Зв'яжіться з нами

Аналітика

Чи є підстави для скандалу з БМП-1, або кому вигідна “зрада” з купівлею чеської бронетехніки

Опубліковано

на

Вже не одне ЗМІ писало раніше про те, що Україна планує закупити за кордоном партію вживаних БМП-1 з метою масового оновлення парку бронетехніки Збройних сил України.

Однак, з того часу дискусійне (але не більше того) питання переросло в цілий скандал з претензіями на міжнародність.

Почалося все зі статті видання “Новое Время”, у якій зазначалося, що Україна втридорога купує у поляків списані на металобрухт чеські БМП-1 1980-х років випуску. Зокрема, у матеріалі йдеться, що польська компанія “Wtorplast” придбала ці машини у чехів за 20 тисяч євро, після чого продала їх Україні за 205 тисяч доларів.

Як і варто було очікувати, Державний концерн “Укроборонпром”, який в Україні займається усіма операціями з продажу/купівлі озброєнь, не залишився осторонь і випустив свою заяву, в якій назвав поширену виданням інформацію “маніпулятивною, брехливою та бездоказовою”. Також держконцерн звинуватив “Новое Время” в “інформаційній диверсії проти військово-технічного співробітництва України та Польщі”, а також в “диверсії проти обороноздатності держави”.

Крім цього, в “Укроборонпромі” наголосили, що усі закуплені Україною бойові машини БМП-1АК були зібрані не пізніше 2016-го року ліцензованим підприємствам на території ЄС, а усі використані вузли та агрегати пройшли відповідний ремонт і стендові випробування у відповідності до вимог ISO та технічних норм ЄС.

“Якість машин підтверджена триступеневою перевіркою, здійсненою, зокрема і представниками Міноборони України на етапі передконтрактної роботи. До того, компанія “Wtorplast” надає кількарічну гарантію на усі поставлені вироби. Тому твердження видання “Новое Время” про закупівлю Україною “списаних машин” є відвертою дезінформацією”, – заявили в держконцерні.

На залишилась осторонь і згадана польська компанія Wtorplast. У своєму зверненні до всіх зацікавлених Wtorplast зазначає, що “інформація, яка була опублікована у статті, не відповідає дійсності і має на меті зірвати важливий міждержавний контракт, завдати шкоди діловій та комерційній репутації, а також має всі ознаки недобросовісної конкуренції”.

Польська компанія закликала опублікувати відповідні спростування, в іншому випадку, залишаючи за собою право звернутися до суду для захисту своєї репутації.

Також відреагував на статтю “Нового Времени” і Сергій Згурець – директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Експрес, експерт якої згадується у скандальному матеріалі. Зокрема, йому приписані наступні слова: “Військові експерти дивуються, навіщо взагалі Міністерству закуповувати старі БМП, ще й за кордоном. Так, Харківський тракторний завод виробляє полегшений аналог БМП”.

“Повинен сказати, що такого наш експерт не говорив”, – заявив Сергій Згурець у своїй статті на сайті Defense Експрес.

Як би там не було, а у цьому конфлікті журналістів, експертів, чиновників і бізнесменів все йде до того, що встановлювати істину зацікавленим сторонам доведеться в судах. Ми ж давайте спробуємо з’ясувати: два моменти: 1) чи справді Україна потребує БМП-1 аж настільки, що потрібно їх купувати за озвучену суму закордоном; 2) чи справді придбані БМП-1 є таким вже списаним металобрухтом?

1). Як ми вже писали раніше, за оцінками військових спеціалістів, в умовах клімату і ґрунтів Донбасу гусеничні БМП мають перевагу над колісними БТРами, особливо на пересічній місцевості, тому наразі є більш затребуваними. До того ж, в умовах “Мінських угод” БМП взагалі стали основною вогневою міццю української армії.

Єдиним недоліком радянських Укроборонпром, успадкованих Україною, є їх недостатній бронезахист, який прострілюється навіть з крупнокаліберного кулемету. Власне, це і стало причиною великих втрат БМП-2 у перші роки війни на Донбасі (близько 300 одиниць), що змусило Генштаб розконсервувати наявні запаси і дістати “з нафталіну” більш старші БМП-1.

