 до варіанту «Булат».

Танк БМ «Булат» відрізняється від своїх попередників за такими основними характеристиками, як вогнева міць, захист і потужність. За своїми параметрами до українського «Булата» наближається російський Т-90.

На перший погляд, технічні характеристики БМ «Булат» і нижньотагільського танка практично не відрізняються. Але, як кажуть, диявол криється в деталях.

На «Булаті» встановлено новий навісний динамічний захист, що значно підвищує живучість машини у бою. БМ «Булат» коштує в три рази менше, ніж вартість виробництва одного Т-90А, і являє собою глибоко модернізований Т-64БВ, що поєднує нові розробки та запозичення від «Оплота». Танк передбачає можливість встановлення більш потужного двигуна 6ТД-2, що не має аналогів у світі, потужністю 1200 к. с., панорамного прицілу, тепловізора та сучасних комплексів пасивного і активного захисту української розробки. Механізм заряджання танка БМ «Булат» вміщує в себе 28 пострілів, а місткість автомата заряджання танка Т-90 складається всього з 22 пострілів. У бою це може бути суттєвою перевагою. Сам механізм заряджання українського танка при правильному регулюванні є надійним, як автомат Калашникова.

Насамкінець зазначу, що конструктори машини заклали в неї такі технічні характеристики, такий запас на модернізацію, що Т-64 ще не один десяток років буде вважатися зразком для світового танкобудування.

Автор: Сергій ВОРОНКОВ

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове. *Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції. *Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело:http://na.mil.gov.ua

Продовжити читання ?
Реклама
1 коментар

1 коментар

  1. А КлочкоF

    24.02.2017 при 18:25

    Це демагогія! А демагогія , як кажуть в Одесі, це коли жінці цілу ніч доказують , що висячий- це краще, аніж стоячий!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ВПК

Україна піднялася у світовому рейтингу продавців зброї – SIPRI

Опубліковано

на

Виробники озброєння уперше з 2010 року знову нарощують свої прибутки. США та Велика Британія залишаються лідерами з обсягів продажів. Зростання російської галузі сповільнюється.

Про це йдеться у звіті Стокгольмського інституту проблем миру (SIPRI) за підсумками 2016 року, оприлюдненому в понеділок, 11 грудня, повідомляє DW.

За даними SIPRI, у 2016 році загальні обсяги продажів озброєнь у світі ста головних виробників зброї (ТОП-100) оцінюються в майже 375 мільярдів доларів США. Порівняно з 2015 роком ця сума на 1,9% вища, а порівняно з 2002, відколи SIPRI почали відслідковувати сотню найбільших виробників зброї, зростання становить 38%.

Зазначається, що лідером з продажів залишаються США, чия частка на ринку ТОП-100 становить 57,9% ($217,2 мільярда). У цій країні показник зростання у порівнянні з 2015 роком становить 4%. Найбільший виробник зброї – американський концерн Lockheed Martin.

Європейські компанії минулого року продали приблизно стільки ж озброєнь, як і в 2015 році – на $91,6  мільярда. Провідні німецькі виробники продали зброї на $6 мільярдів, однак також мали зростання продажів – на 6,6%. Лідерами в Європі залишаються британські компанії: вісім із ТОП-100 виробників походять з Великої Британії. Їхній плюс становить близько двох відсотків ($36,1 мільярда).

З російських компаній до ТОП-100 потрапили десять, чий загальний обсяг продажів оцінюється в $26,6 мільярда. Сповільнення зростання для російських компаній (плюс становить лише 3,8%) продиктоване економічними труднощами, спричиненими зниженням цін на нафту та наслідками міжнародних санкцій, зазначають фахівці SIPRI.

Як повідомляє dt.ua, у рейтингу найбільших компаній, що виробляють озброєння, українське держпідприємство “Укроборонпром” зайняло 77 місце. Роком раніше (у 2015 році) “Укроборонпром” був на 84 позиції. За даними SIPRI, продажі українського концерну за рік становили $1,06 млрд.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

ВПК

Бронеавтомобіль КрАЗ «Халк» не зацікавив українських військових, але зацікавив іноземних (ВІДЕО)

Опубліковано

на

Бронеавтомобіль КрАЗ «Халк» вперше був показаний на виставці «Зброя та безпека 2016» в Києві. Рік по тому машина, вже у звичному зеленому забарвленні засвітилася на виставці «Сила нескорених», що проходила в центрі Києва до Дня незалежності України.

