Зв'яжіться з нами

Соціальна

«Автоцивілка» для учасників бойових дій

Опубліковано

на

Детально про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності та умови, за яких учасники бойових дій від нього звільняються, розповідають страхові експерти

Кожному водієві відомо, що, перебуваючи за кермом, він, серед інших документів, повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ ВНТЗ). В Україні також використовують інші скорочені назви цього виду обов’язкового страхування — ОСАЦВ, ОСЦВ ВТЗ, або термін «Автоцивілка»

Цей вид страхування є обов’язковим. Згідно із Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діє з 1 січня 2005 року, експлуатація на території України транспортного засобу за відсутності такого полісу заборонена. При цьому з 19 вересня 2011 року в зв’язку зі змінами в законодавстві ОСЦПВ ВНТЗ може бути укладено тільки один тип договору. За таким договором застрахованою вважається відповідальність будь-якої особи, яка на законних підставах керує транспортним засобом, зазначеним у полісі.

Окрім внутрішніх договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діють виключно на території України, існує й інший вид — договір міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

У разі виїзду громадянина нашої країни на власному зареєстрованому в Україні транспортному засобі до країн, які є членами міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», власник такого транспортного засобу зобов’язаний мати чинний договір міжнародного страхування.

Пам’ятайте, що надавати послуги з обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності мають право лише страхові компанії, які в установленому порядку одержали  ліцензію на здійснення цього виду страхування та є членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).

При цьому договори ОСЦПВ ВНТЗ укладаються на строк, не менший ніж один рік. Короткострокові договори страхування (строк дії — менше ніж рік) укладаються щодо транспортних засобів: незареєстрованих — на час до їх реєстрації; тимчасово зареєстрованих — на час до їх постійної реєстрації; зареєстрованих на території іноземних держав — на час їх перебування на території України.

Нині страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, має розмір 100 000 грн на кожного потерпілого (не більше ніж 5 осіб). Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю третіх осіб, становить 200 000 грн на одного потерпілого.

У МТСБУ розроблено законопроект, покликаний якісно змінити ринок ОСЦПВ в Україні.

— Зупинюся на найцікавіших моментах, — говорить генеральний директор Моторного (транспортного) страхового бюро України Володимир Шевченко. — Один із них — впровадження електронного полісу. Це дозволить відійти від паперових полісів, спростити процес продажу, ввести більш жорсткий контроль виконання страховиками ліцензійних умов. Адже вся інформація буде зберігатися в центральній базі даних МТСБУ. Не дивно, що саме такий шлях обрали багато європейських країн. Інший цікавий момент — впровадження так званого прямого врегулювання. Сьогодні людина, якій завдано збитків у ДТП, повинна з’ясувати, поліс якої страхової компанії має винуватець ДТП, а потім звертатися до чужої для себе компанії, з якою у неї немає договірних відносин. Не всі компанії лояльні до чужого клієнта, адже він завдав їм збитків. Пряме врегулювання докорінно змінить механізм виплати. Потерпілий буде звертатися до тієї страхової компанії, де укладено його договір ОСЦПВ. Сподіваємося, що «пряме врегулювання» значно підвищить якість обслуговування клієнтів і знизить терміни чекання на виплати.

До речі, 27 жовтня 2016 року Антимонопольний комітет дав дозвіл (обмеживши його дію двома роками) на узгоджені дії у вигляді укладання МТСБУ і страховими компаніями — членами Бюро — угоди про пряме врегулювання збитків. І з 1 грудня 2016 року система прямого врегулювання страхових випадків з ОСЦПВ розпочала роботу в Україні, щоправда в добровільному (тестовому) режимі. Обов’язковим механізм стане після прийняття згадуваного законопроекту МТСБУ, який перебуває на розгляді у Верховній Раді.

Підписали угоду про пряме врегулювання уповноважені представники 16 великих страхових компаній. Ще близько 10 мають намір приєднатися до системи прямого врегулювання найближчим часом. МТСБУ розраховує, що з часом усі страховики, які працюють на ринку ОСЦПВ, приєднаються до угоди і кожен потерпілий в ДТП отримає можливість скористатися механізмом прямого врегулювання.

Підготував Андрій ЛИСЕНКО

 

Чи потрібно укладати договір «Автоцивілки» учасникам бойових дій?

