Зв'яжіться з нами

Соціальна

Потрібно віддати бійцям право самим розподіляти виплату премій і матеріальної допомоги

Опубліковано

на

Останні тижні просто шквал листів і дзвінків від військових зі скаргами на виборчу виплату матеріальної допомоги у кінці року. Про причини такої ситуації я писав в попередньому блозі. Про виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям у 2016 році

Автор: Євгеній Сільверстов  Координатор громадської ініціативи «Закон і порядок в ЗСУ»

Ви можете звернутись із питаннями, що стосуються грошового забезпечення та інших виплат, надіславши листа на електронну адресу громадської ініціативи «Закон і порядок в ЗСУ»: zip.zsu@gmail.com

В позаминулому році, як і деякі інші роки “матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань” платили всьому особовому складу за рішенням Міністра оборони. Зараз тільки за рішенням командира частини з залишку коштів.

Знаючи, як у нас часто все відбувається, зрозуміло чому люди обурені – на думку багатьох військовослужбовців у більшості випадків гроші отримують ті, хто ближче до їх роздачі, а не ті, хто опинився в складному становищі.

Проблема в тому, що розподіл премій і допомоги, як правило, займаються люди, наближені до командира частини. При цьому немає практично ніякого зовнішнього контролю за цим процесом. Випадки зловживання не розкриваються, а якщо і доходить, то ніхто не притягується до відповідальності.

Справедливої і прозорої методики розподілу премій і матеріальної допомоги немає.

Вважаю, що прийняття рішення про розподіл премій та матеріальної допомоги потрібно спустити на рівень взводу (служби).

Механізм може бути такий: сума преміювання (допомоги) ділитися за підрозділами пропорційно числу людей. Замполіти оголошують людям щоб вони протягом декількох днів прийняли рішення і дали список на преміювання (матеріальну допомогу). Списки збираються і передаються на підпис командирові. Замполіти в цьому випадку тільки організатори процесу і передавальна ланка, на рішення безпосередньо не впливають, але мають право радити і голосувати як всі. Командир частини не має право відмовити (крім випадку, коли є задокументоване порушення, при якому преміювання не відбувається).

Для багатьох таке рішення звучить дико і не вписується в усталені уявлення про те, якою має бути армія.

Але давайте розберемося: жорстко централізована, вертикальна система влади в організаціях робить їх закостенілими, погано керованими, неефективними, корумпованими. Впровадження горизонтальних елементів і передачу деяких повноважень командам підвищує гнучкість, мотивацію, швидкість, ефективність. Люди на місцях завжди краще знають що відбувається і приймуть більш об’єктивне рішення.

Хто як не члени колективу знють хто дійсно працював, а хто філонив? Більш старанні люди завжди отримають схвалення якщо у всіх є рівні права голосу.
Це ж стосується і матеріальної допомоги. Особисті проблеми військовослужбовця на рівні взводу знають всі вздовж і впоперек. Практично завжди про них повідомляє товаришам сам військовослужбовець. Навіщо? Елементарна моральна підтримка. Люди спілкуються дуже тісно. Набагато більш тісно, ніж у цивільному робочому колективі. Довіра, як правило, на високому рівні (я говорю про солдатів у взводі, а не офіцерів у штабі). Всі точно знають, хто скільки отримує і у кого які сімейні обставини. Якщо у людини біда – скидаються грошима. Завжди. Скажіть, хто ще краще знає, кому потрібніша матеріальна допомога? Відповідь очевидна.

Вважаю також, що такий метод слід застосувати і до присудження нагород і відзнак.

Враховуючи кризу довіри, який існує в нашому суспільстві і в армії в тому числі, таке рішення дуже серйозно підвищить рівень мотивації особового складу, наділить людей більшою відповідальністю, створить атмосферу справедливості і взаємної довіри.

Більше того, якість виконання службових обов’язків і дисципліни зросте завдяки взаємному контролю і самоконтролю.

Джерело: http://censor.net.ua/b4889

Новини

Бездомні офіцери ВМСУ, котрі вийшли з Криму просять президента вирішити квартирне питання

Опубліковано

на

Група офіцерів Військово-морських сил України, які вийшли в 2014 році з окупованого Криму, звернулася з відкритим листом до президента України Петра Порошенко.

Вони просять верховного головнокомандувача звернути увагу на ситуацію із забезпеченням «кримчан» житлом – замість втраченого на півострові. За словами авторів листа, ніякого прогресу в цьому питанні не спостерігається всі чотири роки, що йде війна.

