Зв'яжіться з нами

Новини

Визначено кращі обслуги станкових кулеметів ДШК, які боротимуться у змаганнях за першість Сил АТО (ФОТО)

Опубліковано

на

Проведено змагання серед кращих розрахунків обслуг крупнокаліберних кулеметів на одному з полігонів оперативно-тактичного угрупування «Луганськ».

Змагання розпочались з приведення зброї до нормального бою. Для відпрацювання кучності прицілювання кожен військовослужбовець спершу виконав контрольну вправу з індивідуальної зброї. Пізніше суддівська колегія поступово підвищували складність вогневих завдань.

Розрахунки ДШК виконували нормативи зі збирання-розбирання зброї та переміщення на полі бою на швидкість. Вправа стрільб включала такі завдання: враження мішені з колами на відстані двохсот метрів, знешкодження кулеметного розрахунку — за вісімсот метрів. Найбільшу хвилю емоцій та бажаним трофеєм для кожного зі стрілків була легко броньована ціль у вигляді макету БТР, що розташовувалася на відстані у тисячу двісті метрів.

За підсумками змагань перше місце вибороли воїни, що тримають оборону в районі Кримського, друге та третє місця — захисники Новоолександрівки.

Довідка:

12,7-мм станковий кулемет Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938 року (ДШК, Індекс ГРАУ — 56-П-542, рос. «Дегтярева-Шпагина крупнокалиберный») — радянський великокаліберний кулемет під набій 12,7×108 мм, що був прийнятий на озброєння 26 лютого 1939.

Масовий випуск ДШК розпочатий в 1940–1941 рр. Вони використовувались як зенітні, як зброя для підтримки піхоти, встановлювались на бронетехніку і малі кораблі (в тому числі торпедні катери). За досвідом війни в 1946 році кулемет модернізований (змінена конструкція вузла подачі стрічки, кріплення ствола) і кулемет прийнятий на озброєння з позначенням ДШКМ (рос. Дегтярёв, Шпагин, крупнокалиберный модернизированный).

 

Кулемети ДШК використовують обидві сторони російсько-української гібридної війни — як українські військові, так і російські терористи.

В грудні 2015 українськими волонтерами була створена великокаліберна снайперська гвинтівка на базі ДШК. При цьому, гвинтівка може бути перетворена назад на кулемет.

Українські військові також вдосконалювали кулемет. Інженери спецпідрозділу «Хорт» розробили для нього глушник-полум’ягасник. Українські військові використовують ДШК для оборони блокпостів і опорних пунктів. Пристрій був розроблений в декількох модифікаціях і призначений також для нічних і диверсійних операцій. 

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело:http://www.mil.gov.ua/news/

Новини

Любителям зради і компрометації України: справжня вартість БМП-1АК, відгуки бійців та позиція Wtorplast

Опубліковано

на

18 квітня, відбулось засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, на якому було детально розглянуто інформаційно-диверсійну публікацію видання “Новое Время”, яка містить завідома неправдиві, неаргументовані твердження та наносить шкоду військово-технічному співробітництву України та Польщі.

Як пише видання, вартість однієї БМП-1 становила $205 тисяч, а “Житомирський бронетанковий завод” отримував за свою роботу $40 тисяч. Водночас, її реальна вартість за контрактом становить $169 тисяч, а роботи заводу коштували у 10 разів менше, про що повідомив під час засідання комітету Заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Ігор Павловський.

“Середня вартість однієї машини за контрактом становить $169 тисяч. Вартість корпусу $99, башти з озброєнням $66, вартість робіт “Житомирського бронетанкового заводу” складає $4 тисячі”, – заявив Ігор Павловський. Додавши, що найменшу ціна, яку пропонували Міноборони за БМП інші постачальники становила 6,5 мільйонів гривень.

Як повідомив Перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Сергій Омельченко, на міжнародному ринку вартість БМП-1, в залежності від комплектації, доходить до $550-600 тисяч. А якщо говорити про машини цього ж класу, які виробляються іншими виробниками на ринку, то вартість БМП-3 (Російська Федерація) – $2,5-4 млн, M2 Bradley (США) – $1-6 млн, Warrior (Великобританія) – $2-6 млн, Puma (Німеччина) – $7 млн.

