Зв'яжіться з нами

Новини

Український Spectator спостерігає за російськими окупантами

Опубліковано

на

Нещодавно на озброєння Херсонського прикордонного загону поступили безпілотні авіаційні комплекси «Spectator-M» вітчизняного виробництва.

Про це інформує Азово-Чорноморське регіональне управління Держприкордонслужби України.

Тепер прикордонники мають можливість здійснювати контроль за додержанням правил прикордонного режиму не тільки з землі, а й з повітря штатними БПЛА.

Безпілотники оснащені сучасними відео та тепловізійними камерами і дають змогу відслідковувати ділянку до 50 кілометрів на висоті до 2 тисяч метрів, електрична силова установка літального апарату має низький рівень шуму, тривалість безперервного польоту — до 2 годин, а швидкість — до 120 км/год. Запуск та керування безпілотними комплексами здійснюють військовослужбовці, які пройшли спеціальне навчання. Час розгортання комплексу і підготовки БПЛА до запуску складає 10-15 хвилин.

Результат пошуку зображень за запитом "БПЛА Spectator-M"

Наразі комплекси «Spectator-M» використовуються і на морській ділянці відповідальності прикордонного загону і на сухопутній ділянці на адміністративній межі з тимчасово окупованим Кримом.

Росія анексувала Крим і Севастополь після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.

Довідка:

БпАК-МП-1 «Spectator» (укр. спостерігач) — безпілотні авіаційні комплекси, розроблені студентами Київського політехнічного інституту й вироблені ВАТ «Меридіан» імені С. П. Корольова, що входить до складу ДК «Укроборонпром».

БпАК складаються з наземної станції керування і трьох безпілотних літальних апаратів. Вартість комлексу приблизно 15 тис. доларів США.

Літальні апарати компактні та малопомітні. Електрична силова установка має низький рівень шуму.

У січні 2016 року «Укроборонпром» передав військовим першу партію безпілотних комплексів БпАК-МП-1.

У 2016 році було виготовлено 11 комплексів, тобто 33 безпілотники та супроводжуюча техніка.

В січні 2017 року очільник ВАТ «Меридіан»  ім. С. П. Корольова В’ячеслав Проценко заявив про готовність розпочате серійне виробництво комплексів БпАК-МП-1, для цього в 2016 році на підприємстві була створена окрема виробнича лінія. Тепер підприємство готове до серійного виробництва у кількості понад 100 одиниць на рік.

Комплекси перебувабть на озброєнні Державної прикордонної служби України. Наприклад, наприкінці 2016-початку 2017 року було передано 6 комплексів (в сумі 18 БПЛА) Донецькому прикордонному загону. На початку липня 2017 року розпочалось їхнє використання для повітряного моніторингу державного кордону. 20 грудня 2017 року ДПСУ отримала чергові 5 комплексів з 15 БПЛА.

Наказом Міністра оборони України № 644 від 05.12.2017, безпілотні авіаційні комплекси БПАК-МП-1/003 «Spectator-M» допущено до експлуатації у Збройних Силах України на особливий період.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Новини

Українські санкції довели до банкрутства один з найбільших авіазаводів РФ

Опубліковано

на

Російський авіаційний завод «Авиакор» нещодавно був визнаний банкрутом. І все б нічого, ще один пішов по похилій, чого вже, але в даному випадку це та рідкість, коли на долю заводу вплинули санкції введені безпосередньо Україною.

Справа в тому, що завод «Авиакор» займався випуском, ремонтом і обслуговуванням літаків Ан-140 і Ту-154. Однак, після того як Росія вторглася в Україну і були розірвані зв’язки заводу з українськими постачальниками (в Україні знаходяться 34 постачальника комплектуючих за проектом Ан-140, а також головне КБ “Антонов”), один з найбільших авіаційних заводів Російської Федерації став хиріти.

Результат пошуку зображень за запитом "Ан-140"

У 2014 ситуацію відразу ж спробували взяти під контроль і президент Росії В. В. Путін розпорядився організувати на потужностях заводу серійне виробництво літака Ил-114. Однак розпорядитися одне, а розгорнути виробництво – зовсім інше. В умовах “Авиакору” освоєння серійного виробництва Ил-114 зайняло б не менше 5 років і зажадало б інвестицій в розмірі 10-12 млрд руб. На такий крок в уряді не пішли кинувши завод, з персоналом з півтори тисячі співробітників напризволяще.

У 2015 році Міністерство оборони РФ і зовсім вирішив стягнути із заводу неустойку на 626,1 млн руб у зв’язку з затримкою поставок літаків Ан-140. З 14 замовлених тоді готові були лише 6. Зауважу, вимога про стягнення від МО РФ надійшла якраз тоді, коли Україна припинила поставки комплектуючих для заводу, і про це було прекрасно відомо МО РФ.

У підсумку, за станом на 2017 рік завод мав заборгованість близько 200 млн рублів і простоював без великих замовлень. На одних тільки Ту-154 особливо не розгуляєшся і було розпочато процес про банкрутство.

Власне, ще один фрагмент на тему самодостатності та імпортзаміщення в Російській Федерації. Однією тільки корою дуба у всіх галузях відбутися не виходить.

ZLOY_ODESSIT

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://zloy-odessit.livejournal.com/

Читати далі ...

