Зв'яжіться з нами

Соціальна

Деякі питання щодо відрядження військовослужбовців Збройних Сил України

Опубліковано

на

Понад рік тому, 20 лютого 2017 року Міністерством оборони України був виданий наказ № 105, яким затверджено Інструкцію про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України (далі — Інструкція). Разом з тим, на адресу Юридична служба Збройних Сил України все ще надходять запитання щодо порядку отримання відшкодування витрат на відрядження.

Рішення про направлення військовослужбовців у відрядження (за наявності бюджетних асигнувань) та відшкодування витрат на відрядження приймають відповідні начальники органів військового управління, їх заступники, керівники структурних підрозділів, командири військових частин.

Рішення про направлення військовослужбовців у відрядження оформляється відповідним наказом, в якому ЗАЗНАЧАЮТЬСЯ:

пункт призначення найменування військової частини (установи, організації)

куди відряджається військовослужбовець

строк та терміни відрядження

мета відрядження.

Строк відрядження визначається командиром (начальником, керівником), але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі.

На військовослужбовця, який перебуває у відрядженні, поширюється розпорядок дня (режим робочого часу) того органу військового управління, військової частини, установи, організації, підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, ІНШІ ДНІ ВІДПОЧИНКУ після повернення з відрядження НЕ НАДАЮТЬСЯ.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця та аналогічно день повернення.

Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця) має збігатися з датою вибуття військовослужбовця у відрядження згідно з наказом про відрядження та аналогічно про повернення до місця проходження військової служби.

Якщо ДАТА на транспортному квитку НЕ ЗБІГАЄТЬСЯ з датою прибуття військовослужбовця з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу командира (начальника, керівника) береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування військовослужбовця поза місцем проходження його служби не перевищуватиме строк відрядження.

За ці дні військовослужбовцю НЕ ВІДШКОДОВУЮТЬСЯ добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця проходження служби).

Якщо військовослужбовець відбуває у відрядження У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ, йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку і в такому ж порядку, якщо повертається з відрядження у ВИХІДНИЙ ДЕНЬ.

ПІДТВЕРДНИМИ ДОКУМЕНТАМИ, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи, добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ!

У разі використання електронного посадкового документа на проїзд залізничним транспортом підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадковий документ.

У разі повернення електронного посадкового документа на проїзд залізничним транспортом до звіту додається роздрукований на паперовому носії документ на повернення.

УВАГА!

При відрядженні військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки військовослужбовець має змогу щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

ПРИЧИНАМИ ЗАТРИМКИ військовослужбовця у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, Є:

ХВОРОБА, ЩО ПОЗБАВИЛА ЙОГО МОЖЛИВОСТІ СВОЄЧАСНО ПОВЕРНУТИСЯ З ВІДРЯДЖЕННЯ,

СТИХІЙНЕ ЛИХО, ІНШІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ.

Причини затримки повинні підтверджуватися відповідними документами.

За відсутності наказу про відрядження добові витрати НЕ ВИПЛАЧУЮТЬСЯ.

За час затримки у відрядженні без поважних причин військовослужбовцю НЕ ВІДШКОДОВУЮТЬСЯ добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати.

ЗА КОЖЕН ДЕНЬ (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому ВИПЛАЧУЮТЬСЯ ДОБОВІ в межах сум, затверджених ПОСТАНОВОЮ. Відповідно до Додатку 1 ПОСТАНОВИ наразі сума добових витрат становить 60 гривень, а гранична сума витрат на найм жилого приміщення під час службового відрядження 600 гривень.

ВИПЛАТА ДОБОВИХ військовослужбовцям НЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ за дні, коли вони (у передбачених законодавством випадках) забезпечуються три разовим харчуванням за рахунок держави, а також за період, коли відрядженому здійснюються польові виплати (морське грошове забезпечення).

Витрати, понесені у зв’язку з відрядженням, НЕ ПІДТВЕРДЖЕНІ відповідними документами (крім добових витрат), військовослужбовцю НЕ ВІДШКОДОВУЮТЬСЯ.

Юридична служба Збройних Сил України

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Новини

Бездомні офіцери ВМСУ, котрі вийшли з Криму просять президента вирішити квартирне питання

Опубліковано

на

Група офіцерів Військово-морських сил України, які вийшли в 2014 році з окупованого Криму, звернулася з відкритим листом до президента України Петра Порошенко.

