Зв'яжіться з нами

Озброєння

«Дозор-Б»: «реанімація» реальна!

Опубліковано

на

Цю бронемашину не раз успішно презентували на різних майданчиках і для різної аудиторії. Утім це не допомогло прискорити епопею із серійним випуском одного з первістків вітчизняної лінійки тактичних колісних бойових машин. Ідеться про ТКБМ «Дозор-Б», який за планами мали б серійно виготовляти на базі Львівського бронетанкового заводу, що входить до складу державного концерну «Укроборонпром»

Передісторія така. У вересні 2015 року на Львівському БТЗ було відкрито цех із серійного виробництва «Дозорів», однак під час державних випробувань приймальна комісія виявила майже півсотні недоліків виробу. Які висновки зробило підприємство та чи відбудеться «реанімація» проекту «Дозор-Б» на потужностях Львівського бронетанкового заводу, з’ясовував кореспондент «Народної армії».

Насамперед треба зазначити, що друге дихання проекту «Дозор» цілком можливе. У лютому поточного року Державний концерн «Укроборонпром» анонсував виготовлення десятків ТКБМ «Дозор-Б» для української армії завдяки фінансуванню в рамках державного оборонного замовлення ДП «Львівський бронетанковий завод». Однак перед тим, як відновити процес випуску сучасних бронемашин, підприємство вкотре має перегорнути не один стос паперів.

За словами керівника ДП ЛБТЗ Романа Тимківа, у питанні серійного виробництва «Дозорів» підприємство нині перебуває на етапі переддоговірної роботи з Міністерством оборони. У державне оборонне замовлення включено чергову партію ТКБМ. І для того, щоб вийти на договірні відносини, формують розрахунково-калькуляційні матеріали для визначення ціни, яка буде в контракті. Фактично має бути визначено суму: скільки «Дозор-Б» коштуватиме для оборонного відомства. За попередніми підрахунками вартості матеріалів, складових частин і робіт, одиниця ТКБМ львівського виробництва коштуватиме 6–8 млн грн. Остаточна сума залежатиме від побажань Міноборони щодо комплектування виробу бойовими модулями й додатковим обладнанням.

— Це процедура, яка може затягнутися на місяці, — каже Роман Мирославович. — Сьогодні визначено більше 20 співвиконавців проекту. Вони розташовані в різних куточках України. Здебільшого — на Харківщині. Усі матеріали й документи перебувають на контролі військового представництва, адже саме на основі його висновків планують роботу підприємств. Сподіваємося, що до кінця травня це питання закриємо.

Наступний крок — укладання угоди з Міністерством оборони. Оскільки ДП ЛБТЗ — єдине сертифіковане для виробництва «Дозору-Б» підприємство, то й виробничий цикл у Львові буде повним: зі стапелів сходитимуть готові до використання бронемашини.

Окреме питання, на якому акцентував увагу директор заводу, — суворе дотримання вимог замовника та відповідний контроль виробництва. Підприємство має оновлену робочу конструкторську документацію, якій присвоєно літеру О1. Тим, кого не посвячено в тонкощі: О1 — це фактично пакет креслень і супровідних технічних документів для запуску серійного виробництва.

— Машина буде такою, якою її бачить Міноборони. До останнього гвинтика. Ті кілька машин, які ми випустили в експортній комплектації, до уваги не беруться, адже їх орієнтовано на зовнішній ринок. Це базова модель, яку змінюватимуть під побажання кожного із замовників зовнішнього ринку. Для внутрішнього споживача здійснено ґрунтовну роботу з урахуванням «листа недоліків» і практичного використання військовими «Дозору-Б» в районі АТО. Ми зацікавлені в тому, щоб наша машина стала для українських бійців синонімом надійності, захищеності й вогневої потужності, — каже директор заводу.

У розмові Роман Тимків порушив гостре питання якості використовуваної броні у виробничому процесі «Дозору-Б». Директор підприємства зазначив, що на цьому етапі завод має контракт на постачання плит Armstal-500 виробництва польської компанії. Як варіант можливе використання аналогів броньованої сталі бельгійського або фінського виробництва. Попри критику окремих експертів, імпортний броньований матеріал відповідає вимогам виробництва та експлуатації виробу. І, за висновками випробувань, він здатний захистити екіпаж і десант від обстрілу зі стрілецької зброї з відстані до 30 м.