Таким чином, ціна у $169 тисяч за одну БМП-1, у відповідності до умов співробітництва, є оптимальною. Вона була досягнута виключно завдяки розвиненому військово-технічному співробітництву України та Польщі.

Але, як підкреслив Перший заступник генерального директора Концерну, подібні публікації, як і матеріал видання “Новое Время”, суттєво ускладнюють роботу переговорних груп, на всіх етапах обговорення умов контрактів з постачання озброєння.

“Насправді, той контракт, який ми зараз обговорюємо, він також знаходиться у стані виконання. І у нас є надзвичайні побоювання, що саме через політичну чутливість систем експортного контролю озброєнь цей контракт може бути зірваний і, можливо, не буде виконаний до кінця”, – зазначив Сергій Омельченко.

Також у своїй публікації видання “Новое Время” вказувала, що компанія Wtorplast, закупила ці БМП-1 “за ціною металобрухту” у Чехії. Ця інформація була категорично спростована представником Wtorplast.

“Ця техніка закуповувалась за ціною не 20 і не 25 тисяч доларів, і ніколи не закуповувалась за цією ціною. Ця техніка ніколи не була металобрухтом, її головні вузли – виробництва 2016-2017 років. Теза видання “Новое Время”, що ця операція є “корупційною оборудкою”, ніколи не може стосуватися компанії Wtorplast, тому що вона звітує міжнародним рейтинговим агентствам, звітує міжнародному аудиту і жодного разу не була замішана у корупційному скандалі. І на сьогоднішній день, категорична позиція Wtorplast – звернутися з позовом до видання “Новое Время”, а також до автора, і вирішити питання збитків. Можемо сказати, що розмір цих збитків – 1-1,5 млн євро, в залежності від того, чи буде виконано контракт”, – зазначив представник польської компанії.

Тоді як, командир роти, однієї з бригад Збройних Сил України, де експлуатуються ці машини, зазначив, що жодних претензій до якості цих машин він і його бійці не мають.

“Коли ми їх отримали, пробіг цих машин складав 50-55 км. Настрілу на гарматі та кулеметі – жодного, окрім того, який був зроблений на заводських випробуваннях. Це абсолютно нові машини. На озброєнні мого підрозділу вони стоять біля одного місяця. За цей час в нас був проведений повний цикл злагодження, жодних нарікань з боку механіків-водіїв та навідників-операторів не було. За цей період машини пройшли вже більше 500 км, жодних недоліків не було виявлено”, – розповів командир підрозділу.

Необхідність закупівлі цих машин, у відповідності до Державного оборонного замовлення на потребу Міністерства оборони України, виникла, як зазначив Заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Ігор Павловський, через необхідність озброєння новосформованих підрозділів Збройних Сил України та компенсації понесених у боях втрат. Вибір БМП-1 пов‘язаний з тим, що ці машини вже знаходяться на озброєнні та добре відомі у військах. Окрім того, за словами Ігоря Павловського, зараз підприємства “Укроборонпрому” ведуть роботи над створенням нових машин у класі БМП, включаючи розробку важкої БМП.

Водночас, як зазначив Перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Сергій Омельченко, роботи над придбанням БМП-1 за кордоном виникли через те що, всі наявні можливості підприємств Концерну з відновлення БМП-1 були вичерпані.

“Все що можливо було відремонтувати силами підприємств Концерну було відремонтовано, відновлено і навіть переоснащено і модернізовано. З 2015 року ми почали працювати над тим, щоб знайти машини, які тоді і наразі конче потребує Міністерство оборони. Робота проводилась на багатьох рівнях, по-перше це дипломатичні та урядові контакти, бо передача з запасів заводів відновленої техніки була неможлива. Єдиний шлях – пошук її за кордоном. Ми почали цю роботу з налагодження військово-технічної співпраці з тими заводами, які могли це зробити. Починаючи з 2015 року всі ці зусилля закінчились успіхом і польська сторона отримала можливість поставити нам ці машини”, – заявив Сергій Омельченко, додавши, що раніше від Чехії була отримана відмова в ліцензій на постачання цих машин безпосередньо з цієї країни.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://ukroboronprom.com.ua/

Читати далі ...