А тепер про преференції, які мають учасники бойових дій при страхуванні цивільно-правової відповідальності. Відповідно до статті 13 уже згадуваного нами Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вони належать до пільгової категорії громадян, які звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Проте ОСЦПВ ВНТЗ не потребують лише учасники бойових дій, які особисто керують належними їм (на підставі права власності, іншого речового права, договору підряду, оренди тощо) транспортними засобами. Пільга застосовується лише при укладанні внутрішніх договорів страхування. На договори міжнародного страхування — «Зелена картка» — така пільга не поширюються. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ.

Як мені пояснили в МТСБУ, таким водіям не потрібна жодна додаткова реєстрація. Необхідно лише, перебуваючи за кермом, мати при собі посвідчення учасника бойових дій. Для взаємного інформування учасників дорожнього руху в разі ДТП доцільно мати заздалегідь підготовлені 2–3 ксерокопії посвідчення. Також треба розуміти, що якщо за кермом автомобіля, зареєстрованого на учасника бойових дій, перебуває інший водій, то пільга не діє. Тобто у випадку, якщо учасник бойових дій на законних підставах дозволяє керувати власним авто дружині, дорослим дітям або родичу, необхідно обов’язково купувати поліс ОСЦПВ ВНТЗ.

 

Дії водія (учасника бойових дій) у разі ДТП на території  України

У випадку дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій (УБД) зобов’язаний:

терміново викликати на місце ДТП представників відповідного підрозділу Національної поліції України;

вжити всіх можливих заходів для запобігання або зменшення подальшої шкоди;

невідкладно (не пізніше ніж за три робочі дні з моменту ДТП) письмово надати до МТСБУ повідомлення про ДТП, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та власну адресу (зразок заяви на сайті МТСБУ — http://www.mtsbu.ua; адреса офісу: м. Київ, Русанівський бульвар, 8; поштова адреса: 02002, Київ-2, а/с 272; телефон: (044) 239–20-30.

 

Важливо!

Водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно було після ДТП, аж доти, поки його не огляне призначений МТСБУ аварійний комісар або експерт, а також забезпечити останньому можливість провести огляд пошкодженого майна.

 

Ринок ОСЦПВ в Україні за 9 місяців 2016 року

За даними сайту www.forinsurer.com, страхові компанії України в січні-вересні 2016 року збільшили збір страхових платежів за полісами ОСЦПВ порівняно з аналогічним періодом 2015 року на 18,3% (до 2,56 млрд грн).

Кількість договорів ОСЦПВ за наведений період зросла на 3,1% (до 5,352 млн).

Загальний обсяг виплачених страхових відшкодувань за внутрішніми договорами страхування за зазначений період збільшився на 27,3% (до 995,3 млн грн).

МТСБУ також зафіксувало зростання кількості врегульованих вимог про страхове відшкодування на 19,2% (до 86,464 тис).

Читати далі ...
Реклама
2 Коментарів

2 Comments

  1. Вікторія

    05.12.2017 при 15:32

    Дайте будь ласка роз’яснення, як діяти у разі, якщо власник та інший член сім’ї чоловік або дружина,є учасниками бойових дій?

    • Major Horvat KFOR Al-Kut

      05.12.2017 при 17:34

      На Ваш запит дадуть відповідь фахівці : ГО “Юридична Сотня”
      Контакти:

      legal100.pr@gmail.com

      Гаряча лінія
      0 800 308 100
      9:00 – 18:00,
      понеділок – п’ятниця

      Бажаючі надавати
      індивідуальні юридичні
      консультації телефонуйте
      067 420 61 20

      Слідкуйте за свіжими новинами на сторінці у Facebook https://www.facebook.com/yursotnya/?fref=ts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Новини

Бездомні офіцери ВМСУ, котрі вийшли з Криму просять президента вирішити квартирне питання

Опубліковано

на

Група офіцерів Військово-морських сил України, які вийшли в 2014 році з окупованого Криму, звернулася з відкритим листом до президента України Петра Порошенко.

Вони просять верховного головнокомандувача звернути увагу на ситуацію із забезпеченням «кримчан» житлом – замість втраченого на півострові. За словами авторів листа, ніякого прогресу в цьому питанні не спостерігається всі чотири роки, що йде війна.

