Зв'яжіться з нами

Політінфо

Не безоплатна військова допомога, а кредити – WSJ

Опубліковано

на

Адміністрація президента США Дональда Трампа подасть проект бюджету, у якому буде запропоновано замінити надання безоплатної військової допомоги Україні та низці країн на кредити, повідомили джерела The Wall Street Journal.

Білий дім може скоротити обсяг безоплатної військової допомоги низці держав, зокрема Україні, або повністю припинити її надання, повідомили джерела американської газети The Wall Street Journal серед вищих посадових осіб США.

За інформацією WSJ, відповідні пропозиції є в проекті бюджету США, який подасть наступного тижня адміністрація президента Дональда Трампа.

У документі є положення, згідно з яким надання за лінією Державного департаменту США багатьох субсидій у межах військових постачань має бути припинено або гранти потрібно замінити на кредити.

The Wall Street Journal також цитує документи Держдепартаменту США, у яких зазначено, що скасування надання безоплатної військової допомоги може торкнутися В’єтнаму, Колумбії, Лівану, Пакистану, Тунісу, України та Філіппін.

За оцінками видання, загалом мова йде про військові гранти на $1 млрд. Для набрання чинності ці пропозиції адміністрації президента США повинен затвердити американський Конгрес.

Видання також наголошує, що зазвичай управління Держдепартаменту з питань допомоги в цілях безпеки виділяє приблизно $6 млрд грантів військової допомоги, серед яких $3,1 млрд для Ізраїлю, приблизно $350 млн для Йорданії та приблизно $1,3 млрд для Єгипту. Джерела The Wall Street Journal водночас стверджують, що безоплатну допомогу Ізраїлю, Йорданії та Єгипту буде збережено в проекті бюджету США на 2018 рік.

Виходить, що Україна, яка добровільно віддала під міжнародні гарантії безпеки третій за величиною ядерний арсенал, повинна захищатися від російської озброєної агресії в кредит і при міжнародній підтримці у формі вираження крайньої заклопотаності.

Однак гранти для Пакистану, який зазвичай отримує майже $265 млн, скоротять приблизно до $100 млн.

Україна з початку військової агресії Росії навесні 2014 року веде переговори із західними країнами про постачання летальної зброї, але поки безуспішно. Наразі США постачають у Київ тільки нелетальну допомогу (зокрема броньовані автомобілі Humvee, безпілотники RQ-11B Raven і контрбатарейні радари), а також допомагають у підготовці українських військових.

У лютому 2016 року колишній командувач силами НАТО в Європі генерал Філіп Брідлав подав рекомендації уряду США про надання Україні летальної зброї.

Бюджет США на 2017 рік передбачає виділення Україні $350 млн допомоги на посилення безпеки й оборони.

4 січня 2017 року посол України в США Валерій Чалий заявив, що позиція адміністрації екс-президента США Барака Обами не дозволяла розпочати поставки в Україну летальної зброї, однак висловив надію, що командою Трампа ця позиція буде переглянута.

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Новини

Виведення військ РФ із Придністров’я: Кишинів чекає резолюцію ООН

Опубліковано

на

За підсумками візиту в США спікер парламенту Молдови Андріан Канду висловив надію, що Генеральна асамблея ООН розгляне питання про виведення російських військ з Придністров’я у червні.

“У Нью-Йорку ми обговорили і питання про виведення російських військ з Придністров’я. На жаль, було дуже багато спекуляцій на цю тему. Йдеться про виведення російського військового контингенту, а не російських миротворців із зони безпеки на Дністрі. Росія вдалася до технічних заходів, щоб заблокувати обговорення цього питання. Впевнений, що резолюцію (про виведення російських військ – ред.) підтримають багато держав. Сподіваюся, що в червні її буде включено до порядку денного Генасамблеї ООН”, – зазначив спікер.

Зону конфлікту розмежовують спільні миротворчі сили, до яких входять 402 російських військовослужбовців, 492 придністровських, 355 молдовських, а також десять військових спостерігачів від України. Службу миротворці несуть на 15 стаціонарних постах і КПП, які розміщені на ключових ділянках зони безпеки.

