Зв'яжіться з нами

Новини

Гарячі задуми ворога можуть «охолодити» наші ПКР на малотоннажних платформах

Опубліковано

на

Одним із головних факторів стримування агресора в Чорноморсько-Азовському басейні може стати наявність у Військово-Морських Сил України ударної зброї морського й берегового базування

З військово-морської історії відомо, що малотоннажні катерні платформи (відомі під назвою «москітні»), які несли протикорабельні ракети (ПКР), довели свою високу бойову ефективність ще 50 років тому. Так, під час арабо-ізраїльської війни в жовтні 1967 року група єгипетських ракетних катерів типу «Комар» знищила біля узбережжя Синайського півострова есмінець ВМС Ізраїлю «Ейлат», водотоннажність якого досягала 1700 тонн. Того дня група єгипетських катерів, здійснюючи бойове патрулювання в заданому районі, виявила за допомогою берегової РЛС велику надводну ціль і невдовзі ідентифікувала її як ворожий бойовий корабель типу «есмінець». Тож невдовзі, розвернувшись на бойовий курс, катери атакували його, випустивши залпом чотири радянські протикорабельні ракети типу П-15. Ізраїльський корабель власними засобами виявив пуск ворожих ПКР і спробував маневрувати, але це не допомогло. У нього влучили три з випущених ракет, він загорівся і почав швидко тонути, отримавши пробоїни нижче ватерлінії. Окрім цього на ньому частково здетонував боєзапас. Ще одна ракета вибухнула, коли есмінець уже занурився у воду. Цей бойовий епізод став першим у світі випадком застосування новітньої на той час зброї — протикорабельних ракет у реальній бойовій обстановці

І сьогодні морська ударна ракетна зброя є ефективним засобом ведення бойових дій. Актуальність її застосування і нині очевидна. Згадати хоча б пуски американських крилатих ракет «Томагавк» із борту ракетного есмінця ВМС США по сирійській урядовій авіабазі в Шайраті. Майже тотальне знищення аеродромної інфраструктури та сирійських літальних апаратів стали яскравим підтвердженням цього. Якщо ж узяти ситуацію в Чорноморсько-Азовському басейні та зважити на агресивні випади сусідньої країни саме з моря, то наявність у Військово-Морських Сил України ударної зброї морського й берегового базування є вкрай необхідною.

Під час нещодавнього Міжнародного наукового форуму «Морська стратегія держави. Розвиток та реалізація морського потенціалу України» командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко, зокрема, зазначив, що «…в аспекті розвитку військово-морських спроможностей нашої держави будівництво кораблів — носіїв ударної зброї на малотоннажних катерних платформах може розплутати «клубок проблем», які накопичилися в українському флоті протягом минулих років…»

Зовсім не даремно нині українські військові моряки покладають великі надії саме на реалізацію проекту з будівництва ракетних катерів типу «Лань». На думку деяких вітчизняних експертів, вони зможуть стримувати морські ворожі угруповання в північно-західній частині Чорного моря. Оснащення катерів цього типу сучасними крилатими ракетами, здатними знищувати морські й берегові цілі, стане значним проривом у розвитку вітчизняного флоту та оборонно-промислового комплексу. Таке підсилення українських ВМС може зменшити запал агресора, бо новітні ПКР є серйозною загрозою для надводних кораблів та підводних човнів противника.

Швидкохідні ракетні катери проекту «Лань» розроблені миколаївським Державним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування». Платформа цього проекту є багатоцільовою, швидкохідною і морехідною. Вона призначена для створення патрульних, артилерійських та ракетних катерів, здатних діяти не тільки у прибережній, але й далекій морській зоні. Максимальна дальність плавання при економічній швидкості ходу — 2000 миль. Швидкість катера — до 32 вузлів. Також для них розробили сучасну радіолокаційну систему з виявлення надводних і далеких повітряних цілей і оптико-електронну систему управління. Головна зброя цих бойових одиниць може знищувати надводні сили противника, наприклад, десантні кораблі й корвети. Для цього планується ракетні катери типу «Лань» оснастити протикорабельними крилатими ракетами. А це життєво необхідний аспект розвитку бойового потенціалу українського флоту з огляду на наявні загрози в Чорному та Азовському морях.