«Виконуючи директиву міністра оборони, ми залишили в Криму своє майно і службове житло і разом з сім’ями терміново покинули територію АР Крим для подальшого проходження служби, – йдеться в листі. – Квартири наших військових фактично захоплені окупантами, а всі обіцянки керівництва країни щодо вирішення цієї проблеми так і залишилися обіцянками, за чотири роки не внесено жодних змін в нормативно-правові акти … Ми чесно виконуємо свій службовий обов’язок, більшість є учасниками АТО, а деякі мають державні нагороди за виконання бойових завдань. Вражає цинічне ставлення до військовослужбовців і членам їх сімей, які залишилися патріотами своєї країни ».

Військові сподіваються на керівництво держави, яке не залишиться осторонь вирішення питання сімей військовослужбовців.

“Сподіваємося, що не буде підштовхувати військовослужбовців ВМС після звільнення в запас разом з сім’ями повертатися в окупований Крим і приймати російське громадянство для вирішення квартирного питання, що наражає на небезпеку як життя військових, так і життя наших сімей”, – йдеться в зверненні.

Звернення підписали 35 осіб, в основному це старші офіцери.

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. http://dumskaya.net/

Читати далі ...

Аналітика

Проект Закону України “Про прощення”: відповідальність військовослужбовців

Опубліковано

на

В середині березня Центр деокупації опублікував проект Закону України «Про прощення» для відкритого громадського обговорення. Ми впевнені, що українське суспільство має самостійно вирішити, кого прощати, а кого карати за злочини, скоєні в інтересах Російської Федерації на шкоду інтересам нашої країни. Ми послідовно оприлюднимемо пропозиції стосовно різних категорій злочинців та сподіваємося на нашу активну участь в дискусії.

Розгорнута презентація самого законопроекту доступна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=qU1c1X9ujH0&feature=youtu.be

Нижче викладені пропозиції щодо притягнення до відповдальності військовослужбовців Збройних Сил України, які вчинили злочини в інтересах держави-агресора, а також громадян України, що вступили на службу в армію держави-агресора, незаконні збройні формування або військово-комерційні компанії, а також брали участь в бойових діях в якості найманців залежно від тяжкості злочину

Стаття 9. Процедура прощення не застосовується:

1) частиною першою статті 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), зокрема громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора або незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

2) частиною третьою статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), зокрема громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора або незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

3) частиною четвертою статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), зокрема громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора або незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

4) частиною першою статті 111 (державна зрада), зокрема військовослужбовці, які перейшли на бік ворога і змінили військовій присязі; громадяни України, які вступили на службу за контрактом в армію держави-агресора; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України або за її межами.

5) частиною другою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

6) частиною третьою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і як керівники підрозділів брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та як керівники підрозділів брали участь у бойових діях на території України;

7) частиною четвертою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

8) частиною п’ятою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і брали участь у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та брали участь у бойових діях на території України;

9) частиною другою статті 328 (розголошення державної таємниці), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірену їм державну таємницю, що спричинило тяжкі наслідки;

10) частиною другою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби зі зброєю або за попередньою змовою групою осіб;

11) частиною третьою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби в умовах особливого періоду;

12) частиною четвертою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби в бойовій обстановці;

13) частиною третьою статті 422 (розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірені їм відомості військового характеру, що становлять державну таємницю, або втратили документи чи матеріали з такими відомостями, якщо це спричинило тяжкі наслідки;

14) частиною другою, третьою і четвертою статті 426 (бездіяльність військової влади), зокрема військовослужбовці (начальницький склад військових частин та з’єднань);

15) статтею 427 (здача або залишення ворогові засобів ведення війни), зокрема начальницький склад військових формувань;

16) частиною першою і другою статті 431 (злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні), зокрема військовослужбовці, які перебували в полоні;

17) статтею 447 (найманство), зокрема громадяни України, які без дозволу відповідних органів державної влади як найманці брали участь у збройних конфліктах інших держав.

Стаття 10. Процедура прощення може застосовуватись за злочини середньої тяжкості:

1) частиною другою статті 111 (державна зрада), зокрема громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та виконували різні службові обов’язки, не пов’язані з бойовими діями на території України;

2) частиною першою статті 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), зокрема громадяни України, які вступили на службу в незаконні збройні формування так званих ЛНР та ДНР і не брали участі у бойових діях на території України; громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та виконували різні службові обов’язки, не пов’язані з бойовими діями на території України;

3) частиною першою статті 328 (розголошення державної таємниці), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірену їм державну таємницю;

4) частиною першою статті 408 (дезертирство), зокрема військовослужбовці, які ухилились від військової служби;

5) частиною першою і другою статті 422 (розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості), зокрема військовослужбовці, які розголосили ввірені їм відомості військового характеру, що становлять державну таємницю;

6) частиною першою статті 426 (бездіяльність військової влади), зокрема військовослужбовці (начальницький склад військових частин та з’єднань);

7) частиною третьою статті 431 (злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні), зокрема військовослужбовці, які перебували в полоні.