Вони просять верховного головнокомандувача звернути увагу на ситуацію із забезпеченням «кримчан» житлом – замість втраченого на півострові. За словами авторів листа, ніякого прогресу в цьому питанні не спостерігається всі чотири роки, що йде війна.

«Виконуючи директиву міністра оборони, ми залишили в Криму своє майно і службове житло і разом з сім’ями терміново покинули територію АР Крим для подальшого проходження служби, – йдеться в листі. – Квартири наших військових фактично захоплені окупантами, а всі обіцянки керівництва країни щодо вирішення цієї проблеми так і залишилися обіцянками, за чотири роки не внесено жодних змін в нормативно-правові акти … Ми чесно виконуємо свій службовий обов’язок, більшість є учасниками АТО, а деякі мають державні нагороди за виконання бойових завдань. Вражає цинічне ставлення до військовослужбовців і членам їх сімей, які залишилися патріотами своєї країни ».

Військові сподіваються на керівництво держави, яке не залишиться осторонь вирішення питання сімей військовослужбовців.

“Сподіваємося, що не буде підштовхувати військовослужбовців ВМС після звільнення в запас разом з сім’ями повертатися в окупований Крим і приймати російське громадянство для вирішення квартирного питання, що наражає на небезпеку як життя військових, так і життя наших сімей”, – йдеться в зверненні.

Звернення підписали 35 осіб, в основному це старші офіцери.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://dumskaya.net/

Читати далі ...

Аналітика

Проект Закону України “Про прощення”: відповідальність військовослужбовців

Опубліковано

на

В середині березня Центр деокупації опублікував проект Закону України «Про прощення» для відкритого громадського обговорення. Ми впевнені, що українське суспільство має самостійно вирішити, кого прощати, а кого карати за злочини, скоєні в інтересах Російської Федерації на шкоду інтересам нашої країни. Ми послідовно оприлюднимемо пропозиції стосовно різних категорій злочинців та сподіваємося на нашу активну участь в дискусії.

Розгорнута презентація самого законопроекту доступна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=qU1c1X9ujH0&feature=youtu.be

Нижче викладені пропозиції щодо притягнення до відповдальності військовослужбовців Збройних Сил України, які вчинили злочини в інтересах держави-агресора, а також громадян України, що вступили на службу в армію держави-агресора, незаконні збройні формування або військово-комерційні компанії, а також брали участь в бойових діях в якості найманців залежно від тяжкості злочину

Стаття 9. Процедура прощення не застосовується:

1) частиною першою статті 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), зокрема громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора або незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

2) частиною третьою статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), зокрема громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора або незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

3) частиною четвертою статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), зокрема громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора або незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

4) частиною першою статті 111 (державна зрада), зокрема військовослужбовці, які перейшли на бік ворога і змінили військовій присязі; громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України або за її межами.

5) частиною другою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

6) частиною третьою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і як керівники підрозділів брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та як керівники підрозділів брали участь у бойових діях на території України;

7) частиною четвертою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

8) частиною п’ятою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

9) частиною другою статті 328 (розголошення державної таємниці), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірену їм державну таємницю, що спричинило тяжкі наслідки;

10) частиною другою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб;

11) частиною третьою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби в умовах особливого періоду;

12) частиною четвертою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби в бойовій обстановці;

13) частиною третьою статті 422 (розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірені їм відомості військового характеру, що становлять державну таємницю, або втратили документи чи матеріали з такими відомостями, якщо це спричинило тяжкі наслідки;

14) частиною другою, третьою і четвертою статті 426 (бездіяльність військової влади), зокрема військовослужбовці (начальницький склад військових частин та з’єднань);

15) статтею 427 (здача або залишення ворогові засобів ведення війни), зокрема начальницький склад військових формувань;

16) частиною першою і другою статті 431 (злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні), зокрема військовослужбовці, які перебували в полоні;

17) статтею 447 (найманство), зокрема громадяни України, які без дозволу відповідних органів державної влади як найманці брали участь у збройних конфліктах інших держав.

