Зв'яжіться з нами

Соціальна

Чому адвокат, УБД, учасник АТО проти монетизації пільг

Опубліковано

на

Про монетизацію

УБД було досить зручним гаманцем, в якому зберігались картки та посвідчення адвоката. Тепер, носити його з собою, нафіг не потрібно. Впринципі, в моєму випадку, воно взагалі не потрібне, його просто немає куди застосувати. Ну то лірика, може в майбутньому десь знадобиться. А ось гаманець тепер треба придбати, здається там на Veterano Service хтось із наших робив.
Та, про монетизацію, і чому я з перших днів був проти цієї, розповсюдженної у світі практики.

1. У нас знову сплутали причини і наслідки. Дійсно у світі багато прикладів монетизації. АЛЕ … там, де громадський транспорт обладнаний електроними засобами зчитування – терміналами, для електронного проїзного. У нас такі є лише у метро. Запроваджувати монетизацію в країні, де у транспорті досі готівковий розрахунок, це як встановлювати комп’ютери в будівлі, в якій немає електроенергії.

2. У нас працює лише дві пільги для ветеранів – проїзд у громадському транспорті та знижка на комунальні послуги. За такої зруйнованної системи соціального захисту, ці пільги взагалі не можна було чіпати до того, поки не налагодиш інші. А так виходить, що є 22 пільги, 2 робочі і 20 мертвих, і замість того, щоб оживити якісь із мертвих, вирішили прибрати існуючу.

3. Людина не вчитується в закони, вона любить читати романи і детективи, від держави людина сприймає лише конкретний результат. Отримавши від міста 150 грн, боєць не буде думати, що це компенсація ха проїзд. В його очах – це плата за факт участі у війні. Не правда, якось позорно виходить – 150 грн на місяць за те, що воював?!

4. Ветерани – група високого ризику безгрощів’я. Ця пільга реально багатьох рятувала. Навіть у мене бували випадки, коли не було в кишені і 5 гривень, інколи – готівка закінчувалась, а інколи – і реальна відсутність коштів. Загалом, я не користувався правом на проїзд, але траплялись випадки, коли це право і УБД в кишені реально рятували. Та я адвокат, а скільки у нас хлопців безробітних, або з малими зарплатнями, для яких це був справжній порятунок сімейного бюджету.

5. Не є актуальною і цифра у 30 поїздок. Порахував по собі, з Троєщини до Майдану мені потрібно їхати двома транспортами – маршрутка до метро і далі на метро.

Тож, тільки щоб добратись до центру і повернутись додому я витрачаю 4 поїздки на день, в грошах – це 24 грн. помножуємо на 22 робочих дні – 88 поїздок, в грошах – 528 грн на місяць. Побачивши суму, усвідомте, наскільки ця пільгя рятувала малозабезпечених ветеранів.

Тож, у нас вийшло, як завжди – стирили у розвинутого світу практику, не зрозуміли, як вона робиться і в яких умовах там впроваджувалась, влупили в державі, в якій цих передумов просто немає, а потім будуть скаржитись, що народ невдячний і не хоче в Європу йти. Дебіли блін, народ – нормальний, і Європа нормальна. А ось з нашими урядовцями – проблема!!!

Автор: Кирило Сергєєв – адвокат, УБД, учасник АТО

Монетизація пільг на проїзд: чи запрацює на практиці?

14 березня Кабмін затвердив заміну пільг на проїзд грошовими компенсаціями. Це стосується усіх видів транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах. Тепер люди замість безкоштовного проїзду отримуватимуть гроші, якими розплачуватимуться.

Монетизація пільг на проїзд запрацює через 2 місяці. Доопрацювати відповідну постанову має Мінсоцполітики.

Чи всі пільговики скористаються послугою? Як нараховуватимуться гроші? Кому вигідне нововведення? На ці питання відповідали експерти на прес-конференції в Голос.ua.

Яким буде розмір щомісячної виплати?

Розмір грошових виплат визначатиметься шляхом множення середньої вартості проїзду в міському комунальному транспорті на 30 поїздок. Його затверджуватимуть обласні державні адміністрації.

По міському транспорту відшкодування становитиме приблизно 210 грн. Щодо приміських та міжміських перевезень ситуація інша. Коефіцієнт нарахування становитиме 20%. Пільговики отримають не 210 грн, а 250. Одна людина зможе проїхати раз в місяць або здійснити 12 поїздок за рік безкоштовно,
– прогнозує директор консалтингової компанії “William Invest Expert”, експерт з питань транспорту Віктор Медвідь.

Проте уряд ніяких обмежень у 30 поїздок на місяць не затверджував, а лиш затвердив мінімальні соціальні норми. Йдеться про гарантію, нижче якої місцеві органи самоврядування не мають права розраховувати монетизовану виплату пільговику. Про це повідомляє директор компанії “Трансгруп” Володимир Назаренко.

Чи відбудеться монетизація?

Від органів місцевого самоврядування залежатиме, чи відбудеться монетизація пільг на проїзд у повному обсязі.