Як зазначив у ході конференції провідний науковий спеціаліст Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України капітан 1 рангу у відставці Олександр Киризюк, розробка ракетної зброї в Україні вже ведеться. Перспектива її встановлення на кораблях флоту, особливо малотоннажних, не тільки цілком можлива, а й очевидна. Такий корабель-носій не має конкретних обмежень у застосуванні ударної ракетної зброї по морських та берегових цілях. За міжнародними договорами можливості використання ракетної зброї на морських носіях не обмежується дальністю дії до 500 км. А от Сухопутні війська такі обмеження мають.

— Росія сконцентрувала в Чорному морі нові кораблі та підводні човни, які несуть ударну ракетну зброю типу крилатих ракет «Калибр» дальньої дії. Україна має адекватно протидіяти цим силам та засобам. Особливо ефективною і асиметричною за характером відповіддю та фактором стримування стане застосування на приморському напрямку нових ракетних катерів типу «Лань» з відповідним ракетним озброєнням, — говорить Олександр Киризюк.

На даному етапі українські ВМС мають навчитися застосовувати цю потужну зброю з борту невеликих кораблів (катерів), які діятимуть розосереджено. Ідея полягає в тому, щоб розподілити вогневу міць по малих швидкісних катерних платформах, а не розміщувати всю бойову потужність на один корабель-носій. Таким чином малопомітні, швидкісні ракетні катери за своїми морехідними можливостями стануть менш уразливими для ворога у прибережній зоні.

— Ефективність застосування високоточної ракетної зброї є цілком очевидною, — продовжує Олександр Киризюк. За його словами, її можна буде застосовувати не тільки в морській акваторії.

— В акваторію Дніпра можна ввести групу катерів-носіїв з ударною ракетною зброєю з дальністю ураження, наприклад, 500–1000 км, прикрити їх відповідними засобами ППО, що дуже ускладнить противнику можливість ураження цього катерного угруповання з повітря. Навіть якщо агресор зважиться на повітряний удар, російським ракетам з наявною системою наведення буде вкрай важко чітко запеленгувати ціль-катер, адже невеличкий плавзасіб майже «зливається» з береговою лінією річки. Зате українське катерне угруповання з Дніпра зможе вражати цілі своєю ракетною зброєю на відстані, цілком співставній із дальністю дії засобів повітряного нападу противника.

В Україні створюють власну протикорабельну крилату ракету, яка має стати частиною нового протикорабельного ракетного комплексу (ПРК) «Нептун». За його розробку відповідає одне з провідних конструкторських бюро зі створення високоточної зброї. Ця зброя має захищати берегову лінію України. Технічні характеристики цього ПРК розробники тримають у таємниці.

До розробки «Нептуна» на даному етапі залучені лише вітчизняні підприємства. Передбачається, що комплекс випускатиметься у двох варіантах: корабельному і береговому.

Створення нового ПРК допоможе вирішити питання щодо захисту національних інтересів на стратегічному приморському напрямку. Реалізація цього проекту не вимагатиме стільки часу, як будівництво, наприклад, фрегата, корвета чи підводного човна.

Звісно ж, це вимагатиме значних фінансових ресурсів. Та якщо врахувати, що агресивні дії Росії на приморському напрямку можуть спричинити Україні ще більші фінансові проблеми, ці витрати, як то кажуть, є цілком виправданими.

Автор: Віталій ПАНЧИШИН

 

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.

*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.

*Інформація публікується з відкритих джерел.

Джерело:http://na.mil.gov.ua/

Новини

Любителям зради і компрометації України: справжня вартість БМП-1АК, відгуки бійців та позиція Wtorplast

Опубліковано

на

18 квітня, відбулось засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, на якому було детально розглянуто інформаційно-диверсійну публікацію видання “Новое Время”, яка містить завідома неправдиві, неаргументовані твердження та наносить шкоду військово-технічному співробітництву України та Польщі.

Як пише видання, вартість однієї БМП-1 становила $205 тисяч, а “Житомирський бронетанковий завод” отримував за свою роботу $40 тисяч. Водночас, її реальна вартість за контрактом становить $169 тисяч, а роботи заводу коштували у 10 разів менше, про що повідомив під час засідання комітету Заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Ігор Павловський.

“Середня вартість однієї машини за контрактом становить $169 тисяч. Вартість корпусу $99, башти з озброєнням $66, вартість робіт “Житомирського бронетанкового заводу” складає $4 тисячі”, – заявив Ігор Павловський. Додавши, що найменшу ціна, яку пропонували Міноборони за БМП інші постачальники становила 6,5 мільйонів гривень.

