Зв'яжіться з нами

Озброєння

Автомобілі КрАЗ спеціального призначення

Опубліковано

на

Армійські вантажівки КрАЗ відповідають всім вимогам, які пред’являються до солдатів: сильні, витривалі, надійні й невибагливі. В основі інтересу до автомобілів КрАЗ з боку військових — високі технічні та експлуатаційні характеристики українських всюдиходів.

 КрАЗ-Халк

КрАЗ-Халк

Колісна формула: 4х4
Споряджена маса, кг: 14000
Двигун: дизельний, з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400

Автомобілі спеціального призначення завжди були присутні в модельному ряду машин Кременчуцького автозаводу. Сьогодні «АвтоКрАЗ» випускає автомобілі спеціального призначення: бортові КрАЗ-6322 «Солдат» (6×6) і КрАЗ-5233ВЕ «Спецназ» (4×4), шасі КрАЗ-63221, КрАЗ-6322 (6×6), КрАЗ-5233НЕ (4×4), тягачі КрАЗ-6446 (6×6) і КрАЗ-6443 (6×6).

КрАЗ-Фіона

КрАЗ-Фіона

Колісна формула: 6х6
Повна маса, кг: 21500
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400

КрАЗи були учасниками майже всіх збройних конфліктів та війн кінця ХХ — початку ХХІ століття. Вони забезпечували виконання завдань у складі миротворчих контингентів Збройних Сил України в Сьєрра-Леоне, Лівані, Косово, Іраку, Афганістані, а також миротворців Індонезії в Судані.

КрАЗ-Кугуар дизель

КрАЗ-Кугуар дизель

Колісна формула: 4х4
Повна маса, кг: 5900
Двигун: дизельний
Потужність, к.с.: 232

Досвід експлуатації вантажівок КрАЗ на військовій службі і в бойових діях в різних країнах світу показав, що вони успішно працюють в найбільш складних екстремальних і природно-кліматичних умовах — пустелі, джунглях, горах. КрАЗи надійні роботяги в діапазоні температур від −50 до +650 С, їх не зупиняє висота до 5 тис. м над рівнем моря, водні перешкоди глибиною до 1,5 м і сніжний покрив до 0,6 м. Армійські автомобілі КрАЗ, завдяки наявності централізованої системи підкачки шин, мають високу прохідність по ґрунтах із низькою несучою здатністю.

КрАЗ-Ураган

КрАЗ-Ураган

Колісна формула: 8х8
Вантажопідйомність, кг: 5000
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 350…450

Капотна компоновка кременчуцьких вантажівок — на полі бою величезний плюс, оскільки надійно захищає екіпаж. Учасники бойових дій відзначають, що у разі наїзду на міну, вибух руйнує передній міст, а люди в кабіні залишаються хоч і оглушені, але живі. Адже не дарма кразівський капот військові назвали «1,5 метра життя».

 КрАЗ-Спартан

КрАЗ-Спартан

Колісна формула: 4х4
Повна маса, кг: 8800
Двигун: дизельний
Потужність, к.с.: 300

Сучасні автомобілі КрАЗ служать в арміях 36 країн світу, в числі яких ВС України, Грузії, Іраку, Єгипту, Індії, Ємену, Анголи, Нігерії. Вони перевозять особовий склад військових підрозділів і різні вантажі, транспортують артилерійські системи та причепи повною масою від 12 до 75 тон, використовуються у складі комплексів радіоелектронної боротьби і, звичайно ж, в якості транспортної бази різних бойових систем. Вони задіяні на аеродромах в якості буксирувальників літаків повною масою до 100 тон.

КрАЗ-Кугуар

КрАЗ-Кугуар

Колісна формула: 4х4
Повна маса, кг: 5900
Двигун: бензиновий
Потужність, к.с.: 218

Сьогодні, в умовах виникнення локальних війн і військових конфліктів, назріла необхідність бронювання вантажних автомобілів, тому «АвтоКрАЗ», у співдружності з партнерами, почав випуск автомобілів, оснащених локальним і повним бронюванням.