— Чому саме імпорт, а не вітчизняна, так звана 71-ша, бронесталь? Насамперед різниця в підготовці металу. Імпортні зразки не потребують технологічного процесу термічного загартування та відпуску. Для цього потрібна спеціальна камера, яка є тільки на Лозівському КМЗ — у єдиного в Україні й до того ж комерційного виробника. Імпортні зразки, які ближче й швидше можна доставити у Львів, можуть одразу йти в роботу: на розріз і зварювальний стенд. Потім готовий корпус ТКБМ потребуватиме лише процесу зняття напруги металу. А це можливо в заводських умовах, — зазначає Роман Тимків. — Окрім того, у новій проектно-конструкторській документації враховано досвід і висновки державних випробувань виробу, стандарти балістичного й протимінного захисту корпусу.

Герман Сметанін — головний конструктор ДП ЛБТЗ. Раніше він працював у Харківськoму конструкторському бюро з машинобудування імені О. О. Морозова, яке, власне, і розробляло «Дозор-Б». Тож про виявлені й ліквідовані «хвороби» «Дозору-Б» головний конструктор розповідає детально.

— Передусім в оновленій конструкції ТКБМ ліквідовано високий рівень шуму в салоні та розв’язано проблеми з вентиляцією машини. Під час активного використання бронеавтомобіль всередині не нагріватиметься. Також ліквідовано проблему ковзкості броньованого покриття корпусу. На обшивку й скоби нанесено спеціальне покриття, тому екіпаж і десант, переміщуючись по броні, не відчуватиме дискомфорту взимку, — каже конструктор.

А от коробку передач вирішено було залишити автоматичну. За словами Германа Сметаніна, американська трансмісія, передбачена в конструкції, під час тестових випробувань спричинила певну полеміку. Мовляв, вона ламатиметься, і в полі її не відремонтуєш. Але це хибна думка: трансмісія міцна й ремонтопридатна навіть у польових умовах. До того ж коробка-автомат, на думку розробників, придатніша для керування ТКБМ у стресових ситуаціях реального бою.

Окремий аспект — бортове озброєння машини. Зважаючи на те, що в Україні на сьогодні розроблено кілька типів бойових модулів, установлюватимуть погон, або ж турель, з урахуванням остаточних побажань замовника, тобто Міноборони.

Єдиний робочий екземпляр ТКБМ «Дозор-Б», який є нині на Львівському бронетанковому заводі, виставковий, і його готують до участі в міжнародній виставці озброєнь.

— Готуючись задовольняти внутрішній попит, не слід забувати й про зовнішній ринок. Особливо коли твоя продукція викликає зацікавленість, — каже радник директора заводу й керівник проекту «Дозор-Б» на ДП ЛБТЗ Ігор Малець.

Він разом із начальником цеху виробництва тактичних колісних бойових машин Юрієм Жеховичем готують бронеавтомобіль до відправлення.

Поруч, на стапелі та обертовому стенді, припадають пилом два незавершені кузови «Дозору-Б». На стелажах — запас кузовних деталей. Станки й зварювальна техніка — у чохлах. Утім працівники підприємства стверджують, що реанімувати налагоджений уже виробничий цикл — справа кількох місяців.

— Матеріально-виробничу базу в нас збережено, як і основний кістяк кваліфікованого персоналу, який поки що перекинуто в цех, де тривають роботи з відновлення та модернізації танків Т-72 за оборонним замовленням, — розповідає Ігор Малець. — Лише стапелів для виготовлення кузовів ми маємо 10 штук. Тобто ми одночасно можемо виготовляти до 10 машин. Навіть працюючи в одну зміну, цех може виготовляти не менше як сім одиниць ТКБМ щомісяця.

Якщо кількість оборонного замовлення буде солідною, цех поповнюватиметься сучасним обладнанням. Для поліпшення процесу виробництва підприємство планує придбати спеціальну камеру для зняття напруги металу. Процес зварювання броні також налагоджено. Зокрема завдяки спеціальному обертальному стенду, у якому корпус ТКБМ розміщується та обертається в проекціях, передбачених стандартами й вимогами здійснення зварювальних робіт. До того ж представники заводу планують запросити фахівців Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона для сертифікації працівників.