Як повідомив Перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Сергій Омельченко, на міжнародному ринку вартість БМП-1, в залежності від комплектації, доходить до $550-600 тисяч. А якщо говорити про машини цього ж класу, які виробляються іншими виробниками на ринку, то вартість БМП-3 (Російська Федерація) – $2,5-4 млн, M2 Bradley (США) – $1-6 млн, Warrior (Великобританія) – $2-6 млн, Puma (Німеччина) – $7 млн.

Таким чином, ціна у $169 тисяч за одну БМП-1, у відповідності до умов співробітництва, є оптимальною. Вона була досягнута виключно завдяки розвиненому військово-технічному співробітництву України та Польщі.

Але, як підкреслив Перший заступник генерального директора Концерну, подібні публікації, як і матеріал видання “Новое Время”, суттєво ускладнюють роботу переговорних груп, на всіх етапах обговорення умов контрактів з постачання озброєння.

“Насправді, той контракт, який ми зараз обговорюємо, він також знаходиться у стані виконання. І у нас є надзвичайні побоювання, що саме через політичну чутливість систем експортного контролю озброєнь цей контракт може бути зірваний і, можливо, не буде виконаний до кінця”, – зазначив Сергій Омельченко.

Також у своїй публікації видання “Новое Время” вказувала, що компанія Wtorplast, закупила ці БМП-1 “за ціною металобрухту” у Чехії. Ця інформація була категорично спростована представником Wtorplast.

“Ця техніка закуповувалась за ціною не 20 і не 25 тисяч доларів, і ніколи не закуповувалась за цією ціною. Ця техніка ніколи не була металобрухтом, її головні вузли – виробництва 2016-2017 років. Теза видання “Новое Время”, що ця операція є “корупційною оборудкою”, ніколи не може стосуватися компанії Wtorplast, тому що вона звітує міжнародним рейтинговим агентствам, звітує міжнародному аудиту і жодного разу не була замішана у корупційному скандалі. І на сьогоднішній день, категорична позиція Wtorplast – звернутися з позовом до видання “Новое Время”, а також до автора, і вирішити питання збитків. Можемо сказати, що розмір цих збитків – 1-1,5 млн євро, в залежності від того, чи буде виконано контракт”, – зазначив представник польської компанії.

Тоді як, командир роти, однієї з бригад Збройних Сил України, де експлуатуються ці машини, зазначив, що жодних претензій до якості цих машин він і його бійці не мають.

“Коли ми їх отримали, пробіг цих машин складав 50-55 км. Настрілу на гарматі та кулеметі – жодного, окрім того, який був зроблений на заводських випробуваннях. Це абсолютно нові машини. На озброєнні мого підрозділу вони стоять біля одного місяця. За цей час в нас був проведений повний цикл злагодження, жодних нарікань з боку механіків-водіїв та навідників-операторів не було. За цей період машини пройшли вже більше 500 км, жодних недоліків не було виявлено”, – розповів командир підрозділу.

Необхідність закупівлі цих машин, у відповідності до Державного оборонного замовлення на потребу Міністерства оборони України, виникла, як зазначив Заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Ігор Павловський, через необхідність озброєння новосформованих підрозділів Збройних Сил України та компенсації понесених у боях втрат. Вибір БМП-1 пов‘язаний з тим, що ці машини вже знаходяться на озброєнні та добре відомі у військах. Окрім того, за словами Ігоря Павловського, зараз підприємства “Укроборонпрому” ведуть роботи над створенням нових машин у класі БМП, включаючи розробку важкої БМП.

Водночас, як зазначив Перший заступник генерального директора ДК “Укроборонпром” Сергій Омельченко, роботи над придбанням БМП-1 за кордоном виникли через те що, всі наявні можливості підприємств Концерну з відновлення БМП-1 були вичерпані.

“Все що можливо було відремонтувати силами підприємств Концерну було відремонтовано, відновлено і навіть переоснащено і модернізовано. З 2015 року ми почали працювати над тим, щоб знайти машини, які тоді і наразі конче потребує Міністерство оборони. Робота проводилась на багатьох рівнях, по-перше це дипломатичні та урядові контакти, бо передача з запасів заводів відновленої техніки була неможлива. Єдиний шлях – пошук її за кордоном. Ми почали цю роботу з налагодження військово-технічної співпраці з тими заводами, які могли це зробити. Починаючи з 2015 року всі ці зусилля закінчились успіхом і польська сторона отримала можливість поставити нам ці машини”, – заявив Сергій Омельченко, додавши, що раніше від Чехії була отримана відмова в ліцензій на постачання цих машин безпосередньо з цієї країни.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://ukroboronprom.com.ua/

Читати далі ...