 КрАЗ-Шрек-М

КрАЗ-Шрек-М

Колісна формула: 4х4
Споряджена маса, кг: 17100
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 
 КрАЗ-Шрек

КрАЗ-Шрек

Колісна формула: 4х4
Споряджена маса, кг: 17500
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 КрАЗ-5233 ПЗМ-3

КрАЗ-5233 ПЗМ-3

Колісна формула: 4×4
Вантажопідйомність, кг: 
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
KрАЗ-6322 Раптор

KрАЗ-6322 Раптор

Колісна формула: 6х6
Вантажопідйомність, кг: 4200
Двигун: дизельний, з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 
КрАЗ В12.2МЕХ

КрАЗ В12.2МЕХ

Колісна формула: 6х6
Вантажопідйомність, кг: 12 300
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 КрАЗ-6322 «Солдат»

КрАЗ-6322 «Солдат»

Колісна формула: 6х6
Вантажопідйомність, кг: 12 000
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 КрАЗ-5233ВЕ

КрАЗ-5233ВЕ

Колісна формула: 4х4
Вантажопідйомність, кг: 6 000
Двигун: дизельний, з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
Вахтові автомобілі

Вахтові автомобілі

Колісна формула: 4х2, 4х4, 6х6
Вантажопідйомність, кг: 
Двигун: дизельний, з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 КрАЗ-6322 «Майстер»

КрАЗ-6322 «Майстер»

Колісна формула: 6х6
Вантажопідйомність, кг: 9000
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 КрАЗ-63221 «Міст»

КрАЗ-63221 «Міст»

Колісна формула: 6х6
Вантажопідйомність, кг: 12 000
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 
КрАЗ-6322 РЕБ

КрАЗ-6322 РЕБ

Колісна формула: 6х6
Вантажопідйомність, кг: 13 600
Двигун: дизельний, з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 KрАЗ-6322 РА

KрАЗ-6322 РА

Колісна формула: 6х6
Повна маса, кг: 18400 – 21600
Двигун: дизельний, з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 КрАЗ-6446

КрАЗ-6446

Колісна формула: 6х6
Маса напівпричепа, що буксується, кг: 70 000
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 400
 
КрАЗ-7634НЕ

КрАЗ-7634НЕ

Колісна формула: 8х8
Вантажопідйомність, кг: 18800
Двигун: дизельний з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 400…420

КрАЗ-6322

КрАЗ-6322

Колісна формула: 6х6
Вантажопідйомність, кг: 11400 – 20600
Двигун: дизельний, з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400
 КрАЗ-5233НЕ

КрАЗ-5233НЕ

Колісна формула: 4х4
Вантажопідйомність, кг: 7 000
Двигун: дизельний, з турбонаддувом
Потужність, к.с.: 300…400

Власник АвтоКрАЗу як і ЗАЗу:

Таріел Шакрович Васадзе (15 жовтня 1947, Супса, Ланчхутський район, Грузія) — народний депутат Верховної Ради, президент ВАТ «Українська автомобільна корпорація». Член Фракції Партії Регіонів (до 21 лютого 2014), Голова підкомітету з питань тарифного та нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі (включаючи питання антидемпінгових розслідувань) Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний, № 28 у списку блоку За єдину Україну!
фракція «Єдина Україна» 15.05.2002 20.06.2002
фракція ПППУ та Трудова Україна 20.06.2002 21.04.2004
фракція Трудова Україна 21.04.2004 03.12.2004
позафракційний 03.12.2004 21.01.2005
група ПППУ — «Воля народу» 21.01.2005 03.02.2005
група «Воля народу» 03.02.2005 25.03.2005
фракція ПППУ 25.03.2005 14.12.2005
фракція БЮТ 14.12.2005 25.05.2006
5-го скликання
Батьківщина, № 41 у списку БЮТ
фракція БЮТ 25.05.2006 19.06.2007
6-го скликання
Батьківщина, № 41 у списку БЮТ
фракція БЮТ 23.11.2007 2.12.2010
фракція ПР 6.09.2011 12.12.2012
7-го скликання
Партія регіонів, № 36 у списку
фракція ПР 12.12.2014 20.02.2014
група Економічний розвиток 24.02.2014

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.