За різними даними, Україна успадкувала від СРСР близько 2000 одиниць БМП-1, з яких на озброєнні ЗСУ станом на сьогодні перебувають 193 одиниці. Можна припустити, що ще кілька сотень одиниць було розпродано за роки незалежності, але навіть за найскромнішими підрахунками фахівців, станом на сьогодні на складах має залишатись близько 1000 одиниць законсервованих БМП-1.

Однак, не все так просто, тому що склади ці мають переважно такий вигляд:

Як повідомляє той же Сергій Згурець, внутрішні резерви вже вичерпано: все те, що було ремонтопридатним на вітчизняних базах і арсеналах – вже відремонтовано та поставлено у війська, а нові БМП Україна не виготовляє. Разом з тим, потреби армії в БМП залишаються і потреби досить великі: станом на сьогодні недокомплект становить близько 500 одиниць без урахування резерву.

От і виходить, що поповнити запаси БМП Україна може лише за кордоном – зі старих запасів країн колишнього Варшавського договору. Один з таких запасів фахівці “Укроборонпрому” знайшли на території Чехії, однак чехи відмовились продавати бронетехніку напряму. Тому, щоб вписатись в рамки міжнародного законодавства, було розроблено схему, за якою польська фірма купує БМП-1 у Чехії, розбирає їх до стану нелетальної зброї (відокремлює башту від корпусу) і в такому вигляді продає Україні, де вони на “Житомирському бронетанковому заводі” збираються до вигляду бойових машин і передаються на потреби армії.

Чому польська компанія? Справа в тому, що Польща є чи не єдиною країною Європи, яка сьогодні дозволяє собі закрити очі на міжнародні канони і продавати зброю Україні. Чому Чехія? Тому, що БМП-1 чеської зборки завжди вважались найкращими, плюс зберігались вони весь цей час в ідеальних умовах (на відміну від українських):

2). Що стосується другого питання, то тут варто довіритись очевидцям. Експерт компанії Defense Express Антон Міхненко особисто побував у військовій частині, де експлуатуються ці скандальні БМП-1АК. За його оцінкою, це абсолютно нові БМП-1, якщо говорити про їх фактичний стан.

“Машини точно не виглядають як “списані”. Навпаки, вони у відмінному стані і повністю укомплектовані, аж до троса, молотка і пил”, – написав Антон Міхненко у Facebook.

Також “Укроборонпром” стверджує, що свіжепридбані у поляків вживані БМП-1 вже передані до однієї з механізованих бригад ЗСУ і взяли участь у навчанні на одному з загальновійськових полігонів, де українські бійці відпрацьовували форсування водних перешкод, управління вогнем та злагоджені дії в наступі.

Підсумовуючи вищенаписане, можна зробити ряд висновків:

  1. Україна в умовах бойових дій на Донбасі справді потребує гусеничних бронемашин для піхоти, серед яких доступних аналогів БМП, на жаль, немає.
  2. Україна змушена закуповувати БМП-1 за кордоном у зв’язку з тим, що внутрішні резерви бойових машин піхоти вже вичерпані.
  3. Лавіруючи в лабіринтах міжнародного права, Україна може закуповувати бронетехніку лише в обмеженого ряду держав і лише розібраному вигляді під видом комплектуючих частин з подальшою їх зборкою на своїй території.
  4. Придбані в поляків БМП-1 чеського виробництва зі старих запасів часів Варшавського договору цілком придатні для ведення бойових дій. А в деяких компонентах навіть переважають ті БМП-1, які Україна успадкувала від СРСР.
  5. Невідомо, навіщо “Новое время” опублікувало таке не зовсім якісне розслідування, але воно вкотре може вивести на перший план запитання: чи потрібна цензура під час війни? Питання, яке на тривалий час відійшло на задній план. Оскільки, є різниця між якісним розслідуванням з чималою кількістю фактажу та експертів, і подібним, що грає в першу чергу не проти Пашинського чи Гладковського, а швидше проти держави.