Керівництво й працівники заводу сподіваються, що до кінця 2017 року буде випущено принаймні два «сигнальні» зразки. Єдине, у чому можна не сумніватися на сьогодні, то це в прагненні працівників Львівського бронетанкового заводу перетворити вітчизняний «бронедовгобуд» на серійну й запитувану у військах машину.

Автор: Володимир СКОРОСТЕЦЬКИЙ

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело:http://na.mil.gov.ua

Новини

Любителям зради і компрометації України: справжня вартість БМП-1АК, відгуки бійців та позиція Wtorplast

Опубліковано

на

18 квітня, відбулось засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, на якому було детально розглянуто інформаційно-диверсійну публікацію видання “Новое Время”, яка містить завідома неправдиві, неаргументовані твердження та наносить шкоду військово-технічному співробітництву України та Польщі.

Як пише видання, вартість однієї БМП-1 становила $205 тисяч, а “Житомирський бронетанковий завод” отримував за свою роботу $40 тисяч. Водночас, її реальна вартість за контрактом становить $169 тисяч, а роботи заводу коштували у 10 разів менше, про що повідомив під час засідання комітету Заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Ігор Павловський.

“Середня вартість однієї машини за контрактом становить $169 тисяч. Вартість корпусу $99, башти з озброєнням $66, вартість робіт “Житомирського бронетанкового заводу” складає $4 тисячі”, – заявив Ігор Павловський. Додавши, що найменшу ціна, яку пропонували Міноборони за БМП інші постачальники становила 6,5 мільйонів гривень.

Як повідомив Перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Сергій Омельченко, на міжнародному ринку вартість БМП-1, в залежності від комплектації, доходить до $550-600 тисяч. А якщо говорити про машини цього ж класу, які виробляються іншими виробниками на ринку, то вартість БМП-3 (Російська Федерація) – $2,5-4 млн, M2 Bradley (США) – $1-6 млн, Warrior (Великобританія) – $2-6 млн, Puma (Німеччина) – $7 млн.

Таким чином, ціна у $169 тисяч за одну БМП-1, у відповідності до умов співробітництва, є оптимальною. Вона була досягнута виключно завдяки розвиненому військово-технічному співробітництву України та Польщі.

Але, як підкреслив Перший заступник генерального директора Концерну, подібні публікації, як і матеріал видання “Новое Время”, суттєво ускладнюють роботу переговорних груп, на всіх етапах обговорення умов контрактів з постачання озброєння.

“Насправді, той контракт, який ми зараз обговорюємо, він також знаходиться у стані виконання. І у нас є надзвичайні побоювання, що саме через політичну чутливість систем експортного контролю озброєнь цей контракт може бути зірваний і, можливо, не буде виконаний до кінця”, – зазначив Сергій Омельченко.

Також у своїй публікації видання “Новое Время” вказувала, що компанія Wtorplast, закупила ці БМП-1 “за ціною металобрухту” у Чехії. Ця інформація була категорично спростована представником Wtorplast.

“Ця техніка закуповувалась за ціною не 20 і не 25 тисяч доларів, і ніколи не закуповувалась за цією ціною. Ця техніка ніколи не була металобрухтом, її головні вузли – виробництва 2016-2017 років. Теза видання “Новое Время”, що ця операція є “корупційною оборудкою”, ніколи не може стосуватися компанії Wtorplast, тому що вона звітує міжнародним рейтинговим агентствам, звітує міжнародному аудиту і жодного разу не була замішана у корупційному скандалі. І на сьогоднішній день, категорична позиція Wtorplast – звернутися з позовом до видання “Новое Время”, а також до автора, і вирішити питання збитків. Можемо сказати, що розмір цих збитків – 1-1,5 млн євро, в залежності від того, чи буде виконано контракт”, – зазначив представник польської компанії.

Тоді як, командир роти, однієї з бригад Збройних Сил України, де експлуатуються ці машини, зазначив, що жодних претензій до якості цих машин він і його бійці не мають.