Стаття 10. Процедура прощення може застосовуватись за злочини середньої тяжкості:

1) частиною другою статті 111 (державна зрада), зокрема громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та виконували різні службові обов’язки, не пов’язані з бойовими діями на території України;

2) частиною першою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і не брали участі у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та виконували різні службові обов’язки, не пов’язані з бойовими діями на території України;

3) частиною першою статті 328 (розголошення державної таємниці), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірену їм державну таємницю;

4) частиною першою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби;

5) частиною першою і другою статті 422 (розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірені їм відомості військового характеру, що становлять державну таємницю;

6) частиною першою статті 426 (бездіяльність військової влади), зокрема військовослужбовці (начальницький склад військових частин та з’єднань);

7) частиною третьою статті 431 (злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні), зокрема військовослужбовці, які перебували в полоні.

Стаття 11. Процедура прощення може застосовуватись за злочини невеликої тяжкості:

1) частиною третьою статті 111 (державна зрада), зокрема громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та виконували різні службові обов’язки, не пов’язані з бойовими діями за межами території України;

Стаття 13. Дії, які за Законом не вважаються злочинами

За цим Законом не вважаються злочинами дії громадян України щодо отримання документів, які посвідчують особу чи її майнові права, виданих окупаційною адміністрацією Російської Федерації, сплата податків та інших обов’язкових платежів на окупованій території, а також участь в голосуванні на незаконних виборах та референдумах.

Згідно статті 51 Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни та Резолюції третього комітету Генеральної асамблеї ООН від 15 листопада 2016 року, держава-окупант не має права здійснювати примусовий призов громадян України на строкову військову службу. Такі дії вважаються порушенням міжнародного права, а громадяни звільняються від відповідальності.

Пояснення:

Процедура прощення полягає в заміні покарання, пов’язаного з позбавленням волі, на альтернативне покарання у вигляді тимчасового обмеження прав. Особи, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, прощенню не підлягають.

Альтернативне основне покарання – покарання, яке застосовується до громадянина України, відповідно до Кримінального кодексу України, в якості заміни основного покарання у вигляді позбавлення волі на тимчасове позбавлення права на роботу в органах державної влади та місцевого самоврядування, в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах Президента України та органів державної влади, на роботу в складі виборчих комісій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах, всеукраїнському та місцевому референдумах, права на військову службу, роботу в правоохоронних органах та органах судової влади, роботу на керівних посадах в державних підприємствах, закладах та установах, права на викладацьку діяльність, права бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільським, селищним, міським головою та старостою, а також призупинення права брати участь у виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, старост та у референдумі на строк п’ять або десять років.

ЦЕНТР ДЕОКУПАЦІЇ ТА РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Читати далі ...

Новини

Внесено зміни у норми речового забезпечення ЗСУ та введено спортивну форму

Опубліковано

на

З метою покращення речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та проведення уніфікації назв предметів речового майна Міністерством оборони внесені зміни до нормативних документів з речового забезпечення.

Для цього Міноборони виданий наказ від 03.03.2018 № 95 «Про затвердження Змін до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період та Змін до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період».

Наказом уточнені норми забезпечення військовослужбовців щодо найменувань окремих предметів речового майна, термінів їх носіння (експлуатації), також деякі предмети виключені з норм та додані нові.

Крім того введені нові норми забезпечення речовим майном:

  • Норма №66 забезпечення речовим майном військовослужбовців військової служби за призовом осіб офіцерського складу;
  • Норма №67 забезпечення речовим майном військовослужбовців, які засуджені до відбування покарання в дисциплінарному батальйоні;
  • Норма №68 забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців-снайперів (снайперських груп) Збройних Сил України;
  • Норма №69 забезпечення спортивним інвентарем військових частин, військових ліцеїв та військових навчальних закладів Збройних Сил України.

Інструкція з організації речового забезпечення, отримала ряд змін щодо порядку видачі різних видів форми та іншого майна, зокрема що стосуються спортивної форми, яка введена до норм забезпечення. Також уточнене питання видачі знаків розрізнення та фурнітури.

Пунктом 31 Інструкції тепер передбачений конкретний перелік цих предметів, зокрема визначено, що одночасно з видачею військової форми, видаються знаки розрізнення (погони, знаки розрізнення до погонів, нагрудні та нарукавні знаки) та фурнітура (кокарда, беретний знак, емблема, формений ґудзик, орнамент та позумент), які передбачені для носіння з цим видом форми.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Текст наказу на сайті Верховної Ради України. 

Посилання на повні тексти нормативних документів з питань грошового, речового, житлового та соціального забезпечення можна знайти на сторінці сайту «Норми забезпечення військовослужбовців» .

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.ukrmilitary.com/

Читати далі ...

Trending