Руслан Рудомський

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.depo.ua/

Читати далі ...
Реклама
1 коментар

1 коментар

  1. Олександр

    18.04.2018 при 12:14

    Чи здатні змінити ситуацію на фронті закуплені БМП – 1 які також прострілюються? Ізраіль створив важкі бмп на базі трофейних радянських танків – їх в Україні вдосталь.Проблема лише в термінах їх виготовлення і коштах які потрібно рахувати.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Аналітика

Про оновлений БТР-3ДА, модернізацію Т-72 та нові проекти Київського бронетанкового заводу

Опубліковано

на

Київський бронетанковий завод (ДК «Укроборонпром») повністю виконав Державне оборонне замовлення 2017 року, передавши до Збройних Сил України та Нацгвардії нові БТР-3ДА. Нині підприємствопродовжує нарощувати темпи. Зокрема, підписані нові контракти з Міністерством оборони та, через спецекспортерів, з іноземними партнерами. Про плани та перспективи Київського бронетанкового заводу журналу Defence Express розповів директор заводу Вадим ШКАВРО.

— Вадиме Петровичу, як ви можете описати стан заводу на початок року, чи збільшилася кількість замовлень у порівнянні з тогорічними показниками?

— Так, звичайно, збільшилася. Ми вже підписали контракти з Міністерством оборони України в рамках державного оборонного замовлення (ДОЗ) як по загальному фонду, так і під державні гарантії. Треба віддати належне Міноборони, вони швидко мобілізувалися. Якщо в минулому році у цей час ми тільки чекали підписання документів, то сьогодні ми повністю розуміємо, що нам потрібно робити, та достатньо впевнено дивимося на перспективу. Також повністю вирішили проблему з ціноутворенням: вартість машин оголошено та перевірено, тут немає ніяких питань. Окрім замовлень від Збройних Сил України, у нас є перехідні контракти з Національною гвардією, і ми вже готові передавати продукцію за певною номенклатурою.

Ми закінчили 2017 рік без жодного боргу, без жодних штрафних санкцій: все чітко, у визначені контрактами терміни. Початок року для заводу також можу вважати позитивним. Ми маємо чи не найбільший пакет замовлень у порівнянні з трьома попередніми роками. Зараз ми працюємо на повну потужність, шість повних робочих днів на тиждень. Тільки на корпусній дільниці в нас декілька десятків машин. Це БТР-3 – як нові зразки, так і ті, що ремонтуються, БТР-80 для ремонту, танки Т-72, які у нас проходять модернізацію.

180425 KBZ 1

Директор ДП «Київський бронетанковий завод» Вадим ШКАВРО

— БТР-3ДА прийнятий в експлуатацію в ЗС України. З доопрацюванням бронетранспортера усі питання закриті?

— Починаючи з 2002 р. було виготовлено і поставлено інозамовникам більше 300 одиниць бронетранспортерів різних модифікацій. Однак застосування машини в реальних бойових умовах в зоні проведення АТО на Донбасі засвідчило, що машина потребує вдосконалення. У першій половині 2016 р. Київський бронетанковий завод випустив перші два глибоко модернізовані бронетранспортери. Це машина БТР-3ДА.

З березня по грудень 2016 року ми внесли близько 1000 змін у конструкцію бронетранспортера. Харківське конструкторське бюро ім. А.Морозова (ХКБМ) постійно працює над вдосконаленням машини, ми раз на тиждень отримуємо якісь коригування. Машина пройшла визначальні відомчі випробування, після яких виявлені недоліки та зауваження були усунуті. Питання “вузьких” проблемних місць були вирішені ще в минулому році: зварні шви, планки закриття швів, посилення тощо. У роботі знаходиться нижня частина люка десанту, але й тут вже маємо готове рішення, яке треба тільки втілити в наступних зразках. Тому всі проблеми із кулестійкістю вирішені.

Надалі планується вдосконалення бойового модуля шляхом встановлення оптико-електронного модуля (ОЕМ-ВМ) з тепловізійним каналом Ізюмського приладобудівного заводу.

— Розкажіть про основні характеристики оновленого бронетранспортера.

