Зв'яжіться з нами

Новини

Українські військові розробки, що ставали справжньою сенсацією

Опубліковано

на

Коли б вони не з’являлись, ці військові розробки ставали справжньою сенсацією серед фахівців військової справи. Нашпиговані зброєю авіаносці, патрони, що здатні пробивати броню кращих БТР, завод оптичного скла, що забезпечує увесь оборонний комплекс, чи навіть гідроплан Першої світової війни, що радше нагадував броньований літальний винищувач.

1. “Козак-2” – єдиний український бронеавтомобіль, що пройшов процедуру дослідного підриву

 

Пов’язане зображення

Український бронеавтомобіль “Козак-2” має кілька модифікацій

“Козак-2” виготовляють на базі цивільної вантажівки “Iveco EuroCargo”. Об’єм двигуна – 5,9 літра потужністю 279 кінських сил. Машина доволі маневрена – легко долає підйом у 60 градусів, боковий кут нахилу у 30, та брід завглибшки майже півтора метра. Приємно дивує й вантажопідйомність – 4 тонни, ще 6 можна спакувати на причіп.

Бронеавтомобіль розрахований на трьох членів екіпажу та десантну команду з восьми осіб. До речі, сидіння не стоять на підлозі, а висять на верхніх кріпленнях рами. Це ще один рівень захисту пасажирів у разі підриву днища.

Під маркою “Козак-2” розроблено кілька модифікацій, тож він здатний виконувати кілька функцій. Можна встановити кулемет або ж гранатомет і забезпечувати вогневу підтримки особового складу. Підійде він як для ведення тактичних операцій, так і для розвідки. Зрештою, послугує і в ролі броньованої санітарної машини для евакуації поранених.

2. Миколаївський суднобудівний завод – підприємство, яке готувало для Радянського Союзу кращі авіаносці

Результат пошуку зображень за запитом "авіаносний крейсер "Київ""

Український авіносний крейсер, виготовлений на Миколаївському суднобудівному заводі

Перший радянський авіносний крейсер “Київ” буквально нашпигували зброєю. 4 пускові установки протикорабельних ракет “Базальт”. Дві пускові установки “Шторм”, та ще 2 двухствольні артилерійські установки “АК-726”. У будь-який момент капітан міг дати команду “Залп” і випустити по противнику торпеди або глибинні бомби.

Утім дітище Миколаївського суднобудівного почувалося вільно не лише у водній стихії. В ангарі крейсера могло розташуватися десяток гвинтокрилів та ще стільки ж літаків, які спеціальними підйомниками виводили на поверхню.

Довжина злітної палуби становила 189 метрів, але її не використовували для розгону. Як-38 здіймались у повітря вертикально. Виявивши підозрілий об’єкт, льотчики вирушали у заданому напрямку, аби зібрати для капітана більше інформації.

3. Ізюмський приладобудівний завод – унікальне українське підприємство, що виробляє оптичне скло

Ізюмський завод виготовляє оптичне скло для ракетних комплексів

Щоб перетворити пісок на скло, потрібно розігріти піч до 1800 градусів. А далі – акуратно відлити розжарене скло у блоки. На перший погляд, усе просто, але й тут є нюанси. Під час процедури важливо уникнути димки, не допустити утворення бульбашок та проникнення дрібних частинок каміння.

Перший етап завершено. Далі застиглу брилу скла ідеально розрізають та зашліфовують, адже незабаром вони опиняться в системах керування вогнем на українських “Булатах”, “Оплотах”, та “Дозорах-Б”. Співпрацюють і з конструкторським бюро “Луч”, які випускають протитанкові ракетні комплекси “Стугна-Пе” та “Корсар”.

4. Дмитро Григорович – українець, який перетворив гідроплан на грізну бойову одиницю

Гідролітак “М-9” – найпопулярніший винахід Дмитра Григоровича

Киянин Дмитро Григорович представив гідролітак спеціальної конструкції “М-1”. Цей революційний винахід великого резонансу не викликав. Утім військове керівництво незабаром знову примчало до інженера – в Європі саме розгорталась Перша світова війна. І цього разу українець знайшов, чим вразити силовиків.