Новини

Українські санкції довели до банкрутства один з найбільших авіазаводів РФ

Опубліковано

на

Російський авіаційний завод «Авиакор» нещодавно був визнаний банкрутом. І все б нічого, ще один пішов по похилій, чого вже, але в даному випадку це та рідкість, коли на долю заводу вплинули санкції введені безпосередньо Україною.

Справа в тому, що завод «Авиакор» займався випуском, ремонтом і обслуговуванням літаків Ан-140 і Ту-154. Однак, після того як Росія вторглася в Україну і були розірвані зв’язки заводу з українськими постачальниками (в Україні знаходяться 34 постачальника комплектуючих за проектом Ан-140, а також головне КБ “Антонов”), один з найбільших авіаційних заводів Російської Федерації став хиріти.

Результат пошуку зображень за запитом "Ан-140"

У 2014 ситуацію відразу ж спробували взяти під контроль і президент Росії В. В. Путін розпорядився організувати на потужностях заводу серійне виробництво літака Ил-114. Однак розпорядитися одне, а розгорнути виробництво – зовсім інше. В умовах “Авиакору” освоєння серійного виробництва Ил-114 зайняло б не менше 5 років і зажадало б інвестицій в розмірі 10-12 млрд руб. На такий крок в уряді не пішли кинувши завод, з персоналом з півтори тисячі співробітників напризволяще.

У 2015 році Міністерство оборони РФ і зовсім вирішив стягнути із заводу неустойку на 626,1 млн руб у зв’язку з затримкою поставок літаків Ан-140. З 14 замовлених тоді готові були лише 6. Зауважу, вимога про стягнення від МО РФ надійшла якраз тоді, коли Україна припинила поставки комплектуючих для заводу, і про це було прекрасно відомо МО РФ.

У підсумку, за станом на 2017 рік завод мав заборгованість близько 200 млн рублів і простоював без великих замовлень. На одних тільки Ту-154 особливо не розгуляєшся і було розпочато процес про банкрутство.

Власне, ще один фрагмент на тему самодостатності та імпортзаміщення в Російській Федерації. Однією тільки корою дуба у всіх галузях відбутися не виходить.

ZLOY_ODESSIT

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://zloy-odessit.livejournal.com/

Читати далі ...

Новини

Польська компанія відсуджуватиме 1-1,5 млн євро за поставлені Україні БМП-1АК

Опубліковано

на

Польська компанія Wtorplast подасть позов про захист ділової репутації до журналу “Новое время” і автора матеріалу “Служили два товариша”, в якому йдеться про корупційні схеми в оборонній сфері.

Про це заявив під час засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони адвокат Олексій Шевчук, уповноважений представляти інтереси компанії.

“На сьогоднішній день категорична позиція Wtorplast – звернутися з позовом до видання, до автора. І вирішити питання збитків і розміру шкоди діловій репутації. Але однозначно можемо сказати, що цей розмір перевищує мільйон чи півтора мільйона євро в залежності від того, чи буде виконано контракт”, – сказав він.

Шевчук заявив, що після публікації журналістського розслідування “Служили два товариша” в журналі “Новое время” під загрозою опинилася ліцензія компанії Wtorplast, яка також використовується для експорту техніки не лише до України, а й до Казахстану, Іраку, США і Чехії.

“Наразі міжнародні партнери звернулися до компанії Wtorplast з проханнями прояснити репутаційні ризики цього інформаційного скандалу. Ми надали пояснення міжнародним контрагентам компанії”, – зазначив Шевчук.

Під час свого виступу він спростував інформацію про те, що компанія Wtorplast купувала розібрані БМП-1АК за 20 тис. євро. Шевчук запевнив, що куплена компанією техніка ніколи не була металобрухтом, як зазначено у публікації. Також представник компанії повідомив, що “головні вузли даної техніки виробництва 2016-2017 років”.

“Теза у виданні про те, що це є корупційною оборудкою, ніколи не може стосуватися компанії Wtorplast, бо вона звітує міжнародним рейтинговим агентствам і у жодному разі не була замішана у корупційному скандалі”, – запевняє Шевчук.

Він повідомив, що викладена у публікації інформація є підставою для проведення в інтересах компанії Wtorplast комплексної експертизи, яка має встановити завдану шкоду діловій репутації. Шевчук зазначив, що така експертиза уже запущена.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.ukrinform.ua/

Читати далі ...

Trending