Військові журналісти популярного телепроекту «Техніка Війни» вирішили ближче ознайомитися з машиною, провівши ходові випробування на пересіченій місцевості.

Бронеавтомобіль КрАЗ «Халк» створили схрестивши базу всюдиходу КрАЗ-5233 та корпусу «Шрека» і «Фіони», які десятками щороку постачаються по контракту для ООН. Головна відмінна риса КрАЗ «Халк» (4х4) – це несучий бронекорпус і відсутність капота. Машина вийшла досить компактною (довжиною 6,18 м, шириною – 2,57 м і висотою – 3,04 м) і при цьому полегшеною на 2 тонни – її бойова маса становить 16 тонн.

Автомобіль має балістичний захист по STANAG 4569 рівень 2 – від бронебійного патрона 7,62 мм стандарту НАТО. На висоті і протимінний захист – машина витримає підрив під днищем або під колесами вибухівки еквівалентом 6 кг тротилу. Однак він чомусь не зацікавив наших військових.

Як зазначив генеральний директор ПрАТ «АвтоКрАЗ» Роман Черняк ця машина створювалася за завданням однієї з близькосхідних країн. Автомобіль для експлуатації в умовах обмеженого простору – це місто, скеляста і лісова місцевість, тобто там, де потрібна компактність та підвищена маневреність.

КрАЗ «Халк» може перевозити до 10 чоловік десанту. У салоні є протимінні крісла, які кріпляться до стінок і оснащені 4-точковими ременями безпеки. Для зручності посадки-висадки є задня відкидна апарель, а також додаткові двері праворуч по борту. Це доопрацьований варіант 2017 року. Нагадаємо, що на первістку – зразка 2016 року, другий бічних дверей праворуч не було.

За запасу ходу КрАЗ «Халк» випереджає своїх головних зарубіжних конкурентів: машину IMI Wildcat з Ізраїлю і Textron TAPV з США

Автомобіль оснащується 310-сільним турбодизелем і механічною 9-ступінчатою коробкою передач. Два паливних бака по 165 л кожен забезпечує солідний запас ходу – до 1000 км. До речі, саме за запасом ходу КрАЗ «Халк» випереджає своїх головних зарубіжних конкурентів: машину IMI Wildcat з Ізраїлю і Textron TAPV з США – 700 і 644 км відповідно. Виграє українська модель і за кількістю місць для десанту.

КрАЗ «Халк» може бути укомплектований різним озброєнням. Як зазначив заступник технічного директора по новій техніці ПрАТ «АвтоКрАЗ» Сергій Дунь, розроблена поворотна башта з різним типом приводу, навіть адаптували башту від БТР-70, крім того розроблений і випробуваний разом з Нацгвардією кронштейн під кулемет НСВТ калібру 12,7 мм.

Що ж стосується перспектив, то в планах у ПрАТ «АвтоКрАЗ» спільно з одним з національних вищих навчальних закладів створити для бронеавтомобіля «Халк» гібридний або чисто електричний силовий агрегат.

Техніка війни №101. Відеосюжет про КрАЗ «Халк» з 11:16. Джерело: http://youtube.com/

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?

ВПК

Український гранатомет УАГ-40 тільки пройшов держвипробування, але вже давно воює в Нігерії

Опубліковано

на

В кінці 2013 року київським підприємством «Завод«Ленінська кузня» (тепер «Кузня на Рибальському») було розпочато передсерійне виробництво автоматичного гранатомета УАГ-40. У 2015 році ця зброя почала надходити на озброєння іноземних замовників та української армії в тестовому режимі, однак державні випробування вітчизняного гранатомета нарешті завершилися лише цього року після деяких удосконаленнь.

Українські гранатомети УАГ-40 експортувались до Нігерії в рамках контракту об’єм поставок приблизно дві тисячі одиниць.