— На БТР-3ДА встановлено двигун “Deutz”. Продукцією цієї фірми ми цілком задоволені. Двигуни компанії “Deutz”, окрім БТР-3, встановлюються на БТР-4 і на “Дозор”. Бронетранспортер оснащений бойовим модулем БМ-3М “Штурм”, який має на озброєнні 30-мм автоматичну гармату ЗТМ-1, дві пускові установки для протитанкових керованих ракет «Бар’єр», 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 та спарений з гарматою кулемет КТ-7,62. Для ефективного застосування бойового модуля по лівому борту встановлений додатковий силовий агрегат, який дозволяє використовувати його без запуску основної силової установки. Оновлений БТР має покращений бронезахист екіпажу (кількість шарів внутрішнього додаткового захисту зросла з 7 до 18), поліпшений захист проти уламків. Загалом ми намагалися врахувати всі прохання українських військових, щоб нова модель була ефективною та надійною.

180425 KBZ 3

Наразі ми також здійснюємо обслуговування машин в зоні АТО силами наших виїзних бригад та ремонтних підрозділів у місцях експлуатації БТР-3ДА.

Яка броня буде використовуватись для виготовлення нових БТР-3ДА? І хто робить для вас корпуси?

— Корпуси машин «з нуля» виготовляються на Лозовському ковальсько-механічному заводі. Потім вони проходять військову “прийомку”. За рекомендаціями розробника – ДП «ХКБМ», для виготовлення корпусів може використовуватися українська, бельгійська, польська та фінська сталі. Ми не ставимо задачу закуповувати все в одного виробника, навпаки, з метою здорової конкуренції, їх має бути 3-4. Йдемо тільки цим шляхом. Проте корпус БТР має бути з броні лише одного виробника.

— Чи є для КБТРЗ актуальним питання виробництва корпусів БТР-3 на власних потужностях?

— Звісно. У нас є необхідне устаткування в тому числі стапель, який придбаний на Маріупольському «Азовмаші», на ньому ми відпрацювали процес виробництва нових корпусів власними силами. Все це робимо з урахуванням конструкторської документації, отриманої від ХКБМ та частково розробленої технічним відділом нашого підприємства. До речі, корпуси для тих БТР, які ми готуємо для одного з інозамовників, зроблені саме на наших стапелях, тож у перспективі ми плануємо спільно з ЛКМЗ виготовляти корпус БТР-3.

— Було питання уніфікації вузлів та агрегатів БТР-3 з БТР-4. Чи прийшли ви до якогось спільного рішення з ХКБМ?

— Частково відпрацьована технічна документація по уніфікації вузлів і агрегатів бронетранспортера БТР-4 до БТР-3.

— А які перспективи співпраці з іноземними партнерами, які раніше отримували з України БТР-3? Адже нині потужності заводу дозволяють виконувати як замовлення в рамках ДОЗ, так і експортні контракти.

— Звісно, ми головне налаштовані на виконання контрактів в інтересах наших силових структур за державним замовленням. Максимально ми спроможні виготовляти 12-13 машин місяць, щоправда, за наявності якісного гарного ремфонду. Тому 10 машин у місяць не буде для нас проблемою, я впевнений, що за рік ми і ДОЗ виконаємо, і контракти з закордонними партнерами закриємо. Тому ми не хочемо втрачати наших традиційних і давніх партнерів.

Ми маємо контракт з Таїландом з постгарантійного обслуговування тих БТР-3, які були поставлені нашим підприємством у минулі роки. У рамках цього контракту передбачено три напрямки роботи. По-перше, це дефектовка машин нашою виїзною бригадою. По-друге, постачання запчастин та комплектуючих. По-третє, це безпосередньо сама робота з технікою. У перспективі плануємо підписати схожі контракти ще з декількома країнами.

— На замовлення ЗСУ ви розробили модернізований Т-72АМТ. Танк оснащений прицілом для стрільби керованою ракетою “Комбат”. Вже відбулися стрільби цими ракетами?

— Зараз ми машину допрацьовуємо і передаємо цей танк військовим. Тому практичні стрільби ракетами “Комбат” будуть здійснюватися військовими, вони також будуть проводити всі етапи відомчих випробувань.