Озброєння

КБ “ЛУЧ” випробувало нову модифікацію ПТРК “Скіф”

Опубліковано

на

Відбулися успішні випробування нової модифікації протитанкового керованого ракетного комплексу «Скіф» (експортна версія українського «Стугна-П») на одному з військових полігонів. Про це повідомила прес-служба КБ “Луч”.

Конструкція удосконаленого протитанкового керованого ракетного комплекса «Скіф» зазнала низку змін згідно вимог потенційного замовника. Усі модифікації були направлені на адаптацію пускової установки для використання її в умовах м’яких ґрунтів та піску. Сама ракета не зазнала змін так як с самого початку розроблялася для застосування в будь-яких кліматичних та погодних умовах, без виключень.

Під час випробувань удосконаленого протитанкового керованого ракетного комплексу «Скіф» були представники компаній розробника та країни замовника. Також були присутні представники Збройних Сил України, які слідкували за ходом випробувань нової розробки КБ «Луч».

Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Попко Сергій Миколайович (Сергій Попко) під час випробувань високо оцінив модернізацію сучасного українського протитанкового ракетного комплексу виробництва КБ «Луч».

Світлина від КБ "ЛУЧ".

«Обладнння штатного ПТРК потужним тепловізором дає змогу гарантовано уражати бронетехніку ворога в умовах складної видимості та вночі. Ця розробка вчергове підтверджує, що наша країна має надзвичайно високий науковий потенціал, який дозволяє створювати зразки озброєння та військової техніки на рівні провідних країн світу,» додав Сергій Попко.

Світлина від КБ "ЛУЧ".

Унікальна розробка творчого колективу державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» має низку технічних переваг, які гарантують її ураження рухомих і нерухомих сучасних броньованих цілей, що мають комбіновану, рознесену чи монолітну броню, у тому числі з динамічним захистом. Окрім цього, український ракетний комплекс також здатний уражати малорозмірні цілі типу довготривалих вогневих точок, танки в окопі, легкоброньовані об’єкти та вертольоти, що робить його універсальним вогневим засобом стримування на полі бою.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. КБ “ЛУЧ” 

Читати далі ...

Аналітика

Чи є підстави для скандалу з БМП-1, або кому вигідна “зрада” з купівлею чеської бронетехніки

Опубліковано

на

Вже не одне ЗМІ писало раніше про те, що Україна планує закупити за кордоном партію вживаних БМП-1 з метою масового оновлення парку бронетехніки Збройних сил України.

Однак, з того часу дискусійне (але не більше того) питання переросло в цілий скандал з претензіями на міжнародність.

Почалося все зі статті видання “Новое Время”, у якій зазначалося, що Україна втридорога купує у поляків списані на металобрухт чеські БМП-1 1980-х років випуску. Зокрема, у матеріалі йдеться, що польська компанія “Wtorplast” придбала ці машини у чехів за 20 тисяч євро, після чого продала їх Україні за 205 тисяч доларів.

Як і варто було очікувати, Державний концерн “Укроборонпром”, який в Україні займається усіма операціями з продажу/купівлі озброєнь, не залишився осторонь і випустив свою заяву, в якій назвав поширену виданням інформацію “маніпулятивною, брехливою та бездоказовою”. Також держконцерн звинуватив “Новое Время” в “інформаційній диверсії проти військово-технічного співробітництва України та Польщі”, а також в “диверсії проти обороноздатності держави”.

Крім цього, в “Укроборонпромі” наголосили, що усі закуплені Україною бойові машини БМП-1АК були зібрані не пізніше 2016-го року ліцензованим підприємствам на території ЄС, а усі використані вузли та агрегати пройшли відповідний ремонт і стендові випробування у відповідності до вимог ISO та технічних норм ЄС.

