Цей день в історії – Самуїл Шварцбард сімома пострілами вбив Симона Петлюру

25 травня 1926 року в Парижі Самуїл Шварцбард сімома пострілами з пістолета вбив Симона Петлюру, колишнього Головного отамана військ УНР і Голову Директорії. Суд присяжних, що проходив під тиском мобілізованої комуністичної та проєврейської преси, виправдав вбивцю. За умов війни в Україні 1917–1921 єврейство було представлене в усіх політичних таборах, що виборювали владу в Україні: чимало єврейських громадських і політних діячів виявили прагнення до тісної співпраці з українською владою (у складі Директорії УНР активно діяло Мін-во єврейських справ), водночас частина зрусифікованої єврейської інтелігенції підтримувала білий рух, євреї-анархісти були серед ідеологів махновського…

Read More

Українська армія взяла Крим за три дні – хроніка наших перемог

…Глибока, майже непереможна оборона Криму зламана внаслідок спецоперації українських військових розвідників. Стрімким ударом наші полки долають Чонгарський перешийок і виходять на оперативний простір… За кілька днів – колони українських військ з піснями марширують звільненим Сімферополем і радісне населення захоплено вітає державний синьо-жовтий прапор. Передові частини українців нестримно просуваються до чорноморського узбережжя. Мета – Севастополь. Ні, це не картини жаданого багатьом нашим громадянам майбутнього. Це – наше минуле. У квітні 1918 р. українські війська увірвалися в Крим і звільнили його від влади московських чекістів. Історичні змагання Під час короткої, але кровопролитної…

Read More

Цей день в історії: пішов з життя Дмитро Донцов

30 березня 1973 року в Монреалі (Канада) на 89-році пішов з життя Дмитро Донцов, журналіст, літературний критик і політичний діяч, який пройшов еволюцію від ортодоксального марксиста до інтегрального націоналіста, який вірив у месіанську роль українського народу, що стоїть в обороні європейської цивілізації від азійського імперіалізму Росії. Дмитро Іванович Донцов (1883-1973) народився в Мелітополі Таврійської губернії Російської імперії (нині – Запорізька область) і виховувався в російськомовному міщанському середовищі з виразною “малоросійською” свідомістю. Рано втративши батьків, він був змушений швидко стати самостійним і заробляти собі на життя. У 1900-1907 роках Донцов навчався…

Read More

Сучасні однострої української армії стали схожі на європейські, проте водночас наслідують елементи періоду Перших визвольних змагань

Майстер військово-історичної ілюстрації Богдан Піргач про українську уніформологію, труднощі зображення армійського костюма та стилістику Перших визвольних змагань у сучасних одностроях. Богдан Піргач — художник, майстер військово-історичної ілюстрації. Народився 1963 року в Іркутську (РФ). У 1986-му закінчив Київський політехнічний інститут, працював у поліграфії. Директор студії мініатюр для тематичних ігор, відомих під назвою wargaming. Ілюстратор видань, пов’язаних із військовою історією, зокрема серії Militaria Ucrainica видавництва «Темпора», присвяченої збройним формуванням доби Української революції та Визвольних змагань 1917–1920 років. Розкажіть про вашу роботу над ілюстраціями: звідки берете інформацію, скільки часу потрібно, щоб створити малюнок?…

Read More

Хто насправді створив феномен Бандери?

Степан Бандера був неабияким організатором молоді. Роман Шухевич зарекомендував себе як успішний бізнесмен. Лев Ребет зробив наукову кар’єру як визначний дослідник етнонаціональних процесів. Але водночас головною сферою їхньої діяльності стала непримиренна боротьба за права української нації проти всіх претендентів на панування над нею. Вони організовували й очолювали революційне крило Організації українських націоналістів. І коли воно ще не конституювалося у самостійну політичну силу, і коли воно перетворилося на найвпливовішу тоді серед українських сил окрему структуру. Непримиренними революціонерами і професійними політиками – за рахунок зведення до мінімуму інших сфер діяльності – вони…

Read More

Польським знавцям та українським незнавцям воєнної історії. Урок для любителів ставати на граблі ціною в численні людські життя.