Результат пошуку зображень за запитом "Т-72АМТ"

Зараз вирішується питання щодо того, щоб на серпневому параді був не один Т-72АМТ, який ми демонстрували на виставці, а рота. Цим ще займаються, але швидше за все нам дадуть танки для модернізації до того рівня, який ми показували минулого року. Новий вигляд танку, серед іншого, передбачає встановлення на танк приладів нічного бачення з електронно-оптичними перетворювачами третього покоління, нічного прицілу 1К13 з можливістю ведення вогню керованою ракетою «Комбат», двигуна В-84-1 замість В-46, комплексу динамічного захисту по тип танку Т-72UA, радіостанцій Aselsan, навігаційної системи СН-3003 «Базальт». Я вже казав і ще раз повторю: це найкраща з усіх версій модернізації «сімдесятдвійки».

Наскільки відповідає дійсності твердження, що стало складніше підбирати та утримувати персонал, який здатен кваліфіковано виконувати задачу?

— Звичайно, стало складніше. Особливо після того, як відкрили кордон. Однак це проблема не тільки нашого заводу, а скоріше загальнодержавна. Ми зі свого боку робимо все, щоб людям у нас було комфортно та вигідно працювати. У січні підняли зарплату на 10%, в лютому ще на 20%, тому в березні працівники отримають гроші з урахуванням підвищення. Я вважаю, що це суттєві цифри для того, щоб утримати наших робітників.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, Олексій ЛЕВКОВ, Defense Express.

фото – Сергій СТАРОСТЕНКО

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://defence-ua.com/

Читати далі ...

Аналітика

Міністр відверто про стан ЗСУ, нове озброєння, Джавеліни та пиво для солдатів

Опубліковано

на

Інтерв’ю Міністра оборони України Степана Полторака журналістам BBC News Україна (найцікавіше):

BBC News Україна: Розкажіть про новітню техніку, яка заходить безпосередньо на передову. Наприклад, чи є вже у бійців на передовій БТР-4, коли надійдуть танки «Оплот»?

С.П.: Що стосується БТР-4, вони є…

Питань до того БТРу було надзвичайно багато. За чотири роки ми доопрацювали понад сотню помилок або недоліків.

На моє переконання, БТР-4Е останньої модифікації є одним з найкращих в світі. Він пройшов бойові дії, там багато принципових доопрацювань, і сьогодні в нас є замовлення на декілька батальйонів. Щойно вони приходять у війська — відразу їдуть в зону АТО.

Щодо танку «Оплот», то ми у цьому році плануємо замовити першу партію.

Все впирається у можливості ВПК.

Виробництво танку «Оплот» частково залежало від російської комплектації. Сьогодні підприємство «Укроборонпрому» знайшло можливості замінити деякі елементи комплектації. Я дуже сподіваюся, що до кінця цього року ми їх отримаємо.

Для цього в Міноборони є фінансовий ресурс. Думаю, до кінця квітня ми маємо завершити укладання цього контракту…

Я чув, що останній контракт з Таїландом завершений, ми готові до спільної роботи (Україна підписала контракт з Таїландом на постачання 13 танків «Оплот». — Ред.).

У цьому році ми значно підвищили обсяг закупки наших протитанкових засобів: «Стугни» і «Корсара».

Також в цьому році буде можливість створити нові протитанкові резерви майже у всіх бригадах і поставити на озброєння наші сучасні протитанкові засоби. Плануємо закупити понад 200 одиниць.

У чотири рази збільшуємо кількість закупки протитанкових апаратів, у п’ять разів — станцій радіоелектронної боротьби, у десять разів — антиснайперських комплексів. Значно збільшилась кількість закупки безпілотних літальних апаратів.

Наші фінансові можливості для закупки техніки та озброєння значно зросли.

Єдине, що хотілось б, щоб наші підприємства, які виробляють продукцію для оборони, менше про це говорили, а більше робили.

Коли відвідуєш якусь виставку, бачиш дуже гарний зразок, але він один. А щодо масового виробництва — тут є питання.

BBC News Україна: Є інформація, що «Джевеліни» вже в Україні і українські військові вже навчаються їх застосовувати. Це так?