2

Певна кількість була захоплена терористичним угрупуванням Боко Харам. 24 квітня 2016 року угрупування поширило фотографії захоплених озброєнь в результати засідки на підрозділ 155 оперативної групи. Серед іншого, на фото був показаний гранатомет УАГ-40 найновішої модифікації (представлений в лютому 2015 року) з інтегрованою рейкою Пікатіні та поліпшеним механізмом живлення.

UAG-40 Nigerian Army

Гранатомет УАГ-40 – спільний українсько-білоруський продукт. Основнми його перевагами є те, що він майже на половину легший закордонних аналогів, стріляє на дистанцію більше 2000 метрів та розрахований на стрільбу боєприпасами стандарту НАТО, також конструкція триноги дозволяє використовувати гранатомет на непідготовлених позиціях.

Автоматичний гранатомет УАГ-40 має загальну вагу 30 кг, тобто його можуть переносити тільки двоє військовослужбовців: один – безпосередньо гранатомет, другий – боєкомплект. До речі, американський аналог МК-19 важить вдвічі більше – 65 кг. УАГ-40 значно легший завдяки застосуванню в його конструкції принципово нових як технологічних, так і технічних рішень, які не тільки значно спростили конструкцію, але і зменшили кількість елементів, з яких він складається.

Механізм УАГ-40 побудований на основі автоматики з вільним затвором. Накол капсуля і постріл відбуваються в накаті затвора. Подача гранат – стрічкова (американська металева стрічка М16). Гранати – високошвидкісні, використовуються всі існуючі типи гранат стандарту НАТО (40х53 мм).

Якщо порівняти всі 40-міліметрові гранатомети, що випускаються нині, то за показниками «низька вага — висока влучність» гранатомет займає передові позиції. При цьому конструкція містить невелику кількість деталей, нові технології покриття, зокрема й каналу ствола.

Варто зазначити, що виробництво гранатометів та боєприпасів до нього налагоджено на київському ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському».

Серед номенклатури пострілів 40х53 мм, що виробляються підприємством – осклолково-фугасний ВГОФ-40 (радіус ураження 10 м), осколково-кумулятивний ВГОК-40 (бронепробиття до 80 мм) та інертний (тренувальний) ВГІ.

До корпусу UAG-40 можуть бути прикріплені оптичний, інфрачервоний, фото візуальні або електронні приціли.

На озброєнні сухопутних підрозділів української армії досі перебуває станковий гранатомет АГС-17. Він був розроблений і прийнятий на озброєння ще в початку 70-х років минулого століття. Цей гранатомет має калібр 30 мм, здатний вести стрільбу прямою наводкою або навісними траєкторіями, короткими (до 5 пострілів) і довгими (до 10 пострілів) чергами або безперервним вогнем.

Основним недоліком попередніх автоматичних гранатометів вважається високий імпульс віддачі.

Особливості гранатомета УАГ-40:

  • У конструкторській розробці використано: фрикційний демпфер затвора, який складається з консольних ресор, які взаємодіють з затвором і розташовані на внутрішній поверхні корпусу;
  • Триступенева поздовжня гвинтова нарізка ствола, що складається з двох частин;
  • Поворотні ручки управління спусковим механізмом;
  • Збірний механічний приціл, який знаходиться в ручці для перенесення АГ.

Комплексне використання зазначених конструкторських рішень дозволило добитися головних переваг: висока точність (купчастість) при стрільбі чергами, знижений імпульс віддачі, висока надійність і простота у виробництві і експлуатації.

Високий рівень мобільності разом з відсутністю потреби підготовки позиції для стрільби дозволяють в умовах атакуючого бою швидко міняти вогневу позицію, як на відкритому просторі, так і в урбанізованому середовищі. Застосування УАГ-40 призведе до підвищення вогневої ефективності бойових дій сухопутних підрозділів.

Армії провідних країн світу на сьогоднішній день продовжують широко застосовувати автоматичні гранатомети калібру 25, 30 і 40 мм. В цьому немає нічого дивного, оскільки гранатомет є ефективним засобом ураження живої сили противника, легко броньованої техніки, вогневих засобів і захисних споруд.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Продовжити читання ?
Реклама
Реклама
Реклама

Trending