“Якість машин підтверджена триступеневою перевіркою, здійсненою, зокрема і представниками Міноборони України на етапі передконтрактної роботи. До того, компанія “Wtorplast” надає кількарічну гарантію на усі поставлені вироби. Тому твердження видання “Новое Время” про закупівлю Україною “списаних машин” є відвертою дезінформацією”, – заявили в держконцерні.

На залишилась осторонь і згадана польська компанія Wtorplast. У своєму зверненні до всіх зацікавлених Wtorplast зазначає, що “інформація, яка була опублікована у статті, не відповідає дійсності і має на меті зірвати важливий міждержавний контракт, завдати шкоди діловій та комерційній репутації, а також має всі ознаки недобросовісної конкуренції”.

Польська компанія закликала опублікувати відповідні спростування, в іншому випадку, залишаючи за собою право звернутися до суду для захисту своєї репутації.

Також відреагував на статтю “Нового Времени” і Сергій Згурець – директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Експрес, експерт якої згадується у скандальному матеріалі. Зокрема, йому приписані наступні слова: “Військові експерти дивуються, навіщо взагалі Міністерству закуповувати старі БМП, ще й за кордоном. Так, Харківський тракторний завод виробляє полегшений аналог БМП”.

“Повинен сказати, що такого наш експерт не говорив”, – заявив Сергій Згурець у своїй статті на сайті Defense Експрес.

Як би там не було, а у цьому конфлікті журналістів, експертів, чиновників і бізнесменів все йде до того, що встановлювати істину зацікавленим сторонам доведеться в судах. Ми ж давайте спробуємо з’ясувати: два моменти: 1) чи справді Україна потребує БМП-1 аж настільки, що потрібно їх купувати за озвучену суму закордоном; 2) чи справді придбані БМП-1 є таким вже списаним металобрухтом?

1). Як ми вже писали раніше, за оцінками військових спеціалістів, в умовах клімату і ґрунтів Донбасу гусеничні БМП мають перевагу над колісними БТРами, особливо на пересічній місцевості, тому наразі є більш затребуваними. До того ж, в умовах “Мінських угод” БМП взагалі стали основною вогневою міццю української армії.

Єдиним недоліком радянських Укроборонпром, успадкованих Україною, є їх недостатній бронезахист, який прострілюється навіть з крупнокаліберного кулемету. Власне, це і стало причиною великих втрат БМП-2 у перші роки війни на Донбасі (близько 300 одиниць), що змусило Генштаб розконсервувати наявні запаси і дістати “з нафталіну” більш старші БМП-1.

За різними даними, Україна успадкувала від СРСР близько 2000 одиниць БМП-1, з яких на озброєнні ЗСУ станом на сьогодні перебувають 193 одиниці. Можна припустити, що ще кілька сотень одиниць було розпродано за роки незалежності, але навіть за найскромнішими підрахунками фахівців, станом на сьогодні на складах має залишатись близько 1000 одиниць законсервованих БМП-1.

Однак, не все так просто, тому що склади ці мають переважно такий вигляд:

Як повідомляє той же Сергій Згурець, внутрішні резерви вже вичерпано: все те, що було ремонтопридатним на вітчизняних базах і арсеналах – вже відремонтовано та поставлено у війська, а нові БМП Україна не виготовляє. Разом з тим, потреби армії в БМП залишаються і потреби досить великі: станом на сьогодні недокомплект становить близько 500 одиниць без урахування резерву.

От і виходить, що поповнити запаси БМП Україна може лише за кордоном – зі старих запасів країн колишнього Варшавського договору. Один з таких запасів фахівці “Укроборонпрому” знайшли на території Чехії, однак чехи відмовились продавати бронетехніку напряму. Тому, щоб вписатись в рамки міжнародного законодавства, було розроблено схему, за якою польська фірма купує БМП-1 у Чехії, розбирає їх до стану нелетальної зброї (відокремлює башту від корпусу) і в такому вигляді продає Україні, де вони на “Житомирському бронетанковому заводі” збираються до вигляду бойових машин і передаються на потреби армії.