“Коли ми їх отримали, пробіг цих машин складав 50-55 км. Настрілу на гарматі та кулеметі – жодного, окрім того, який був зроблений на заводських випробуваннях. Це абсолютно нові машини. На озброєнні мого підрозділу вони стоять біля одного місяця. За цей час в нас був проведений повний цикл злагодження, жодних нарікань з боку механіків-водіїв та навідників-операторів не було. За цей період машини пройшли вже більше 500 км, жодних недоліків не було виявлено”, – розповів командир підрозділу.

Необхідність закупівлі цих машин, у відповідності до Державного оборонного замовлення на потребу Міністерства оборони України, виникла, як зазначив Заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Ігор Павловський, через необхідність озброєння новосформованих підрозділів Збройних Сил України та компенсації понесених у боях втрат. Вибір БМП-1 пов‘язаний з тим, що ці машини вже знаходяться на озброєнні та добре відомі у військах. Окрім того, за словами Ігоря Павловського, зараз підприємства “Укроборонпрому” ведуть роботи над створенням нових машин у класі БМП, включаючи розробку важкої БМП.

Водночас, як зазначив Перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Сергій Омельченко, роботи над придбанням БМП-1 за кордоном виникли через те що, всі наявні можливості підприємств Концерну з відновлення БМП-1 були вичерпані.

“Все що можливо було відремонтувати силами підприємств Концерну було відремонтовано, відновлено і навіть переоснащено і модернізовано. З 2015 року ми почали працювати над тим, щоб знайти машини, які тоді і наразі конче потребує Міністерство оборони. Робота проводилась на багатьох рівнях, по-перше це дипломатичні та урядові контакти, бо передача з запасів заводів відновленої техніки була неможлива. Єдиний шлях – пошук її за кордоном. Ми почали цю роботу з налагодження військово-технічної співпраці з тими заводами, які могли це зробити. Починаючи з 2015 року всі ці зусилля закінчились успіхом і польська сторона отримала можливість поставити нам ці машини”, – заявив Сергій Омельченко, додавши, що раніше від Чехії була отримана відмова в ліцензій на постачання цих машин безпосередньо з цієї країни.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://ukroboronprom.com.ua/

Читати далі ...

Озброєння

КБ “ЛУЧ” випробувало нову модифікацію ПТРК “Скіф”

Опубліковано

на

Відбулися успішні випробування нової модифікації протитанкового керованого ракетного комплексу «Скіф» (експортна версія українського «Стугна-П») на одному з військових полігонів. Про це повідомила прес-служба КБ “Луч”.

Конструкція удосконаленого протитанкового керованого ракетного комплекса «Скіф» зазнала низку змін згідно вимог потенційного замовника. Усі модифікації були направлені на адаптацію пускової установки для використання її в умовах м’яких ґрунтів та піску. Сама ракета не зазнала змін так як с самого початку розроблялася для застосування в будь-яких кліматичних та погодних умовах, без виключень.

Під час випробувань удосконаленого протитанкового керованого ракетного комплексу «Скіф» були представники компаній розробника та країни замовника. Також були присутні представники Збройних Сил України, які слідкували за ходом випробувань нової розробки КБ «Луч».

Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-полковник Попко Сергій Миколайович (Сергій Попко) під час випробувань високо оцінив модернізацію сучасного українського протитанкового ракетного комплексу виробництва КБ «Луч».

Світлина від КБ "ЛУЧ".

«Обладнння штатного ПТРК потужним тепловізором дає змогу гарантовано уражати бронетехніку ворога в умовах складної видимості та вночі. Ця розробка вчергове підтверджує, що наша країна має надзвичайно високий науковий потенціал, який дозволяє створювати зразки озброєння та військової техніки на рівні провідних країн світу,» додав Сергій Попко.

Світлина від КБ "ЛУЧ".

Унікальна розробка творчого колективу державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» має низку технічних переваг, які гарантують її ураження рухомих і нерухомих сучасних броньованих цілей, що мають комбіновану, рознесену чи монолітну броню, у тому числі з динамічним захистом. Окрім цього, український ракетний комплекс також здатний уражати малорозмірні цілі типу довготривалих вогневих точок, танки в окопі, легкоброньовані об’єкти та вертольоти, що робить його універсальним вогневим засобом стримування на полі бою.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. КБ “ЛУЧ” 

Читати далі ...