Можемо отримати ситуацію, коли міськради не зможуть виконати монетизацію пільг на проїзд повністю, бо просто не матимуть достатньо коштів у бюджеті,
– говорить експерт.

Чому відшкодування отримають не всі?

Спочатку має пройти верифікація осіб, які будуть отримувати пільги, зазначив Медвідь. Себто пільговики мають засвідчити, що дійсно мають право на відшкодування послуг.

На його думку, якщо процедура верифікації буде достатньо складною, а вигода – маленькою, то багато пільговиків взагалі лишаться без грошових виплат.

Якщо будуть складнощі з верифікацією, 90% людей відмовляться від оформлення пільг. І держава просто лишить кошти собі. Це розраховано на економію бюджетних коштів і продиктовано перш за все політикою лібералізації економіки. Надалі жодних пільг не буде. У перспективі все буде за жорсткими ринковими вимогами,
– коментує експерт з транспортних питань.

Перевізники – однозначно у виграші

“І для перевізника плюс, і для пасажирів, бо гроші беруться з бюджету на видачу і на покриття субвенцій. Треба було зробити монетизацію ще років 15 назад”, – вважає Назаренко.

А от Віктор Медвідь переконує, що у виграші будуть лише перевізники.

З точки зору перевізника, монетизація – 100% позитивне явище. Бо йому неважливо, чи користується споживач послугою. У нього платний проїзд. Пільг нема. Все. Мінімум 10 відсотків – прогнозований ріст виручки перевізників,
– коментує експерт.

Що треба доопрацювати уряду?

Спрощення процедури оформлення монетизації пільг на проїзд – завдання номер один для Мінсоцполітики сьогодні.

“Верифікація має проходити у максимально простому вигляді, щоби не лише перевізники виграли, але й пільговики. Ми розуміємо, що більшість пільговиків – пенсіонери. Для них оформлення субсидій – психологічна травма. А якщо ще й займатись оформленням додаткових пільг… Багато хто цього просто не робитиме”, – вважає Медвідь.

Запропонована система монетизації непогана. Питання в тому, настільки вона буде ефективно реалізована і чи в повному обсязі,
– акцентує Назаренко.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел.  

Життя після АТО (все для наших захисників)https://24tv.ua/

Новини

Льотчикам ЗСУ підняли надбавку за особливо важливі завдання

Опубліковано

на

Міністр оборони України Степан Полторак підписав наказ про підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям, які входять до льотного складу ЗСУ.

Про це він повідомив у Facebook.

“Виконуючи доручення Президента України Петра Порошенка, щойно підписав наказ про підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям, які входять до льотного складу ЗС України, встановивши 100% надбавку за виконання особливо важливих завдань. Так, грошове забезпечення командира бригади було 17 тисяч гривень, а тепер становитиме – 28 тисяч гривень, командира ескадрильї було – 13 тисяч гривень, а становитиме – 21 тисячу гривень, льотчиків – було 12 тисяч гривень, а становитиме – 17 тисяч гривень. Збільшення грошового забезпечення відбудеться у травні 2018 року”, – написав міністр.

Зазначене рішення сприятиме підняттю престижу професії військового льотчика та покращенню соціального захисту льотного складу ЗС України, відзначив він.

Читати далі ...

Соціальна

Життєво важливі питання військовослужбовців, запитували? Відповідаємо!

Опубліковано

на

Розібратися самостійно у всіх нюансах чинного законодавства часом дуже складно. Ми звернулися до фахівців із проханням надати відповіді на запитання, які надходять на адресу редакції

Микола В., м. Львів:

— Збираюсь укласти контракт на військову службу. Чув, що виплачують одноразову грошову допомогу. Про яку суму йдеться?

— Із 1 березня 2018 року військовослужбовцям, особам рядового й начальницького складу після укладення першого контракту виплачують одноразову грошову допомогу в таких розмірах:

  • особам рядового складу — вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного в законодавстві на 1 січня календарного року;
  • особам сержантського й старшинського (молодшого начальницького) складу — дев’ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного в законодавстві на 1 січня календарного року;
  • особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу — десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного в законодавстві на 1 січня календарного року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року становить 1762 грн. Відповідно 2018 року мають виплачувати за підписання першого контракту: рядовому складу — 14 096 грн; сержантському й старшинському (молодшому начальницькому) складу — 15 858 грн; офіцерському (середньому, старшому та вищому начальницькому) складу — 17 620 грн.

Звертаємо вашу увагу на те, що цю допомогу виплачують лише тим військовослужбовцям, які підписали свій перший контракт після 1 березня 2018 року.

Валентин М., військовослужбовець, м. Львів:

— Я підписав контракт зі Збройними Силами України 2015 року. 2017-го звільнився, а у квітні цього року знову збираюся на контракт. Чи виплатять мені допомогу за укладення контракту?

— Ні. Виплату здійснюють лише в разі підписання першого контракту.

Петро П., пенсіонер, м. Сміла:

— У службі соціального захисту мені пояснили, що в разі виходу на пенсію за віком учасникам бойових дій та інвалідам війни виплачують щомісячну допомогу для поліпшення матеріального становища. Який її розмір?