Чому польська компанія? Справа в тому, що Польща є чи не єдиною країною Європи, яка сьогодні дозволяє собі закрити очі на міжнародні канони і продавати зброю Україні. Чому Чехія? Тому, що БМП-1 чеської зборки завжди вважались найкращими, плюс зберігались вони весь цей час в ідеальних умовах (на відміну від українських):

2). Що стосується другого питання, то тут варто довіритись очевидцям. Експерт компанії Defense Express Антон Міхненко особисто побував у військовій частині, де експлуатуються ці скандальні БМП-1АК. За його оцінкою, це абсолютно нові БМП-1, якщо говорити про їх фактичний стан.

“Машини точно не виглядають як “списані”. Навпаки, вони у відмінному стані і повністю укомплектовані, аж до троса, молотка і пил”, – написав Антон Міхненко у Facebook.

Також “Укроборонпром” стверджує, що свіжепридбані у поляків вживані БМП-1 вже передані до однієї з механізованих бригад ЗСУ і взяли участь у навчанні на одному з загальновійськових полігонів, де українські бійці відпрацьовували форсування водних перешкод, управління вогнем та злагоджені дії в наступі.

Підсумовуючи вищенаписане, можна зробити ряд висновків:

  1. Україна в умовах бойових дій на Донбасі справді потребує гусеничних бронемашин для піхоти, серед яких доступних аналогів БМП, на жаль, немає.
  2. Україна змушена закуповувати БМП-1 за кордоном у зв’язку з тим, що внутрішні резерви бойових машин піхоти вже вичерпані.
  3. Лавіруючи в лабіринтах міжнародного права, Україна може закуповувати бронетехніку лише в обмеженого ряду держав і лише розібраному вигляді під видом комплектуючих частин з подальшою їх зборкою на своїй території.
  4. Придбані в поляків БМП-1 чеського виробництва зі старих запасів часів Варшавського договору цілком придатні для ведення бойових дій. А в деяких компонентах навіть переважають ті БМП-1, які Україна успадкувала від СРСР.
  5. Невідомо, навіщо “Новое время” опублікувало таке не зовсім якісне розслідування, але воно вкотре може вивести на перший план запитання: чи потрібна цензура під час війни? Питання, яке на тривалий час відійшло на задній план. Оскільки, є різниця між якісним розслідуванням з чималою кількістю фактажу та експертів, і подібним, що грає в першу чергу не проти Пашинського чи Гладковського, а швидше проти держави.

Руслан Рудомський

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.depo.ua/

Читати далі ...

Аналітика

Українська “Надія”: Чи зможе гелікоптер Богуслаєва конкурувати з Єврокоптером

Опубліковано

на

Перший український гелікоптер, як вже встигли прозвати МСБ-2 “Надію”, є модернізованою версією Мі-2, який розроблявся Московським вертолітним заводом ім. Міля ще за радянських часів.

В 2014-му на виставці Авіасвіт був присутній МСБ-2 (розшифровується як Мотор Січ Богуслаєва). Все те саме, тільки в назві не було “Надії”.

В липні 2014-го МСБ-2 (або Мі-2МСБ) навіть піднімали в повітря. Хоча зовнішньо він зовсім не був схожий на нову “Надію”. Але на нього встановлювався двигун АІ450М (розроблений ДП “Івченко-Прогрес” 1988 року і виробляється на ПАТ “Мотор Січ”) потужністю 465 кінських сил, нова авіоніка – те ж саме є на “Надії”.

По суті, гелікоптер “Надія” – це продовження спроби “Мотор Січ” продати власну розробку МСБ-2, випробування якого почалися ще в 2013-му.

З Мі-2 у МСБ-2 “Надія” багато спільного. Наприклад, максимальна злітна маса, що становить 3550 кг. в обох гелікоптерів, а також крейсерська швидкість – 210 км. Екіпаж “Надії” – 1-2 людини, при цьому всередині можуть розміститися 7 людей. У Мі-2 екіпаж – 1 людина і 10 пасажирів.