На території невизнаного Придністров’я розквартировано оперативну групу російських військ в кількості близько 1400 військовослужбовців, а на військових складах в селі Колбасна Рибницького району зберігається понад 20 тисяч тонн боєприпасів, також оперують проросійські збройні сили непризнаної ПМР (7500 солдат) озброєних радянськими танками та іншою бронетехнікою.

За словами Канду, представники США, Німеччини та інших країн запевнили, що підтримають ухвалення такої резолюції.

Як повідомлялося, влітку 2017 року Молдова офіційно звернулася в ООН з проханням включити до порядку денного Генасамблеї питання про виведення російських військ і озброєнь з Придністровського регіону.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.ukrinform.ua/

Читати далі ...

Політінфо

Після появи терміна “російська агресія” Україна отримала право денонсувати положення Великого договору

Опубліковано

на

Після офіційного введення в українські та міжнародні документи визначення “російська агресія” настав час денонсувати низку положень договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною і Росією, пояснив президент України Петро Порошенко.

“Ні в 2014, ні в 2015, ні навіть у 2016 році загальновизнаного визначення “російська агресія” у міжнародних документах не було. Усі сором’язливо говорили, що це конфлікт на сході України… громадянська війна або щось інше. Все це йшло в форматі російської гібридної війни і лише в 2017-2018 роках у міжнародні документи, передусім після ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу, увійшов офіційний термін “російська агресія”: як в українське законодавство, так і в міжнародні документи”, – сказав президент в інтерв’ю українським телеканалам у п’ятницю.

П.Порошенко наголосив, що саме тому Україна сьогодні має право призупинити норми про стратегічне партнерство, про військове співробітництво, про військово-технічне співробітництво, і “багато інших норм, які на сьогоднішній день не є інтересом України”.

Президент України зазначив, що юридично країна повинна мати підстави відповідно до статті 51 Статуту ООН для призупинення низки статей угоди, тим більше, якщо країна є об’єктом агресії.

“Але твердо залишаються норми про суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України про міжнародно визнані кордони, зафіксовані у цьому договорі. Те, що на сьогоднішній день обов’язково працює на нас, воно залишиться”, – сказав президент.

П.Порошенко пообіцяв, що найближчим часом подасть на розгляд Верховної Ради законопроект про призупинення деяких положень базового договору про співпрацю України і Росії.

“Я твердо переконаний, що Верховна Рада мене підтримає”, – сказав президент.

Як повідомлялося, 12 квітня президент України Петро Порошенко, виступаючи на 11-му Безпековому форумі в Києві, заявив, що внесе до Верховної Ради України законопроект про негайне одностороннє припинення дії окремих положень договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною і Росією в частині, в якій дія цього договору є несумісною з національними інтересами держави і реалізацію нашого права на самооборону.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://ua.interfax.com.ua/

Читати далі ...

Аналітика

Кому вигідно звинувачувати українців в антисемітизмі?

Опубліковано

на

Протягом останнього століття з українців навмисно й систематично «ліпили» антисемітів, таким чином дискредитуючи не лише лідерів визвольного руху, а й саме прагнення українського народу до незалежності. У стороннього спостерігача взагалі може скластися враження, що українці заподіяли євреям більше лиха, ніж нацисти, а антисемітизм – одна з рис українського національного характеру. Втім, як засвідчило нещодавнє опитування, рівень антисемітизму в Україні найменший серед держав Центрально-Східної Європи.

Від Петлюри…

У своєму матеріалі «Для чого Петлюру звинувачували в єврейських погромах?»проректор Острозької академії Петро Кралюк порушує цікаву тему, яку я б хотів доповнити, додавши ще один штрих до портрету Симона Петлюри.

Головний Отаман армії і флоту Української Народної Республіки Симон Петлюра в місті Кам’янець-Подільському
Головний Отаман армії і флоту Української Народної Республіки Симон Петлюра в місті Кам’янець-Подільському

На опис цієї події я натрапив у мемуарах Бориса Антоненка-Давидовича – книжці «На шляхах і роздоріжжях», в якій автор описує свої роки в «петлюрівській» армії. Ось промовистий фрагмент із цієї публікації:

«У лютому 1919 року багато української інтелігенції, побоюючись, що другий прихід більшовиків на Україну буде ще страшніший за перший прихід муравйовських банд, виїхало з Києва. Виїхав тоді й Васильченко і, оселившись у єврейській родині в Кам’янці, писав далі свої твори. Одного дня Васильченко побачив через вікно, що біля його будинку спинився фаетон і з нього вийшов елегантний старшина й попрямував у двір. Васильченко здивувався, які це справи могли привести тилового старшину до господарів-євреїв, але за хвилину виявилось, що старшина прибув саме до Васильченка. «Головний отаман просить вас прибути зі мною до нього в одній важливій справі», – промовив старшина, ще більше здивувавши Васильченка, який не був особисто знайомий з Петлюрою і не уявляв, які можуть бути справи в Головного отамана до скромного письменника, далекого від поточної політики.

Фаетон під’їхав до губернаторського будинку, де мешкав разом з іншими членами уряду Головний отаман, і за кілька хвилин Петлюра, вітаючи Васильченка, сказав:

– Ви знаєте, Степане Васильовичу, як я борюсь з антисемітськими настроями у війську. Я віддав до польового суду отамана Самусенка, що вчинив проскурівський погром, я видав суворі накази карати не тільки за погроми, а й за всякі грабунки єврейської людності, але цього замало. Треба, щоб кожний козак не тільки зрозумів, а й серцем відчув, що єврейський ремісник – швець, кравець тощо – є такий же трудівник, як і наш селянин, і кривдити його – злочинно. Це може зробити тільки література. Дуже прошу вас, Степане Васильовичу, напишіть оповідання про єврея-бідаря!

Хоч Васильченкові ніколи не випадало писати оповідання на замовлення, але тут він охоче погодився й через короткий час з-під його пера вийшло чудове оповідання «Про жидка Марчика, бідного кравчика». Це оповідання вміщено й у академічне чотиритомне видання творів Степана Васильченка, навіть у примітках зазначено, що воно вперше опубліковано в «Україні», лиш замовчано, що це за орган, так само як і не написано, коли й де цей твір вийшов окремою книжкою».

********

Цей промовистий епізод з біографії Симона Петлюри й досі маловідомий, а сторічний ювілей української національно-визвольної революції, коли ворожа пропаганда знову намагається повісити на українців ярлик антисемітів, слугує добрим приводом для нагадування. Цікаво, що нині поширити оповідання Степана Васильченка через соціальні мережі неможливо – коли автор цих рядків спробував поділитися лінком у фейсбуці, то майже блискавично був заблокований за вживання образливих слів.

 Повідомлення про телеграму головного отамана військ УНР Симона Петлюри, датованої липнем 1919 року про те, що керівництво української армії веде рішучу боротьбу з тими, хто вчиняє погроми проти єврейського населення. Йдеться, зокрема, про необхідність «безпощадної боротьби» із більшовицькими провокаторами, які вдаються до «погромної агітації»:
 … і донині

Ситуація з фейсбуком, коли тебе банять за антисемітизм, а насправді ти намагаєшся поширити текст на захист євреїв – доволі промовиста, бо приблизно так само протягом останнього століття Україна потерпала від звинувачень в антисемітизмі, а насправді виявилася найбільш філосемітською країною в регіоні.

Так, за результатами досліджень Pew Research Center, найнижчий рівень побутового антисемітизму серед країн Східної Європи зафіксований в Україні: лише 5% українців не хотіли б бачити євреїв серед громадян своєї країни (для прикладу: Росія й Угорщина – по 14%, Польща – 18%, Румунія – 22%).

Під час Майдану Кремль усіляко намагався показати нашу революцію як нацистський переворот, але завдяки мужній і патріотичній позиції українських євреїв нам вдалося відбити цю брудну атаку. Тоді ж виник термін «жидобандерівець» ‒ на позначення дружби українського і єврейського народів.

Під час Мегамаршу вишиванок в Одесі, 20 травня 2017 року
Під час Мегамаршу вишиванок в Одесі, 20 травня 2017 року

Сьогодні ж дослідження про антисемітизм у Східній Європі ще раз демонструє, що українці не є антисемітами – навпаки, якраз війна з Росією змушує нас багато чому повчитися в єврейського народу й надзвичайно успішної держави Ізраїль.

Андрій Любка – письменник

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.radiosvoboda.org/

Читати далі ...

Trending