С.П.: Я завжди казав, що «Джевеліни» в Україні будуть своєчасно. І під час останнього мого візиту (до США) 2 лютого цього року ми домовилися з міністром оборони Меттісом про дату.

Я точно знаю, коли вони будуть, ми до цього готуємося.

Ми відібрали людей і готуємо їх. Вони проходять теоретичну підготовку, вивчають різні протитанкові системи, не тільки «Джевеліни».

BBC News Україна: Тобто вони ще не приїхали?

С.П.: Я ж сказав. Вони будуть в Україні своєчасно. Все буде нормально.

BBC News Україна: Є скептичні думки щодо того, навіщо Україні «Джевеліни», якщо їх не буде в зоні АТО. Чим вони допоможуть?

С.П.: Ми занадто багато уваги приділяємо «Джевелінам». Наприклад, «Джевеліни» стріляють на відстань 2 км, «Стугна» (Українська протитанкова ракета. — Ред.) — на 5 км. «Джевеліни» виконують трохи інше завдання, але самі по собі не вирішать всі проблеми на лінії зіткнення.

Тому не треба переоцінювати важливість «Джевелінів», а використовувати їх тоді, коли буде потрібно — на важких та загрозливих напрямках.

Бо якби у нас там було 10 тисяч «Джевелінів», це одна справа, але коли в нас 35 цих установок — зовсім інша. Тому давайте ми спочатку їх отримаємо, а потім ви дізнаєтесь, як ми їх будемо використовувати.

BBC News Україна: А як проходять переговори про допомогу з іншими країнами?

С.П.: Якби було менше скандалів, як з БМП, то було б більше країн, що хочуть нам допомагати.

У нас є напрацювання з нашими основними партнерами. Є рішення уряду Канади — у цьому році ми плануємо у них дещо закупити.

BBC News Україна: Що саме?

С.П.: Антиснайперські комплекси (техніка, яка дозволяє вирахувати місце, з якого веде вогонь снайпер. — Ред.).

Є домовленості і зі Сполученими Штатами, Литвою, Латвією, Польщею.

Якщо порівняти з 2014 роком, то оту блокаду, небажання постачати нам озброєння і техніку, ми подолали.

BBC News Україна: Постійно мусується тема «російських агентів» у ЗСУ. Відсторонення з посади першого заступника командувача ВМС України Романа Гладкого, наприклад, одразу пов’язали з тим, що його дружна — громадянка Росії. Як впливає фактор російських родичів у армійських посадовців — за цим стежать?

С.П.: Великий шлях ми хочемо пройти дуже швидко. У нас ще чотири роки тому міністр оборони був громадянином Росії. (Мова йде про Павла Лебедєва, який був міністром з 2012 р. до лютого 2014 р. — Ред.).

А сьогодні хочемо, щоб не було російських агентів — звичайно, вони є.

Ми проти них працюємо і позбуваємося.

Але ж я часто стикаюся зі «зрадою» — «як так, міністр відсторонив начальника штабу».

Напевно мені держава дала можливість приймати рішення. Я його відсторонив за невиконання службових обов’язків.

Одразу дав інформацію, що це не пов’язане з дружиною.

Що ж до призначень — ми всі найвищі посади перевіряємо.

Але неможливо звільнити всіх, хто має родичів у Росії. І думаю, це було б не зовсім правильно, — так ми повернемося до Радянського Союзу.

Однак повинні бути пильними: під час призначень на високі посади всі проходять поліграф. Для цього ми створили ціле управління.

Повірте, я маю інформацію, й ті люди, по яких є сумніви, або звільняються, або, якщо є факти, притягаються до відповідальності.

BBC News Україна: Все ж, як часто виявляють таких агентів?

С.П.: Їх вже набагато менше.

Агента можна виявити і ухвалити по ньому певне рішення.

Набагато гірше, коли людина на службі, хоча й не є агентом РФ, але її погляди залишилися на рівні Радянського Союзу.

Тут треба працювати з особовим складом, пояснювати.

Серед тих, хто був на фронті, дуже мало таких людей. А серед тих, хто жодного дня там не був, ще зустрічаються ті, хто вважають, що Росія — це брати і гарні сусіди.