Різниця між “Надією” та Мі-2 відчутна в двигуні, авіоніці та контейнері паливного баку. В Мі-2 він був всередині, що робило гелікоптер не дуже зручним. У “Надії” рівна підлога, паливний бак розміщений ззовні.

Без дозаправки “Надія” може подолати 750 км, “Мі-2” літає на 580 км. Також в українського гелікоптера практична 5000 м. стеля. В “Мі-2” – 4000 м. На 70% український гелікоптер складається з композиту.

Як розповів почесний президент “Мотор Січ” В’ячеслав Богуслаєв, для випробувань техніки був побудований вертодром, отриманий сертифікат. А от сертифікація “Надії” триватиме цілий рік – в національному сертифікаційному центрі авіаційної адміністрації України і міжнародному сертифікаційному комітеті.

Варто відзначити, що Україні від СРСР дістався досить значний парк гелікоптерів Мі-2 – близько 100 і, наприклад, бойових Мі-24 – понад 350 штук. Всього – більше 1000 одиниць. Але техніка окрім модернізацій ще й продавалася, або просто виходила з ладу та ржавіла.

З 1991 по 2005 рік було продано 112 вертольотів Мі-24, з яких 44 купив Алжир. З 2010 по 2014-й продали 145 гелікоптерів різних модифікацій.

На початку війни на Донбасі у ВПС було три Мі-2, а загалом 206 гелікоптерів.

Для чого цей гелікоптер

МСБ-2 “Надія” має досить широкий спектр використання. Наприклад, він може стати навіть повітряним таксі в місті або використовуватися для доставки вантажів у населені пункти чи робітників на ті самі бурові установки. Окрім цього, “Надія” може бути кількох модифікацій і використовуватися МНС, медиками та в сільському господарстві для обробки посівів. Найцікавішою є саме військова модифікація. На гелікоптері вдасться розмістити дві ферми для блоків Б8В20А некерованих ракет (блок з 20 напрямних для 80-мм реактивних снарядів) або універсальних гарматних контейнерів УПК-23-250 (гарматний контейнер з двоствольною 23-мм гарматою ГШ-23Л з боєкомплектом 250 снарядів).

На Донбасі такий гелікоптер може використовуватися в якості розвідника, хоча тут звісно краще користуватися дронами. Або ж для знищення живої сили та бронетехніки, але зараз авіація в бойових діях участі не бере. В принципі, “Надія” може стати досить легкою мішенню для ПЗРК терористів, які збивали наші Мі-24 на початку конфлікту.

Як розповідали конструктори, прямими конкурентами “Надії” є гелікоптери Єврокоптера. Наприклад, ЕС145, який швидший – крейсерська швидкість 256 км/год, а дальність польоту трошки більше 700 км. Він також перевозить до 9 пасажирів. Максимальна злітна вага понад 3500 кг. Один такий гелікоптер коштує $5,5 млн. Вартість “Надії” не розголошується, але за неофіційними даними одиниця коштуватиме від $1,5 до 2 млн. Конструктори також зазначають, що він буде дешевшим як за ціною, так і в обслуговуванні, бо складається переважно з вітчизняних деталей.

За такою ціною вихід на міжнародний ринок може мати успіх. Ще старі радянськи гелікоптери купували, зокрема, країни Африки – Нігерія, Ефіопія, Чад, Конго, а також Білорусь. Щоправда, мова переважно про бойові машини, а не “гражданку”.

Але повноцінно конкурувати з Єврокоптером буде важко, бо навіть пройшовши сертифікацію, ми можемо орієнтуватися на ринок країн третього світу, а не передових держав. Через технології і матеріали, які більш дешеві та застарілі. В Україні такий гелікоптер цілком може стати популярним.

Андрій Коваленко

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.depo.ua/

Читати далі ...

Trending