Наступне дітище – двомісний “М-5” – одразу взяли на озброєння Балтійський і Чорноморський флоти. Найчастіше гідроплан використовували для розвідки. Саме завдяки йому на підході до Севастополя льотчики помітили німецькі швидкохідні крейсери “Бреслау” та “Гебен”. Та справжньою зіркою серед розробок киянина стала модель “М-9”. Тут могли поміститися троє людей – пілот, бортмеханік, який скидав бомби, і стрілець у носовій частині, який обстрілював з кулемета Максим ворожі кораблі. З двигуном у 150 кінських сил машина забезпечувала вищу швидкість, ніж у багатьох тодішніх винищувачів, чудово трималася на воді при чотирибальному штормі й навіть могла злітати зі снігу.

5. Stiletto – компанія, яка готова виробляти для України набої посиленої бронебійної здатності

Stiletto Systems виробляє набої посиленої бронебійної здатності

Чи можливо пробити броню товщиною 20,5 міліметрів однією кулею? Одразу напрошується думка, що ні. Адже таким захистом володіють БТР й смішно протистояти їм звичайною гвинтівкою. Втім у нас дещо застаріле уявлення про можливості сучасних набоїв, що й підтвердили випробування на полігоні у Житомирській області.

Набої від компанії Stiletto здатні зробити решето з бронежилетів 6 ступеня захисту та усіх броньованих машин, які залучені у військах так званих “Л/ДНР”, в тому числі, російських “Тигрів”.

Матеріал для куль команда виготовляє не із готових сплавів, а з порошку. Останній спресовують або ж спікають. Така методика дозволяє розміщувати центр тяжіння симетрично до вісі кулі, що відповідно мінімізовує відхилення від траєкторії. Сердечник для снайперських бронебійних куль виробляється зі сплаву вольфраму і карбід вольфраму, що власне й посилює бронебійну силу.

 

Новини

Українські санкції довели до банкрутства один з найбільших авіазаводів РФ

Опубліковано

на

Російський авіаційний завод «Авиакор» нещодавно був визнаний банкрутом. І все б нічого, ще один пішов по похилій, чого вже, але в даному випадку це та рідкість, коли на долю заводу вплинули санкції введені безпосередньо Україною.

Справа в тому, що завод «Авиакор» займався випуском, ремонтом і обслуговуванням літаків Ан-140 і Ту-154. Однак, після того як Росія вторглася в Україну і були розірвані зв’язки заводу з українськими постачальниками (в Україні знаходяться 34 постачальника комплектуючих за проектом Ан-140, а також головне КБ “Антонов”), один з найбільших авіаційних заводів Російської Федерації став хиріти.

Результат пошуку зображень за запитом "Ан-140"

У 2014 ситуацію відразу ж спробували взяти під контроль і президент Росії В. В. Путін розпорядився організувати на потужностях заводу серійне виробництво літака Ил-114. Однак розпорядитися одне, а розгорнути виробництво – зовсім інше. В умовах “Авиакору” освоєння серійного виробництва Ил-114 зайняло б не менше 5 років і зажадало б інвестицій в розмірі 10-12 млрд руб. На такий крок в уряді не пішли кинувши завод, з персоналом з півтори тисячі співробітників напризволяще.

У 2015 році Міністерство оборони РФ і зовсім вирішив стягнути із заводу неустойку на 626,1 млн руб у зв’язку з затримкою поставок літаків Ан-140. З 14 замовлених тоді готові були лише 6. Зауважу, вимога про стягнення від МО РФ надійшла якраз тоді, коли Україна припинила поставки комплектуючих для заводу, і про це було прекрасно відомо МО РФ.

У підсумку, за станом на 2017 рік завод мав заборгованість близько 200 млн рублів і простоював без великих замовлень. На одних тільки Ту-154 особливо не розгуляєшся і було розпочато процес про банкрутство.

Власне, ще один фрагмент на тему самодостатності та імпортзаміщення в Російській Федерації. Однією тільки корою дуба у всіх галузях відбутися не виходить.

ZLOY_ODESSIT

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://zloy-odessit.livejournal.com/

Читати далі ...

Новини

Польська компанія відсуджуватиме 1-1,5 млн євро за поставлені Україні БМП-1АК

Опубліковано

на

Польська компанія Wtorplast подасть позов про захист ділової репутації до журналу “Новое время” і автора матеріалу “Служили два товариша”, в якому йдеться про корупційні схеми в оборонній сфері.

Про це заявив під час засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони адвокат Олексій Шевчук, уповноважений представляти інтереси компанії.

“На сьогоднішній день категорична позиція Wtorplast – звернутися з позовом до видання, до автора. І вирішити питання збитків і розміру шкоди діловій репутації. Але однозначно можемо сказати, що цей розмір перевищує мільйон чи півтора мільйона євро в залежності від того, чи буде виконано контракт”, – сказав він.