BBC News Україна: Всі бачили випробування ракетного комплексу «Вільха». Коли він надійде на озброєння ЗСУ?

С.П.: У найближчі два тижні ви будете свідками завершення цієї роботи.

Ракета йде для систем залпового вогню «Смерч», які виробляються у Росії. Звичайно, їх ми не будемо купувати, тому вимушені створювати свою ракету.

Вона буде набагато кращою за технічними характеристикам. На першому етапі [розробок] дальність [ураження] фактично така сама (Максимальна дальність стрільби РСЗО «Смерч» — 120 км. — Ред.), на другому буде значно більшою.

Але по точності й ефективності це набагато краща ракета, ніж у РФ.

Коли будуть завершені випробування, її поставлять на масове виробництво.

А для того, щоб зберегти боєздатність наших частин, на основі таких розробок ми відремонтували старі ракети для «Смерчів».

BBC News Україна: Кожну зиму виникають скандали навколо жахливих умов проживання на полігоні «Широкий лан», де солдати були змушені жити у наметах фактично в болоті. Чому так стається, хоча при цьому весь час говорять про «стандарти НАТО»?

С.П.: Рік тому я був у найкращому навчальному центрі США у Європі — в Німеччині. Там побував у казармах і попросив помічника сфотографувати умови й виставити у Facebook, але без вказування, де це.

За дві години я отримав стільки бруду: «От, генерали, як солдати можуть жити в таких умовах».

Звичайно, умови для кожного військовослужбовця мають бути достойні, але для цього потрібен час і ресурси.

Один солдат США коштує 510 тис доларів на рік, Великої Британії — 250 тисяч фунтів, Німеччини — 220 тисяч дол., Польщі — 100 тисяч дол., Росії — 83 тисяч дол., Литви — близько 80 тисяч дол., Албанії — 20 тисяч дол.

А скільки коштує наш солдат? Минулого року 8 тисяч дол., цього року — 12 тисяч дол.

Я не можу за 12 тисяч зробити більше, ніж можна зробити за 510 тисяч.

По-друге, навіть те, що ми робимо, ми деколи робимо погано.

Це стосується конкретної ситуації у «Широкому лані» — там проблеми не сталося б, якби керівництво сухопутних військ і оперативного командування ухвалило правильне рішення.

Не можна планувати бойове злагодження бригади у період активного танення снігу!

Людей треба тренувати в різних умовах, але за умови, що ми б встигли побудувати містечко.

Інша відповідальність — персональна: командира бригади, заступника, кожного солдата.

Сподіваюся, до кінця року на «Широкому лані» здамо бригадний комплект: 12 сучасних казарм, їдальню на 5 тис. людей, два центри відпочинку для офіцерів і солдатів, кінотеатри і магазини.

Буде все, щоб люди змогли відпочити. При необхідності, і пива попити — щоб не бігали по селам і шукали горілку…

Оксана Тороп, В’ячеслав Шрамович, ВВС News Україна

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://www.mil.gov.ua/

Читати далі ...

Аналітика

Як Україна і США борються з Росією за ринок зброї Індії

Опубліковано

на

В Індії загострилася боротьба за місцевий ринок озброєння. У боротьбі з Росією Україна шукає підтримки у США

Протистояння між українськими і російськими оборонно-промисловими компаніями (ОПК) за найбільший для обох країн індійський ринок озброєнь (займає 12% світового ринку) набирає обертів.

Індія, усвідомлюючи ненадійність і непередбачуваність російських партнерів, а також негативні наслідки санкцій, введених Заходом проти російського оборонпрому, шукає можливості диверсифікувати поставки озброєнь, тому все більше контрактів підписує з країнами НАТО.

Важливим партнером для Індії стає Україна. На нашу країну робиться ставка в питаннях ремонту та модернізації радянської військової техніки, яка становить левову частку всіх Збройних сил Індії. Така тенденція обумовлена ​​в тому числі нездатністю Росії виконати частину індійських контрактів у зв’язку з припиненням технічного співробітництва між Росією та Україною після початку російської агресії в Криму і війни на Донбасі.