Аналітика

Чи є підстави для скандалу з БМП-1, або кому вигідна “зрада” з купівлею чеської бронетехніки

Опубліковано

на

Вже не одне ЗМІ писало раніше про те, що Україна планує закупити за кордоном партію вживаних БМП-1 з метою масового оновлення парку бронетехніки Збройних сил України.

Однак, з того часу дискусійне (але не більше того) питання переросло в цілий скандал з претензіями на міжнародність.

Почалося все зі статті видання “Новое Время”, у якій зазначалося, що Україна втридорога купує у поляків списані на металобрухт чеські БМП-1 1980-х років випуску. Зокрема, у матеріалі йдеться, що польська компанія “Wtorplast” придбала ці машини у чехів за 20 тисяч євро, після чого продала їх Україні за 205 тисяч доларів.

Як і варто було очікувати, Державний концерн “Укроборонпром”, який в Україні займається усіма операціями з продажу/купівлі озброєнь, не залишився осторонь і випустив свою заяву, в якій назвав поширену виданням інформацію “маніпулятивною, брехливою та бездоказовою”. Також держконцерн звинуватив “Новое Время” в “інформаційній диверсії проти військово-технічного співробітництва України та Польщі”, а також в “диверсії проти обороноздатності держави”.

Крім цього, в “Укроборонпромі” наголосили, що усі закуплені Україною бойові машини БМП-1АК були зібрані не пізніше 2016-го року ліцензованим підприємствам на території ЄС, а усі використані вузли та агрегати пройшли відповідний ремонт і стендові випробування у відповідності до вимог ISO та технічних норм ЄС.

“Якість машин підтверджена триступеневою перевіркою, здійсненою, зокрема і представниками Міноборони України на етапі передконтрактної роботи. До того, компанія “Wtorplast” надає кількарічну гарантію на усі поставлені вироби. Тому твердження видання “Новое Время” про закупівлю Україною “списаних машин” є відвертою дезінформацією”, – заявили в держконцерні.

На залишилась осторонь і згадана польська компанія Wtorplast. У своєму зверненні до всіх зацікавлених Wtorplast зазначає, що “інформація, яка була опублікована у статті, не відповідає дійсності і має на меті зірвати важливий міждержавний контракт, завдати шкоди діловій та комерційній репутації, а також має всі ознаки недобросовісної конкуренції”.

Польська компанія закликала опублікувати відповідні спростування, в іншому випадку, залишаючи за собою право звернутися до суду для захисту своєї репутації.

Також відреагував на статтю “Нового Времени” і Сергій Згурець – директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Експрес, експерт якої згадується у скандальному матеріалі. Зокрема, йому приписані наступні слова: “Військові експерти дивуються, навіщо взагалі Міністерству закуповувати старі БМП, ще й за кордоном. Так, Харківський тракторний завод виробляє полегшений аналог БМП”.

“Повинен сказати, що такого наш експерт не говорив”, – заявив Сергій Згурець у своїй статті на сайті Defense Експрес.

Як би там не було, а у цьому конфлікті журналістів, експертів, чиновників і бізнесменів все йде до того, що встановлювати істину зацікавленим сторонам доведеться в судах. Ми ж давайте спробуємо з’ясувати: два моменти: 1) чи справді Україна потребує БМП-1 аж настільки, що потрібно їх купувати за озвучену суму закордоном; 2) чи справді придбані БМП-1 є таким вже списаним металобрухтом?

1). Як ми вже писали раніше, за оцінками військових спеціалістів, в умовах клімату і ґрунтів Донбасу гусеничні БМП мають перевагу над колісними БТРами, особливо на пересічній місцевості, тому наразі є більш затребуваними. До того ж, в умовах “Мінських угод” БМП взагалі стали основною вогневою міццю української армії.

Єдиним недоліком радянських Укроборонпром, успадкованих Україною, є їх недостатній бронезахист, який прострілюється навіть з крупнокаліберного кулемету. Власне, це і стало причиною великих втрат БМП-2 у перші роки війни на Донбасі (близько 300 одиниць), що змусило Генштаб розконсервувати наявні запаси і дістати “з нафталіну” більш старші БМП-1.