«Виконуючи директиву міністра оборони, ми залишили в Криму своє майно і службове житло і разом з сім’ями терміново покинули територію АР Крим для подальшого проходження служби, – йдеться в листі. – Квартири наших військових фактично захоплені окупантами, а всі обіцянки керівництва країни щодо вирішення цієї проблеми так і залишилися обіцянками, за чотири роки не внесено жодних змін в нормативно-правові акти … Ми чесно виконуємо свій службовий обов’язок, більшість є учасниками АТО, а деякі мають державні нагороди за виконання бойових завдань. Вражає цинічне ставлення до військовослужбовців і членам їх сімей, які залишилися патріотами своєї країни ».

Військові сподіваються на керівництво держави, яке не залишиться осторонь вирішення питання сімей військовослужбовців.

“Сподіваємося, що не буде підштовхувати військовослужбовців ВМС після звільнення в запас разом з сім’ями повертатися в окупований Крим і приймати російське громадянство для вирішення квартирного питання, що наражає на небезпеку як життя військових, так і життя наших сімей”, – йдеться в зверненні.

Звернення підписали 35 осіб, в основному це старші офіцери.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://dumskaya.net/

Читати далі ...

Аналітика

Проект Закону України “Про прощення”: відповідальність військовослужбовців

Опубліковано

на

В середині березня Центр деокупації опублікував проект Закону України «Про прощення» для відкритого громадського обговорення. Ми впевнені, що українське суспільство має самостійно вирішити, кого прощати, а кого карати за злочини, скоєні в інтересах Російської Федерації на шкоду інтересам нашої країни. Ми послідовно оприлюднимемо пропозиції стосовно різних категорій злочинців та сподіваємося на нашу активну участь в дискусії.

Розгорнута презентація самого законопроекту доступна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=qU1c1X9ujH0&feature=youtu.be

Нижче викладені пропозиції щодо притягнення до відповдальності військовослужбовців Збройних Сил України, які вчинили злочини в інтересах держави-агресора, а також громадян України, що вступили на службу в армію держави-агресора, незаконні збройні формування або військово-комерційні компанії, а також брали участь в бойових діях в якості найманців залежно від тяжкості злочину

Стаття 9. Процедура прощення не застосовується:

1) частиною першою статті 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), зокрема громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора або незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

2) частиною третьою статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), зокрема громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора або незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

3) частиною четвертою статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), зокрема громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора або незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

4) частиною першою статті 111 (державна зрада), зокрема військовослужбовці, які перейшли на бік ворога і змінили військовій присязі; громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України або за її межами.

5) частиною другою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

6) частиною третьою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і як керівники підрозділів брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та як керівники підрозділів брали участь у бойових діях на території України;

7) частиною четвертою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

8) частиною п’ятою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

9) частиною другою статті 328 (розголошення державної таємниці), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірену їм державну таємницю, що спричинило тяжкі наслідки;

10) частиною другою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб;

11) частиною третьою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби в умовах особливого періоду;

12) частиною четвертою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби в бойовій обстановці;

13) частиною третьою статті 422 (розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірені їм відомості військового характеру, що становлять державну таємницю, або втратили документи чи матеріали з такими відомостями, якщо це спричинило тяжкі наслідки;

14) частиною другою, третьою і четвертою статті 426 (бездіяльність військової влади), зокрема військовослужбовці (начальницький склад військових частин та з’єднань);

15) статтею 427 (здача або залишення ворогові засобів ведення війни), зокрема начальницький склад військових формувань;

16) частиною першою і другою статті 431 (злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні), зокрема військовослужбовці, які перебували в полоні;

17) статтею 447 (найманство), зокрема громадяни України, які без дозволу відповідних органів державної влади як найманці брали участь у збройних конфліктах інших держав.

Стаття 10. Процедура прощення може застосовуватись за злочини середньої тяжкості:

1) частиною другою статті 111 (державна зрада), зокрема громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та виконували різні службові обов’язки, не пов’язані з бойовими діями на території України;

2) частиною першою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і не брали участі у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та виконували різні службові обов’язки, не пов’язані з бойовими діями на території України;

3) частиною першою статті 328 (розголошення державної таємниці), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірену їм державну таємницю;

4) частиною першою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби;

5) частиною першою і другою статті 422 (розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірені їм відомості військового характеру, що становлять державну таємницю;

6) частиною першою статті 426 (бездіяльність військової влади), зокрема військовослужбовці (начальницький склад військових частин та з’єднань);

7) частиною третьою статті 431 (злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні), зокрема військовослужбовці, які перебували в полоні.