Новини

Українські санкції довели до банкрутства один з найбільших авіазаводів РФ

Опубліковано

на

Російський авіаційний завод «Авиакор» нещодавно був визнаний банкрутом. І все б нічого, ще один пішов по похилій, чого вже, але в даному випадку це та рідкість, коли на долю заводу вплинули санкції введені безпосередньо Україною.

Справа в тому, що завод «Авиакор» займався випуском, ремонтом і обслуговуванням літаків Ан-140 і Ту-154. Однак, після того як Росія вторглася в Україну і були розірвані зв’язки заводу з українськими постачальниками (в Україні знаходяться 34 постачальника комплектуючих за проектом Ан-140, а також головне КБ “Антонов”), один з найбільших авіаційних заводів Російської Федерації став хиріти.

Результат пошуку зображень за запитом "Ан-140"

У 2014 ситуацію відразу ж спробували взяти під контроль і президент Росії В. В. Путін розпорядився організувати на потужностях заводу серійне виробництво літака Ил-114. Однак розпорядитися одне, а розгорнути виробництво – зовсім інше. В умовах “Авиакору” освоєння серійного виробництва Ил-114 зайняло б не менше 5 років і зажадало б інвестицій в розмірі 10-12 млрд руб. На такий крок в уряді не пішли кинувши завод, з персоналом з півтори тисячі співробітників напризволяще.

У 2015 році Міністерство оборони РФ і зовсім вирішив стягнути із заводу неустойку на 626,1 млн руб у зв’язку з затримкою поставок літаків Ан-140. З 14 замовлених тоді готові були лише 6. Зауважу, вимога про стягнення від МО РФ надійшла якраз тоді, коли Україна припинила поставки комплектуючих для заводу, і про це було прекрасно відомо МО РФ.

У підсумку, за станом на 2017 рік завод мав заборгованість близько 200 млн рублів і простоював без великих замовлень. На одних тільки Ту-154 особливо не розгуляєшся і було розпочато процес про банкрутство.

Власне, ще один фрагмент на тему самодостатності та імпортзаміщення в Російській Федерації. Однією тільки корою дуба у всіх галузях відбутися не виходить.

ZLOY_ODESSIT

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://zloy-odessit.livejournal.com/

Читати далі ...

Новини

Польська компанія відсуджуватиме 1-1,5 млн євро за поставлені Україні БМП-1АК

Опубліковано

на

Польська компанія Wtorplast подасть позов про захист ділової репутації до журналу “Новое время” і автора матеріалу “Служили два товариша”, в якому йдеться про корупційні схеми в оборонній сфері.

Про це заявив під час засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони адвокат Олексій Шевчук, уповноважений представляти інтереси компанії.

“На сьогоднішній день категорична позиція Wtorplast – звернутися з позовом до видання, до автора. І вирішити питання збитків і розміру шкоди діловій репутації. Але однозначно можемо сказати, що цей розмір перевищує мільйон чи півтора мільйона євро в залежності від того, чи буде виконано контракт”, – сказав він.

Шевчук заявив, що після публікації журналістського розслідування “Служили два товариша” в журналі “Новое время” під загрозою опинилася ліцензія компанії Wtorplast, яка також використовується для експорту техніки не лише до України, а й до Казахстану, Іраку, США і Чехії.

“Наразі міжнародні партнери звернулися до компанії Wtorplast з проханнями прояснити репутаційні ризики цього інформаційного скандалу. Ми надали пояснення міжнародним контрагентам компанії”, – зазначив Шевчук.

Під час свого виступу він спростував інформацію про те, що компанія Wtorplast купувала розібрані БМП-1АК за 20 тис. євро. Шевчук запевнив, що куплена компанією техніка ніколи не була металобрухтом, як зазначено у публікації. Також представник компанії повідомив, що “головні вузли даної техніки виробництва 2016-2017 років”.

“Теза у виданні про те, що це є корупційною оборудкою, ніколи не може стосуватися компанії Wtorplast, бо вона звітує міжнародним рейтинговим агентствам і у жодному разі не була замішана у корупційному скандалі”, – запевняє Шевчук.

Він повідомив, що викладена у публікації інформація є підставою для проведення в інтересах компанії Wtorplast комплексної експертизи, яка має встановити завдану шкоду діловій репутації. Шевчук зазначив, що така експертиза уже запущена.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.ukrinform.ua/

Читати далі ...

Trending