Стаття 11. Процедура прощення може застосовуватись за злочини невеликої тяжкості:

1) частиною третьою статті 111 (державна зрада), зокрема громадяни України, які вступили на службу до військово-комерційних компаній держави-агресора та виконували різні службові обов’язки, не пов’язані з бойовими діями за межами території України;

Стаття 13. Дії, які за Законом не вважаються злочинами

За цим Законом не вважаються злочинами дії громадян України щодо отримання документів, які посвідчують особу чи її майнові права, виданих окупаційною адміністрацією Російської Федерації, сплата податків та інших обов’язкових платежів на окупованій території, а також участь в голосуванні на незаконних виборах та референдумах.

Згідно статті 51 Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни та Резолюції третього комітету Генеральної асамблеї ООН від 15 листопада 2016 року, держава-окупант не має права здійснювати примусовий призов громадян України на строкову військову службу. Такі дії вважаються порушенням міжнародного права, а громадяни звільняються від відповідальності.

Пояснення:

Процедура прощення полягає в заміні покарання, пов’язаного з позбавленням волі, на альтернативне покарання у вигляді тимчасового обмеження прав. Особи, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, прощенню не підлягають.

Альтернативне основне покарання – покарання, яке застосовується до громадянина України, відповідно до Кримінального кодексу України, в якості заміни основного покарання у вигляді позбавлення волі на тимчасове позбавлення права на роботу в органах державної влади та місцевого самоврядування, в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах Президента України та органів державної влади, на роботу в складі виборчих комісій на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах, всеукраїнському та місцевому референдумах, права на військову службу, роботу в правоохоронних органах та органах судової влади, роботу на керівних посадах в державних підприємствах, закладах та установах, права на викладацьку діяльність, права бути обраним Президентом України, народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільським, селищним, міським головою та старостою, а також призупинення права брати участь у виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, старост та у референдумі на строк п’ять або десять років.

ЦЕНТР ДЕОКУПАЦІЇ ТА РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. 

Читати далі ...

Новини

Внесено зміни у норми речового забезпечення ЗСУ та введено спортивну форму

Опубліковано

на

З метою покращення речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та проведення уніфікації назв предметів речового майна Міністерством оборони внесені зміни до нормативних документів з речового забезпечення.

Для цього Міноборони виданий наказ від 03.03.2018 № 95 «Про затвердження Змін до Норм забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період та Змін до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період».

Наказом уточнені норми забезпечення військовослужбовців щодо найменувань окремих предметів речового майна, термінів їх носіння (експлуатації), також деякі предмети виключені з норм та додані нові.

Крім того введені нові норми забезпечення речовим майном:

  • Норма №66 забезпечення речовим майном військовослужбовців військової служби за призовом осіб офіцерського складу;
  • Норма №67 забезпечення речовим майном військовослужбовців, які засуджені до відбування покарання в дисциплінарному батальйоні;
  • Норма №68 забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців-снайперів (снайперських груп) Збройних Сил України;
  • Норма №69 забезпечення спортивним інвентарем військових частин, військових ліцеїв та військових навчальних закладів Збройних Сил України.

Інструкція з організації речового забезпечення, отримала ряд змін щодо порядку видачі різних видів форми та іншого майна, зокрема що стосуються спортивної форми, яка введена до норм забезпечення. Також уточнене питання видачі знаків розрізнення та фурнітури.

Пунктом 31 Інструкції тепер передбачений конкретний перелік цих предметів, зокрема визначено, що одночасно з видачею військової форми, видаються знаки розрізнення (погони, знаки розрізнення до погонів, нагрудні та нарукавні знаки) та фурнітура (кокарда, беретний знак, емблема, формений ґудзик, орнамент та позумент), які передбачені для носіння з цим видом форми.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Текст наказу на сайті Верховної Ради України. 

Посилання на повні тексти нормативних документів з питань грошового, речового, житлового та соціального забезпечення можна знайти на сторінці сайту «Норми забезпечення військовослужбовців» .

*При копіюванні матеріалів активне посилання на сайт обов’язкове.
*Точки зору авторів публікацій можуть відрізнятися від позиції редакції.
*Інформація публікується з відкритих джерел. https://www.ukrmilitary.com/

Читати далі ...

Trending