— У Законі України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» передбачено щомісячну виплату цільової грошової допомоги на прожиття: інвалідам війни I групи — у розмірі 70 грн; інвалідам війни II та III груп — у розмірі 50 грн; учасникам бойових дій — у розмірі 40 грн незалежно від розміру пенсії та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Костянтин Р., учасник бойових дій, інвалід війни, м. Чернігів:

— Чув, що травмованим у районі АТО бійцям призначатимуть групу інвалідності, на ступінь вищу і без повторних перекомісій. Чи так це?

— 4 квітня цього року Президент України підписав зміни до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Відтак особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, яких вони зазнали під час антитерористичної операції, забезпечуючи її проведення безпосередньо в районах АТО, дістали ушкодження, які призвели до втрати (або ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їхніх частин), утрати іншого органу або повної стійкої втрати функцій його органу, що призвело до інвалідності, установлюють групу інвалідності без зазначення терміну повторного огляду (безстроково) і на ступінь вищу за визначені в законодавстві критерії встановлення групи інвалідності, але не вищу за I групу. Переогляд із метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника в разі настання змін у стані здоров’я та працездатності особи з інвалідністю чи за рішенням суду.

Катерина М., військовослужбовець, м. Київ:

— Які саме сімейні обставини є підставою для звільнення з військової служби під час дії особливого періоду? У якому розмірі виплачують грошову допомогу в цьому разі?

— Відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію) сімейними обставинами або іншими поважними причинами, які можуть стати підставою для звільнення, є:

  • виховання матір’ю (батьком) — військовослужбовцем, яка (який) не перебуває в шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
  • утримання жінкою (чоловіком) — військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є інвалідом I або II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу;
  • необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками, своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджено відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
  • наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • утримання жінкою (чоловіком) — військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу (до підгрупи А першої групи інвалідності відносяться особи з виключно високим ступенем втрати здоров’я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду інших осіб, які фактично не здатні до самообслуговування).

Нагадаємо, що членами сім’ї військовослужбовця є особи, яких унесено в його особову справу, — дружина (чоловік), діти, батьки та батьки дружини (чоловіка), що перебувають на його утриманні.

Особам офіцерського, рядового, сержантського й старшинського складу, які служать за контрактом та які звільняються зі служби через сімейні обставини або з інших поважних причин і мають вислугу 10 років та більше, виплачують одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків од місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Нагадаємо, що тим, хто звільняється зі служби за станом здоров’я, одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Олександра П., волонтерка, м. Київ:

— Яку щорічну разову грошову допомогу виплачують до 5 травня особі, котра має особливі заслуги перед Батьківщиною? Чи дає право на виплату орден Княгині Ольги?

— Орден Княгині Ольги не дає права на виплату, адже відповідно до статті 11 Закону України «Про статус ветеранів війни», особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, є нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма й більше медалями «За відвагу», а також Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Другої світової війни. Виплата допомоги до 5 травня цій категорії громадян цього року становить 3685 грн.

Леонід, учасник АТО, м. Київ:

— Чи маю я право як учасник АТО на додаткову відпустку 14 діб на час особливого періоду? Чи виплачується компенсація за її невикористання?

— Ні. На час особливого періоду цей вид відпустки надається лише демобілізованим військовослужбовцям за основним місцем роботи. Діючим військовослужбовцям цей вид відпустки не надається. Законом грошової компенсації за додаткові дні учасникам бойових дій не передбачено ані для діючих захисників, ані для цивільних (демобілізованих) учасників бойових дій.

Петро М., військовослужбовець, м. Одеса:

— По приїзду з району АТО почуваюся дуже втомленим фізично та психологічно. Чи маю я право на відпустку для реабілітації?

— Так, але лише за висновком ВЛК або виписним епікризом, в якому буде вказано, що вам необхідно надати певну кількість днів для реабілітації.

Володимир К., учасник бойових дій, м. Київ:

— Чи звільняють від сплати судового збору учасників бойових дій?

— Згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір», учасників бойових дій звільняють від сплати судового збору в справах, пов’язаних із порушенням їхніх прав.

Підготувала Тетяна МОРОЗ, «Народна армія»

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://na.mil.gov.ua/

Читати далі ...

Новини

ВР покращила соцзахист іноземних добровольців, які служать у ЗСУ

Опубліковано

на

Іноземці або особи без громадянства, які проходять військову службу у ЗСУ, отримуватимуть одноразову грошову допомогу у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності на тих самих умовах, що й військовослужбовці-громадяни України.

За внесення відповідних змін до закону “Про військовий обов’язок і військову службу” проголосували 250 депутатів.

«На іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проходять військову службу у Збройних силах України за контрактом, поширюються умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, передбачені для військовослужбовців – громадян України та членів їх сімей», – йдеться в ухваленому законі №6689.

Представник Комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Іван Вінник наголосив, що цей документ спрямований на поліпшення «соціального захисту іноземців та осіб без громадянства, які служать у Збройних силах України».

Згідно з документом, закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.ukrinform.ua/

Читати далі ...
Реклама
Реклама Enter ad c ode here

Trending