Новини

Польська компанія відсуджуватиме 1-1,5 млн євро за поставлені Україні БМП-1АК

Опубліковано

на

Польська компанія Wtorplast подасть позов про захист ділової репутації до журналу “Новое время” і автора матеріалу “Служили два товариша”, в якому йдеться про корупційні схеми в оборонній сфері.

Про це заявив під час засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони адвокат Олексій Шевчук, уповноважений представляти інтереси компанії.

“На сьогоднішній день категорична позиція Wtorplast – звернутися з позовом до видання, до автора. І вирішити питання збитків і розміру шкоди діловій репутації. Але однозначно можемо сказати, що цей розмір перевищує мільйон чи півтора мільйона євро в залежності від того, чи буде виконано контракт”, – сказав він.

Шевчук заявив, що після публікації журналістського розслідування “Служили два товариша” в журналі “Новое время” під загрозою опинилася ліцензія компанії Wtorplast, яка також використовується для експорту техніки не лише до України, а й до Казахстану, Іраку, США і Чехії.

“Наразі міжнародні партнери звернулися до компанії Wtorplast з проханнями прояснити репутаційні ризики цього інформаційного скандалу. Ми надали пояснення міжнародним контрагентам компанії”, – зазначив Шевчук.

Під час свого виступу він спростував інформацію про те, що компанія Wtorplast купувала розібрані БМП-1АК за 20 тис. євро. Шевчук запевнив, що куплена компанією техніка ніколи не була металобрухтом, як зазначено у публікації. Також представник компанії повідомив, що “головні вузли даної техніки виробництва 2016-2017 років”.

“Теза у виданні про те, що це є корупційною оборудкою, ніколи не може стосуватися компанії Wtorplast, бо вона звітує міжнародним рейтинговим агентствам і у жодному разі не була замішана у корупційному скандалі”, – запевняє Шевчук.

Він повідомив, що викладена у публікації інформація є підставою для проведення в інтересах компанії Wtorplast комплексної експертизи, яка має встановити завдану шкоду діловій репутації. Шевчук зазначив, що така експертиза уже запущена.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.ukrinform.ua/

Читати далі ...

Новини

Українські прикордонники відмовились від радянсько-російського свята

Опубліковано

на

День прикордонника в Україні відзначатимуть 6 травня. Відповідний указ президента затвердили сьогодні на засіданні Кабінету міністрів.

Перенести професійне свято було ідеєю Адміністрації Держприкордонслужби, повідомляють у прес-службі МВС України.

Кабінет Міністрів України схвалив рішення про необхідність перенесення Дня прикордонника, оскільки дата 28 травня є датою створення прикордонних військ КДБ СРСР, що є неприйнятним для України в сучасних умовах.

Результат пошуку зображень за запитом "прикордонники ато 2014"

З весни 2014 особовий склад прикордонної служби бере участь у бойових діях російсько-української війни. В жовтні минулого року перший заступник начальника ДПСУ Василь Серватюк повідомив, що війна забрала життя 69 захисників кордону, 428 отримали поранення, в результаті яких 35 з них втратили або частково втратили працездатність, п’ять військовослужбовців пропали безвісти. Серйозні втрати ДПСУ зазнала під час обстрілу Зеленопілля російськими “Градами” з території РФ 11 липня 2014 року. Тоді загинули сім українських прикордонників, п’ятеро отримали поранення. Загальна чисельність відомства становить 50 тис. чоловік, з них 42 000 військовослужбовців.

Результат пошуку зображень за запитом "прикордонники 2014 вбитий собака"

Пропозиції по перенесенню Дня прикордонника підготувала Адміністрація відомства за узгодженням з Міністерством внутрішніх справ України. Серед варіантів обговорювалося кілька дат, однак найбільш емоційно та патріотично вдалою, на думку колегії Держприкордонслужби, є  30 квітня.

Саме у цей день 100 років тому українські війська, в результаті кривавих, але переможних боїв з більшовицькою Росією вийшли на кордони України та  встановили на ньому державні символи. Це була дата перемоги української зброї та Держави Україна.

На думку Адміністрації Держприкордонслужби, встановлення Дня прикордонника України 6 травня матиме духовно-патріотичне значення для особового складу. У цей день вшановують пам’ять Георгія Побідоносця, який є покровителем відомства.

Історія свята

1992 року свято встановлено в Україні Указом Президента України «Про свято День прикордонника» від 25 травня 1992 року № 308 4 листопада — у день прийняття Верховною Радою України у 1991 році Закону “Про Прикордонні війська України”.

Разом з тим, самі прикордонники розділилися у сприйнятті свого професійного свята – ті що служили в радянських прикордонних військах продовжували святкувати його 28 травня, а офіційні заходи проводилися 4 листопада. Починаючи з 2001 року, коли прикордонне відомство очолив генерал-лейтенант Литвин М.М., який ніколи не служив до цього в прикордонних військах, розпочалася активна компанія повернення до прикордонних традицій СРСР.

Указом Президента України Леоніда Кучми від 21 травня 2003 року №431 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 25 травня 1992 року N 308» свято було встановлено 28 травня — в цей день воно відзначалося і дотепер.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://dpsu.gov.ua/

Читати далі ...

Trending