Шевчук заявив, що після публікації журналістського розслідування “Служили два товариша” в журналі “Новое время” під загрозою опинилася ліцензія компанії Wtorplast, яка також використовується для експорту техніки не лише до України, а й до Казахстану, Іраку, США і Чехії.

“Наразі міжнародні партнери звернулися до компанії Wtorplast з проханнями прояснити репутаційні ризики цього інформаційного скандалу. Ми надали пояснення міжнародним контрагентам компанії”, – зазначив Шевчук.

Під час свого виступу він спростував інформацію про те, що компанія Wtorplast купувала розібрані БМП-1АК за 20 тис. євро. Шевчук запевнив, що куплена компанією техніка ніколи не була металобрухтом, як зазначено у публікації. Також представник компанії повідомив, що “головні вузли даної техніки виробництва 2016-2017 років”.

“Теза у виданні про те, що це є корупційною оборудкою, ніколи не може стосуватися компанії Wtorplast, бо вона звітує міжнародним рейтинговим агентствам і у жодному разі не була замішана у корупційному скандалі”, – запевняє Шевчук.

Він повідомив, що викладена у публікації інформація є підставою для проведення в інтересах компанії Wtorplast комплексної експертизи, яка має встановити завдану шкоду діловій репутації. Шевчук зазначив, що така експертиза уже запущена.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.ukrinform.ua/

Читати далі ...

Новини

Українські прикордонники відмовились від радянсько-російського свята

Опубліковано

на

День прикордонника в Україні відзначатимуть 6 травня. Відповідний указ президента затвердили сьогодні на засіданні Кабінету міністрів.

Перенести професійне свято було ідеєю Адміністрації Держприкордонслужби, повідомляють у прес-службі МВС України.

Кабінет Міністрів України схвалив рішення про необхідність перенесення Дня прикордонника, оскільки дата 28 травня є датою створення прикордонних військ КДБ СРСР, що є неприйнятним для України в сучасних умовах.

Результат пошуку зображень за запитом "прикордонники ато 2014"

З весни 2014 особовий склад прикордонної служби бере участь у бойових діях російсько-української війни. В жовтні минулого року перший заступник начальника ДПСУ Василь Серватюк повідомив, що війна забрала життя 69 захисників кордону, 428 отримали поранення, в результаті яких 35 з них втратили або частково втратили працездатність, п’ять військовослужбовців пропали безвісти. Серйозні втрати ДПСУ зазнала під час обстрілу Зеленопілля російськими “Градами” з території РФ 11 липня 2014 року. Тоді загинули сім українських прикордонників, п’ятеро отримали поранення. Загальна чисельність відомства становить 50 тис. чоловік, з них 42 000 військовослужбовців.

Результат пошуку зображень за запитом "прикордонники 2014 вбитий собака"

Пропозиції по перенесенню Дня прикордонника підготувала Адміністрація відомства за узгодженням з Міністерством внутрішніх справ України. Серед варіантів обговорювалося кілька дат, однак найбільш емоційно та патріотично вдалою, на думку колегії Держприкордонслужби, є  30 квітня.

Саме у цей день 100 років тому українські війська, в результаті кривавих, але переможних боїв з більшовицькою Росією вийшли на кордони України та  встановили на ньому державні символи. Це була дата перемоги української зброї та Держави Україна.

На думку Адміністрації Держприкордонслужби, встановлення Дня прикордонника України 6 травня матиме духовно-патріотичне значення для особового складу. У цей день вшановують пам’ять Георгія Побідоносця, який є покровителем відомства.

Історія свята

1992 року свято встановлено в Україні Указом Президента України «Про свято День прикордонника» від 25 травня 1992 року № 308 4 листопада — у день прийняття Верховною Радою України у 1991 році Закону “Про Прикордонні війська України”.

Разом з тим, самі прикордонники розділилися у сприйнятті свого професійного свята – ті що служили в радянських прикордонних військах продовжували святкувати його 28 травня, а офіційні заходи проводилися 4 листопада. Починаючи з 2001 року, коли прикордонне відомство очолив генерал-лейтенант Литвин М.М., який ніколи не служив до цього в прикордонних військах, розпочалася активна компанія повернення до прикордонних традицій СРСР.

Указом Президента України Леоніда Кучми від 21 травня 2003 року №431 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 25 травня 1992 року N 308» свято було встановлено 28 травня — в цей день воно відзначалося і дотепер.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://dpsu.gov.ua/

Читати далі ...

Trending