За різними даними, Україна успадкувала від СРСР близько 2000 одиниць БМП-1, з яких на озброєнні ЗСУ станом на сьогодні перебувають 193 одиниці. Можна припустити, що ще кілька сотень одиниць було розпродано за роки незалежності, але навіть за найскромнішими підрахунками фахівців, станом на сьогодні на складах має залишатись близько 1000 одиниць законсервованих БМП-1.

Однак, не все так просто, тому що склади ці мають переважно такий вигляд:

Як повідомляє той же Сергій Згурець, внутрішні резерви вже вичерпано: все те, що було ремонтопридатним на вітчизняних базах і арсеналах – вже відремонтовано та поставлено у війська, а нові БМП Україна не виготовляє. Разом з тим, потреби армії в БМП залишаються і потреби досить великі: станом на сьогодні недокомплект становить близько 500 одиниць без урахування резерву.

От і виходить, що поповнити запаси БМП Україна може лише за кордоном – зі старих запасів країн колишнього Варшавського договору. Один з таких запасів фахівці “Укроборонпрому” знайшли на території Чехії, однак чехи відмовились продавати бронетехніку напряму. Тому, щоб вписатись в рамки міжнародного законодавства, було розроблено схему, за якою польська фірма купує БМП-1 у Чехії, розбирає їх до стану нелетальної зброї (відокремлює башту від корпусу) і в такому вигляді продає Україні, де вони на “Житомирському бронетанковому заводі” збираються до вигляду бойових машин і передаються на потреби армії.

Чому польська компанія? Справа в тому, що Польща є чи не єдиною країною Європи, яка сьогодні дозволяє собі закрити очі на міжнародні канони і продавати зброю Україні. Чому Чехія? Тому, що БМП-1 чеської зборки завжди вважались найкращими, плюс зберігались вони весь цей час в ідеальних умовах (на відміну від українських):

2). Що стосується другого питання, то тут варто довіритись очевидцям. Експерт компанії Defense Express Антон Міхненко особисто побував у військовій частині, де експлуатуються ці скандальні БМП-1АК. За його оцінкою, це абсолютно нові БМП-1, якщо говорити про їх фактичний стан.

“Машини точно не виглядають як “списані”. Навпаки, вони у відмінному стані і повністю укомплектовані, аж до троса, молотка і пил”, – написав Антон Міхненко у Facebook.

Також “Укроборонпром” стверджує, що свіжепридбані у поляків вживані БМП-1 вже передані до однієї з механізованих бригад ЗСУ і взяли участь у навчанні на одному з загальновійськових полігонів, де українські бійці відпрацьовували форсування водних перешкод, управління вогнем та злагоджені дії в наступі.

Підсумовуючи вищенаписане, можна зробити ряд висновків:

  1. Україна в умовах бойових дій на Донбасі справді потребує гусеничних бронемашин для піхоти, серед яких доступних аналогів БМП, на жаль, немає.
  2. Україна змушена закуповувати БМП-1 за кордоном у зв’язку з тим, що внутрішні резерви бойових машин піхоти вже вичерпані.
  3. Лавіруючи в лабіринтах міжнародного права, Україна може закуповувати бронетехніку лише в обмеженого ряду держав і лише розібраному вигляді під видом комплектуючих частин з подальшою їх зборкою на своїй території.
  4. Придбані в поляків БМП-1 чеського виробництва зі старих запасів часів Варшавського договору цілком придатні для ведення бойових дій. А в деяких компонентах навіть переважають ті БМП-1, які Україна успадкувала від СРСР.
  5. Невідомо, навіщо “Новое время” опублікувало таке не зовсім якісне розслідування, але воно вкотре може вивести на перший план запитання: чи потрібна цензура під час війни? Питання, яке на тривалий час відійшло на задній план. Оскільки, є різниця між якісним розслідуванням з чималою кількістю фактажу та експертів, і подібним, що грає в першу чергу не проти Пашинського чи Гладковського, а швидше проти держави.

Руслан Рудомський

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.depo.ua/

Читати далі ...

Trending