Не засвоїв уроків історії – не дивуйся, що тебе скоро суворо вчитиме війна. Нотатки на полях зошита з історії… Польща зараз стала в позу пані, котра вся в білому, а довкола усі бабаї. Але панам полякам варто нагадати – вони брали участь у вбиванні Чехословаччини. Разом із Німеччиною і Угорщиною. Давайте ще раз це зафіксуємо – Польща є країною агресором і 1 жовтня 1938, погрожуючи застосувати військову силу, Варшава виставила ультиматум з вимогою передати до складу Польщі Тешинську область. Увечері в Тешинську область увійшли польські війська. Чи згадали поляки 1…

Read More

Гімн ОУН стане новою стройовою піснею для ЗСУ, над модернізацією працюють популярні українські музиканти

8 січня українські музиканти зібралися, щоб записати новий марш української армії. В основі маршу авторська пісня “Зродились ми великої години” на слова поета Олеся Бабія (січового стрільця УГА). З 1932 року це був гімн ОУН. Ця пісня у стилізованій обробці стане новою стройовою піснею для Збройних сил України. Композицію записали у студії лідера гурту “Плач Єремії” Тараса Чубая за Києвом. “Міська рада Дніпра запропонувала взяти участь у створенні маршу нової української армії. Разом з військовим оркестром презентували його 22 січня у День соборності під час відкриття пам’ятника на честь злуки УНР…

Read More

Цей день в українській історії. Берестейський мирний договір – визнання незалежності України.

Чуже хвалите, свого не знаєте, самі не відаєте, що посідаєте. 9 лютого 1918 року Німеччина, Туреччина, Болгарія і Австро-Угорщина підписали в Брест-Литовську сепартний мир з Українською Народною Республікою, за умовами якого держави австро-німецького блоку визнавали незалежність УНР, що врятувало її від повного поглинання більшовицькою Росією і звільнення більшої частини України, яку натомість окупували автро-німецькі війська. Це був перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр. Через три дні після Жовтневої революції в Росії ІІ Всеросійський з’їзд Рад прийняв «Декрет про мир» і 3 грудня 1917 року Раднарком РРФСР звернувся…

Read More

Київська різня. Хроніка російсько-української війни.

У ніч на 8 лютого 1918 року більшовики захопили центральну частину Києва. «Жителей не жалеть,они нас не жалели,они терпели хозяйничанье гайдамаков. Мы всех их перестреляем и перережем. Мы им покажем. Нечего бояться кровоспускания. Кто не с нами, тот против нас», – цитувала більшовицького командувача Муравйова секретар армійського комітету Люсіль Цванґер. Наказ №9, що був виданий Муравйовим вже з Дарниці завершувався так: «Войскам обеих армий приказываю беспощадно уничтожить в Киеве всех офицеров и юнкеров, гайдамаков, монархистов и всех врагов революции. Части, которые держали нейтралитет, должны быть немедленно расформированы, их имущество передать…

Read More

Все в точності повторюється: сила більшовиків полягала в слабкості українського уряду – історик Михайло Ковальчук

Днями Україна відзначала День Соборності – 22 січня 1919 року було проголошено акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Утім, сталася ця визначна подія за дуже непростих умов: на Заході точилася війна з поляками, а зі Сходу сунули більшовики. Про події зими-весни 1919 року Радіо Свобода розмовляло з істориком, який досліджує збройні конфлікти тієї доби, Михайлом Ковальчуком. – Наприкінці 1918 року Директорія УНР повалила режим гетьмана Скоропадського. Лідери Директорії тріумфально увійшли до Києва. За цих умов не зовсім зрозумілий початок українсько-більшовицької війни, адже під час антигетьманського повстання між…

Read More