Стаття 11. Процедура прощення може застосовуватись за злочини невеликої тяжкості:

1) частиною третьою статті 111 (державна зрада), зокрема громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та виконували різні службові обов’язки, не пов’язані з бойовими діями за межами території України;

Стаття 13. Дії, які за Законом не вважаються злочинами

За цим Законом не вважаються злочинами дії громадян України щодо отримання документів, які посвідчують особу чи її майнові права, виданих окупаційною адміністрацією Російської Федерації, сплата податків та інших обов’язкових платежів на окупованій території, а також участь в голосуванні на незаконних виборах та референдумах.

Згідно статті 51 Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни та Резолюції третього комітету Генеральної асамблеї ООН від 15 листопада 2016 року, держава-окупант не має права здійснювати примусовий призов громадян України на строкову військову службу. Такі дії вважаються порушенням міжнародного права, а громадяни звільняються від відповідальності.

Пояснення:

Процедура прощення полягає в заміні покарання, пов’язаного з позбавленням волі, на альтернативне покарання у вигляді тимчасового обмеження прав. Особи, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, прощенню не підлягають.

Альтернативне основне покарання – покарання, яке застосовується до громадянина України, відповідно до Кримінального кодексу України, в якості заміни основного покарання у вигляді позбавлення волі на тимчасове позбавлення права на роботу в органах державної влади та місцевого самоврядування, в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах Президента України та органів державної влади, на роботу в складі виборчих комісій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах, всеукраїнському та місцевому референдумах, права на військову службу, роботу в правоохоронних органах та органах судової влади, роботу на керівних посадах в державних підприємствах, закладах та установах, права на викладацьку діяльність, права бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільським, селищним, міським головою та старостою, а також призупинення права брати участь у виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, старост та у референдумі на строк п’ять або десять років.

ЦЕНТР ДЕОКУПАЦІЇ ТА РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Читати далі ...

Новини

Внесено зміни у норми речового забезпечення ЗСУ та введено спортивну форму

Опубліковано

на

З метою покращення речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та проведення уніфікації назв предметів речового майна Міністерством оборони внесені зміни до нормативних документів з речового забезпечення.

Для цього Міноборони виданий наказ від 03.03.2018 № 95 «Про затвердження Змін до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період та Змін до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період».

Наказом уточнені норми забезпечення військовослужбовців щодо найменувань окремих предметів речового майна, термінів їх носіння (експлуатації), також деякі предмети виключені з норм та додані нові.

Крім того введені нові норми забезпечення речовим майном:

  • Норма №66 забезпечення речовим майном військовослужбовців військової служби за призовом осіб офіцерського складу;
  • Норма №67 забезпечення речовим майном військовослужбовців, які засуджені до відбування покарання в дисциплінарному батальйоні;
  • Норма №68 забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців-снайперів (снайперських груп) Збройних Сил України;
  • Норма №69 забезпечення спортивним інвентарем військових частин, військових ліцеїв та військових навчальних закладів Збройних Сил України.

Інструкція з організації речового забезпечення, отримала ряд змін щодо порядку видачі різних видів форми та іншого майна, зокрема що стосуються спортивної форми, яка введена до норм забезпечення. Також уточнене питання видачі знаків розрізнення та фурнітури.

Пунктом 31 Інструкції тепер передбачений конкретний перелік цих предметів, зокрема визначено, що одночасно з видачею військової форми, видаються знаки розрізнення (погони, знаки розрізнення до погонів, нагрудні та нарукавні знаки) та фурнітура (кокарда, беретний знак, емблема, формений ґудзик, орнамент та позумент), які передбачені для носіння з цим видом форми.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Текст наказу на сайті Верховної Ради України. 

Посилання на повні тексти нормативних документів з питань грошового, речового, житлового та соціального забезпечення можна знайти на сторінці сайту «Норми забезпечення військовослужбовців» .

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.ukrmilitary.com/

Читати далі ...

Trending