Результат пошуку зображень за запитом "indian army tanks"

Це не може не турбувати Росію. Ослаблення позицій на індійському ринку для неї – це втрата не тільки прибуткових контрактів, а й геополітичного впливу в надзвичайно важливому регіоні. Шансом зміцнити свої позиції неминуче скористаються Сполучені Штати.

 

Не маючи можливості нарощувати якість озброєнь, що призводить до регулярних поставок бракованої продукції (наприклад, з 210 куплених в Росії винищувачів СУ-30МК більше половини знаходяться на землі через поломки), РФ почала активно впроваджувати неринкові форми конкуренції. Використовуючи весь набір гібридних інструментів, РФ намагається дискредитувати Україну як надійного партнера для Індії.

Регулярно відбуваються інформаційні інтервенції, спрямовані на позиціонування України і її ОПК як бракоробів, корупціонерів і учасників незаконної торгівлі зброєю. Такі інформатаки можна спостерігати не тільки в індійських і українських, а й в міжнародних ЗМІ, а також в офіційних вісниках російської пропаганди RT, Sputnik і ін. Рупором цих меседжів активно стають громадські організації та лідери громадської думки, фактично виконують роль “корисних ідіотів” в руках російських спецслужб.

Незважаючи на ці атаки, а також неймовірної шкоди, свідомо нанесеній українсько-індійському військово-технічному співробітництву в попередні періоди, Україна нарощує свою присутність на індійському ринку озброєнь. На сьогоднішній день в роботі знаходиться близько 400 контрактів між Індією і Україною.

Перспективними напрямками співробітництва виступають модернізація індійських танків і бронетехніки, оснащення їх керованими снарядами, модернізація індійських радарів і засобів ППО, проектування і виробництво кораблів різного класу, поставка комплектуючих для наявних кораблів і підводних човнів, обслуговування парку літаків і вертольотів радянського виробництва, що стоять на озброєнні ВПС Індії, і реалізація спільних науково-дослідних проектів.

З огляду на зближення Росії з Китаєм і Пакистаном, Індія вимагає сильного зовнішнього союзника, і цю роль все активніше виконують США. Це обумовлено як необхідністю підтримки Індією американської операції в Афганістані, так і наміченою зміною балансу сил в регіоні, каталізатором якого стала активна політика Китаю в Південно-Китайському морі.

Одним з інструментів американо-індійського зближення став механізм військово-технічного співробітництва. З 2011 року США успішно реалізують свої інтереси на цьому ринку, ставши другим після РФ постачальником озброєнь для індійської армії. Основоположним документом військово-технічного співробітництва Індії і США є прийнята в 2012 році Ініціатива в галузі оборонних технологій і торгівлі (DTTI). Всього ж з 2008 року обсяг військово-технічного співробітництва США та Індії збільшився приблизно з $ 1 млрд на рік до більш ніж $ 15 млрд.

Про готовність нарощувати цю співпрацю заявив в ході свого останнього візиту до Індії міністр оборони США Джеймс Меттіс. Міністр оборони Індії Нірмала Сітараман за результатами переговорів підтвердила цю тезу.

Незважаючи на це, говорити про втрату Росією індійського ринку передчасно. У зв’язку з високою інерцією збройового ринку і значною часткою радянських і російських озброєнь, використовуваних Збройними силами Індії, Росія може ще довго залишатися головним партнером Індії, лише поступово втрачаючи свою частку ринку.

Істотно прискорити процес витіснення РФ з Індії могло б залучення України до американо-індійського співробітництва. Сьогодні Росія вкрай обмежена в пошуку нових партнерів в оборонній сфері, а на тлі неминучого скорочення співпраці з Китаєм Індія стає головним фінансовим донором російського ВПК.

Втрата Росією індійського ринку істотно обмежить можливості РФ розробляти і виготовляти нові озброєння. У цьому зацікавлені і Сполучені Штати, і Україна. Обидві країни повинні разом відстоювати спільні інтереси, щоб послабити агресивну зовнішню політику Росії.

Павло Барбул, директор ДП ДГЗП “СпецТехноЕкспорт

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Оригінал матеріалу опублікований на сайті Defence News

Читати далі ...
Реклама
Реклама Enter ad c ode here

Trending